Дмитро Харко, адвокат, кандидат юридичних наук, АБ "Раков і партнери", м. Київ, м. Луцьк.

Існування податкового боргу станом на 1 січня поточного року може бути підставою для відмови у первинній реєстрації як платника єдиного податку, а не для його щорічного підтвердження.

Як відомо, усі платники єдиного податку четвертої групи з метою щорічного підтвердження перебування на вказаній групі спрощеної системи оподаткування відповідно до п. 298.8.1 ПКУ зобов’язані подати до контролюючого органу не пізніше 20 лютого поточного року загальну та звітну податкові декларації на поточний рік, а також розрахунок частки с/г виробництва та відомості про наявність земельних ділянок.

У випадку подання податкової звітності пізніше 20 лютого, це може стати підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертної групи відповідно до ч. 5 п. 299.10 ПКУ.

Проте, незважаючи на своєчасне подання платником до контролюючого органу повного пакету податкової звітності у термін до 20 лютого поточного року, як це передбачено п. 298.8.1 ПКУ, непоодинокі випадки відмови фіскального органу у підтвердженні сільськогосподарському товаровиробнику на поточний рік статусу платника єдиного податку четвертої групи всупереч ч. 5 п. 299.10 ПКУ.

Підставою для такої відмови у підтвердженні попередньо зареєстрованого статусу платника єдиного податку четвертої групи податкові органи вказують про існування станом на 1 січня поточного року у платника податкового боргу, звертаючись до положень п.п. 291.5¹.3 ПКУ.

Проте контролюючий орган не враховує того, що існування податкового боргу, про який йдеться у п.п. 291.5¹.3 ПКУ, є підставою для відмови у реєстрації платників податків, які змінюють загальну систему оподаткування на спрощену (обираючи саме четверту групу), або змінюють одну з інших трьох груп єдиного податку на четверту.

Тобто утворення податкового боргу може стати підставою для відмови у первинній реєстрації платника єдиного податку 4 групи, а не для відмови у його щорічному підтвердженні на поточний рік.

В таких випадках контролюючий орган помилково ототожнює підстави для відмови у реєстрації з підставами для анулювання статусу платника єдиного податку, адже у п. 299.10 ПКУ, який містить вичерпний перелік підстав для анулювання шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, відсутня така підстава як існування станом на 1 січня поточного року податкового боргу.

Необхідно пам’ятати, що відповідно до абз. 2 п. 299.11 ПКУ обов’язковою умовою для переходу платника до загальної системи оподаткування (звісно окрім випадків самостійної відмови платників від спрощеної системи) є проведення виїзної документальної перевірки платника єдиного податку та виявлення порушень вимог пп. 4 п. 291.4 та п. 291.5¹ ПКУ у податковому (звітному) році, або у попередніх періодах. У такому разі такий платник єдиного податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Наведені обставини підтверджуються наступними рішеннями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 29.03.2018 р. № 804/2321/17 (№ К/9901/11221/18, рішення у ЄДРСР необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки), від 05.03.2019 р. № 818/606/17 № К/9901/9647/18, № К/9901/9655/18, рішення у ЄДРСР необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки), від 06.02.2018 р. № 816/543/17 (№ К/9901/2404/17, рішення у ЄДРСР необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки), від 08.05.2018 р. № 816/1088/17 (№ К/9901/11222/18, рішення у ЄДРСР необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки), від 12.04.2019 р. № 2240/2504/18 (№ К/9901/4670/19, рішення у ЄДРСР необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки), від 16.04.2018 р. № 808/657/16 (№ К/9901/24921/18, рішення у ЄДРСР необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки), від 19.04.2019 р. № 821/884/18 (№ К/9901/3513/19, рішення у ЄДРСР необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки) від 19.04.2019 р. № 822/2037/18 (№ К/9901/66814/18, рішення у ЄДРСР необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки) та ін.

Отже, при щорічному підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи положення п.п. 291.5¹.3 ПКУ застосуванню не підлягають, оскільки не стосуються підтвердження статусу такого платника.