Заказы на доработку 1С (сервис удаленной работы)

Хранилище

База знаний
Неназначенных незавершенных заказов: 8, свеженьких 2
Бесплатные отчеты, обработки, конфигурации, внешние компоненты для 1С Статьи, описание работы, методики по работе с 1С

Здравствуйте, гость ( Войти | Зарегистрироваться )

313 страниц V   1 2 3 > » 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо визначення кодів УКТ ЗЕД у податкових накладних при постачанні нерухомого майна (Лист ДФСУ від 17.07.2017 р. N 1231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.07.2017 р. N 1231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Щодо визначення кодів УКТ ЗЕД у податкових накладних при постачанні нерухомого майна

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо визначення кодів УКТ ЗЕД у податкових накладних при постачанні нерухомого майна та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19 вересня 2013 року N 584-VII "Про Митний тариф України" (далі - Закон N 584).

При складанні податкової накладної за операціями з постачання самостійно виготовлених товарів платник податку самостійно визначає відповідність таких товарів певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, керуючись Законом N 584 та Поясненнями до УКТ ЗЕД, затвердженими наказом ДФС від 09.06.2015 р. N 401.

Торгово-промислова палата України листом від 20.01.2017 р. N 146/08.1-7.1 (вх. ДФС N 2435/6 від 02.02.2017 р.) поінформувала ДФС, що система торгово-промислових палат в Україні володіє кваліфікованим та досвідченим штатом експертів в усіх регіональних палатах і здатна швидко задовольнити попит на визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД для всіх платників ПДВ. Про зазначене платників податків проінформовано листом ДФС від 17.02.2017 р. N 3955/7/99-99-15-03-02-17, який направлено до ГУ ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС. Крім того, на офіційному веб-порталі ДФС за адресою http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/285271.html розміщено відповідне повідомлення.

В той же час УКТ ЗЕД не містить кодів для окремих товарів, операції з постачання яких здійснюються платниками на митній території України, але разом з тим переміщення таких товарів через митний кордон України є фізично неможливим (наприклад, об’єкти незавершеного будівництва, нерухомого майна, земельні ділянки, тощо).

Як визначено пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за N 137/28267), з урахуванням внесених до нього змін та доповнень (далі - Порядок N 1307), ДФС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V Кодексу.

Довідник таких умовних кодів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--pere...ki-/288992.html.

Таким чином, при здійсненні операцій з постачання об’єктів нерухомості для заповнення податкової накладної слід використовувати умовні коди товарів, зазначені в довіднику, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129938 · Ответов: 0 · Просмотров: 4
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Про реалізацію права неповнолітньої дитини відмовитись від реєстраційного номера облікової картки платника податків через релігійні переконання (Лист ДФСУ від 17.07.2017 р. N 1202/Щ/99-99-08-02-01-14/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.07.2017 р. N 1202/Щ/99-99-08-02-01-14/ІПК

Про реалізацію права неповнолітньої дитини відмовитись від реєстраційного номера облікової картки платника податків через релігійні переконання

Державна фіскальна служба України розглянула лист надісланий листом Головного управління ДФС у Рівненській області, щодо реалізації права неповнолітньої дитини відмовитись від реєстраційного номеру облікової картки платника податків через релігійні переконання та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє таке.

Відповідно до пункту 63.5 ст.63 Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

Обробка даних у базі персональних даних у Державному реєстрі проводиться з метою забезпечення реалізації податкових відносин відповідно до Кодексу щодо реєстрації та обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, обліку джерел отриманих доходів, об’єктів оподаткування, сум нарахованих та/або отриманих доходів, сум нарахованих та/або сплачених податків, даних про податкову знижку та податкові пільги фізичної особи - платника податків, створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечення інших питань адміністрування податків і зборів та інших платежів відповідно до законодавства.

Пунктами 63.6 статті 63 та 70.1 статті 70 Кодексу визначено, що облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Порядок обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера та повідомили про це відповідний контролюючий орган, а також процедуру внесення відмітки до паспорта таких осіб визначено у Положенні про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 р. N 779 та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 26.12.2013 р. за N 2211/24743.

Обов’язкова реєстрація дітей у Державному реєстрі Кодексом не встановлена. При цьому примусово чи без подання належно оформленої і підписаної Облікової картки фізичної особи - платника податків за формою 1ДР не можуть бути включені відомості про дитину до Державного реєстру. Облікові картки неповнолітніх фізичних осіб подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та паспортного документа одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Відповідно до пункту 99.2 статті 99 Кодексу грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Водночас інформуємо, що відповідно до Закону України від 14 липня 2016 року N 1474-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" (далі - Закон), який набрав чинності з 1 жовтня 2016 року, кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України.

Частиною сьомою статті 21 Закону передбачено, що до паспорта громадянина України вноситься інформація, зокрема про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово "відмова".

Враховуючи викладене, громадянин України після досягнення чотирнадцятирічного віку при оформленні паспорта громадянина України може реалізувати право щодо внесення до такого паспорта інформації про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в установленому порядку.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129937 · Ответов: 0 · Просмотров: 3
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо врахування для цілей абзацу 3 п. 138.2 ст. 138 ПКУ суми дооцінки, проведеної після 01.01.2015 р. у складі первісної вартості основних виробничих засобів (Лист ДФСУ від 17.07.2017 р. N 1225/6/99-99-15-02-02-15/
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.07.2017 р. N 1225/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо врахування для цілей абзацу 3 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) суми дооцінки, проведеної після 01.01.2015 р. у складі первісної вартості основних виробничих засобів та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Згідно з пп. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (п. 138.1 ст. 138 Кодексу).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Таким чином, сума проведеної після 01.01.2015 р. дооцінки основних засобів не враховується у складі первісної вартості основних засобів для цілей застосування абзацу 3 п. 138.2 ст. 138 Кодексу.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129936 · Ответов: 0 · Просмотров: 6
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо визнання операцій з безоплатної передачі товарів нерезиденту - пов’язаній особі контрольованими, методів встановлення умов контрольованої операції, показників рентабельності (Лист ДФСУ від 17.07.2017 р. N 1233
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.07.2017 р. N 1233/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання операцій з безоплатної передачі товарів нерезиденту - пов’язаній особі контрольованими, методів встановлення умов контрольованої операції, показників рентабельності та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 цього підпункту;

зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів - нерезидентів;

господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є можливість впливу таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі- продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Отже, операції з безоплатної передачі товарів у податковому обліку прирівнюються до продажу таких товарів.

Згідно з п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. N 73(далі - НП(С)БО 1), витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань (п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. N 318).

Згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Таким чином, вартість безоплатно наданих товарів враховується у складі витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку, і, відповідно, впливає на фінансовий результат до оподаткування, та як наслідок на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Критерії визнання господарських операцій контрольованими визначено у пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Підпунктом 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, операції з товарами, такими, як сировина, готова продукція тощо.

Отже, якщо отримувачем безоплатних товарів є нерезидент - пов’язана особа, то господарська операція з безоплатного надання товарів підпадає під визначення контрольованої. При цьому ціна таких товарів для цілей трансфертного ціноутворення розглядається з урахуванням умов усіх договорів, пов’язаних з цією операцією, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток резидента.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у листі, потребує аналізу документів, що дозволяють детальніше ідентифікувати предмет запиту, з метою отримання більш конкретної відповіді щодо методів та показників, за якими встановлюється відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

Згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129935 · Ответов: 0 · Просмотров: 3
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором окремих видів доходів та нарахування на такі доходи єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Лист ДФСУ від 17.07.2
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.07.2017 р. N 1229/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором окремих видів доходів та нарахування на такі доходи єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Щодо оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб та військовим збором

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору (пп. "є" пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Особливості визначення резидентського статусу фізичної особи,з метою оподаткування, встановлено пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до п. 9 підрозділу 1 розділу XX та пп. 1.8 п. 161 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу встановлено, що тимчасово, на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту "Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації", затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі - Проект), не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходи, що нараховані (виплачені, надані) громадянам Японії (незалежно від їхнього резидентського статусу) японськими суб'єктами з реалізації Проекту у формі заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами. Зазначене звільнення застосовується лише до тієї частини доходів, що пов'язана з реалізацією Проекту.

Японським суб’єктом з реалізації Проекту може бути:

а) юридична особа, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;

б) зареєстроване в Україні постійне представництво юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;

в) юридична особа, що є дочірнім підприємством юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;

г) договір про спільну діяльність, одним або кількома учасниками якого (участю у такому договорі більше ніж 50 відсотків) є особи, визначені у підпункти: "а" - "в"цього пункту, (далі - Договір) укладений виключно з метою здійснення спільної діяльності з реалізації Проекту.

У разі якщо японським суб'єктом з реалізації Проекту виступатиме Договір, норми п. 9 підрозділу 1 розділу XX та пп. 1.8 п. 161 підрозділу 161 Перехідних положень Кодексу застосовуватимуться виключно до доходів громадян Японії, що нараховуються (виплачуються, надаються) оператором такої спільної діяльності.

Враховуючи викладене доходи, у вигляді заробітної плати та /або винагороди за цивільно-правовими договорами, що нараховуються (виплачуються, надаються) громадянам Японії (не залежно від їхнього резидентського статусу) в рамках реалізації Проекту оператором за Договором, звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

При цьому, обов’язок платників податків - громадян Японії щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такі платники податку отримували доходи від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ( п. 179.2 ст. 179 Кодексу).

Водночас, п. 164.2 ст. 164 розділу IV Кодексу встановлено перелік доходів, що включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку - фізичної особи резидента (нерезидента).

Відповідно до п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV для нерезидентів).

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору (пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Ставку податку на доходи фізичних осіб визначено п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Крім того відповідно до пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доході фізичних осіб (військового збору) до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Отже, доходи, у вигляді заробітної плати та /або винагороди за цивільно-правовими договорами, які нараховуються (виплачуються, надаються) громадянам України та іноземним експертам (крім громадян Японії) в рамках Проект оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Щодо заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок ф. N 1ДФ)

Згідно з п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок ф. N 1ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку ф. N 1ДФ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4.

При цьому довідник ознак доходів, наведений у додатку до зазначеного Порядку містить як ознаки доходів, що включаються загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку так і ознаки доходів, які не включаються загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Таким чином, юридична особа (оператор), як податковий агент подає податковий розрахунок ф. N 1ДФ та відображає доходи, у вигляді заробітної плати та /або винагороди за цивільно-правовими договорами, що нараховуються (виплачуються, надаються) громадянам Японії (не залежно від їхнього резидентського статусу) в рамках реалізації Проекту, громадянам України та іноземним експертам, незалежно від того оподатковуються такі доходи чи ні.

Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок)

Пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами.

Застрахована особа - фізична особа, яка згідно з законодавством підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону N 2464).

Згідно з п. 10 частини першої ст. 1 Закону N 2464 страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно Закону N 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно- правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Водночас відповідно до п. 96 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464 тимчасово, на період реалізації Проекту:

зазначені у пункті 2 частини першої статті 4 Закону N 2464 працівники, які є громадянами Японії та працюють в рамках реалізації Проекту, не є платниками єдиного внеску з доходів, зазначених у абзаці першому п. 9 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу;

японський суб'єкт з реалізації Проекту, визначений підпунктами "а" - "г" та абзацом восьмим п. 9 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, звільняється від виконання обов'язків, визначених п. 2 частини другої ст. 6 Закону N 2464 щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) громадянам Японії, визначеним у абзаці другому цього пункту.

Враховуючи наведене,оператор за Договором(роботодавець) звільняється від нарахування,обчислення та сплати єдиного внеску на доходи у вигляді заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами,нарахованих (виплачених, наданих) громадянам Японії в рамках реалізації Проекту.

Водночас роботодавець, утворений відповідно до законодавства України, є страхувальником для всіх найманих працівників, у тому числі іноземців, які працюють, зокрема на умовах трудового договору (контракту) та/або за цивільно-правовими договорами, зобов’язаний нараховувати обчислювати та сплачувати єдиний внесок із заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129934 · Ответов: 0 · Просмотров: 6
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо оподаткування доходу у вигляді дивідендів (Лист ДФСУ від 18.07.2017 р. N 1260/Л/99-99-13-02-03-14/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.07.2017 р. N 1260/Л/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу у вигляді дивідендів і в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Під терміном "пасивні доходи" для цілей розділу IV Кодексу слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 Кодексу.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (пп. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною пп. 167.5.1 та пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Згідно з пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу ставку податку встановлено у розмірі 18 відсотків - для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

Відповідно до пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (у редакції Закону України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", враховуючи зміни, внесені Законом України від 23 березня 2017 року N 1989-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні") з 01.01.2017 р. доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток оподатковуються у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, тобто 9 відсотків.

Крім того, дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з пп. 153.3.7 п. 153.3 ст. 153 Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (пп. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 Кодексу), тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, нарахованих суб'єктом господарювання - платником єдиного податку оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129933 · Ответов: 0 · Просмотров: 5
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо роз'яснення окремих норм законодавства (Лист ДФСУ від 10.05.2017 р. N 7955/5/99-99-13-01-01-16)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 10.05.2017 р. N 7955/5/99-99-13-01-01-16

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо роз'яснення окремих норм законодавства і повідомляє таке.

Щодо оподаткування сум індексації заробітної плати податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та відображення в податковому розрахунку за формою N 1ДФ

Податковий кодекс України (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента, зокрема, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Об'єктом оподаткування військовим збором також є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Підпунктом 164.2.1 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (абз. третій пп. 169.4.1 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку у вигляді індексації заробітної плати, не підпадає під дію пп. 169.4.2 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об'єкта оподаткування (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Таким чином, податковий агент зобов'язаний утримати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із сум доходів у вигляді індексації заробітної плати в тому податковому періоді, в якому відбувається таке нарахування (виплата).

Разом з тим згідно з пп. "б" п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4.

Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, встановлено, що доходи у вигляді заробітної плати, включаючи індексацію, відображаються в податковому розрахунку під "101" ознакою доходу.

Отже, суми індексації заробітної плати, зокрема за попередні періоди, відображаються в податковому розрахунку за формою N 1ДФ у тому кварталі, в якому проводиться таке нарахування (виплата).

Щодо оподаткування сум індексації заробітної плати єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464, роботодавці нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), зокрема на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 3 липня 1991 року N 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон N 1282).

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону N 1282).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону N 2464).

Згідно з пп. 3 п. 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. N 449, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129932 · Ответов: 0 · Просмотров: 5
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Про порядок оподаткування ПДВ (Лист ДФСУ від 17.07.2017 р. N 1230/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.07.2017 р. N 1230/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника про надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з ліквідації (списання) основних засобів та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.

При цьому не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ визначено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

При цьому відповідно до підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ звичайною ціною, зокрема, є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ.

Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Норми пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ та пункт 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

При цьому документами про знищення, зруйнування розібрання, викрадення або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням для цілей застосування платником податку пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ при списанні необоротних активів (основних засобів), внаслідок їх ліквідації (знищення, зруйнування, розібрання, викрадення або перетворення) можуть бути, але не виключно:

сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору);

дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 Цивільного кодексу України;

заява про кримінальне правопорушення, зареєстрована у єдиному реєстрі досудових розслідувань, у разі викрадення основних засобів.

Правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ встановлено статтею 187 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Також слід зазначити, що порядок обліку вибуття основних засобів визначено Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. N 561.

Таким чином, операції з ліквідації основних виробничих засобів або невиробничих засобів прирівняні до операцій з постачання товарів, які є об'єктом оподаткування ПДВ, та відповідно оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. При цьому база оподаткування ПДВ за такими операціями визначається відповідно до пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ, а саме за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Водночас, знищення, розібрання або перетворення необоротних активів (основних засобів) в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним цризначенням, не буде вважатися для цілей оподаткування ПДВ (у тому числі для нарахування і сплати податкових зобов’язань з ПДВ) постачанням товарів, зокрема, за умови якщо платник податку надасть контролюючому органу відповідний підтверджуючий документ про виникнення таких обставин, наданий платнику податку компетентним органом.

У разі відсутності відповідного підтверджуючого документу про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів (основних засобів) в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням, таке знищення, розібрання або перетворення необоротних активів буде вважатися для цілей оподаткування ПДВ постачанням товарів та відповідно платник податку при здійсненні операції з ліквідації (списання) таких необоротних активів (основних засобів) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129931 · Ответов: 0 · Просмотров: 5
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо переліку витрат, які можуть бути враховані при визначенні оподатковуваного доходу фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність приватного виконавця (Лист ДФСУ від 07.07.2017 р. N 1044/К/99-9
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 07.07.2017 р.

N 1044/К/99-99-13-01-02-14/ІПК

N 1045/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК

N 1046/П/99-99-13-01-02-14/ІПК

N 1047/Ж/99-99-13-01-02-14/ІПК

N 1048/Ч/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо переліку витрат, які можуть бути враховані при визначенні оподатковуваного доходу фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність приватного виконавця, і повідомляє.

Законом України від 02.06.2016 р. N 1403 "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" встановлено, що приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.

Згідно із підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі статтею 65 цього Кодексу.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Правовий порядок регулювання оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність в Україні, встановлюється Кодексом.

Статтею 178 Кодексу визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність.

Оподатковуваним доходом фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (пункт 178.3 статті 178 Кодексу).

При цьому Кодексом не передбачено переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності.

Слід зазначити, що положення статті 178 Кодексу не передбачають затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129930 · Ответов: 0 · Просмотров: 4
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Про реалізацію права неповнолітньої дитини відмовитись від реєстраційного номера облікової картки платника податків через релігійні переконання (Лист ДФСУ від 17.07.2017 р. N 1203/Щ/99-99-08-02-01-14/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.07.2017 р. N 1203/Щ/99-99-08-02-01-14/ІПК

Про реалізацію права неповнолітньої дитини відмовитись від реєстраційного номера облікової картки платника податків через релігійні переконання

Державна фіскальна служба України розглянула лист надісланий листом Головного управління ДФС у Рівненській області, щодо реалізації права неповнолітньої дитини відмовитись від реєстраційного номеру облікової картки платника податків через релігійні переконання та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє таке.

Відповідно до пункту 63.5 ст.63 Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

Обробка даних у базі персональних даних у Державному реєстрі проводиться з метою забезпечення реалізації податкових відносин відповідно до Кодексу щодо реєстрації та обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, обліку джерел отриманих доходів, об’єктів оподаткування, сум нарахованих та/або отриманих доходів, сум нарахованих та/або сплачених податків, даних про податкову знижку та податкові пільги фізичної особи - платника податків, створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечення інших питань адміністрування податків і зборів та інших платежів відповідно до законодавства.

Пунктами 63.6 статті 63 та 70.1 статті 70 Кодексу визначено, що облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Порядок обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера та повідомили про це відповідний контролюючий орган, а також процедуру внесення відмітки до паспорта таких осіб визначено у Положенні про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 р. N 779 та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 26.12.2013 р. за N 2211/24743.

Обов’язкова реєстрація дітей у Державному реєстрі Кодексом не встановлена. При цьому примусово чи без подання належно оформленої і підписаної Облікової картки фізичної особи - платника податків за формою 1ДР не можуть бути включені відомості про дитину до Державного реєстру. Облікові картки неповнолітніх фізичних осіб подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та паспортного документа одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Відповідно до пункту 99.2 статті 99 Кодексу грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Водночас інформуємо, що відповідно до Закону України від 14 липня 2016 року N 1474-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" (далі - Закон), який набрав чинності з 1 жовтня 2016 року, кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України.

Частиною сьомою статті 21 Закону передбачено, що до паспорта громадянина України вноситься інформація, зокрема про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово "відмова".

Враховуючи викладене, громадянин України після досягнення чотирнадцятирічного віку при оформленні паспорта громадянина України може реалізувати право щодо внесення до такого паспорта інформації про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в установленому порядку.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129929 · Ответов: 0 · Просмотров: 3
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо переліку витрат, які можуть бути враховані при визначенні оподатковуваного доходу фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність приватного виконавця (Лист ДФСУ від 17.07.2017 р. N 1226/З/99-99
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.07.2017 р. N 1226/З/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо переліку витрат, які можуть бути враховані при визначенні оподатковуваного доходу фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність приватного виконавця, і повідомляє.

Законом України від 02.06.2016 р. N 1403 "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" встановлено, що приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.

Згідно із підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі статтею 65 цього Кодексу.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Правовий порядок регулювання оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність в Україні, встановлюється Кодексом.

Статтею 178 Кодексу визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність.

Оподатковуваним доходом фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (пункт 178.3 статті 178 Кодексу).

При цьому Кодексом не передбачено переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності.

Слід зазначити, що положення статті 178 Кодексу не передбачають затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129928 · Ответов: 0 · Просмотров: 3
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо переліку витрат, які можуть бути враховані при визначенні оподатковуваного доходу фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність приватного виконавця (від 17.07.2017 р. N 1228/М/99-99-13-01-02-
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.07.2017 р. N 1228/М/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо переліку витрат, які можуть бути враховані при визначенні оподатковуваного доходу фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність приватного виконавця, і повідомляє.

Законом України від 02.06.2016 р. N 1403 "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" встановлено, що приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.

Згідно із підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі статтею 65 цього Кодексу.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Правовий порядок регулювання оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність в Україні, встановлюється Кодексом.

Статтею 178 Кодексу визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність.

Оподатковуваним доходом фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (пункт 178.3 статті 178 Кодексу).

При цьому Кодексом не передбачено переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності.

Слід зазначити, що положення статті 178 Кодексу не передбачають затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129927 · Ответов: 0 · Просмотров: 4
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо підтвердних документів, що засвідчують вартість витрат на відрядження (Лист ДФСУ від 18.07.2017 р. N 1261/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.07.2017 р. N 1261/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо підтвердних документів, що засвідчують вартість витрат на відрядження, та в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно із пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці другому пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу витрати не є об'єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов'язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Згідно з пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 евро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Сума добових визначається у разі відрядження, зокрема у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами.

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Враховуючи викладене, сума добових витрат, понесених фізичною особою - працівником під час відрядження за кордон, у розмірах, визначених відповідно до пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не оподатковуватиметься податком на доходи фізичних осіб за умови виконання інших вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129926 · Ответов: 0 · Просмотров: 3
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо необхідності реєстрації Товариства платником акцизного податку, виписки та реєстрації акцизної накладної у разі здійснення операцій із заправки пальним власної, орендованої, залученої за договором підряду техн
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.07.2017 р. N 998/6/99-99-15-03-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо необхідності реєстрації Товариства платником акцизного податку, виписки та реєстрації акцизної накладної у разі здійснення операцій із заправки пальним власної, орендованої, залученої за договором підряду техніки та необхідності застосування РРО при відпуску пального та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що має у власності та/або користуванні сільськогосподарську техніку та транспортні засоби (далі - Техніка), а також у період жнив залучає техніку третіх осіб за договором найму сільськогосподарської техніки із персоналом або договором підряду на виконання робіт (надання послуг) із збирання врожаю та заправляє таку техніку через власні та/або орендовані паливозаправні пункти (далі - ПЗП), автомобільні паливозаправники.

Щодо реєстрації Товариства платником акцизного податку з реалізації пального та необхідності складання і реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) акцизних накладних при використанні пального для власних виробничих потреб на підставі господарських та цивільно-правових договорів (заправки власної, орендованої, залученої за договором підряду техніки).

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, що реалізує пальне.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1. статті 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Щодо необхідності реєстрації Товариства платником акцизного податку з реалізації пального при використанні пального виключно для заправки власної техніки та складання акцизних накладних.

У випадку, коли придбане Товариством пальне використовується виключно для власних потреб (здійснення заправки власних транспортних засобів з метою здійснення господарської діяльності) і Товариство не укладало будь-яких договорів, відповідно до абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу і відповідно у Товариства відсутні необхідність складати акцизні накладні на втрачені у власній господарській діяльності обсяги пального.

Щодо необхідності реєстрації Товариства платником акцизного податку у разі здійснення операцій із заправки пальним орендованої техніки і складання акцизних накладних.

У випадку, якщо Товариство орендує техніку за договором оренди та прийняло її у користування за актом прийому-передачі, зазначаємо таке.

Відносини на умовах договору оренди регулюються нормами Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

Відповідно до статті 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 284 ГКУ визначені істотні умови договору оренди, якими є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Отже, у випадку оренди техніки (без екіпажу та із екіпажем) за умови прийняття її у користування за актом прийому-передачі, Товариство буде використовувати пальне виключно для власних потреб, а саме для заправки техніки, яка на певний строк надана йому у користування на умовах договору оренди, то такі операції не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу. У такому випадку Товариство не повинно реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального і відповідно у Товариства відсутні необхідність складати акцизні накладні на втрачені у власній господарській діяльності обсяги пального.

Щодо залучення техніки сторонніх суб’єктів господарювання за договорами підряду, за договором про надання послуг на паливі замовника та заправки такої техніки власним пальним і складання акцизних накладних.

Відповідно до звернення, Товариство укладає договори підряду, згідно із якими виконавці (треті особи) надають послуги Товариству із використанням техніки, що належить третім особам, зі збирання врожаю Товариства (замовника), але з використанням палива замовника (Товариства).

Також Товариство зазначає, що залучає сільськогосподарську техніку третіх осіб, з якими укладає договори про надання послуг, на умовах яких Товариство як замовник здійснює заправку власним пальним техніки третіх осіб (виконавців).

Відносини на умовах договору підряду на виконання робіт (надання послуг) та договору про надання послуг регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Так, відповідно до стаття 837 ЦКУ за договором підряду ЦКУ одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому статтею 839 ЦКУ передбачено, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статті 840 ЦКУ, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Відповідно до статті 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, статтею 902 ЦКУ передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто або у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Таким чином, при заправці пальним техніки третіх осіб (виконавців), залученої Товариством (замовником) на умовах договору підряду або договору про надання послуг, здійснюється передача (відпуск) пального від замовника до підрядника (виконавця), що є операцією з реалізації пального у розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, тому замовник при здійсненні таких операцій є особою, що реалізує пальне.

Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

При цьому, звертаємо увагу, що згідно з пунктом 117.3 статті 117 Кодексу здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Враховуючи викладене, у разі залучення Товариством за договором підряду техніки сторонніх суб’єктів господарювання та заправки такої техніки власним пальним або за договором про надання послуг на паливі замовника, таке Товариство підлягає обов’язковій реєстрації платником акцизного податку та відповідно зобов’язаний скласти та зареєструвати акцизну накладну.

Щодо обов’язку Товариства складати та реєструвати акцизні накладні на обсяги пального, використаного для власних виробничих потреб.

Статтею 231 Кодексу встановлено порядок складання акцизних накладних при реалізації пального та їх реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі-ЄРАН).

При цьому платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, зокрема, використаного для власного споживання (абзац другий пункту 231.1 статті 231 Кодексу).

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Отже, якщо Товариство здійснює операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального для заправки техніки, яка належить виконавцям, то такі операції є реалізацією пального в розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, при здійсненні зазначених операцій Товариство зобов’язане зареєструватись платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні на такі обсяги переданого (відпущеного, відвантаженого) пального, а також на обсяги пального, що використовується для власного споживання, зареєструвавши акцизні накладні в ЄРАН згідно пункту 231.1 статті 231 Кодексу.

Щодо застосування РРО при відпуску пального через ПЗП або мобільні паливозаправники при заправці власної/орендованої/залученої за договором підряду сільськогосподарської техніки.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року N 166-р "Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади" втратив актуальність наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 р. N 376 "Про затвердження Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій", яким встановлювалося визначення такого поняття, як "паливозаправний пункт".

Звертаємо увагу, що основним документом, який регулює порядок відпускання паливо-мастильних матеріалів для транспортних засобів, є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155 (далі - Інструкція N 281). Вимоги цієї Інструкції є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно зі статті 3 Закону N 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, є Закон N 265, який є спеціальним законом. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається. Перелік операцій, при здійсненні яких реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, чітко визначено статтею 9 Закону N 265.

При цьому зазначаємо, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129925 · Ответов: 0 · Просмотров: 2
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість операцій з безоплатної передачі основних засобів у комунальну власність територіальній громаді села (Лист ДФСУ від 17.07.2017 р. N
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.07.2017 р. N 1232/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість операцій з безоплатної передачі основних засобів у комунальну власність територіальній громаді села та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств

Відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі- продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Отже, операції з безоплатної передачі майна у комунальну власність у податковому обліку прирівнюються до продажу такого майна.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.

Так, згідно з п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Пунктом 138.2 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі продажу такого об'єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Таким чином, платник податку, який безоплатно передає основні засоби у комунальну власність територіальній громаді, здійснює коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.

При цьому слід звернути увагу, що відповідно до підпунктів 140.5.9, 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема:

на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту.

Щодо оподаткування податком на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги:

товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Разом з цим згідно з підпунктом 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

При цьому норми підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ поширюються також на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб'єкти операції платниками податку.

Отже, застосування норм підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ можливе за умови одночасного виконання таких вимог:

передача повинна здійснюватися на безоплатній основі;

операція повинна здійснюватися між двома платниками ПДВ або між двома юридичними особами;

передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність;

операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

У разі якщо при здійсненні операції з безоплатної передачі системи питного водопостачання у комунальну власність територіальній громаді села не дотримано хоча б однієї із зазначених вимог, то така операція оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129924 · Ответов: 0 · Просмотров: 2
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо оподаткування податком на прибуток операцій з виплати членських внесків нерезиденту - неприбутковій міжнародній організації (Лист ДФСУ від 17.07.2017 р. N 1234/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.07.2017 р. N 1234/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула запит щодо оподаткування податком на прибуток операцій з виплати членських внесків нерезиденту - неприбутковій міжнародній організації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Згідно з пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Враховуючи те, що членські внески не виокремлені як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України (пп. "й" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Якщо резидент здійснює будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Таким чином, у разі виплати членських внесків на користь нерезидента підлягає утриманню податок в розмірі 15 відсотків їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 Кодексу).

В Україні застосування зазначених процедур регламентоване положеннями ст. 103 Кодексу.

Відповідно до положень п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.3 ст. 103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Таким чином, у разі виплати членських внесків на користь нерезидента підлягає утриманню податок в розмірі 15 відсотків їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129923 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні коштів, які надійшли за комунальні послуги, та реєстрацію особи як платника ПДВ (Лист ДФСУ від 17.07.2017 р. N 1219/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.07.2017 р. N 1219/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні коштів, які надійшли за комунальні послуги, та реєстрацію особи як платника ПДВ

Державна фіскальна служба України відповідно розглянула звернення платника щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні коштів, які надійшли за комунальні послуги, та реєстрацію особи як платника ПДВ, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І Кодексу, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

При цьому, до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не враховується.

За своєю суттю операція, описана у зверненні платника, є операцією з постачання послуг з проживання у гуртожитку, яка є об’єктом оподаткування ПДВ у загальному порядку за ставкою 20 відс., а кошти, які надходять від проживаючих, є оплатою вартості цих послуг.

Водночас порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 розділу V Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 р. за N 1456/26233.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V Кодексу.

Статтями 181 та 182 розділу V Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. При цьому, обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не враховується.

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V Кодексу для здійснення обов'язкової реєстрації як платника ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ (далі - Заява).

Враховуючи викладене, якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. гривень, то така особа згідно з вимогами Кодексу повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву і відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.

При цьому, звертаємо увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках і в порядку, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, та не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (пункт 183.10 статті 183 розділу V Кодексу).

Таким чином, якщо обсяг оподатковуваних ПДВ операцій особи досягне визначеного пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу обсягу, така особа зобов’язана зареєструватися платником податку у встановленому порядку.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129922 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  Основні тези круглого столу «Система призупинки реєстрації податкових накладних: проблеми і шляхи вирішення»
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


20 липня в приміщенні прес-центру «Ліга Бізнес Інформ» (вул. Тимофія Шамрила, 23) було проведено круглий стіл «Система призупинки реєстрації податкових накладних: проблеми і шляхи вирішення», зокрема, за участю посадових осіб Мінфіну та ДФС, представників бізнес-асоціацій, експертів і журналістів.

Розпочинаючи дискусію, Яна Бугрімова, радник Міністра фінансів, повідомила, що одна з найбільших проблем — це неготовність оперативно обробляти технологічні картки від платників. Друга — неможливість Електронного кабінету справлятися з потоком надісланих документів.

Микола Чмерук, Директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем, заявив, що за останні 2–3 дні відсоток зупинених накладних зменшився до рівня 0,4–0,3%. Але бухгалтери доволі часто помиляються з кодами УКТ ЗЕД, які вказані в Таблицях платника податків, а це зумовлює повторний розгляд комісією документів і витрачання додаткового часу на це. Своєю чергою, ДФС планує збільшити кількість комісій ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. «Комісія ДФС намагається працювати не просто лише для формальності. Ми дійсно перевіряємо весь пакет документів. Приміром, надсилають платіжне доручення, яке явно підроблено. Намагаємося детально вивчати подані документи», — зазначив Микола Чмерук.

Наталія Калєніченко, Директор Департаменту обслуговування, зауважила, що три основних реквізити, які слід контролювати під час реєстрації ПН: № ПН, дата складання й ІПН контрагента.

На думку Антона Поляничко, радника Голови Вищого адміністративного суду України, заслуженого юриста України, чинна система контролю реєстрації податкової накладної в ЄРПН є «мертвонародженою», адже від неї можуть страждати й сумлінні платники податків. Діючі статистичні дані показують, що кількість заблокованих ПН може зумовити близько 10 тис. судових справ на місяць і понад 100 тис. на рік, тож навантаження на судову систему неабияк зростатиме. Судова система об’єктивно не в змозі розглядати велику кількість спорів стосовно призупинення реєстрації ПН. А платники втрачатимуть час, адже на ПК вони права не матимуть, і їм доведеться витрачати додаткові обігові кошти. Антон Поляничко вважає що оперативна робота контролюючих органів — найкращий спосіб боротьби з фіктивними операціями. Для цього можна було б упровадити скорочені строки для позапланових перевірок.

Євгеній Капінус, держсекретар Міністерства фінансів України, вважає, що в нинішніх реаліях нормативні документи, які регулюють питання оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, не є ідеальними та вдосконалюватимуться. На його думку, 99,9% платників не готові повернутися до практики перевірок замість системи призупинення ПН.

За словами Юлії Дроговоз, віце-президента УСПП, коли надходили «голі» Таблиці платників податків без документів, то були відмови. Тож зараз, коли маємо квитанції про призупинення, платники почали розуміти, що одними Таблицями не обійтися. Наявні скарги, що програмне забезпечення належно не реагує на Критерії, коли деякі підприємства не мали потрапити під призупинення, адже не потрапляють під Критерії, але вони чомусь отримали квитанції про призупинення ПН.

На завершення Директор Департаменту обслуговування платників ДФС Наталія Калєніченко звернула увагу, що рішення Комісії разом із квитанцією надходить платнику. Воно з’являється в Кабінеті платника й автоматично потрапляє в СЕА ПДВ. Процес повністю автоматизований. Якщо в платника недостатньо коштів у СЕА ПДВ, тоді можлива ситуація, коли ПН очікуватиме на реєстрацію, навіть якщо по ній позитивне рішення Комісії.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129920 · Ответов: 0 · Просмотров: 20
 

>  Уряд розширив перелік банківських установ для отримання 20% компенсації за придбання сільськогосподарської техніки
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


19 липня на засіданні Кабінету Міністрів України було прийнято рішення розширити перелікбанківських установ, до яких зможуть звернутися сільгоспвиробники для отримання 20% компенсації запридбання сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва. Зокрема, отриматичасткову компенсацію можна буде не лише через державні банки, а й через банки, у статутному капіталіяких 75 і більше відсотків належить державі.

«Основна мета рішення – максимально розширити можливості сільгосптоваровиробників скористатисьпрограмою підтримки та зробити цей процес якомога комфортнішим. Відтепер звернутися за 20% компенсаціїможна і в державний банк, і в банк з державною часткою. Компенсація вартості техніки є важливимінструментом державної підтримки, який враховує водночас як інтереси національних виробників, так і інтереси сільгоспвиробників-покупців техніки», - зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

За його словами, реалізація державної програми часткової компенсації техніки стимулюватимерозвиток національного машинобудування з максимальним використанням місцевих ресурсів.

За бюджетною програмою на 2017 рік передбачено 550 млн грн у рамках держпідтримки аграрнихвиробників. На 2018 р. планується збільшення до 900 млн грн, а у 2019-2021 рр. – до 1,5 млрд грн.

Максим Мартинюк також додав, що реалізація цієї програми дозволить створити умови для залученнясвітових лідерів галузі та інвесторів до розміщення своїх технологічних виробництв на території України.

Перелік техніки, 20% вартості якої компенсується за рахунок коштів державного бюджету, затверджено міжвідомчою комісією, до складу якої входять фахівці Мінекономрозвитку, Мінагрополітики, Національного комітету з промислового розвитку, керівники галузевих наукових установ, підприємствукраїнського машинобудування для АПК та представники громадських організацій. Перелік включає 40 українських заводів-виробників – це майже 800 одиниць техніки та обладнання. Перелік розміщений за посиланням: http://www.minagro.gov.ua/uk/ministry?nid=24055.

З процедурою надання часткової (20%) компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва можна у розділі «Підтримка аграріїв»: http://minagro.gov.ua/uk/budget?nid=24296.



По материалам: КМУ
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129919 · Ответов: 0 · Просмотров: 19
 

>  Електронна квитанція про оплату товарів в інтернеті не є розрахунковим документом
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Електронна квитанція про оплату товару, замовленого на інтернет-сайті, яку надає банк, не можна вважати розрахунковим документом

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції за допомогою платіжних карток, під час продажу товарів мусять проводити розрахункові операції на повну суму купівлі через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу товарів, надрукований зареєстрованим РРО.

Тож якщо покупець через мережу інтернет замовив на підприємстві товар і розрахувався за нього електронним платіжним засобом, підприємство зобов’язане видати йому фіскальний касовий чек, надрукований РРО.

Електронна квитанція про оплату товару, замовленого на інтернет-сайті, яку надає банк, не можна вважати розрахунковим документом.

Лист ДФС від 11.07.2017 № 1129/6/99-99-14-05-01-15/ІПК





По материалам: Головбух24
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129918 · Ответов: 0 · Просмотров: 22
 

>  Помилки попереднього бухгалтера
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Інформаційно-аналітичний журнал «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, №26

Чи несе відповідальність бухгалтер за помилки попереднього бухгалтера?

Одне з найпоширеніших запитань на практиці — це відповідальність за старі помилки, до яких новий бухгалтер не має відношення, проте їх виявлено після того, як попередній бухгалтер передав йому справи. При передачі справ ми радимо за результатами перевірки складати відповідний акт, в якому новий бухгалтер (здебільшого це стосується головбуха) ставить свій підпис про їх отримання. І це не дивлячись на те, що у жодному нормативному акті не передбачено обов’язок нового бухгалтера перевіряти отримані від колишнього бухгалтера справи.

Деякі підприємства в посадовій інструкції головного бухгалтера прописують обов’язок складання акта про передачу справ за результатами перевірки стану бухобліку і прозорості фінзвітності. Відповідно якщо такий обов’язок зафіксовано, а новий бухгалтер ним знехтував, то не виключено притягнення його до відповідальності, навіть кримінальної, за службову недбалість згідно зі ст. 367 Кримінального кодексу. Водночас якщо навіть акт про передачу справ складався, то підпис на ньому нового головного бухгалтера не свідчить, що він перевірив правильність усієї переданої бухгалтерії. Такий підпис констатує винятково передачу справ. Тому новий головний бухгалтер має відповідати тільки за збереження отриманих документів, а не за їх зміст.

Якщо ж обов’язок з перевірки документації, підписаної попереднім головним бухгалтером, у посадовій інструкції не передбачено, новий головний бухгалтер не може нести відповідальність за дії попередника. За старі помилки мають відповідати ті особи, які підписували документи. Наприклад, на етапі складання фінзвітність підписують керівник і бухгалтер підприємства. Відповідно якщо у звітності минулих періодів недостовірно відображено будь-які дані, то відповідальність за це несуть особи, які свого часу підписали ці документи.

Одним із варіантів, який мінімізує можливі спори, пов’язані з передачею справ, є аудиторська перевірка, за результатами якої складають відповідний акт. Проте цей спосіб не з дешевих, тому ним користуються здебільшого тільки великі підприємства.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129917 · Ответов: 0 · Просмотров: 21
 

>  За фактом ухилення від сплати податків не варто відразу «сушити сухарі»
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Про законний механізм звільнення від кримінальної відповідальності пише Hubs.

Коли на підприємстві проводиться податкова перевірка, а директор або головбух пригадують відомий вислів Бенджаміна Франкліна «У житті неминучі дві речі - смерть і податки», може здатися, що ситуація безвихідна.

Природно, не варто турбуватися щодо смерті, оскільки вона поза компетенцією Державної фіскальної служби. А ось податки і штрафні санкції до держбюджету, мабуть, доведеться сплатити. Більш того, при виключно несприятливих обставинах можлива навіть кримінальна відповідальність з виплатою багатотисячних штрафів і конфіскацією майна засудженого. Тим часом, існує цілком законний механізм звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків.

Про те, як правильно скористатися таким механізмом, розповідає Михайло Задоровскій, помічник адвоката у кримінальних справах адвокатського об'єднання «Вдовичен і партнери»:

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Кримінального Кодексу (КК), кримінальна відповідальність настає у разі умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) службовою особою чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх оплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Покарання, яке передбачено за дане правопорушення, варіюється в залежності від розміру збитків, завданих державі та способу його вчинення. Розмір завданих збитків визначається відповідно до ст. 221 КК, а саме:

— значний – збитки в 1000 і більше разів перевищують установлений неоподатковуваний мінімум доходів громадян (тобто понад 800 тис грн);

— великий – збитки в 3000 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (тобто понад 2,4 млн грн);

— особливо великий – збитки в 5000 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (тобто понад 4 млн грн).

Зауважу, що для кваліфікації кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 Податкового Кодексу (ПК) для відповідного року (у 2017 р. – 800 грн).

Потрібно звернути увагу і на те, що виявлення невиконаних податкових зобов’язань на суму понад 800 тис. грн не є безумовною обставиною для притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від оподаткування.

Такою обставиною є навмисне бажання особи штучно занизити свої податкові зобов’язання та ухилитися від їх сплати до державного бюджету.

Сподіватися на те, що слідчий повірить в прикру «помилку» та випадковість недонарахування не варто, адже такі наміри легко доводяться, наприклад, у справах про укладення фіктивних «безтоварних» операцій. Коли службові особи підприємства, з метою зменшення бази оподаткування податком на прибуток та штучного створення права на податковий кредит по ПДВ, свідомо укладають безтоварні угоди, їх умисел очевидний, необхідно лише належним чином довести факт «безтоварності» відповідних угод.

Проте, якщо ж бухгалтер зробив помилку і внаслідок цього до бюджету не надійшли кошти в особливо великому розмірі, притягнути його до відповідальності за ухилення від оподаткування буде дуже важко. В такому випадку бухгалтер може бути притягнутий до відповідальності за ст. 367 КК – службова недбалість.

Досить часто безпосередні керівники або власники підприємства вважають, що можна буде вийти сухим із води у випадку виявлення правопорушення. Насамперед тому, що до кримінальної відповідальності можуть бути притягненні лише бухгалтер або директор. Натомість, в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів» міститься інша точка зору, яка у нашому випадку буде вірною.

Зокрема, законодавець пов’язує можливість залучення до відповідальності за ст. 212 КК не із заняттям певної посади на підприємстві, а лише з виконанням функції, пов’язаної з розрахунком, сплатою і подачею звітності по податках.

Якщо на особу офіційно покладені обов’язки з ведення бухгалтерського обліку, подання податкових декларацій, бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, то вона і буде притягатися до відповідальності. Це можуть бути і керівники, в. о. директора, інші посадові особи, яким в установленому законом порядку надано право підпису фінансових документів.

Існує думка, що документи на підприємстві підписуються саме директором і бухгалтером. Але якщо на підприємстві право підписання договорів було передано виконавчому директору, і останній підмахнув низку фіктивних «безтоварних операцій, метою яких було зменшення бази оподаткування податком на прибуток», то в даному випадку суб’єктом кримінального злочину по ст. 212 КК буде саме виконавчий директор.

Дії керівників підприємств, які віддали підлеглим службовим особам наказ або вказівку підписати чи подати до податкових органів недостовірні звіти, баланси, декларації, розрахунки або не сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі взагалі, а також дії службових осіб, які виконали такий наказ чи вказівку, кваліфікуються судами, як вчинення даного злочину за попередньою змовою групою осіб.

Тобто виконавчий директор, який дає вказівку головному бухгалтеру навмисно спотворювати податкову звітність з метою мінімізації податкових зобов’язань, також буде притягнутий до відповідальності!

Участь головного бухгалтера в ухиленні від оподаткування, як правило, завжди знаходиться на поверхні і цей факт не складно довести. А ось зв’язок з ухиленням від оподаткування директора або інших осіб, що виконують роль «сірих кардиналів», підлягає доведенню, і, як свідчить практика, у слідчих не завжди виходить справитися з цим завданням.

Проте, якщо ведеться досудове розслідування по факту ухилення від сплати податків, не варто починати сушити сухарі. Існує цілком законний механізм звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності.

За яких умов це можливо? Звільнення особи від кримінальної відповідальності у відповідності до положень ч. 4 ст. 212 КК можливе, якщо особа, яка вчинила правопорушення, до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки та відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня). Виходить, просто можна заплатити відповідні податки та відшкодувати завдані збитки і тим самим уникнути кримінальної відповідальності?

Тут постає питання, хто повинен здійснювати сплату податків та штрафів?

Виходячи з букви закону, для звільнення на підставі ч. 4 ст. 212 КК необхідна сплата податків та шкоди від імені особи, що вчинила діяння. Тобто у випадку з класичним сценарієм кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків проти директора та/або бухгалтера платника податків – юридичної особи, за буквального тлумачення, сплата має здійснюватися директором або бухгалтером платника податків.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ підтвердив, що податки і штрафи можуть сплачуватися як фізичними, так і юридичними особами-платниками податків. Однак якщо сплата здійснюється з рахунків такої юридичної особи, то сприяти погашенню заборгованості повинні відповідні особи, які вчинили діяння (рішення від 14 лютого 2013 р. у справі № 5-233км13).

Звичайно, є надії, що фіскальна та економічна політика держави незабаром передбачатиме захист інтересів бізнесу та буде спрямована на стимулювання його розвитку. Але наразі потрібно розуміти, що спасіння потопаючого – справа рук самого потопаючого.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129916 · Ответов: 0 · Просмотров: 20
 

>  Заходи з детінізації діяльності суб’єктів електронної комерції
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997




У Верховній Раді зареєстровано проект Закону України № 6754 «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації діяльності суб’єктів електронної комерції.

Метою зазначеного законопроекту є, по-перше, запровадження достатньо чіткої ідентифікації конкретного продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг з метою реалізації та захисту прав споживачів та забезпечення можливості здійснення контрольних заходів в галузі дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства суб’єктами електронної комерції, по-друге, запровадження механізмів реагування з боку державних органів на порушення вимог щодо оприлюднення інформації, яка має бути доведена до покупців (споживачів) товарів, робіт, послуг суб’єктами електронної комерції шляхом призупинення доступу до Інтернет-сайтів.

Запровадження таких механізмів дозволить створити рівні конкурентні умови для господарської діяльності в сфері електронної комерції, а по-друге, сприятиме унеможливленню продажу товарів (робіт, послуг) дистанційним способом в тіні без будь-якої відповідальності для продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в системах електронної комерції.

Для вирішення вищевказаних проблем законопроектом пропонується внести ряд змін до Закону України «Про захист прав споживачів» та до закону України «Про електронну комерцію», якими передбачається:

в частині захисту прав споживачів:

- унормування питання обов’язковості доведення до споживачів інформації про продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг, передбаченої Законом України «Про електронну комерцію» та підвищення суми штрафних санкцій за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію");

- надання Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повноважень видавати продавцям (виконавцям, постачальникам) товарів, робіт, послуг приписи про усунення порушень щодо інформації, яка підлягає оприлюдненню згідно закону України «Про електронну комерцію»;

- надання Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повноважень на прийняття рішень про призупинення доступу до веб-сайту (чи іншого засобу представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно-комунікаційних системах) у випадках, визначених Законом України «Про електронну комерцію;

в частині відносин електронної комерції:



- доповнення переліку обсягу інформації, яка має бути доведена до учасників відносин в сфері електронної комерції з метою однозначної ідентифікації продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в системах електронної комерції

- запровадження обов’язку чіткої ідентифікації кожного продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в системах електронної комерції товарів у випадку розміщення на одному веб-сайті (чи іншому засобі представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно-комунікаційних системах) інформації про товари (роботи, послуги) двох та більше продавців (постачальників, виконавців);

- врегулювання механізму призупинення доступу до веб-сайту (чи іншого засобу представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно-комунікаційних системах) у випадку порушення вимог щодо обсягу інформації, яка має бути доведена до учасників відносин в сфері електронної комерції, на підставі відповідного рішення Держпродспоживслужби, прийнятого після направлення відповідного припису продавцю (виконавцю, постачальнику) товарів, робіт, послуг (якщо такого можливо встановити) в сфері електронної комерції та тільки у випадку невиконання такого припису ;

- врегулювання механізму призупинення доступу до веб-сайту (чи іншого засобу представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно-комунікаційних системах) у випадку порушення вимог щодо обсягу інформації, яка має бути доведена до учасників відносин в сфері електронної комерції, на підставі відповідного рішення Держпродспоживслужби, прийнятого без направлення припису тільки у випадку, якщо продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг неможливо встановити через засоби представлення інформації;

- однозначне врегулювання питання застосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених Законом, для субєктів електронної комерції, а також питання видання покупцю (споживачу) розрахункових документів та документів, що свідчать про перехід права власності на товар продавцями (постачальниками, виконавцями) товарів, робіт, послуг в системах електронної комерції

- запровадження відповідальності у вигляді штрафних санкцій за незабезпечення постачальником послуг проміжного характеру, який надає доступ до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем, призупинення доступу до веб-сайту (чи іншого засобу представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно-комунікаційних системах) у випадках, встановлених Законом;

-запровадження норм щодо здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Цим законопроектом пропонується вжити комплекс заходів, спрямованих на детінізацію діяльності продавців (постачальників, виконавців) товарів, робіт, послуг в системах електронної комерції без суттєвих змін для суб’єктів спрощеної системи оподаткування, оскільки добросовісним суб’єктам необхідно лише доповнити перелік інформації про свою діяльність декількома новими позиціями. При цьому передбачені всі необхідні запобіжники від можливого необґрунтованого прийняття рішень з боку контролюючих органів, оскільки передбачається на першому етапі лише винесення припису про усунення порушень Закону без застосування жодних інших заходів відповідальності і тільки у випадку невиконання такого припису продавцями (постачальниками, виконавцями) товарів, робіт, послуг в системах електронної комерції настає можливість застосування заходів реагування на продовжувану протиправну діяльність у вигляді призупинення доступу до відповідних Інтернет-сайтів.





По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129915 · Ответов: 0 · Просмотров: 18
 

>  Подання звітності в разі смерті директора-засновника
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ГУ ДФС в м.Києві в індивідуальній податкової консультації від 26.06.2017 р № 824 / ІПК / 8 / 26-15-08-01-19 роз'яснює наступне. У разі смерті засновника юридичної особи, який одночасно був особою, відповідальною за подання податкової звітності (директор / бухгалтер), відповідальність за своєчасність подання звітності такої юридичної особи покладається на спадкоємця, який заявив своє право на підприємство.

Якщо укладено договір на управління спадщиною, то відповідальним за подання звітності до органу ДФС буде особа, яка управляє спадщиною, до подачі заяви про вступ у спадщину спадкоємцями або до прийняття судом рішення про визнання спадщини відумерлою.

У разі якщо у встановлений законодавством термін ніхто не заявив про своє право на підприємство і договір на управління спадщиною не укладався, звітність до органу ДФС не подається.

З моменту вступу в силу рішення суду про визнання спадщини відумерлою всі права та обов'язки такого підприємства (в тому числі подання звітності) перейдуть до територіальної громади за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини, яка буде відповідати за своєчасність подання звітності такої юридичної особи.



По материалам: Аверс-бухгалтерія
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129914 · Ответов: 0 · Просмотров: 18
 

>  ДФС про акцизний склад
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 7865
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДФС в листі від 14.07.2017 р. N 1196/6/99-99-12-01-02-15/ІПК нагадала, що акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу здійснює свою господарську діяльність шляхом виробництва, обробки (переробки), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання палива (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання палива виключно для потреб власного споживання палив а розпорядником акцизного складу.

Відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, зокрема, здійснює виробництво, обробку (переробку), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання палива (крім скрапленого природного газу, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання палива виключно для потреб власного споживання палива.

Таким чином, якщо юридична особа надає іншим особам послуги зі зберігання, навантаження-розвантаження палива (крім скрапленого природного газу, бензолу, метанолу), вона повинна створити акцизний склад незалежно від того, хто є власником цього палива.

Крім того, відповідно до абзацу п'ятого п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, обробка (переробка), змішування навантаження-розвантаження, зберігання палива, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками і рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) в резервуарі, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів -Лічильники і рівнемірів-лічильників рівня палива в резервуарі. Відпуск палива без наявності витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників забороняється.

При цьому згідно з п. 12 підрозд. 5 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу норми п. 230.1 ст. 230 Кодексу щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, обробка (переробка), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання палива, витратовимірювачами лічильниками і рівнемірами-лічильниками застосовуються з 01 січня 2018 року.





По материалам: Утека
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #129913 · Ответов: 0 · Просмотров: 18
 

313 страниц V   1 2 3 > » 

Новые сообщения  Открытая тема (есть новые ответы)
Опрос  Опрос (есть новые голоса)
Нет новых сообщений  Открытая тема (нет новых ответов)
Нет новых голосов  Опрос (нет новых голосов)
Популярная тема  Горячая тема (есть новые ответы)
Закрыта  Закрытая тема
Нет новых  Горячая тема (нет новых ответов) Перемещена  Тема перемещена
 

RSS Текстовая версия Сейчас: 21.07.17, 12:47
1С Предприятие 8.3, 1С Предприятие 8.2, 1С Предприятие 8.1, 1С Предприятие 8.0, 1С Предприятие 7.7, Литература 1С, Общие вопросы по администрированию 1С, Методическая поддержка 1С - всё в одном месте: на Украинском 1С форуме!

Курсы валют: доллар США к гривне Курсы валют: евро к гривне Курсы валют: российский рубль к гривне