Заказы на доработку 1С (сервис удаленной работы)

Хранилище

База знаний
Неназначенных незавершенных заказов: 5
Бесплатные отчеты, обработки, конфигурации, внешние компоненты для 1С Статьи, описание работы, методики по работе с 1С

Здравствуйте, гость ( Войти | Зарегистрироваться )

477 страниц V   1 2 3 > » 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо місця подання звітності та сплати податків (зборів, внесків)(лист ДФС від 16.01.2018 р. № 166/6/99-99-13-01-01-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 13:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 16.01.2018 р. № 166/6/99-99-13-01-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) та надає індивідуальну податкову консультацію щодо місця подання звітності та сплати податків (зборів, внесків) у межах компетенції.

У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (стаття 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року N 2456-VI із змінами та доповненнями).

Згідно з п. 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588 "Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів" із змінами і доповненнями, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків, і зборів, після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

Враховуючи викладене вище, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання до закінчення поточного бюджетного року подає звітність та сплачує податки і збори за попереднім місцезнаходженням.

Роз’яснення із зазначеного питання розміщене на офіційному веб-порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) в розділі "Запитання-відповіді" електронного сервісу "Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс".

Водночас, повідомляємо, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Частиною першою статті 4 Закону N 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є зокрема роботодавці.

Згідно з пунктами 1 та 4 частини другої статті 6 Закону N 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування (частина п’ята статті 9 Закону N 2464).

Відповідно до пункту 7 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435 зазначено, якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 цього розділу, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування органу доходів і зборів, в якому він перебував на обліку), Звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до органу доходів і зборів за новим місцем взяття на облік.

Згідно із ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137576 · Ответов: 0 · Просмотров: 2
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо врахування підприємством, що утворилось після реорганізації, від’ємного значення об’єкта оподаткування підприємства, що ліквідувалося (лист ДФС від 16.01.2018 р. № 163/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 13:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 16.01.2018 р. № 163/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо врахування підприємством, що утворилось після реорганізації, від’ємного значення об’єкта оподаткування підприємства, що ліквідувалося, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України редакції, чинній з 01.01.2018 р. (далі - Кодекс), повідомляє.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений ст. 107 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Статтею 104 ЦКУ встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Згідно зі ст. 107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом - оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування, зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Кодексу).

Порядок відображення в бухгалтерському обліку та звітності придбання інших підприємств, гудвілу, який виник при придбанні, злитті підприємств, а також розкриття інформації про об’єднання підприємств встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 "Об’єднання підприємств", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 р. N 163 (далі - П (С) Б0 19).

Згідно з п. 5 П (С) Б0 19 якщо підприємство внаслідок придбання його чистих активів іншим підприємством (покупцем) ліквідується, то, починаючи з дати придбання, покупець відображає в балансі активи та зобов'язання придбаного підприємства та будь-який гудвіл, що виникає в результаті придбання.

Враховуючи викладене вище, а також те, що Кодексом не передбачено різниць, що надають право платникам при реорганізації здійснювати врахування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємством, яке приєднало іншого збиткового платника податку, його податкових збитків, фінансовий результат до оподаткування платника податку - правонаступника не зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акту.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137575 · Ответов: 0 · Просмотров: 5
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування виплат пенсій на пільгових умовах (лист ДФС від 19.01.2018 р. № 232/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 12:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 19.01.2018 р. № 232/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування виплат пенсій на пільгових умовах та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Кодексу).

Відповідно до пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому Кодекс не містить визначення поняття "виплати, пов’язані з оплатою праці".

Згідно з п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Підпунктом 14.1.84 п. 14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637 визначено, що виплати, пов’язані з оплатою праці, - виплати, що віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. N 5 (далі - Інструкція N 5) і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за N 114/8713.

Згідно з п. 3.11 ст. 5 Інструкції N 5 видатки підприємств на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій відносяться до складу інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Крім того, згідно з абзацом б) п. 5 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 19 (МСБО 19) "Виплати працівникам" виплати працівникам включають, зокрема, виплати по закінченні трудової діяльності, як, наприклад, (і) пенсії (наприклад, пенсії та разові виплати при виході на пенсію).

Враховуючи викладене вище, до виплат, пов’язаних з оплатою праці, відносяться створені забезпечення на виплати пенсійних зобов’язань на пільгових умовах працюючих і непрацюючих співробітників, які заробили пільговий стаж на підприємстві до досягнення ними 60-років, та фактичні виплати за рахунок раніше сформованих забезпечень під такі виплати.

При цьому при розрахунку податку на прибуток фінансовий результат до оподаткування не підлягає коригуванню згідно з пп. 139.1.1 та пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу на суми створених забезпечень на виплати пенсійних зобов’язань на пільгових умовах зазначених вище співробітників та суми фактичних виплат за рахунок раніше створених забезпечень під такі виплати.

При цьому, відповідно до п. 24 підрозділу 4 розділу XX Кодексу до складу витрат включаються витрати на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, які відшкодовані після 01 січня 2015 року за рахунок резервів та забезпечень, сформованих до 01 січня 2015 року відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у випадку, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об’єкта оподаткування до 01 січня 2015 року.

Таким чином, до складу витрат включаються фактичні виплати, які відшкодовані після 01 січня 2015 року за рахунок резервів та забезпечень на виплати пенсійних зобов’язань на пільгових умовах працюючих і непрацюючих співробітників, сформованих до 01 січня 2015 року відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, у випадку, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об’єкта оподаткування до 01 січня 2015 року.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137574 · Ответов: 0 · Просмотров: 4
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) адміністратором Єдиного державного демографічного реєстру, розпорядником якого є Державна міграційна служба (лист ДФС від 19.01.2018 р. №
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 12:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 19.01.2018 р. № 231/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) адміністратором Єдиного державного демографічного реєстру, розпорядником якого є Державна міграційна служба, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями регулюється ст. 111 Закону України від 21 вересня 2006 року N 185-V "Про управління об'єктами державної власності", відповідно до вимог якої державні унітарні підприємства та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року N 138 (далі - Порядок N 138).

21 червня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 431 "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями", що набрала чинності з 01.07.2017 р., згідно з якою частина чистого прибутку (доходу), що відраховується адміністратором Єдиного державного демографічного реєстру, розпорядником якого є Державна міграційна служба, до державного бюджету за відповідний період, визначається в розмірі 30 відсотків за умови спрямування ним 45 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на доопрацювання, супроводження програмного забезпечення цього Реєстру та створення умов для його технічного і технологічного функціонування. Використання 45 відсотків чистого прибутку (доходу) підлягає щоквартальному державному фінансовому аудиту.

Згідно з Порядком N 138 частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, з питання включення до складу витрат нарахованої амортизації вартості придбаної техніки та обладнання для адміністрування Єдиного державного демографічного реєстру за рахунок 45 відсотків чистого прибутку (доходу) доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються згідно з вимогами ст. 138 Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Згідно з пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Враховуючи зазначене, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої в бухгалтерському обліку амортизації основних засобів та нематеріальних активів та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137573 · Ответов: 0 · Просмотров: 4
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Про рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів (лист ДФС від 15.01.2018 р. № 162/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 12:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 162/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів

Державна фіскальна служба України на запит Підприємства щодо порядку сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі - Рентна плата), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Підприємство повідомило, що отримало у 4 кварталі 2017 року лісорубні квитки (спеціальні дозволи) із наданням права на спеціальне використання лісових ресурсів у 2018 році. Підприємство зацікавлене у визначенні термінів виникнення та кінцевих строків сплати податкових зобов’язань з Рентної плати з урахуванням припису п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Основні елементи оподаткування Рентною платою врегульовано ст. 256 Кодексу.

Лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з рентної плати та сплачують рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної у спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум Рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів "а" і "б" пп. 256.11.6 п. 256 Кодексу (п. 257.5 ст. 257 Кодексу).

Таким чином у разі отримання Підприємством лісорубних квитків у 4 кварталі 2017 року із наданням права на використання лісових ресурсів у 2018 році податкові зобов’язання з Рентної плати виникатимуть у Підприємства з початку періоду, на який отримано такий дозвіл, а саме з 01 січня 2018 року.

При цьому суму податкових зобов’язань з Рентної плати Підприємству необхідно сплачувати щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в отриманих Підприємством лісорубних квитках (спеціальних дозволах), протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації. Тобто кінцевим терміном сплати податкових зобов’язань з Рентної плати для Підприємства вважатиметься 19 лютого 2019 року.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137572 · Ответов: 0 · Просмотров: 2
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (лист ДФС від 15.01.2018 р. № 161/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 12:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 161/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Державна фіскальна служба України на запит Товариства, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі- Кодекс), надає податкову консультацію щодо визначення об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Товариство посилаючись на пп. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно з яким будівлі визначено, як земельні поліпшення призначені для провадження економічної діяльності, вважає, що належні йому на праві власності об’єкти нерухомості, зокрема, складські площадки, навіс з огорожею та воротами, відкрита площадка для накопичення та тимчасового відстою автотранспорту та технологічного обладнання, майданчик для стоянки автомашин (далі - Об’єкти); не відповідають визначенню будівель.

Оскільки, Об’єкти призначені та використовуються Товариством для провадження зареєстрованої економічної діяльності, то для отримання висновку щодо приналежності Об’єктів до відповідно класу будівель або споруд Товариству доцільно звернутися до органу уповноваженому на ведення Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 р. N 507.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137571 · Ответов: 0 · Просмотров: 6
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо визнання операцій з пов’язаною особою (період пов’язаності з 01.01.2017 р. по 30.11.2017 р.) контрольованими (лист ДФС від 15.01.2018 р. № 159/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 12:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 159/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання операцій з пов’язаною особою (період пов’язаності з 01.01.2017 р. по 30.11.2017 р.) контрольованими та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

З метою регулювання відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів у Кодексі вжито поняття "пов’язані особи" в такому значенні - це юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв зокрема для юридичних осіб це:

одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;

одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;

принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;

одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду) (абзац "а" пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 15 Кодексу).

Відповідно до пп. "а" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків зокрема, господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, під визначення контрольованих підпадають здійснені господарські операції платника податків з контрагентом - нерезидентом пов’язаною особою у періоді з 01.01.2017 р. по 30.11.2017 р., які підлягають відображенню у звіті про контрольовані операції за умови, що річний дохід платника податку від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) та обсяг господарських операцій із таким контрагентом протягом цього періоду, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків).

У разі якщо обсяг таких господарських операцій платника податків із таким контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не досяг 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), такі господарські операції не включаються до звіту про контрольовані операції.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137570 · Ответов: 0 · Просмотров: 3
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо застосувати правила міжнародного договору України при звільненні від оподаткування у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (лист ДФС від 15.01.2018 р.
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 12:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 158/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо застосувати правила міжнародного договору України при звільненні від оподаткування у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до положень ст. 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 Кодексу).

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 Кодексу застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу (п. 103.2 ст. 103 Кодексу).

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 Кодексу).

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ст. 103 Кодексу).

Таким чином, довідку за попередній звітний податковий період (рік) можна використовувати як підставу для звільнення (зменшення) від оподаткування у звітному (податковому) році за умови подання нерезидентом довідки за цей звітний податковий період (рік) після закінчення цього звітного (податкового) року.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст. 103 Кодексу).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137569 · Ответов: 0 · Просмотров: 3
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо оподаткуванню процентів за позикою, які сплачуються позичальником - резидентом України на користь компанії - резидента Австрії, якому первісним позикодавцем - резидентом Кіпру уступлено право вимоги за пози
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 12:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 157/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткуванню процентів за позикою, які сплачуються позичальником - резидентом України на користь компанії - резидента Австрії, якому первісним позикодавцем - резидентом Кіпру уступлено право вимоги за позикою і стосовно питання застосування відповідних положень міжнародного договору та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку як кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 ЦКУ).

Відповідно до ст. 509 ЦКУ зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Однією з підстав для заміни кредитора у зобов’язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст. 512 ЦКУ).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Таким чином, на момент укладання додаткової угоди до договору позики між резидентом України (позичальником) та резидентом Кіпру (первісний позикодавець), за якою право вимоги резидента Кіпру відступаються резиденту Австрії (новий позикодавець), до резидента Австрії переходять всі права первісного кредитора щодо вимог із виконання позичальником зобов’язань за договором позики, зокрема, стосовно виплати процентів за користування позиковими коштами.

Відповідно до положень пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом (пп. "а" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Статтею 3 Кодексу передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно (далі - Конвенція), яку ратифіковано Верховною Радою України 17 березня 1999 року (Закон України N 500-ХIV), і є чинною в українсько-австрійських податкових відносинах з 20.05.1999 р., застосовуються "до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав" (ст. 1 Конвенції).

Один із існуючих податків, на які поширюється Конвенція, зокрема, в Україні є податок на прибуток підприємств (п. 3 (і) ст. 2 Конвенції).

Відповідно до п. 1 ст. 11 "Проценти" Конвенції "Проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись у цій другій Державі".

"Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником процентів, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 2 відсотки від валової суми процентів, що сплачуються:

(i) у зв’язку з продажем у кредит будь-якого промислового, комерційного або наукового обладнання;

(ii) у зв’язку з продажем або наданням у кредит будь-яких виробів чи послуг одним підприємством другому підприємству, або

(iii) за позиками будь-якого виду, що надаються банком або другою фінансовою установою;

cool.gif 5 відсотків від валової суми процентів в усіх інших випадках." (п. 2 ст. 11 Конвенції).

"Термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій чи боргових зобов’язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов’язань." (п. 3 ст. 11 Конвенції).

Враховуючи викладене вище та зазначену у запиті заявника інформацію щодо фактичних обставин справи, вважаємо, що з моменту укладання додаткової угоди, за якою право вимоги за договором позики уступлено первісним позикодавцем (резидентом Кіпру) новому позикодавцю (резиденту Австрії), до процентів, які нараховуються відповідно до умов договору позики і виплачуються позичальником-резидентом України на користь резидента Австрії, може застосовуватись ставка оподаткування, зазначена у пп. cool.gif п. 2 ст. 11 Конвенції, за умови дотримання вимог ст. 103 Кодексу.

Отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті, у тому числі поворотної фінансової допомоги, від нерезидентів, у тому числі порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті, а також порядок надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам і видачі резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України (Постанова Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. N 270).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137568 · Ответов: 0 · Просмотров: 4
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо застосування норм ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги (лист ДФС від 15.01.2018 р. № 156/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 12:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 156/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо застосування норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги (далі - МТД), та, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.

З огляду на зміст звернення, платник планує брати участь у реалізації проекту МТД, що реалізується відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне та техніко-економічне співробітництво від 07 травня 1992 року (далі - Угода).

Відповідно до пункту (а) статті 1 Угоди товари, поставки та інше майно, що надається або використовується у зв’язку з програмами допомоги Сполучених Штатів Америки, можуть Імпортуватися, експортуватися або використовуватися в Україні із звільненням від будь-яких тарифів, зборів, мит, податків на імпорт та інших аналогічних податків або зборів, що накладаються Україною або будь-якою її організацією.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Водночас пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюються в рамках проектів міжнародної технічної допомоги, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року N 153 "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги" (далі - Порядок N 153).

Відповідно до Порядку N 153 виконавцем проекту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з донором або уповноваженою донором особою та забезпечує реалізацію проекту (програми).

Проекти (програми), які включені до щорічних програм в рамках МТД, підлягають обов'язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Державна реєстрація проекту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку N 153.

У реєстраційній картці проекту (програми) МТД робиться запис, який містить:

1) посилання на статтю міжнародного договору України щодо передбачених пільг;

2) підтвердження наявності плану закупівлі;

3) зазначення адреси офіційного сайту Мінекономрозвитку, за якою розміщено такий план закупівлі та перелік організацій-виконавців, які заявили право на податкові пільги.

У разі якщо у реєстраційній картці проекту (програми) МТД буде зроблено такий запис, це означатиме, що в рамках проекту (програми) МТД донором заявлено право на отримання податкових пільг, передбачених податковим законодавством України, і в рамках такого проекту (програми) МТД товари, роботи та послуги, що закуповуються виконавцем проекту за рахунок МТД, відвантажуються (виконуються, постачаються) постачальниками такому виконавцю без сплати ПДВ.

Кожен з виконавців проекту МТД в інформаційному підтвердженні придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі (за формою згідно з додатком 8 до Порядку N 153) вказує реквізити контрагентів-постачальників (найменування, код, адресу) та обсяг придбання товарів/послуг із застосуванням пільгового режиму.

Одночасно з виданою реєстраційної картки проекту (програми) МТД робиться відповідний запис у єдиному реєстрі проектів, що реалізуються в Україні з використанням ресурсів міжнародних фінансових організацій та МТД, та розміщується план закупівлі на офіційному сайті Мінекономрозвитку (крім інформації, що становить комерційну таємницю).

Платник податку (продавець) з метою підтвердження права на застосування пільг з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, робіт, послуг в рамках проекту МТД зберігає у справі:

копію реєстраційної картки проекту, в рамках якого здійснено закупівлю товарів, робіт, послуг, засвідчену печаткою донора або виконавця проекту;

копію плану закупівлі, засвідчену печаткою донора або виконавця проекту;

копію контракту на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг, засвідчену підписом та печаткою виконавця проекту (у контракті зазначається, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється коштом проекту міжнародної технічної допомоги та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у плані закупівлі).

Крім цього, згідно з пунктом 23 Порядку N 153 виконавець, що реалізує право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді контролюючому органу, в якому перебуває на обліку як платник податків, та в копії Мінекономрозвитку інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку N 153.

Отже, операції з постачання товарів/послуг у рамках проекту МТД та в межах затвердженого плану закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються виконавцями проектів МТД за кошти МТД, звільняються від оподаткування ПДВ. При придбанні виконавцем проекту МТД у постачальника товарів/послуг у рамках таких проектів ціна товарів/послуг визначається без ПДВ, тому постачальник за такими операціями податкові зобов’язання не визначає і до бюджету не сплачує.

Якщо виконавцем проекту МТД придбання товарів/послуг, зазначених у плані закупівлі проекту, здійснюється у постачальника - платника ПДВ, то в договорі на таке постачання ціна таких товарів/послуг має бути вказана "Без ПДВ". Постачальник при постачанні таких товарів/послуг виконавцю проекту МТД складає в установленому порядку податкову накладну щодо відвантаження товарів/послуг, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137567 · Ответов: 0 · Просмотров: 3
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: щодо можливості виправлення у 2017 році помилок, допущених сільськогосподарським товаровиробником (далі - сільгоспвиробники) у межах дії спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісовог
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 12:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 155/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо можливості виправлення у 2017 році помилок, допущених сільськогосподарським товаровиробником (далі - сільгоспвиробники) у межах дії спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у сільгоспвиробника, який до 1 січня 2017 року був зареєстрований як суб’єкт спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 ПКУ, у 2017 році виникла необхідність включити до складу податкового кредиту, що сформувався в результаті здійснення сільськогосподарської діяльності, суму сплачених ним грошових коштів за отримані у 2016 році послуги з централізованого водопостачання, вартість яких визначалася за показниками приладів обліку.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу XIX ПКУ з 1 січня 2017 року стаття 209 ПКУ, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, втратила чинність.

Таким чином, з урахуванням вказаних вище змін було передбачено, зокрема:

скасування реєстрації суб'єктів спецрежиму та переведення їх на загальну систему оподаткування;

закриття рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА ПДВ), які додатково відкриті відповідно до пункту 2001.2 статті 2001 ПКУ сільгоспвиробникам;

обмеження терміну реєстрації податкових накладних, складених сільгоспвиробниками за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг в межах спецрежиму.

Водночас відповідно до пункту 50 підрозділу 2 розділу XX ПКУ сума від’ємного значення за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 209.7 статті 209 ПКУ, сформована платниками - сільгоспвиробниками, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 ПКУ, за результатами звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року/четвертий квартал 2016 року, переносилася до податкової звітності наступного звітного (податкового) періоду, в якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Отже, починаючи із податкової звітності за перший звітний (податковий) період 2017 року, сільгоспвиробники подають до ДФС виключно податкову декларацію з позначкою "0110" за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, в якій відображаються розрахунки з бюджетом за усіма операціями такого сільгоспвиробника.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, у разі виявлення починаючи з 01.01.2017 р. помилок, допущених у податковій декларації з ПДВ з позначками "0121" - "0123" за звітні (податкові) періоди до 01.01.2017 р., застосовуються норми ПКУ, чинні на дату виправлення таких помилок.

Зважаючи на те, що починаючи з 01.01.2017 р. скасована дія спеціального режиму оподаткування для сільгоспвиробників, уточнення показників податкових декларацій з ПДВ з позначками "0121" - "0123", здійснюється за формою уточнюючого розрахунку до декларації "0110".

При цьому у рамках діючих норм платником податку не можуть бути зменшені податкові зобов’язання з ПДВ, які не підлягали та фактично не були сплачені до бюджету у рамках дії спеціального режиму оподаткування.

Враховуючи зазначене, за результатами подання у 2017 році та надалі уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2017 року платник податку може лише задекларувати збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, при цьому таке позитивне значення підлягає сплаті до бюджету у повному обсязі відповідно до норм ПКУ, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137566 · Ответов: 0 · Просмотров: 3
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентом резиденту послуг із суборенди нерухомого майна (приміщення), розташованого на митній території України (лист ДФС від 15.01.2018 р. № 154/6/99-99-
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 12:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 154/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентом резиденту послуг із суборенди нерухомого майна (приміщення), розташованого на митній території України, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. При цьому з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпункту "б" підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ безоплатно наданими послугами є роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Зокрема, місцем постачання послуг, пов’язаних з нерухомим майном є фактичне місцезнаходження нерухомого майна (підпункт 186.2.2 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ).

Таким чином, оскільки у даному випадку місцем постачання нерезидентом послуг із суборенди нерухомого майна (приміщення) резиденту - платнику ПДВ є митна територія України, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ.

Водночас згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Отже, якщо резидент - платник ПДВ на митній території України отримує від нерезидента послуги із суборенди нерухомого майна (приміщення), то такий резидент - платник ПДВ є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету за такою операцією.

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено статтею 208 розділу V ПКУ.

Пунктом 208.2 статті 208 розділу V ПКУ передбачено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V ПКУ. При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 розділу V ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування ПДВ є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається ПДВ, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку (пункт 190.2 статті 190 розділу V ПКУ).

Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ встановлено статтею 187 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

На дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 розділу V ПКУ).

Правила формування податкового кредиту з ПДВ встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

Враховуючи викладене, при отриманні послуг від нерезидента на митній території України, резидент - платник ПДВ на дату, визначену пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ, зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну в установлені ПКУ терміни та включити таку податкову накладну до складу податкових зобов’язань того звітного періоду, на який припадає дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за вказаною операцією. При цьому така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для віднесення резидентом - платником ПДВ сум податку до складу податкового кредиту у періоді її складання (у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН) або у періоді її реєстрації (у разі порушення терміну реєстрації в ЄРПН).



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137565 · Ответов: 0 · Просмотров: 5
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту у разі здійснення операцій з постачання товарів на умовах поставки DDP (правила ІНКОТЕРМС 2010), якщо таке постачання здійснюється пе
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 12:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 153/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту у разі здійснення операцій з постачання товарів на умовах поставки DDP (правила ІНКОТЕРМС 2010), якщо таке постачання здійснюється перевізником автомобільним транспортом, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, згідно умов договору перехід права власності на товар, а також витрати та ризики, пов’язані з доставкою товару перевізником автомобільним транспортом до місця призначення, здійснюється у момент отримання товару на склад покупця.

Правила Інкотермс 2010 - це умови поставки в договорі купівлі-продажу товарів та перехід ризиків втрати чи пошкодження товару, а також витрат сторін контракту, пов’язаних із поставкою товару. Правила Інкотермс не регулюють перехід права власності на товар. Так, термін DDP у правилах Інкотермс 2010 означає, що продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до місця призначення та передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 ПКУ).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/ нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 ПКУ).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг;

дата отримання платником податку товарів / послуг.

Разом з тим, пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Таким чином, з метою оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов'язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

На зазначену дату постачальник складає податкову накладну, реєструє її у встановлені ПКУ терміни в ЄРПН.

Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, вказана у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які відповідно до статті 307 Господарського кодексу України оформляються в установленій формі із складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення.

При цьому реалізувати право на формування податкового кредиту покупець - платник ПДВ може лише після складання податкової накладної постачальником - платником ПДВ та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137564 · Ответов: 0 · Просмотров: 14
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо необхідності нарахування податкових зобов'язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 ПКУ при безоплатній передачі об’єктів благоустрою та соціальної інфраструктури до житлового будинку з балансу однієї юридично
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 12:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 152/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо необхідності нарахування податкових зобов'язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при безоплатній передачі об’єктів благоустрою та соціальної інфраструктури до житлового будинку з балансу однієї юридичної особи, яка є платником ПДВ, на баланс іншої юридичної особи, яка не є платником ПДВ, та керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

До оперіацій з постачання товарів також віднесена будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню) (підпункт "в" підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

Отже, податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ нараховуються платником ПДВ у випадку, якщо основні засоби призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності такого платника податку.

Враховуючи зазначене, операція з безоплатної передачі основних засобів для платника податку, який здійснює таку передачу, є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, крім випадків, коли така операція звільнена від оподаткування ПДВ відповідно до норм ПКУ, а тому при здійсненні такої операції пункт 198.5 статті 198 ПКУ не застосовується, а податковий кредит, сформований платником податку при придбанні таких засобів, що передаються, не коригується.

Разом з цим пунктом 188.1 статті 188 ПКУ визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

При цьому згідно з підпунктом "б" пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ при безоплатній передачі основних засобів є момент їх відвантаження, тобто момент підписання акту приймання-передачі об’єкта основних засобів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Особливості складання податкової накладної при здійсненні операцій з безоплатного постачання товарів/послуг визначено Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267.

Таким чином, при проведенні операції з безоплатної передачі основних засобів нараховуються податкові зобов'язання один раз на підставі відповідних норм ПКУ залежно від наведених вище умов операції. Вказане стосується порядку оподаткування ПДВ операцій з безоплатної передачі основних засобів на баланс як платників, так і неплатників ПДВ.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137563 · Ответов: 0 · Просмотров: 6
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо формування податкового кредиту з ПДВ на підставі рахунку, що виставляється платнику податку згідно з договором за послуги з водопостачання та водовідведення, вартість яких визначається за показниками прилад
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 11:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 151/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо формування податкового кредиту з ПДВ на підставі рахунку, що виставляється платнику податку згідно з договором за послуги з водопостачання та водовідведення, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 ПКУ, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, визначено Законом України від 24 червня 2004 року N 1875-IV "Про житлово- комунальні послуги" (далі - Закон N 1875).

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі - ГКУ).

Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно з пунктом 3 статті 20 Закону N 1875 споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем таких послуг на основі типового договору.

Врегулювання питань господарських правовідносин між підприємствами до сфери компетенції ДФС не належить.

Отже, якщо договором передбачено постачання послуг, зокрема з водопостачання та водовідведення, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та рахунок, виставлений їх постачальником, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника таких послуг, то на підставі такого рахунку отримувачем таких послуг може бути сформовано податковий кредит без отримання податкової накладної.

Водночас згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПКУ у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Разом з цим факт формування податкового кредиту отримувачем послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, на підставі рахунку, виставленого постачальником таких послуг, не звільняє такого постачальника від обов'язку зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, складену за операцією з постачання таких послуг.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137562 · Ответов: 0 · Просмотров: 6
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо термінів, протягом яких може бути включена до складу податкового кредиту сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, якщо така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну її реєстрації плат
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 11:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 150/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо термінів, протягом яких може бути включена до складу податкового кредиту сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, якщо така податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) з порушенням терміну її реєстрації платником, який застосовує касовий метод податкового обліку згідно з пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПКУ), та, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.

Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 1 січня 2019 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення оцерацій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Згідно з абзацом 5 пункту 198.6 статті 198 ПКУ, який з 03.12.2017 р. Законом України від 09 листопада 2017 року N 2198-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України" викладено у новій редакції, суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

До набрання чинності Закону N 2198-VIII зазначений термін становив 365 календарних днів.

Отже, з 03.12.2017 р. суми ПДВ, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137561 · Ответов: 0 · Просмотров: 4
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з уступки права вимоги (лист ДФС від 15.01.2018 р. № 149/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 11:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 149/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з уступки права вимоги та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦКУ).

Згідно з підпунктами "а" та "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПКУ відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Виходячи з обставин, викладених у зверненні, у постачальника при отриманні попередньої (авансової) оплати виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ, на суму яких постачальник зобов’язаний скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При здійсненні операцій з уступки права вимоги не виникає жодної з обставин, перерахованих у пункті 192 статті 192 ПКУ (зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг), отже, відсутні підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату настання першої події операції.

Перерахування постачальником коштів, отриманих від первинного кредитора в якості авансу, новому кредитору, не є поверненням постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг покупцю/отримувачу (первинному кредитору), тому підстави для коригування сум податкових зобов’язань у такого постачальника відсутні.

Таким чином, операція з уступки покупцем (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору не спричиняє податкових наслідків з ПДВ для постачальника. Постачальник (боржник) на дату заміни кредитора у зобов'язанні не коригує податкові зобов’язання з ПДВ, визначені на дату отримання ним попередньої (авансової) оплати, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для такого коригування, та не складає податкову накладну на нового кредитора, оскільки податкова накладна вже складена на дату першої події операції (отримання авансу).



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137560 · Ответов: 0 · Просмотров: 5
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо питань оподаткування фізичними особами - підприємцями платниками - єдиного податку доходів, отриманих в іноземній валюті (лист ДФС від 16.01.2018 р. № 177/Р/99-99-13-01-02-14/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 10:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 16.01.2018 р. № 177/Р/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення та відповідно до вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) надає податкову консультацію.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435, зі змінами та доповненнями, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Постановою Національного банку України від 12.11.2003 р. N 492 затверджена Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам - інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника единого податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, для фізичної особи - підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України. Показники, виражені в іноземній валюті перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату їх отримання.

При цьому, розрахунок курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти фізичної особи - підприємця, та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку, нормами ПКУ не передбачено.

Одночасно зазначаємо, що відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Фізична особа - підприємець має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.

Разом з тим, відповідно до пп. 165.1.51 п. 165 ст. 165 ПКУ доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, не включається до розрахунку загального оподатковуваного доходу фізичної особи.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137556 · Ответов: 0 · Просмотров: 9
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку, отриманого фізичною особою від операцій з державними цінними паперами (лист ДФС від 15.01.2018 р. № 144/Б/99-99-13-02-03-14/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 10:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 144/Б/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку, отриманого фізичною особою від операцій з державними цінними паперами і повідомляє, що відповідь надається з урахуванням обставин, викладених у листі.

Згідно з пп. 14.1.441 п. 14.1 ст. 14 Кодексу державні цінні папери - це облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов'язання України, розміщені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому згідно зі ст. 10 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок" облігації внутрішніх державних позик України - це державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Облігації зовнішніх державних позик України - це державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 розділу IV Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається інвестиційний прибуток від проведення таким платником, зокрема, операцій з цінними паперами, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Законом України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності з 01.01.2017 р., внесено зміни, зокрема, до пп. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема інвестиційний прибуток від операцій з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням курсових різниць (пп. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Відповідно до пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу, зокрема, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, крім доходу, зазначеного у пп. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Таким чином, з 01.01.2017 р. дохід, отриманий фізичною особою - резидентом у вигляді інвестиційного прибутку від операцій з державними цінними паперами, зокрема, облігаціями внутрішніх і зовнішніх державних позик, емітованих Міністерством фінансів України не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Разом з тим зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором.

При цьому юридична особа виступає як податковий агент лише у частині відображення вказаних доходів у податковому розрахунку за формою N 1ДФ.

Фізична особа повинна подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137555 · Ответов: 0 · Просмотров: 9
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо оподаткування компенсації, яку виплачує підприємство працівнику за використання автомобіля у службових цілях (лист ДФС від 15.01.2018 р. № 143/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 10:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 143/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування компенсації, яку виплачує підприємство працівнику за використання автомобіля у службових цілях і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Пунктом 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації відповідно до норм Кодексу.

Дохід з джерелом походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 Кодексу).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід як додаткове благо (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи зазначене, сума компенсації, що виплачується юридичною особою найманому працівнику за використання власного автомобіля у службових цілях, є доходом такого працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Зауважуємо, що відповідно до п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року N 423, Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці та соціальної політики, трудових відносин, соціального захисту.

Порушене у листі питання щодо застосування норм Кодексу законів про працю України не належать до компетенції ДФС, а знаходяться у правовому полі Міністерства соціальної політики України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137554 · Ответов: 0 · Просмотров: 9
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо застосування пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 01.01.2018 р. (лист ДФС від 15.01.2018 р. № 140/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 10:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 140/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо застосування пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 01.01.2018 р. (далі - Кодекс), при нарахуванні роялті на користь нерезидентів, та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Відповідно до пп. 134.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

До податкових різниць, які коригують фінансовий результат до оподаткування, належать різниці за операціями з нерезидентами, пов’язаними з витратами по нарахуванню роялті на їх користь.

Так, згідно з пп. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення"), а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки", відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.

Згідно з пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь:

2) нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим.

Для цілей застосування цього підпункту у випадках, коли резиденти - суб'єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об'єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті особам;

3) нерезидента щодо об'єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.

У разі виникнення розбіжностей між контролюючим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, такі контролюючі органи зобов'язані звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для отримання відповідного висновку.

Вимоги цього підпункту не застосовуються до випадків нарахування суб'єктом кінематографії роялті за використання об'єктів права інтелектуальної власності (фільмів, літературних творів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, фонограм, відеограм), крім випадків, коли резидент України - суб'єкт кінематографії, у якого виникли майнові авторські та суміжні права внаслідок створення (виготовлення) ним вказаних творів, якщо він у подальшому передав чи здійснив відчуження майнових авторських або суміжних прав нерезиденту та здійснює нарахування роялті за використання цього об'єкта;

4) нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є;

5) особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділом IV Кодексу;

6) юридичної особи, яка відповідно до цього Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в п. 136.1 ст. 136 Кодексу.

Отже, якщо роялті нараховуються на користь нерезидента, то коригування фінансового результату здійснюється з урахуванням вимог підпункту 140.5.6 та підпунктів 2 - 4 пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Положення пп. 6 пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу застосовується у випадку нарахування роялті на користь юридичної особи, яка відповідно до Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в п. 136.1 ст. 136 Кодексу.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137553 · Ответов: 0 · Просмотров: 9
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо питань оподаткування фізичними особами - підприємцями платниками - єдиного податку доходів, отриманих в іноземній валюті (лист ДФС від 15.01.2018 р. № 139/Й/99-99-13-01-02-14/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 10:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 139/Й/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення та відповідно до вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) надає податкову консультацію.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435, зі змінами та доповненнями, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Постановою Національного банку України від 12.11.2003 р. N 492 затверджена Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам - інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, для фізичної особи - підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України. Показники, виражені в іноземній валюті перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату їх отримання.

При цьому, розрахунок курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти фізичної особи - підприємця, та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку, нормами ПКУ не передбачено.

Одночасно зазначаємо, що відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Фізична особа - підприємець має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.

Разом з тим, відповідно до пп. 165.1.51 п. 165 ст. 165 ПКУ доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, не включається до розрахунку загального оподатковуваного доходу фізичної особи.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137552 · Ответов: 0 · Просмотров: 11
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо питань оподаткування фізичними особами - підприємцями платниками - єдиного податку доходів, отриманих в іноземній валюті (лист ДФС від 15.01.2018 р. № 138/П/99-99-13-01-02-14/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 10:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 138/П/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення та відповідно до вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) надає податкову консультацію.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435, зі змінами та доповненнями, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Постановою Національного банку України від 12.11.2003 р. N 492 затверджена Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам - інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, для фізичної особи - підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України. Показники, виражені в іноземній валюті перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату їх отримання.

При цьому, розрахунок курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти фізичної особи - підприємця, та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку, нормами ПКУ не передбачено.

Одночасно зазначаємо, що відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Фізична особа - підприємець має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.

Разом з тим, відповідно до пп. 165.1.51 п. 165 ст. 165 ПКУ доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, не включається до розрахунку загального оподатковуваного доходу фізичної особи.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137551 · Ответов: 0 · Просмотров: 7
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо питань оподаткування фізичними особами - підприємцями платниками - єдиного податку доходів, отриманих в іноземній валюті (лист ДФС від 15.01.2018 р. № 137/Х/99-99-13-01-02-14/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 10:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 137/Х/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення та відповідно до вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) надає податкову консультацію.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435, зі змінами та доповненнями, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Постановою Національного банку України від 12.11.2003 р. N 492 затверджена Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам - інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, для фізичної особи - підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України. Показники, виражені в іноземній валюті перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату їх отримання.

При цьому, розрахунок курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти фізичної особи - підприємця, та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку, нормами ПКУ не передбачено.

Одночасно зазначаємо, що відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Фізична особа - підприємець має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.

Разом з тим, відповідно до пп. 165.1.51 п. 165 ст. 165 ПКУ доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, не включається до розрахунку загального оподатковуваного доходу фізичної особи.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137550 · Ответов: 0 · Просмотров: 8
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Про плату за землю (від 15.01.2018 р. № 136/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 10:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 11958
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2018 р. № 136/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про плату за землю

Державна фіскальна служба України на Банка щодо сплати орендної плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Банк поінформував про відчуження, розташованого на орендованій земельній ділянці комунальної власності (далі - Ділянка), об’єкта нерухомого майна. Разом з тим, інформація щодо припинення у визначеному законодавством порядку договору оренди Ділянки (далі - Договір), у тому числі й його виключення із державного реєстру майнових прав, Банком не надана.

Банк, посилаючись на постанову Верховного суду України від 12.09.2017 р. у справі N 2а-10596/12/2670, просить підтвердити припинення у нього обов’язку із сплати орендної плати за Ділянку.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон), законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оскільки, при відчуженні об’єкта нерухомості відбувається й відчуження прав користування орендованою земельною ділянкою, то орендар для забезпечення умов переходу прав користування зобов’язаний вжити заходи із отримання згоди орендодавця щодо вчинення таких дій, а також державної реєстрації відчуження таких прав, передбачених ст. 81 Закону.

Таким чином, припинення у Банка обов’язку із справляння орендної плати за Ділянку відбудеться після вчинення відповідних дій щодо припинення державної реєстрації Договору, якщо інше не передбачено істотними умовами такого Договору.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #137549 · Ответов: 0 · Просмотров: 10
 

477 страниц V   1 2 3 > » 

Новые сообщения  Открытая тема (есть новые ответы)
Опрос  Опрос (есть новые голоса)
Нет новых сообщений  Открытая тема (нет новых ответов)
Нет новых голосов  Опрос (нет новых голосов)
Популярная тема  Горячая тема (есть новые ответы)
Закрыта  Закрытая тема
Нет новых  Горячая тема (нет новых ответов) Перемещена  Тема перемещена
 

RSS Текстовая версия Сейчас: 23.01.18, 13:32
1С Предприятие 8.3, 1С Предприятие 8.2, 1С Предприятие 8.1, 1С Предприятие 8.0, 1С Предприятие 7.7, Литература 1С, Общие вопросы по администрированию 1С, Методическая поддержка 1С - всё в одном месте: на Украинском 1С форуме!

Курсы валют: доллар США к гривне Курсы валют: евро к гривне Курсы валют: российский рубль к гривне