Земельна ділянка визнається об’єктом цивільних прав з моменту її формування відповідно до вимог ст. 791 Земельного кодексу України та державної реєстрації відповідного права (власності, постійного користування або права оренди земель державної та комунальної власності) на неї. Зауважимо, що сплата земельного податку здійснюється власниками земельних ділянок та постійними землекористувачами (пп. 14.1.72 Податкового кодексу України). При цьому за земельні ділянки, що перебувають у комунальній або державній власності та надані в оренду, справляється орендна плата.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 Податкового кодексу України).

Разом з тим необхідно звернути увагу на наявну судову практику стягнення на користь органів місцевого самоврядування плати за використання земельних ділянок у належному розмірі у випадках використання безпідставно набутої земельної ділянки. Так, суб’єктів, які, порушуючи статті 125, 126 Земельного кодексу України, використовують безпідставно набуті земельні ділянки, постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 року, а також від 30.11.2016 року зобов’язано компенсувати завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (статті 166, 1167 Цивільного кодексу України) у формі не отриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.