За загальною класифікацією КП поділяють на два типи:

(1) системні (операційні системи комп’ютерів загального призначення; операційні системи комп’ютерних мереж; програми-драйвери, що керують окремими внутрішніми та периферійними пристроями комп’ютера);

(2) прикладні (офісні пакети, системи управління базами даних, системи електронного документообігу, програми для перекладу, розпізнавання графіки, перевірки правопису, словники, видавничі редактори, програми для ведення бухгалтерського та управлінського обліку тощо).

Програма як об’єкт обліку

Правовий аспект. Для того аби усвідомити принципи обліку КП, необхідно усвідомити, що КП є об’єктами права інтелектуальної власності. А точніше: об’єктами авторського права, і охороняються як літературні твори (ст. 420 і 433 ЦКУ; ст. 8 і 18 Закону про авторське право). Із цього випливає, що

придбання комп’ютерної програми слід розглядати як отримання певного обсягу прав щодо такої програми, визначеного ліцензійною угодою

Інакше кажучи, придбаваючи КП (хоч програму, скачану з Інтернету, хоч коробкову версію, записану на диску), ви насправді отримуєте не матеріальний обліковий об’єкт, а ті чи інші права щодо такого об’єкта.

Про які права йдеться? Якщо ви — кінцевий споживач, то ви, як кінцевий користувач програмного забезпечення, маєте право тільки отримувати користь з безпосередніх функціональних властивостей придбаної програми (скажімо, коли КП використовується для ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової та податкової звітності тощо).

Бухгалтерський облік. Права на користування комп’ютерною програмою в бухгалтерському обліку визнаються нематеріальними активами (НМА) і обліковуються в порядку, передбаченомуП(С)БО 8.

Відповідно до п. 4 П(С)БО 8 нематеріальними активами вважаються немонетарні активи, які не мають матеріальної форми і можуть бути ідентифіковані. Так-от, зважаючи на те що право на користування КП, яке отримує її кінцевий користувач, виникає в результаті контрактних або інших юридичних прав, воно має всі підстави вважатися НМА. Такий висновок прямо випливає із МСБО 38.

Відповідно до п. 10 П(С)БО 8 придбані НМА (у тому числі й комп’ютерні програми) зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість, у свою чергу (див. п. 11 П(С)БО8), формується з ціни (вартості) придбання НМА (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням і доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

У бухгалтерському обліку витрати, що формують первісну вартість КП, накопичуються за дебетом субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»

А після введення КП в господарський оборот такі витрати списуються на субрахунок 127 «Інші нематеріальні активи». Адже підприємство-покупець не набуває права інтелектуальної власності, а просто купує програму для кінцевого користування.

На вартість КП, визнаних НМА, протягом усього строку корисного використання нараховується амортизація. Строк корисного використання КП підприємство встановлює самостійно. НМА зневизначеним строком корисного використання в бухобліку амортизації не підлягають (п. 25 П(С)БО 8). Тому є сенс у розпорядчому документі щодо кожної КП, яка придбавається, зазначати строк її корисного використання.

Метод амортизації комп’ютерної програми суб’єкт господарської діяльності теж обирає на свій розсуд виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод (п. 27 П(С)БО 8). Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Податковоприбутковий облік. Якщо ви — малодохідний платник податку на прибуток, вплив амортизації КП на фінрезультат до оподаткування буде таким самим, як і в бухобліку (п.п. 134.1.1 ПКУ).

А що з високодохідними суб’єктами? Незважаючи на те, що «податкове» визначення НМА ізПКУ зникло, податковоприбутковий облік КП не змінюється. КП в податковоприбутковому обліку також будуть відображатися як НМА групи 6. Можливо, вас дещо збентежить думка, висловлена ​​з приводу відображення КП в податковоприбутковому обліку фіскалами. А саме: у своїй консультациії з БЗ, підкатегорія 102.05, податківці говорять про те, що КП слід відносити до НМА групи 5. Однак нехай вас це не турбує: у зазначеній консультації йдеться про придбання прав інтелектуальної власності на КП. А це не стосується тих, хто купує КП як кінцевий користувач — тих, хто купує лише обмежену кількість копій КП і використовує їх виключно сам за прямим функціональним призначенням.

Строк амортизації КП встановлюється відповідно до правовстановлюючого документа (імовірно, це буде той же строк, що і в бухобліку) (п.п. 138.3.4 ПКУ). Єдине що: ПКУ встановлює «коридор» для НМА з невизначеним строком експлуатації. Для таких НМА строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років. ЧИТАТИ ДАЛІ...

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2017, № 66:
Виплачуємо роялті
Технічне обслуговування програм і його облік
Послуги «хмарного» сервісу
Створення веб-сайта
«Розкручуємо» сайт
Мобільний додаток — створення й облік
Заміна «недоюзаної» комп’ютерної програми
Поліпшення програми: облікові ситуації

Передплатити "Податки та  бухгалтерський облік"