Споживча інфляція сповільнилася з 13,7% у 2017 році до 9,8% у 2018 році, за даними Держстату. Це свідчить про розворот тренду зростання інфляції, який спостерігався у 2017 році, та послаблення фундаментального інфляційного тиску на українську економіку. Це відбулося насамперед завдяки жорсткій монетарній політиці Національного банку.

Разом з тим, попри очікуване зниження, за підсумками року інфляція очікувано перевищила ціль Національного банку 6% ± 2 в.п. на кінець 2018 року, встановлену [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Розвернути тренд зростання інфляції та знизити інфляцію до однозначного рівня за підсумками року вперше за п’ять років допомогла насамперед жорстка монетарна політика Національного банку. Поступове підвищення облікової ставки почалося з жовтня 2017 року з огляду на посилення інфляційних ризиків. Впродовж минулого року для зниження інфляції до цільових орієнтирів у середньостроковій перспективі Правління Національного банку чотири рази підвищувало облікову ставку – загалом на 3,5 в.п. до поточних 18,0% річних. Це зумовило підвищення процентних ставок і, відповідно, надавало стимули для збільшення заощаджень. Крім того, це призвело до зміцнення курсу гривні до валют країн – основних торговельних партнерів України.

Також уповільнення інфляції відбувалося завдяки сприятливій ціновій кон’юнктурні для українського експорту на зовнішніх ринках в першій половині року і рекордному врожаю зернових у другому півріччі, які підтримували високу пропозицію валюти на міжбанківському валютному ринку також створювали умови для зміцнення курсу гривні.

Розширення внутрішньої пропозиції окремих продуктів харчування завдяки високому урожаю фруктів та олійних, збільшення виробництва продукції птахівництва, а також зниження світових цін на продукти харчування було додатковими чинниками.

Водночас інфляція за підсумками року відхилилася від цілі головним чином через дію чинників, на які монетарна політика має обмежений вплив. Мова йде в першу чергу про підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів, зростання виробничих витрат під впливом підвищення заробітних плат, підвищення світових цін на нафту протягом більшої частини року, а також звуження пропозиції овочів борщового набору через несприятливі погодні умови.

Важливим драйвером інфляції також був споживчий попит, який зростав завдяки підвищенню заробітних плат. У січні-листопаді 2018 року реальні заробітні плати були на 12,8% вище порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Також протягом більшої частини року вагомими чинниками, що впливали на економічні настрої, були невизначеність щодо відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом та високі зовнішні ризики.

• Базова інфляція за підсумками 2018 року уповільнилася до 8,7% р/р порівняно з 9,5% р/р у 2017 році. По-перше, дещо знизилися темпи зростання цін на продукти харчування з високим ступенем обробки, зокрема на молочні та м'ясні продукти, соняшникову олію.

По-друге, знизилися темпи зростання цін на непродовольчі товари, які переважно імпортуються, завдяки сприятливій ситуації на валютному ринку. Зокрема, нижчими темпами, ніж торік, зростали ціни на побутову техніку, автомобілі, меблі, а телевізори, мобільні телефони, комп’ютерна техніка виявилися навіть дешевшими, ніж рік тому. Темпи зростання ціни на одяг та взуття також залишилися низькими.

Водночас зростання цін на послуги, що входять до базової інфляції, прискорилося внаслідок підвищення виробничих витрат і пожвавлення споживчого попиту. Зокрема, суттєво подорожчали послуги мобільного зв’язку, лікарень, ремонтних робіт, утримання будинків та прибудинкових територій, страхування автомобілів, оренди житла.

Крім того, досить високими темпами зростали ціни на хліб, кондитерські та макаронні вироби через подорожчання борошна та збільшення інших виробничих витрат.

• Зростання цін на сирі продукти харчування у 2018 році сповільнилося до 3,3% з 23,5% роком раніше.

Так, суттєво знизилися ціни на фрукти, насамперед завдяки високим показникам урожаю яблук і нижчим цінам на імпортовані банани та цитрусові та ціни на яйця.

Водночас високими темпами зростали ціни на овочі, які входять до борщового набору. Така динаміка відображала звуження їх пропозиції через несприятливі погодні умови і слабкий урожай овочів у Європі та окремих овочів вітчизняного виробництва. Наприклад, ціни на цибулю зросли втричі, а буряк та морква подорожчали на 74,6% та 79,1% у річному вимірі відповідно. Окрім того, суттєво подорожчало борошно через зростання цін на зовнішніх ринках і обмежену пропозицію якісної сировини.

Зростання цін та тарифів, що регулюються адміністративно, пришвидшилося з 16,1% у 2017 році до 18,0%. Протягом року було суттєво підвищено тарифи на природний газ для населення, поштові, телефонні, транспортні послуги, водопостачання та водовідведення, високими темпами зростали ціни на тютюнові вироби.

• Зростання цін на паливо сповільнилося з 20,0% у 2017 році до 9,1% у 2018 році внаслідок розвороту тренду світових цін на нафту – після стрімкого зростання протягом більшої частини року, в останні місяці вони різко знизилися, а також за рахунок зміцнення гривні.

Нацбанк і надалі буде спрямовувати свою політику на уповільнення темпів зростання цін та досягнення середньострокової цілі з інфляції в 5% ± 1в.п. Оновлений макроекономічний прогноз буде оприлюднений 31 січня 2019 року під час прес-брифінгу за підсумками рішення Правління, а також детальніше – у Інфляційному звіті, який буде опубліковано 7 лютого 2019 року.