Версия для печати темы (https://pro1c.org.ua/index.php?s=6e943fc874272909791f6a8c44ca43e0&showtopic=38151)

Автор: Володя Гройсман 22.06.17, 23:50

http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2017/june/issue-50/article-28359.html, так і http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/. При цьому http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/ виступає тут «першою скрипкою».

Проте до договору поставки застосовуватимуться ще і загальні положення про купівлю-продаж ізhttp://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-54/, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-54/section-300/article-5936). Подібне положення міститься і в http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/section-333/article-7522. Причина в тому, що поставка є різновидом договору купівлі-продажу.

Варто сказати, що обидва Кодекси надають своє визначення терміна «договір поставки». Але вони тільки доповнюють одне одного (див. табл. 1.1 на с. 4).

Таблиця 1.1. Визначення договору поставки

http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-54/section-300/article-5936

http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/section-333/article-7522http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/section-333/article-7522

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності чи в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму

За договором поставки одна сторона — постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні — покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами договору поставки можуть бути суб’єкти господарювання, зазначені в http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/section-329/article-7311http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/section-329/article-7311

Ці визначення дозволяють нам сформулювати відмінні ознаки поставки від інших договорів.

1. Як постачальник, так і покупець за договором мають бути госпсуб’єктами. А це означає: якщо звичайна фізособа (не будучи ФОП або представником юрособи) продає щось кому-небудь, то про договір поставки йтися не може. Те ж саме можна сказати і про ситуацію, коли госпсуб’єкт (ФОП або юрособа) продає щось фізособі, яка не є ФОП або представником юрособи.

Нагадаємо, що відповідно до http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/section-329/article-7311 суб’єкти господарювання — це:

а) господарські організації — юрособи, створені відповідно до http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-54/, державні, комунальні й інші підприємства, створені відповідно до http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/, а також інші юридичні особи, які здійснюють госпдіяльність і зареєстровані у встановленому законом порядку;

б) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють госпдіяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ФОП).

2. Покупець придбаває товар для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім чи іншим подібним використанням.

Так, за договором поставки для підприємницької діяльності можуть отримуватися сировина, матеріали, комплектуючі для виробництва продукції або готова продукція і товари для їх подальшого перепродажу. Під іншими цілями, не пов’язаними з особистим, сімейним або домашнім використанням, можна розуміти застосування товару для забезпечення діяльності покупця (придбання офісної техніки та меблів, службового автомобіля тощо).

3. За прийнятий товар покупець зобов’язується сплатити певну грошову суму. Саме ця ознака відрізняє поставку від договорів дарування та міни (бартеру)*.

* Про договір міни див. на с. 39.

Отже, з визначенням розібралися. Час переходити до істотних умов договору.

Істотні умови договору

За загальним правилом згідно з http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/section-331/article-7437 при укладенні господарського договору сторони зобов’язані в будь-якому разі узгоджувати предмет, ціну і строк дії договору.

Що слід врахувати при формулюванні істотних умов договору поставки?

Предмет. Відповідно до http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/section-333/article-7523 предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки також можуть бути продукція і вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Крім того, не варто забувати, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) і кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості (http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/section-331/article-7437).

Законодавець відразу пропонує один з варіантів відображення в договорі таких даних про товар. Зокрема, згідно з http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/section-333/article-7523 загальна кількість товарів, які підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачене законом.

Специфікація — це документ, який додається до договору поставки і є його невід’ємною частиною. У ній вказують дані, що характеризують предмет договору (включаючи найменування частин, вузлів і деталей певного виробу, їх кількість, матеріал, масу і т. ін.), асортимент (номенклатуру) товару, його ціну, строки поставки й інші умови.

Водночас правило про визначення кількості товарів, що підлягають поставці, у специфікації не є обов’язковою вимогою і виконується за домовленістю сторін (див. постанову ВГСУ від 25.12.2007 р. № 29/375-07). Тобто

сторони договору мають право самостійно вирішити, складати їм специфікацію чи ні

Ціна. Госпсуб’єкти використовують у своїй діяльності вільні і держрегульовані ціни.

Стосовно валюти, у якій виражатиметься ціна, зазначимо таке. Відповідно до положень http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/section-331/article-7446 ціна в договорі вказується у гривнях. У зовнішньоекономічних договорах (контрактах) ціни можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

На перший погляд, у «внутрішніх» договорах ціна може виражатися виключно у національній валюті України. Проте це не зовсім так.

Дійсно, норми чинного законодавства визначають гривню як єдиний законний платіжний засіб на території України (http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-53/section-293/article-4458). Водночас нормативка не містить заборони для визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті (http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-54/section-300/article-5747). Такого висновку доходить і ВГСУ в постанові від 14.11.2016 р. по справі № 908/1024/16*.

* Див. за посиланням: http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62797340.

Тобто цілком законною буде прив’язка ціни до курсу іноземної валюти у договорі між українськими контрагентами.

Зверніть увагу: ціна має бути прямо вказана або в основному тексті договору, або в специфікації. Інакше договір вважатиметься неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди за всіма його істотними умовами.

Строк дії договору. При встановленні строку дії договору поставки зважайте на норми http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/section-333/article-7524. Відповідно до них договір поставки може укладатися на 1 рік, на строк більше 1 року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін.

Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на 1 рік

Від строків дії договору необхідно відрізняти строки поставки товару. Для них http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/ теж установлює певні рекомендації.

Строки поставки закріплюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного і безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачене законодавством (http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/section-333/article-7524).

Якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначена тільки на рік або менше, то в ньому потрібно закріпити порядок узгодження сторонами строків поставки на подальші періоди до закінчення строку дії цього договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік.

У разі, коли сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, зазвичай, квартал, а виробів народного споживання, як правило, — місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).

Застосування Інкотермс

Відповідно до http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/section-333/article-7522 сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/law-56/ чи законами України.

Подібні положення містяться також у http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/959-12 і http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1955-15.

Для договору поставки найбільш використовуваними міжнародними звичаями є Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів (правила Інкотермс).

Орієнтуватися на правила Інкотермс рекомендують також:

— http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/330-14;

— http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/332-14;

— http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1877-15;

— http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0833-01.

Правила Інкотермс використовуються переважно в зовнішньоекономічних контрактах, проте законодавство не забороняє застосовувати їх положення й у «внутрішніх» договорах. При цьому відсутність посилань на Інкотермс в угоді між українськими контрагентами не призводить до визнання його недійсним або неукладеним. На це вказує і Мінекономіки в листах від 10.06.2011 р. № 4201-24/939 і від 18.07.2011 р. № 4201-26/1134. Крім того, держорган звертає увагу на те, що відповідальності за невикористання правил Інкотермс у договорах між українськими контрагентами у вітчизняному законодавстві просто немає.

Що ж являє собою Інкотермс?

По суті, це зведення уніфікованих міжнародних правил поставки товарів. Його використання значною мірою зменшує можливість неоднакового тлумачення подібних термінів у різних країнах.

Правила Інкотермс визначають переважно обов’язки сторін при доставці товару від продавця до покупця. Вони регулюють питання перевезення, страхування, моменту передання ризиків втрати або пошкодження товару і розподілу витрат.

Майте на увазі:

правила Інкотермс не регламентують перехід права власності на товар або можливі наслідки порушення всього договору поставки

Крім того, правила не належать до міжнародних нормативно-правових актів, не є обов’язковими для дотримання і застосування, а мають рекомендаційний характер.

І все-таки яким же чином сторонам застосувати Інкотермс?

Усе достатньо просто. Одна з передбачених правилами умов поставки включається в текст договору. Наприклад, в угоді сторони визначили, що поставка товарів здійснюється за умовами EXW, і вказали адресу складу продавця. Це означає, що покупець повинен забрати товар з указаного в договорі складу. Оплата експортних мит покладається також на покупця.

При цьому зверніть увагу: предметом угоди повинні виступати товари (продукція), виражені в матеріальній формі. Значить, правила Інкотермс не поширюються, зокрема, на операції з передачі майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності (нематеріальні активи). Наприклад, вони не охоплюють поставку програмного забезпечення.

Слід зазначити, що правила Інкотермс мають декілька редакцій. Останніми правилами Інкотермс-2010* передбачено використання 11 умов поставки (замість 13, які містили правила Інкотермс-2000). Кожній з умов відповідає свій порядок розподілу між постачальником і покупцем витрат на поставку й обов’язків із забезпечення доставки товару.

* Офіційний сайт Інкотермс-2010 в Україні: http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://incoterms.zed.ua/.

На сьогодні госпсуб’єкти можуть використовувати як Інкотермс-2000, так і Інкотермс-2010.Такий висновок зроблений у вже згаданих листах Мінекономіки від 10.06.2011 р. № 4201-24/939 і від 18.07.2011 р. № 4201-26/1134. Судова практика підтримує таку позицію (див., наприклад, ухвалуВАСУ від 08.09.2016 р. у справі № 815/2737/15**).

** Див. за посиланням: http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61251282.

Важливо:

при згадці правил Інкотермс у договорі сторонам потрібно вказати конкретну їх редакцію

Інакше вважається, що сторони, які уклали угоду після 01.01.2011 р., керуються Інко- термс-2010.

Особливості зовнішньоекономічних договорів поставки http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2017/june/issue-50/article-28359.html?utm_source=buhgalter911&utm_medium=news&utm_campaign=crop-free-news...

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2017, № 50:

http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://article-28360.html
http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://article-28361.html
http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://article-28362.html

Передплатити http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/about.html