Змінами до Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено заборону на здійснення банками ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, та надано право Національному банку України визначати у своїх нормативно-правових актах перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку про провадження банком такої ризикової діяльності. На виконання зазначених законодавчих норм Правління Національного банку України 10 листопада 2015 року прийняло [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

"Ця постанова направлена на боротьбу із схемними та шахрайськими діями. Серед інших новацій документа – покладення на банк обов’язку довести, що в діях клієнта або банку немає ознак здійснення ризикової діяльності. Крім того, значно посилені санкції за недотримання вимог", - зазначив директор Департаменту фінансового моніторингу Ігор Береза.

Постановою визначений перелік ознак здійснення банком ризикової діяльності, у тому числі у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Так, до ознак віднесено:

1) здійснення банком операцій (прямо або опосередковано), що не мають очевидної економічної доцільності (сенсу);
2) здійснення опосередкованого кредитування пов’язаних із банком осіб;
3) невключення до переліку пов’язаних із банком осіб, які мають ознаки пов’язаності з банком, та з якими банк здійснює операції прямо чи опосередковано;
4) здійснення операцій з цінними паперами, що мають ознаки фіктивності;
5) використання банком фінансових інструментів, що призводить до штучного поліпшення фінансового результату банку або викривлення його звітності;
6) дострокове повернення строкових коштів, залучених від пов’язаних з банком осіб;
7) одноразове грубе або систематичні порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу.

Ознаками здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, зокрема, можуть бути:

1) проведення клієнтами банку фінансових операцій, що не мають очевидної економічної доцільності (сенсу);
2) участь банку (надання банком послуг) у проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що метою їх здійснення є виведення капіталів, легалізація кримінальних доходів, уникнення оподаткування тощо (зокрема пов’язаних зі зняттям готівкових коштів, переказом коштів за кордон, купівлею-продажем цінних паперів тощо);
3) проведення банком або клієнтами банку фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення виконання вимог та обмежень, передбачених банківським, валютним законодавством, законодавством з питань фінансового моніторингу;
4) нездійснення банком достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;
5) невикористання банком права відмовити в проведенні клієнтами банку регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого злочину;
6) здійснення банком або клієнтами банку фінансових операцій з використанням втрачених, викрадених, підроблених документів;
7) здійснення фінансової операції клієнтом, який є публічним діячем, особою, близькою або пов’язаною з публічним діячем, щодо якого (якої) банк не має документально підтверджених відомостей стосовно джерел походження коштів (активів, прав на такі активи), достатніх для підтвердження його (її) реальних фінансових можливостей проводити чи ініціювати проведення відповідної фінансової операції;
8) подання банком Національному банку недостовірної(их) інформації/документів/висновків.

Додатково Постановою визначені заходи впливу, які Національний банк України буде застосовувати за здійснення банком ризикової діяльності

"У Національного банку – нульова толерантність до шахрайських дій та залученню банків до проведення схемних операцій" - зазначив директор Департаменту фінансового моніторингу Ігор Береза. "Якщо це відбувається, в таких випадках мають бути покарані як особи, що здійснювали шахрайські дії, так і фінансові установи, які це допустили. Ми отримали більш широкий перелік санкцій, що можуть бути застосовані – від обмеження операцій до накладання штрафу в розмірі до 1% від статутного капіталу", - зазначив Ігор Береза.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]