2018 рік передбачає запровадження низки податкових норм та запуск нової структури, що відповідатиме за фінансову безпеку країни. Наскільки легко працюватиметься бізнесу у такій системі вже 2018 року, а також на що спрямовуватиметься робота парламенту, розповіла Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна ЮЖАНІНА. У 2018 р. передбачено запуск Національного бюро фінансової безпеки. Для чого потрібно створювати ще одну силову структуру? Які гарантії, що новостворена структура не перетвориться на додатковий інструмент тиску?

Створення Національного бюро фінансової безпеки (НБФБ) покликано принципово змінити ситуацію як для бізнесу, так і для держави в питанні боротьби з економічними злочинами.

Система, що діє в нашій країні, застаріла, і за час роботи всіх силових відомств у бізнесу склалося чітке враження: або треба взагалі прибрати таку функцію у правоохоронних органів, або об’єднати її в одному органі, або створити якусь іншу систему.

Усі усвідомлюють, що без органу, який би боровся з економічними злочинами, не може існувати держава. Я наголошую саме на слові «усвідомлюють».

Як показує європейський досвід, деталі створення правоохоронного органу, метою якого буде протидія злочинності у сфері публічних фінансів, недоцільно обговорювати у широкому непрофесійному колі.

Лише експерти — фахівці, які працюють над законопроектом щодо створення НБФБ, зобов’язані врахувати абсолютно всі і досягнення, і проблеми, що склалися навколо функціонування правоохоронних органів.

Ми ж бачимо, що за час роботи цього парламенту в Україні вже створено кілька нових органів, наслідки діяльності яких необхідно проаналізувати.

Насамперед потрібно розглянути саме недопрацювання у законодавчому плані, що спричинили невдачі або неякісну роботу нових органів.

Намагаємося наразі зважити всі плюси Закону про створення НАБУ і труднощі, що виникли на початку його діяльності, щоб врахувати ці особливості при створенні Національного бюро фінансової безпеки.

Що у зв’язку з цим принципово зміниться для бізнесу?

Положення Концепції НБФБ, які було презентовано, уже показали представникам бізнесу, за рахунок чого вони відчують полегшення в роботі у разі створення нового органу.

На сьогодні найбільша проблема полягає в тому, що у нас будь-яка, навіть не підтверджена, інформація є підставою відповідно до ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України для реєстрації кримінального провадження. Це може бути висновок інспектора ДФС або заява пересічного громадянина. Наразі поширеним явищем серед підприємців або фізичних осіб є написання скарги одне на одного.

Мене це дуже бентежить. Бентежить і бізнес. Особливо те, що всі акти перевірок з певною сумою донарахувань також є підставою для реєстрації кримінального провадження. І це головне, від чого найбільше потерпає бізнес.

Під час презентації законопроекту про створення НБФБ було зазначено, що насамперед слід зробити так, щоб притягнення до відповідальності за ст. 212 Кримінального кодексу України відбувалося лише після несплати повністю узгодженої донарахованої суми податків. Це буде правильний підхід, оскільки суб’єкт господарської діяльності може припуститися неумисної помилки і погодитися зі сплатою усієї донарахованої йому суми податків. І такі випадки не мають бути підставою для порушення кримінального провадження.

Якщо ми це зробимо, то порівняно з діючою системою обсяг зареєстрованих кримінальних проваджень за експертними оцінками може зменшитися на 75 % від нинішнього рівня.

Річ у тім, що це величезний масив актів, з якого лише зовсім маленький відсоток контролюючому органу вдається відстояти у процедурі оскарження. Більшість таких оскаржень через неякісну доказову базу, складну і тривалу процедуру оскарження закінчується на користь платника податків.

Тобто вся ця робота великої кількості задіяних осіб, які утримуються за рахунок бюджету, з великим масивом інформації закінчується нічим, результату майже немає.

І ми повинні, повністю відмовившись від таких методів та інструментів роботи, створити новий орган, робота якого базуватиметься на обробці великих масивів інформації, використанні сучасних можливостей аналізу, побудованого на оцінці ризиків і загроз фінансовій безпеці країни.

Яка саме інформація підлягатиме аналізу на наявність ризиків та з яких джерел ця інформація надходитиме до НБФБ?

Нове бюро у своєму складі матиме один із основних блоків — це інформаційно-аналітичні підрозділи, предметом особливої уваги яких буде в тому числі чинна нормативна база.

Більшість передумов для оптимізації та несплати податків закладено саме в чинних нормах. Неоднозначність їх застосування використовується платниками податків на власну користь. На них вибудовуються різні схеми несплати податків та напрацьовуються різні інструменти, що зменшують базу оподаткування іншим платникам.

Існує велика кількість підзаконних нормативних актів, зокрема наказів міністерств та відомств, постанов Кабінету Міністрів України, які принципово змінюють норми, встановлені законом. Іншими словами, повністю спотворюється та нівелюється їх значення.

Створення саме таких схем, що розробляються зловмисниками з використанням прогалин чинного законодавства, має попереджуватися ще на етапі розробки та прийняття законодавчих актів.

Тому найважливіше завдання НБФБ з його інформаційно-аналітичним блоком — це фаховий аналіз чинної нормативної бази та моніторинг змін до неї.

Виходячи з того, що всі створені державними органами інформаційні ресурси є власністю держави, новий орган повинен мати доступ до баз даних усіх без винятку державних органів, в тому числі Нацполіції, СБУ, ДФС, а Державна служба фінансового моніторингу має увійти до складу НБФБ.

Якщо взяти до уваги досвід Литви, то там створили окремий державний орган — Національне агентство з інформаційних ресурсів, яке об’єднує усі інформаційні бази в одну платформу, щоб надати можливість їх використання всіма державними органами.

Це є втіленням принципу, що усі інформаційні бази, які створюються кожним органом, не є власністю таких органів, а належать державі.

Саме у такому ракурсі ми плануємо започаткувати роботу НБФБ, щоб приступити до упорядкування усіх інформаційних баз у країні.

Яким ви бачите захист такої інформації, адже нещодавній скандал між НАЗК і НАБУ через витік інформації свідчить про те, що ми зовсім не вміємо її захищати?

Коли стався витік інформації щодо декларацій в усі відкриті джерела, мене це занепокоїло. Перепрошую, але якщо держава не вміє захищати довірені їй персональні дані громадянина від їх розголошення, то я ніколи не погоджуся на надання особистої інформації. Дивує спокійне ставлення суспільства до такого витоку інформації. Можливо, створення НБФБ спричинить необхідність появи у нас відповідної окремої служби, такої, наприклад, як у Литві.

З іншого боку, нині ми спостерігаємо вкрай негативну ситуацію, що склалася з відсутністю доступу НАЗК до баз даних, необхідних для його роботи; у Мінфіну, який згідно із законом повинен контролювати роботу ДФС, до її баз даних.

Водночас я не вбачаю можливим надання доступу НАЗК до всіх баз даних ДФС, оскільки не впевнена, що вони вміють працювати з такими базами даних і що такий широкий доступ до них їм взагалі потрібен.

Для уникнення подібної ситуації із захистом інформації у складі НБФБ передбачається створити підрозділи внутрішньої та кібербезпеки.

У 2018 р. запроваджується відстрочення зі сплати ПДВ на два роки при імпорті технологічного обладнання. Чи розраховано запровадження такої норми на великий бізнес? Чи матиме можливість також середній та малий бізнес нею скористатися? Який ефект буде для галузей промисловості від такої норми?

Мене часто запитували, для чого це робиться. Адже великі підприємства навіть не звертаються за розстроченням ПДВ при імпорті обладнання.

Це правда. Великі підприємства у своїй більшості — це транс­національні компанії, які мають дешевий ресурс і можливість сплатити ПДВ при ввезенні обладнання, оскільки вся сума йде компанії у податковий кредит і в разі випуску продукції вони, звісно, протягом певного періоду часу не сплачують з доданої вартості жодної копійки до бюджету. Тому ця норма спрацює, найвірогідніше, на користь середнього та малого бізнесу.

Щодо другого питання, то за відсутності дешевих кредитних ресурсів насправді дуже добре, що цю норму прийнято.

Наразі, якщо з постачальником можна домовитися про розстрочення платежу за придбане обладнання, то такої можливості розстрочення на митниці не було. Тому ця норма прямої дії є величезною допомогою при оновленні зношених основних засобів або ж початку нового вироб­ництва.

Обладнання, нові технології дуже далеко пішли вперед, і неможливість нашої держави та нашої економіки оновлюватися була для нас найбільшим мінусом.

Це стимулююча норма, перший крок, але він буде дуже великим поштовхом для розвитку виробництва в країні.

Кожна країна повинна аналізувати стан економіки і визначати пріоритети. А визначивши пріоритети — надати можливість для розвитку тієї чи іншої галузі або спрямувати зусилля, наприклад, на оновлення основних засобів.

Ми не можемо далі залишатися в такому стані. А це не означає, що буде оновлення в тому самому напрямі, як раніше. У нас простоюють великі заводи. Можливо, це буде придбання обладнання для випуску продукції зовсім іншої категорії, але це буде виробництво.

Які шляхи розвитку ситуації із незаконним ввезенням в Україну автомобілів з іноземною реєстрацією ви прогнозуєте?

Для того щоб знаходити все-таки шляхи порозуміння в цій ситуації, ініціативній групі, активістам «Автоєвросили» нещодавно було запропоновано вивчити досвід Республіки Молдова, яка вже завершила легалізацію автомобілів на європейській реєстрації. Аби в цих рамках рухатися далі, найближчими тижнями, у січні, ми знову проведемо зустріч з ініціативною групою, і, я сподіваюся, шляхи вирішення цього питання буде знайдено.

Які ще масштабні зміни плануються в податковій системі України у 2018 р.?

По-перше, потрібно обов’язково завершити роботу над розділом Податкового кодексу щодо податку на виведений капітал, який замінить податок на прибуток підприємств.

По-друге, потрібно прийняти законопроект про створення НБФБ.

І по-третє, про що найбільше йдеться та без чого неможливо рухатися далі, — ми маємо провести в країні одноразове декларування. Це стане точкою відліку для подальшого врахування всіх доходів і витрат. Потрібно обов’язково зосереджуватися саме на цьому, адже непрямі методи контролю за доходами громадян виходячи з їхніх витрат зрештою повинні запроваджуватися в нашій країні.

Розмову вела Марія ДАНЮК