Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула щодо правомірності формування податкового кредиту з ПДВ на підставі рахунку за постачання/передачу електричної енергії та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Кодексу до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 Кодексу, а саме:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 Кодексу та зареєстрована в ЄРПН.

Таким чином, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної може бути зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та містить загальну суму платежу, суму податку і податковий номер продавця.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі - ГКУ).

Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Отже, якщо договором передбачено постачання послуг, то відповідно до пункту 201.11 статті 201 Кодексу підставою для формування податкового кредиту отримувачем послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, може бути рахунок, який містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер такого постачальника, наданий постачальником таких послуг.

У разі, якщо договором передбачено постачання товару, то для платника податку - покупця підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, складена постачальником та зареєстрована в ЄРПН.