Пунктом 2.21 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (далі – Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними.
Згідно зі статтею 13 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Пунктом 4 статті 11 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон) визначено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно, займаються, зокрема адвокатською діяльністю, підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню. Страхувальником в цьому випадку є сама застрахована особа (пункт 5 статті 14 Закону).
Взяття на облік осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, зокрема тих, що займаються адвокатською діяльністю, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (абзац 2 частини 1 стаття 5 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”).
Відтак особа, яку внесено до реєстру страхувальників, вважається працюючою з дати, що зазначена в реєстрі, як дата взяття на облік платника єдиного внеску.
Оскільки заявника взято на облік як платника єдиного внеску з 21.04.2011 року, саме з цієї дати його, як самозайняту особу, слід вважати працюючим.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки