Нагадаємо: земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - ПКУ.
Статтею 270 ПКУ визначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до пункту 281.1 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII ; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 281.2 ПКУ встановлено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:
— для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
— для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):
- у селах – не більш як 0,25 гектара,
- в селищах – не більш як 0,15 гектара,
- в містах – не більш як 0,10 гектара;
— для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
— для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки