Владислав Ходак, адвокат.

Чи можливо притягнути до відповідальності директора/бухгалтера за порушення введення податкового обліку (ст. 163¹ КУАП)?

Згідно з ст. 86 ПКУ результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт, складений за результатами перевірки, надається платнику податків або його законному представнику.

Тобто, якщо складається акт перевірки, то це свідчить, що працівниками податкової встановлені порушення податкового обліку. У звязку із цим, ними складається протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163¹ КУАП (порушення порядку ведення податкового обліку)

Посадовим особам (директор/бухгалтер) платника податків направляється запрошення, в якому зазначається про необхідність прибути до приміщення податкової для підписання та отримання такого протоколу.

Після цього протокол разом із іншими матеріалами направляється до суду (місцевий суд загальної юрисдикції). Питання оподаткування не часто розглядаються у таких судах, тому в кожному конкретному випадку необхідно додатково звертати увагу суду на питаннях неузгодженості податкових зобов'язань та застосування строків адміністративного стягнення.

Відповідальність за таке порушення не є значною (85 грн. – 170 грн.), але важливість такої справи заключається в тому, що у випадку винесення постанови про притягнення посадових осіб (директор/бухгалтер) до відповідальності, таке рішення буде використовуватись податковою як доказ у справі про скасування податкових повідомлень-рішень (що може негативно вплинути на можливість оскарження таких рішень).

Найчастіше у протоколах податкова зазначає про заниження певних показників податкової звітності, що на їх думку складає склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 163¹ КУАП. При цьому, податкова посилається на вчинення триваючого правопорушення.

Проте потрібно зазначити, що найчастіше такі факти податковою виявляються після того як проходить значний час. Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчились строки, передбачені ст. 38 КУАП.

З моменту вчинення такого правопорушення податкова повинна направити запит про надання інформації та документів, призначити перевірку, провести перевірку, розглянути заперечення (у випадку їх наявності), скласти протоколи, повідомити про підписання протоколів, направити протокол та матеріали у суд, що фактично робить неможливим застосування до посадових осіб адміністративне стягнення та призводить до закриття справи.

Також варто уваги те, що законом (п. 56.1 ПКУ) передбачена можливість оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом, в адміністративному або судовому порядку (йдеться про оскарження податкових повідомлень-рішень).

При цьому, і у випадку адміністративного, і у випадку судового оскарження, сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Тобто до моменту закінчення оскарження не можна говорити про заниження податку (оскільки це ще перевіряється), а тому висновок викладений у протоколі про адміністративне правопорушення є безпідставним.

За таких умов застосовується п.1 ч.1 ст. 247 КУАП, а саме: провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином можна стверджувати, що за умов давності порушення (більше 3 місяців) та/або оскарження податкового повідомлення-рішення (винесеного на підставі акта перевірки) директора/бухгалтера неможливо притягнути до відповідальності за порушення введення податкового обліку (ст. 163¹ КУАП).