Оформлення права користування земельними ділянками не впливає на правомірність перебування сільськогосподарського товаровиробника в статусі платника ФСП.

Про це йдеться в листі ВАСУ N 2614/12/13-12 від 28.12.2012 р., де, окрім іншого, зазначається, що кваліфікаційною вимогою для особи, яка претендує на набуття статусу платника ФСП, є частка сільськогосподарського товаровиробництва, яка повинна перевищувати 75% загального обсягу доходу суб'єкта господарювання.

І хоч земельне законодавство України вимагає державної реєстрації документа, що встановлює право користування земельною ділянкою, однак податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Враховуючи пріоритетність застосування норм Податкового кодексу України перед нормами інших галузей права у регулюванні податкових правовідносин, ВАСУ дійшов висновку, що недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок не може бути перешкодою для кваліфікації сільськогосподарських угідь як таких, що знаходяться у користуванні товаровиробника, для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку.

Отже, перебування особи у статусі платника ФСП є правомірним, якщо при цьому дотримано критерій щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Цей критерій дотримується в тому разі, якщо продукція вирощена на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні платника податку, незалежно від стану державної реєстрації договорів оренди відповідних ділянок.

Аналогічні правила застосовуються при визначенні підстав для застосування особою спеціального режиму оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування ПДВ є дотримання нею критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75% вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

У разі невиконання відсоткового критерію, підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Крім того, ВАСУ зауважив, що у податкових органів відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до платників ФСП та "спецрежимників", у разі недотримання останніми норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимоги законодавства податкового.

Отже, податковими органами не може бути прийнято рішення про скасування реєстрації платника ФСП з тих підстав, що платником не дотримано вимог щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для вирощування сільгосппродукції.

Аналогічним чином відсутні підстави для визначення особі податкових зобов'язань із ПДВ за правилами загального режиму в разі, якщо такою особою дотримано питому вагу сільськогосподарських товарів у загальному обсязі реалізації.

----------------------

Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України N 2614/12/13-12 від 28.12.2012 р.