Головна Блог ... Цікаві судові рішення Користування соціальними мережами у робочий час не є порушенням трудової дисципліни, але ж є певні нюанси… (Донецький апеляційний адмінсуд № 428/11050/17 від 14.02.2018) Користування соціальними мережами у робочий час не...

Користування соціальними мережами у робочий час не є порушенням трудової дисципліни, але ж є певні нюанси… (Донецький апеляційний адмінсуд № 428/11050/17 від 14.02.2018)

Відключити рекламу
- 0_08394400_1524113229_5ad81f4d14894.jpg

Фабула судового акту: Соціальні мережі останнього часу стали невід’ємною частиною нашого життя. Хтось використовує їх лише для розваг, інші – для висловлення своїх думок, наданні оцінки тим чи іншим подіям, хтось для обміну досвідом.

Будем чесні, що жоден з нас користується соціальними мережами і під час робочого часу J.

Однак у окремих роботодавців постає питання – чи не є користуванням соціальними мережами нераціональним використанням робочого часу, чи є таке підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності?

Нажаль судова практика з цього приводу в Україні дотепер не є сформованою.

Водночас судове рішення, яке запропоновано до уваги читачів певною мірою надає відповіді на зазначені вище питання.

У цій справі посадову особу органу місцевого самоврядування притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

При цьому у провину працівнику керівництвом ОМС було поставлено користування соціальною мережею «Фейсбук» у робочий час, тобто у використанні робочого часу не в межах повноважень, передбачених законами України, що є порушенням трудової дисципліни.

Такий факт, на думку роботодавця, є порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п. 1, 3 розділу 4 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, оскільки є неналежним виконанням працівником своїх обов’язків посадової особи місцевого самоврядування, загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Не погоджуючись із таким рішенням посадовою особою ОМС, яку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, будо подано позов в порядку адміністративного судочинства, який місцевим судом задоволено.

Слід зауважити, що працівник не заперечував користування «Фейсбуком» у робочий час, проте пости, які ним розміщувались, мали на меті інформування населення про роботу міської ради.

Вказану постанову суду першої інстанції було оскаржено роботодавцем до апеляційного адміністративного суду, який став на бік працівника.

Переглядаючи справу апеляційний суд послався на те, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

В свою чергу статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

У даному випадку у посадовій інструкції позивача відсутні заборони на користування мережею Інтернет, сервісами електронної пошти чи соціальними мережами. Крім того, з посадовими обов’язками позивача ознайомлено лише в день застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Водночас вказаний працівник як член виконавчого комітету, різних робочих груп, до яких він входить за рішеннями виконкому та міської ради, інформував членів територіальної громади як виконується робота, що пов’язана з розробкою, підготовкою, проведенням, висвітленням та оприлюдненням інформації, яка є важливою для мешканців міста.

А тому використання соціальних мереж з метою висвітлення своєї роботи не є порушенням трудової дисципліни.

Аналізуйте судовий акт: Суд ухвалив вирок за пост в соцмережі - не робимо в інтернеті того, що не можна робити в житті

Розміщення особою постів в соціальній мережі кваліфіковано судом як злочин проти основ національної безпеки України (Вирок - Зарічний районний суд м. Суми у справі 591/442/16-к від 2 лютого 2016р.)

Клевета в Фэйсбуке перестаёт быть безнаказанной: депутат Мураев выиграл суд у конкретных лиц о защите чести, достоинства и деловой репутации (Днепровский районный суд г. Киева от 9 августа 2016г, дело № 755/7842/16-ц, судья Бартащук Л. П.)

Державний герб України

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року справа №428/11050/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Василенко Л.А., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Чернявської К.Г., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_2 на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04 грудня 2017 р. у справі № 428/11050/17 (головуючий І інстанції Юзефович І.О., постанова у повному обсязі складена 04 грудня 2017 року у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом ОСОБА_3 до виконуючого обов'язки Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_4 (відповідач 1), Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_2 (відповідач 2), Сєвєродонецької міської ради Луганської області (відповідач 3) про визнання протиправним та скасування розпорядження виконуючого обов'язки Сєвєродонецького міського голови № 314-К, розпорядження Сєвєродонецького міського голови № 336-К, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 13.10.2017 року звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати розпорядження виконуючого обовязки Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_4 № 314-К від 05 вересня 2017 року «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_3В.»; визнати протиправним і скасувати розпорядження Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_2 № 336-К від 15 вересня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_3В.»; поновити позивача на роботі на посаді головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради; стягнути з Сєвєродонецької міської ради Луганської області на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (а.с. 1-4).

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04 грудня 2017 р. у справі № 428/11050/17 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження в.о. Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_4 № 314-К від 05.09.2017 року «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до позивача».

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_2 № 336-К від 15.09.2017 року «Про звільнення позивача».

Поновлено позивача з 15 вересня 2017 року на роботі на посаді головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради Луганської області.

Стягнуто з Сєвєродонецької міської ради Луганської області на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Тобто за період з 15 вересня 2017 року по 04 грудня 2017 року, в загальній сумі 22601, 07 грн. без утримання податку та інших обовязкових платежів.

Вирішено питання судових витрат.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та в частині стягнення з Сєвєродонецької міської ради Луганської області на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в межах одного місця (а.с. 36-90).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову; позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови № 314-К від 05.09.2017 року залишити без розгляду, а у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу на те, що позивач сам визнав факт підготовки та поширення ним через соціальну мережу «Фейсбук» певної інформації. Зазначені обставини підтверджені скриншотами, службовими записками.

Зазначає, що позивачем порушено ч. 3 ст. 99 КАС України.

Щодо визнання протиправним та скасування розпорядження № 336-К від 15.09.2017 року вказує на те, що позивач відмовився получати, знайомитися з письмовим дорученням свого керівника та виконувати його, що підтверджується актом від 12.09.2017 року, від 14.09.2017 року.

Крім того, звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було повідомлено жодного відповідача та свідка ОСОБА_5 про судове засідання призначене на 04.12.2017 року.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача до суду не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до трудової книжки, копії розпорядження в.о. першого заступника Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_6 № 39-К від 15.02.2017 року позивача переведено на посаду головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради з 15.02.2017 року (а.с. 9).

Згідно розпорядження в.о. Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_4 № 314-К від 05.09.2017 року застосовано до позивача захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани у звязку з порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п. 1, 3 розділу 4 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, у звязку з неналежним виконанням позивачем обовязків посадової особи місцевого самоврядування та загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, яке полягає у використанні робочого часу для особистих потреб, а саме у користуванні соціальною мережею «Фейсбук», тобто у використанні робочого часу не в межах повноважень, передбачених законами України, що є порушенням трудової дисципліни (а.с. 10).

Відповідно до розпорядження Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_2 № 336-К від 15.09.2017 року застосовано до позивача захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з 15.09.2017 року у звязку з систематичним невиконанням без поважних причин посадових обовязків, передбачених посадовою інструкцією та порушенням ст. 8 Закону України «про службу в органах місцевого самоврядування», п. 2, 4 розділу 2, п. 1, 3 Розділу 4 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Спірні правовідносини виникли стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи органу місцевого самоврядування, які врегульовані Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджені наказом Національного агентства України з питань державної служби 05.08.2016 № 158 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 р. за № 1203/29333, є узагальненням стандартів етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, якими вони зобовязані керуватися під час виконання своїх посадових обовязків.

Згідно п.п. 1-2, 4-5 Розділу II Загальних правил № 158 державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування при виконанні посадових обовязків повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийняті або видані у межах їхніх повноважень, є обовязковими для виконання всіма державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування на відповідній території.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобовязані своєчасно і точно виконувати рішення державних органів, органів місцевого самоврядування, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Державні службовці повинні сумлінно, компетентно, результативно і відповідально виконувати свої посадові обовязки, проявляти ініціативу, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії та рішення.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обовязків зобовязані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, обєднань громадян, інших юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних дій та вимог.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні запобігати виникненню конфліктів у стосунках з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими.

Згідно п.п. 1, 3 Розділу VI Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування забороняється обмежувати доступ до публічної інформації, крім випадків, встановлених Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування при спілкуванні під час виконання посадових обовязків повинні дотримуватися таких правил: 1) надавати інформацію із зазначенням даних, що її підтверджують; 2) своєчасно надавати відповідно до законодавства іншим державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання ними посадових обовязків; 3) викладати інформаційні матеріали та повідомлення чітко, лаконічно та послідовно для однозначного їх сприйняття.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні дотримуватися встановленого протоколу у відносинах з представниками органів влади іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних установ.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Статтею 139 КЗпПУ передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.(ст. 147, 147-1 КЗпПУ).

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 148-149 КЗпПУ).

Таким чином, посадова особа місцевого самоврядування має обовязки та повинна дотримуватись правил етичної поведінки посадових осіб місцевого самоврядування, за невиконання чи не належне виконання яких передбачена дисциплінарна відповідальність визначена законом.

За матеріалами справи підставою для застосування до позивача заходу дисциплінарного стягнення у вигляді догани (розпорядження № 314-К від 05.09.2017 р.) стала доповідна записка начальника відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_5 від 01.09.2017 року про недопустимість використання робочого часу для користуванні соціальною мережею «Фейсбук» позивачем, письмові пояснення головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_3 від 01.09.2017 року про роботу з повідомлення мешканців міста як члена виконавчого комітету, інших робочих груп, до складу яких він входить за посадою, про важливі для громадськості події (а.с. 43, 44).

Підставою для застосування до позивача заходу дисциплінарного стягнення відповідно до розпорядження Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_2 № 336-К від 15.09.2017 року визначено систематичне невиконання без поважних причин посадових обовязків, передбачених посадовою інструкцією та порушенням ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п. 2, 4 розділу 2, п. 1, 3 Розділу 4 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які засновані на службових та доповідних записках посадових осіб, що належать до складу керівництва органу, щодо використанні позивачем соціальної мережи «Фейсбук» в робочий час (а.с. 46, 50 56).

Стосовно доводів апелянта щодо відмови позивача получати, знайомитися з письмовим дорученням свого керівника та виконувати його, колегія суддів вказує на те, що зазначені апелянтом доручення не стосувались трудових обовязків позивача, а складені на виконання ст. 149 КЗпП України з метою отримання письмових пояснень від позивача.

Колегія суддів відзначає, що в посадовій інструкції головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради відсутні заборони на користування мережею Інтернет, сервісами електронної пошти чи соціальними мережами. Крім того, з посадовими обовязками позивача ознайомлено лише 05.09.2017 року, тобто в день застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани. І це при тому, що вказана посадова інструкція не містить дати її затвердження (а.с. 33 - 34).

За змістом пояснень від 01.09.2017 року позивач як член виконавчого комітету та президії громадських слухань по ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» та різних робочих груп, до яких він входить за рішеннями виконкому та міської ради, інформує членів територіальної громади як виконується робота, що повязана з розробкою, підготовкою, проведенням, висвітленням та оприлюдненням інформації, яка є важливою для мешканців міста (а.с. 43).

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідачі, приймаючи розпорядження № 314-К від 05.09.2017 року та № 336-К від 15.09.2017 року, діяли не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП допускається тільки за наявності вини працівника. Принцип вини прямо закріплений у п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, який поширюється і на звільнення як один з видів дисциплінарного стягнення (ст. 247 КЗпП). У п. 3 ст. 40 КЗпП принцип вини закріплений непрямо, але він є вирішальним для прийняття рішення про звільнення працівника за систематичне невиконанням без поважних причин посадових обовязків, передбачених посадовою інструкцією, так як зі змісту оскаржуваних розпоряджень незрозуміло, в чому саме полягало порушення і які посадові обовязки не виконувались без поважних причин.

Щодо посилання апелянта на порушення позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Таким чином, строк звернення до суду позивачем не було порушено.

Щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

В редакції КАС України, що діяла на час прийняття оскаржуваного судового рішення стаття 202 передбачала підставою для скасування судового рішення у випадку порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

В даній справі суд не допустив таких порушень процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 205, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04 грудня 2017 р. у справі № 428/11050/17 залишити без змін.

Повне судове рішення складено 15 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді

  • 12622

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 12622

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні судові рішення

    Дивитись всі судові рішення
    Дивитись всі судові рішення
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст