Тож юридична особа — нерезидент, яка здійснювала господарську діяльність на території України через свій відокремлений підрозділ, повинна зареєструвати з ціллю оподаткування такий відокремлений підрозділ в якості постійного представництва. Причому незалежно від того, чи здійснюється на даний час госпдіяльність та чи планується (не планується) здійснювати таку діяльність в подальшому.
Фахівці ДФС також зауважили, що платник податку, який здійснював госпдіяльність, але не був зареєстрований як платник податків та не подавав податкову звітність, після реєстрації має право подати податкову звітність (у т. ч. з податку на прибуток підприємств) за відповідні звітні періоди, в який врахувати результати господарської діяльності за такі звітні періоди.
Тобто нерезидент має право подати податкову звітність з податку на прибуток та ПДВ за минулі звітні періоди, що передували реєстрації нерезидентом постійного представництва. При цьому подання податкової звітності з податку на прибуток допускається на паперових носіях, а податкової звітності з ПДВ — в електронному вигляді.
І лише після подання податкової звітності за відповідні звітні періоди такий платний має право подати уточнюючі розрахунки за такі звітні періоди до спливу 1095 днів, що настають за днем подання податкової звітності. Адже в уточнюючому розрахунку здійснюється уточнення показників, зазначених у раніше поданій звітній декларації.
Якщо ж нерезидент, що здійснював діяльність та не зареєстрував постійне представництво в якості платника податку, не подає податкову звітність за періоди здійснення такої діяльності, то за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди та застосовує штраф відповідно до статті 123 Податкового кодексу України незалежно від того, сплачував нерезидент податок чи ні.
необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки