Згідно з пп. 14.1.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі — ПКУ) основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (окрім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6 000 гривень, невиробничих ОЗ і нематеріальних активів), що призначаються для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6 000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом, та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). Зазначимо, що до 01.09.2015 року вартісна межа для віднесення матеріальних активів до ОЗ становила 2 500 грн.
Розшифрування терміну «малоцінні необоротні матеріальні активи» в ПКУ немає. Тому цілком логічно, що в цілях оподаткування до таких об’єктів варто відносити необоротні активи вартістю не більше 6 000 гривень та строком корисного використання понад один рік. На це, зокрема, вказують і податківці в листі Державної фіскальної служби України (далі – ДФСУ) необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки (далі – Лист № 2457). У зазначеному листі контролери також поінформували, що за МНМА не виникають податкові різниці, передбачені ст. 138 ПКУ. Адже це за своєю суттю не податкові ОЗ.
Тож із 1 січня 2015 року всі платники податку на прибуток не ведуть податкового обліку МНМА (незважаючи на те, коли їх ввели в експлуатацію — до чи після цієї дати). Відповідно, за ними податкові різниці згідно зі ст. 138 ПКУ не виникають, а в обліку слід орієнтуватися на бухоблікові правила і суми.
Додатково варто зауважити, що на сьогодні у категорії 102.05 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДФСУ (далі – ЗІР) у відповіді податківці фактично відносять МНМА до ОЗ і пояснюють, як їх треба амортизувати відповідно до приписів ст. 138 ПКУ. При цьому варто наголосити, що у вказаній статті йдеться про амортизацію лише для ОЗ та нематактивів, які належать до таких об’єктів згідно з ПКУ. Однак дисонансу тут додає пп. 138.3.3 ПКУ, який, власне, виділяє в когорті ОЗ та інших необоротних активів групу 11 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».
Утім, враховуючи пп. 14.1.138 ПКУ, можна говорити, що тут йде мова не про ОЗ, а про інші необоротні активи.
У зазначеній вище категорії ЗІР у відповіді на запитання: «За яких умов актив визнається ОЗ?» спеціалісти фіскального органу вказують на пп. 14.1.138 ПКУ й звертають увагу на вартісну межу віднесення матеріальних активів до ОЗ – 6 000 грн. Цим самим фактично підводяться підсумки думки, що МНМА не є ОЗ.
Попри сказане, варто пам’ятати, що сьогодні формою Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Мінфіну України від 20.10.15 р. № 897 (далі — Декларація № 897), а саме її додатком АМ «Інформація щодо нарахованої амортизації», передбачено відображення там даних за групою 11 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Тобто може скластися хибне враження, що Декларація № 897 прирівнює МНМА до ОЗ.
Якщо ж дотримуватися фактичних вимог ПКУ, то податкова амортизація МНМА не повинна відображатися в додатках АМ і РІ. Коли за такими активами не виникає податкова амортизація, то немає потреби зазначати їхню балансову вартість в додатку АМ. Хоча, навіть якщо і відобразити, то шкоди від цього бути не повинно.
Тож нічого страшного, якщо в Декларації № 897 платник податків за податковими МНМА не здійснював коригувань відповідно до ст. 138 ПКУ. Адже в такому випадку він діяв відповідно до вимог ст.ст. 14 та 138 ПКУ.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки