Відповідно до чинного законодавства інвентаризація є обов'язковою процедурою, що передує складанню річної звітності. Неякісне проведення інвентаризації або наявність помилок в оформленні її результатів веде до серйозних наслідків, зокрема, до перекручення даних бухгалтерського обліку та надання недостовірної інформації про наявні активи власнику підприємства.
Інвентаризація - це один з найбільш важливих способів контролю збереження ТМЦ, тому проводити її повинні висококваліфіковані фахівці. Саме ця обставина змушує платників податку на прибуток уважно поставитися до процесу проведення інвентаризації та оформлення її результатів. Активи та зобов'язання, що не відповідають критеріям визнання, не повинні відображатися у фінансовій звітності і їх необхідно списати відповідно до чинних нормативно-правових актів. Недбале проведення річної інвентаризації може поставити під сумнів достовірність показників фінансової звітності і у контролюючих органів. Проводити інвентаризацію активів і зобов'язань перед складанням річної фінансової звітності доведеться всім юридичним особам, створеним відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвам іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Наказом від 02.09.2014 р. №879 Мінфін затвердив Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань (далі - Положення 879). Положення 879 набуло чинності з 01.01.2015 р. і прийшло на зміну наступним документам:
- Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну від 11.08.1994 р. № 69;
- Інструкція про інвентаризацію матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління Держказначейства від 30.10.1998 р. № 90.
Нове Положення 879 багато в чому повторює попередні Інструкції, але все ж містить деякі відмінності. Давайте розглянемо більш детально етапи проведення інвентаризації та зміни, які набрали чинності з 2015 року.
Етапи проведення інвентаризації:
1. Організаційно-підготовчий. На даному етапі підприємство створює інвентаризаційні комісії та надає їм відповідні повноваження на проведення інвентаризації. При цьому важливо пам'ятати, що забороняється призначати головою робочої комісії для перевірки активів у тих самих матеріально відповідальних осіб одного і того ж співробітника два роки поспіль. Також на даному етапі встановлюються об'єкти і терміни проведення інвентаризації.
Слід звернути увагу, що Положення № 879 передбачає проведення суцільної інвентаризації всіх зобов'язань і активів підприємства, включаючи ті, які знаходяться на позабалансових рахунках і відповідальному зберіганні. При встановленні термінів інвентаризації необхідно звернути увагу, що інвентаризація перед складанням річної фінансової звітності матеріальних цінностей, заборгованостей, витрат і доходів майбутніх періодів повинна проводитися не раніше 1 жовтня, а незавершених капітальних інвестицій, незавершеного виробництва, фінансових інвестицій, грошових коштів, розрахунків з бюджетом - не раніше 1 листопада.
Підприємства, які перебувають на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення. Тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний і безперешкодний доступ уповноважених осіб до об'єктів проведення інвентаризації.
Зазначені підприємства зобов'язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, наступного за місяцем, в якому зникли перешкоди доступу до об'єктів перевірки.
2. Технічно-документальний. На даному етапі перевіряється фактична наявність об'єктів перевірки, їх стан та умови зберігання. По виду інвентаризації можна організовувати перевірку наявності з відкритими і з закритими («сліпий перерахунок») залишками. «Сліпий перерахунок» передбачає чисті (порожні) графи в інвентаризаційних описах для відображення кількості інвентаризуючих ТМЦ, тобто в момент фізичного перерахунку ТМЦ в інвентаризаційних описах не повинні бути вказані дані обліку. Основна перевага даного виду - запобігання розкрадання товарів, які не значаться в залишках в обліковій системі. Саме на «сліпому перерахунку» наполягають фахівці внутрішнього контролю (або попросту корпоративні аудитори) останнім часом, хоча законодавець не зобов'язує слідувати тільки цьому виду проведення інвентаризації.
Далі на кожній сторінці інвентаризаційного опису відзначають словами число порядкових номерів активів і загальну їх кількість в натуральному вимірі. У інвентаризаційних відомостях похибки і підчистки не допускаються, всі виправлення вносяться шляхом закреслення і візуються усіма членами комісії. Важливо пам'ятати, що інвентаризаційні відомості складаються не менше ніж у двох примірниках.
3. Порівняльно-аналітичний. Після закінчення інвентаризації всі акти інвентаризації передаються в бухгалтерську службу для перевірки, при цьому навпроти даних інвентаризаційних описів проставляються кількісні та цінові показники згідно даних бухгалтерського обліку. Після чого виявляються розбіжності між даними інвентаризації і даними обліку. На підставі отриманих документів бухгалтерською службою формується порівняльна відомість, в якій визначаються надлишки чи недостачі об'єктів обліку, а також пересортиця.
4. Результативно-підсумковий. Порівняльні відомості передаються в інвентаризаційну комісію для формування протоколу, в якому фіксуються пропозиції про врегулювання інвентаризаційних різниць. Після затвердження керівником підприємства протокол знову передається в бухгалтерію для формування відповідних проводок в обліку.
Варто звернути увагу, що нове Положення 879 вимагає від керівника установи затвердити такий протокол протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації (раніше термін надання становив 10 днів).
Звертаємо увагу, що виявлення надлишку слід відображати таким чином:
- основні засоби, нематеріальні активи - в доходи майбутніх періодів;
- цінні папери, грошові кошти, інші матеріальні цінності - в доход поточного періоду.
Взаємозалік надлишків і нестач внаслідок пересортиці проводиться лише за однаковими найменуваннями в тотожній кількості, якщо різниці виникли в одному періоді і в одного матеріально відповідальних осіб.
Як висновок можна сказати, що всі підприємства повинні провести хоча б одну інвентаризацію у році для підтвердження інформації фінансової звітності. При цьому «під приціл» перевірки повинні потрапити всі зобов'язання та активи підприємства.
Яна Богомол, Есенія Сай
Інформація по темі:
необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки
необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки
необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки