Перш за все, нагадаємо, що відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦКУ) законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Згідно з П(С)БО 21 курсовими є різниці між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Валютний - встановлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Курсові різниці виникають за операціями:
• придбання товарів, основних фондів, сировини, виконання робіт, надання послуг;
• продажу товарів, готової продукції, виконання робіт, надання послуг;
• відшкодування витрат працівнику підприємства на відрядження за кордон;
• отримання фінансових інвестицій в іноземній валюті;
• купівлі-продажу іноземної валюти;
• за іншими операціями.
Постановою НБУ від 12.11.2003 р. № 492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» визначено, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.
Що ж стосується податкового законодавства то, зокрема, ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (далі – ПКУ) визначено, що доходом фізичної особи-підприємця, який застосовує спрощену систему оподаткування, є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті.
При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи - проценти, дивіденди, роялті, страхові виплати та відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Відповідно до п. 292.5 ст. 292 ПКУ дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання такого доходу.
Отже, для підприємця-«спрощенця» усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, - з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату проведення розрахункової операції.
Згідно з п. 292.6 ст. 292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої та п’ятої груп, який є платником ПДВ, та платника єдиного податку четвертої та шостої груп датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Отже, курсова різниця, яка виникає при перерахунку за операціями, вираженими в іноземній валюті, не є доходом фізичної особи - підприємця, який здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки