І звичайно , якщо Носов виріс в Ірпені. То напевно стикався з українською мовою.

Цитата
Однажды Незнайка пришёл к Цветику и сказал:
— Слушай, Цветик, научи меня сочинять стихи. Я тоже хочу быть поэтом.
— А у тебя способности есть? — спросил Цветик.
— Конечно, есть. Я очень способный, — ответил Незнайка.
— Это надо проверить, — сказал Цветик. — Ты знаешь, что такое рифма?
— Рифма? Нет, не знаю.
— Рифма — это когда два слова оканчиваются одинаково, — объяснил Цветик. — Например: утка — шутка, коржик — моржик. Понял?
— Понял.
— Ну, скажи рифму на слово «палка».
— Селёдка, — ответил Незнайка.
— Какая же это рифма: палка — селёдка? Никакой рифмы нет в этих словах.
— Почему нет? Они ведь оканчиваются одинаково.
— Этого мало, — сказал Цветик. — Надо, чтобы слова были похожи, так чтобы получалось складно. Вот послушай: палка — галка, печка — свечка, книжка — шишка.
— Понял, понял! — закричал Незнайка. — Палка — галка, печка — свечка, книжка — шишка! Вот здорово! Ха-ха-ха!
— Ну, придумай рифму на слово «пакля», — сказал Цветик.
Шмакля, — ответил Незнайка.
— Какая шмакля? — удивился Цветик. — Разве есть такое слово?
— А разве нету?
— Конечно, нет.


Мені на думку чомусь прийшов трохи інший варіант розвитку подій.
Цитата
...Незнайка висякався в пальці і витер шмаклі об балахон Цвєтіка, а тоді каже:
- Цвєтік, є таке слово, просто кацапи його не знають.


П.С.
Доречі вулиця "Квіткова" , що скоріш за все дала назву "Цветочному городу" і досі існує в Ірпіні.