Відповідно до п. 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1252, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства України застосовуються в частині, що не суперечить йому.
Законом встановлено, зокрема, що вичерпний перелік документів, які суб’єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру, встановлюється виключно законами, що регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру.
Також згідно зі ст. 5 Закону України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 р. № 5203-VI виключно законами, які регулюють відносини щодо надання адмінпослуг, встановлюються, зокрема, перелік і вимоги до документів, необхідних для отримання адмінпослуги.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-IV, видача документів дозвільного характеру, оформлених регіональними й місцевими дозвільними органами, здійснюється в дозвільному центрі державним адміністратором за принципом організаційної єдності.
Суб'єкт господарювання подає державному адміністратору заяву, форма якої затверджується КМУ за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економрозвитку, та за погодженням із дозвільними органами.
Отже, у Державній регуляторній службі вважають, якщо на рівні спеціальних законів для одержання документів дозвільного характеру не визначено переліку документів, то суб’єкту господарювання слід подавати лише заяву. Адміністратор відповідно до своїх основних завдань повинен прийняти заяву від суб'єкта господарювання й передати її до дозвільного органу.
Разом із тим згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень й у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки