Заказы на доработку 1С (сервис удаленной работы)

Хранилище

База знаний
Неназначенных незавершенных заказов: 2
Бесплатные отчеты, обработки, конфигурации, внешние компоненты для 1С Статьи, описание работы, методики по работе с 1С

Здравствуйте, гость ( Войти | Зарегистрироваться )

217 страниц V   1 2 3 > » 

>  Ликвидируем объект основных средств: что с НДС?
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 1:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Автор : Казанова Марина, налоговый эксперт, m.kazanova@buhgalter911.com При ликвидации основных средств плательщику могут грозить налоговые обязательства по НДС. В каких случаях они начисляются, а в каких — их можно избежать? Применяют ли п. 198.5 НКУ при ликвидации основных средств? Ответы на эти вопросы — в сегодняшней статье. Начнем с того, что ликвидация основных средств для целей НДС признается поставкой ( п.п. 14.1.191 НКУ). То есть является налогооблагаемой операцией, требующей начисления НДС. Правила такого начисления урегулированы специальным п. 189.9 НКУ. Но что важно! В некоторых случаях НКУразрешает обойтись при ликвидации основных средств и без начисления НДС. Это как раз то, что нам нужно. Так, не начислять налоговые обязательства можно, если ( ч. 2 п. 189.9 НКУ): 1) основные средства уничтожены или разрушены вследствие действия обстоятельствнепреодолимой силы;

2) ликвидация осуществляется без согласия плательщика, в том числе в случае хищения, что подтверждается согласно законодательству;

3) плательщик подает контролирующему органу соответствующий документ об уничтожении, разборке или преобразовании основных средств другим способом, в результате чего они не могут использоваться по первоначальному назначению.

Это те случаи, когда ликвидация происходит вынужденно (на необходимость ликвидации основных средств влиял не плательщик НДС, а внешние обстоятельства) Вынужденная ликвидация объекта. Если ликвидация основных средств подпадает под условия, названные в ч. 2 п. 189.9 НКУ (см. выше), то, как мы отметили выше, НДС можно не начислять. Только для этого необходимо выполнить одно условие — подать контролерам соответствующий документ, подтверждающий непригодность объекта для использования.

Случай

Подтверждающие документы

Ликвидация основных средств в связи с их уничтожением или разрушением в вследствие действия обстоятельств непреодолимой силы

1. Сертификат Торгово-промышленной палаты Украины, подтверждающий факт форс-мажора.

2. Акт на списание основных средств

Хищение основных средств

1. Инвентаризационные документы ( письмо ГФСУ от 28.10.2016 г. № 23461/6/99-99-15-03-02-15).

2. Акт на списание основных средств.

3. Документы органов полиции

Уничтожение, разборка или преобразование основных средств другим способом, в результате чего объект не может использоваться по первоначальному назначению

1. Заключение экспертной комиссии относительно невозможности использования основных средств по первоначальному назначению (объект не подлежит ремонту, уничтожен, разобран).

2. Акты на списание основных средств

Здесь отметим, что решение о нецелесообразности использования объекта основных средств или его непригодности должна принять постоянно действующая комиссия предприятия ( п. 41 Методрекомендаций № 561*). Результаты своей работы она должна оформить в Акте на списание основных средств**. В данном акте обязательно нужно отметить, что дальнейшая эксплуатация основного средства невозможна или нецелесообразна.

* Методические рекомендации по бухгалтерскому учету основных средств, утвержденные приказом Минфина от 30.09.2003 г. № 561.

** Используются типовые формы № ОС-3 и № ОС-4, утвержденные приказом Минстата Украины от 29.12.1995 г. № 352.

Акт на списание должен быть утвержден руководителем предприятия. Когда и как подавать документы? В НКУ этот момент не определен. А значит, можно говорить, что такие документы должны предоставляться во время документальной проверки налоговиков.

Важно! Но, судя по консультации в ЗІР (категория 101.16), налоговики хотят, чтобы эти документы подавались вместе с декларацией по НДС за тот период, в котором произошла ликвидация.

Пока что эти документы можно подать только в бумажной форме. Если объект самортизирован полностью. Следует учитывать, что само по себе достижение объектом основных средств «нулевой» стоимости — не повод списывать его с баланса (см. п. 33 П(С)БУ 7). «Судьбу» этого объекта опять же должна определить постоянно действующая комиссия предприятия. Если комиссия примет решение о непригодности объекта к использованию, тогда он ликвидируется. В этом случае для неначисления НДС по п. 189.9 НКУ также придется подать налоговикам соответствующие подтверждающие документы (акт на списание и заключение экспертной комиссии, подтверждающей непригодность объекта для дальнейшего использования).

«Добровольная» ликвидация. Теперь рассмотрим случай, когда условия ч. 2 п. 189.9 НКУ не выполняются. То есть когда плательщик ликвидирует основное средство по своей инициативе. Бывает и такое. В этом случае придется начислять налоговые обязательства. База начисления при самостоятельной ликвидации основных средств определяется исходя из обычных цен, но не ниже их балансовой стоимости на момент ликвидации ( п. 189.9 НКУ).

Важно! В качестве обычной цены налоговики хотят видеть рыночную стоимость основного средства, определенную на момент ликвидации объекта ( письмо ГФСУ от 15.11.2016 г. № 12129/Т/99-99-15-03-02-15).

Очевидно, что такая рыночная стоимость должна определяться с учетом фактора потери объектом потребительских качеств, изношенности, старения и пр. Начисляя налоговые обязательства, плательщик должен составить для себя налоговую накладную (с типом причины «05») и зарегистрировать ее в Едином реестре налоговых накладных. В заглавной части налоговой накладной в полях для наименования продавца и покупателя укажите свои данные. Налоговый номер в своей части поставьте свой, а в части покупателя — условный «400000000000».

Табличная часть такой налоговой накладной заполняется в общем порядке (никаких особенностей в ее заполнении нет).

В НДС-декларации начисленные налоговые обязательства отражают в стр. 1.

Быть ли обязательствам по п. 198.5 НКУ? С 01.01.2017 г. в п. 198.5 НКУ четко закреплена норма о том, что при ликвидации основных средств нормы п.п. «г» п. 198.5 НКУ не применяются. «Лавочка» для налоговиков закрылась. То есть, отраженный при приобретении объекта основных средств налоговый кредит не требует «корректировки». Причем, касается это как случая, когда основные средства ликвидируются вынужденно, так и когда это происходит «по воле» плательщика.

С 01.01.2017 г. при ликвидации основных средств «компенсирующие» налоговые обязательства по п. 198.5 НКУ не начисляются. При этом отметим позицию налоговиков в отношении фактов ликвидации основных средств, имевших место до 01.01.2017 г. ГФСУ в этом вопросе непоколебима. Налоговики считают, что еслив 2016 году плательщик ликвидировал основные средства ( письмо ГФСУ от 10.02.2017 г. № 2713/6/99-99-15-03-02-15) и:

случай 1не начислял налоговые обязательства по п. 189.9 НКУ (т. е. подпадал под «освобождающие» условия ч. 2 п. 189.9 НКУ), то он должен был начислять «компенсирующие» налоговые обязательства по п. 198.5 НКУ (как на нехозяйственное использование). Причем принятые с 01.01.2017 г. изменения (которые указывают на то, что при ликвидации основных средств п. 198.5 НКУ не применяется) налоговики расценивают как подтверждение того, что такие налоговые обязательства должны были начисляться до 01.01.2017 г.

Хотя очевидно, что соответствующую оговорку в п. 198.5 НКУ внесли как раз для того, чтобы просто свести на нет фискальную позицию налоговиков. Ведь п. 198.5 НКУ требует начислять налоговые обязательства, если объект начинает использоваться в нехозяйственной деятельности. При ликвидации основных средств он вообще не используется ни в какой деятельности. Более того, до ликвидации он как раз был полностью использован в хозяйственной деятельности. Соответствующие аргументы можно найти в принятых в пользу плательщиков судебных решениях;

случай 2начислял налоговые обязательства по п. 189.9 НКУ, то в этом случае налоговики соглашаются с тем, что в 2016 году налоговые обязательства по п. 198.5 НКУ не должны начисляться. Иначе будет иметь место двойное налогообложение.

Ликвидация малоценки. Малоценка не отвечает определению основных средств (что подтвердили и налоговики в письме ГФСУ от 05.02.2016 г. № 2457/6/99-99-19-02-02-15). Поэтому требования п. 189.9 НКУ на нее не распространяются.

Иначе говоря, при их ликвидации налоговые обязательства по НДС не начисляются (и никакие подтверждающие документы для этого налоговикам подавать не нужно). Но тут возникает вопрос: нужно ли «корректировать» отраженный при приобретении малоценки налоговый кредит путем начисления «компенсирующих» налоговых обязательств по п. 198.5 НКУ?

Если малоценные необоротные активы амортизируются методом «100 %», обязательства по п. 198.5 НКУ не начисляются, поскольку на момент ликвидации актива его стоимость уже самортизирована.

А вот если используется метод «50 % на 50 %» и списывается малоценка, не отработавшая предполагаемый срок службы, то налоговики будут требовать начисления налоговых обязательств по п. 198.5 НКУ. База обложения — балансовая стоимость малоценного актива на начало периода, в котором произошла его ликвидация ( п. 189.1 НКУ).



Другие статьи из "Бухгалтер911", 2017, № 12:
Шпаргалка по налоговым накладным: условные ИНН, условные коды (которых нет в УКТ ВЭД)
Непроизводственные основные средства: в 2017 год с новыми корректировками
Загранкомандировки: аванс, суточные
Индексация зарплаты за март 2017 года
Налоговые консультации «на сломе времен»: ближайшее будущее
Ставки местных налогов — 2017: стабильность нам только снится
Бухучетные изменения: инфляционные корректировки, учет НДС
Начисляем компенсацию за неиспользованный отпуск после даты увольнения, но в месяце увольнения. НСЛ есть?
Топ-6 вопросов об РРО и бытовой технике
Прекращение предпринимателя: нестандартные ситуации
Бой ошибкам в книгах учета предпринимателей



Подписаться на "Бухгалтер911"



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124581 · Ответов: 0 · Просмотров: 18
 

>  Об условиях освобождения от налогообложения НДС операций по безвозмездной передаче имущества
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 1:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Главное управление ГФС в Харьковской области сообщает, что в соответствии с п. 185.1 ст. 185 Налогового кодекса Украины объектом налогообложения НДС являются операции плательщиков налога по поставке товаров и услуг, место поставки которых находится на таможенной территории Украины, согласно ст. 186 этого Кодекса.

Подпунктом «в» пп. 14.1.185, пп. "в ЛС. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Налогового кодекса определено, что поставка товаров / услуг включает в себя бесплатную передачу имущества другому лицу, предоставление услуг другому лицу на безвозмездной основе. Таким образом операция по безвозмездной передаче имущества с баланса плательщика налога на баланс другого плательщика является операцией по поставке такого имущества, являющегося объектом налогообложения НДС.

В то же время такие операции освобождаются от налогообложения НДС при безвозмездной передаче с баланса плательщика налога на баланс другого плательщика индивидуально определенного имущества при условии соблюдения требований пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 Налогового кодекса.

При этом режим освобождения от налогообложения НДС, определенный нормами пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 Налогового кодекса, применяется при условии одновременного выполнения следующих требований:

передаваться должен объект любой формы собственности;

передача должна осуществляться на безвозмездной основе;

операция должна осуществляться между двумя плательщиками НДС или между двумя юридическими лицами;

передача должна происходить исключительно в государственную или коммунальную собственность;

операция должна осуществляться на основании принятого соответствующего решения правительства, центральных и местных органов исполнительной власти, органов местного самоуправления.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124580 · Ответов: 0 · Просмотров: 11
 

>  «Прибыльная уточненка»: особенности составления
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 1:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Автор : Карпова Влада, налоговый эксперт, канд. экон. наук, сертифицированный бухгалтер-практик (CAP) Как сказал Конфуций, «единственная настоящая ошибка — не исправлять своих прошлых ошибок». Это в полной мере применимо и к ошибкам по налогу на прибыль. Тем более, что допустить «прибыльную» ошибку сейчас легко — ведь правила налогообложения четко не сформулированы и к тому же часто меняются. В статье мы напомним вам общую процедуру исправления ошибок и сосредоточимся на корректировках через уточняющую декларацию. Варианты исправления ошибок

Существует два варианта исправления ошибок, допущенных в Налоговой декларации по налогу на прибыль предприятий (далее — декларация):

вариант 1 — через уточняющую декларацию ( абз. «а» п. 50.1 НКУ);

вариант 2 — в текущей декларации ( абз. «б» п. 50.1 НКУ).

При выявлении занижения налоговых обязательств (НО)* возникает вопрос: какому варианту отдать предпочтение?

* Если ошибки не привели к занижению НО, то способ их исправления не имеет принципиального значения.

Преимущества варианта исправления через уточненку состоят в следующем:

1) «самоштраф» нужно начислить в меньшем размере (3 %);

2) исправление можно провести в любой момент, в то время как возможность уточниться в текущей декларации ограничена во времени. Из этого следует, что:

• пеня, начисленная при самостоятельном исправлении ошибок, в общем случае будет меньше, поскольку ее размер напрямую зависит от даты уплаты заниженного НО;

• если на предприятии планируется проверка по налогу на прибыль, то исправить показатели можно до момента ее начала ( п. 77.4 НКУ).

Основной недостаток варианта 1 заключается в том, что сумму недоплаты и штраф необходимо уплатить до момента подачи уточняющей декларации. Если же эти суммы уплачены не будут, налоговики начислят штраф в размере 5 % по п. 120.2 НКУ и пеню.

Главный «плюс» исправления через текущую декларацию — возможность уплаты суммы недоплаты, штрафа и пени в составе общего НО по декларации. Поэтому если по лицевому счету числится переплата по налогу на прибыль, она может перекрыть сумму таких доначислений.

Обратите внимание: в интегрированную карточку налогоплательщика уточняющие данные стр. 27 — 39 декларации заносят отдельно. Поэтому даже если в текущей декларации не заполнены строки 17, 19, 22, 25, то суммы, указанные в стр. 27 — 38, все равно нужно уплатить в бюджет (если нет переплаты).

Неудобство второго варианта применительно к расчету пени состоит в том, что ее сумма зависит от срока уплаты НО по декларации. Таким образом, если переплаты в лицевом счете нет, то в момент подачи текущей декларации предприятие должно четко знать, на какую дату будет погашено НО.

Еще один недостаток состоит в том, что налогоплательщика могут проверить до момента подачи декларации за текущий отчетный период (а он для «малодоходных» плательщиков составляет 1 год). И в таком случае исправить ошибку можно будет только через уточняющую декларацию.

Независимо от выбранного варианта исправления необходимо иметь в виду следующее:

• уточнить можно данные и того периода, который проверялся, но тогда контролеры имеют право провести внеплановую проверку ( п. 50.3 НКУ, письмо ГНСУ от 23.05.12 г. № 8803/6/15-1415);

• проводить корректировки можно до истечения 1095 дней**, следующих за последним днем предельного срока предоставления декларации с ошибочными данными, а если она была предоставлена позже — за днем ее фактического предоставления ( п. 102.1 НКУ);

** Исключение — контролируемые операции, по которым срок проведения проверки составляет 2555 дней.

«самоштраф» и пеню начисляют в случае выявления занижения НО независимо от того, числилась на момент занижения в лицевом счете плательщика переплата или нет. На это ранее обращали внимание и налоговики (консультация из категории 135.04 ЗІР ГФСУ (действовала до 01.01.17 г.));

• в случае исправления ошибок, допущенных в декларации за 2015 г., «самоштраф» согласно п. 50.1 НКУ (в размере 3 %) начислять не нужно ( п. 31 подразд. 10 разд. ХХ НКУ). А вот пеня не относится к штрафным (финансовым) санкциям, поэтому она начисляется и за занижение налога на прибыль за 2015 год.


[b]Порядок исправления через уточненку (читать далее...)[/b]
Подписаться на "Бухгалтерская неделя"

Другие материалы из "Бухгалтерская неделя", 2017, № 12:
Новая форма земельной декларации: технические погрешности исправлены
SMS-благотворительность: сбор на пенсионное страхование не платится
«Старая» форма налоговой накладной — не помеха для налогового кредита
Мотивационные выплаты — покупателю, налоговый кредит — дистрибьютору
Списывая уголек, не забудьте начислить налоговые обязательства
Индекс инфляции за февраль — 101,0 %
Ставка госдивидендов за 2016 год
Кто такой староста села?
Лицензирование воздушных перевозчиков
Электронный Реестр издательств
Фотофиксация проверки техсостояния автомобилей
Неужто дождались? Условные коды товаров для новой формы НН
Новая форма расчета корректировки: к чему готовиться
Отпускной резерв: от создания до учета
Бытовой котел на предприятии: начисляем эконалог и отражаем в учете
Индексируем зарплату за март 2017 года
Компенсация за задержку выплаты зарплаты в марте 2017 года
Технически сложные губители «РРО-иммунитета»: готовность № 1
Ставки единого налога для ФЛП в семнадцатом году
По какой форме подавать уточняющий расчет по НДС
Исправляем ошибку в типе объекта недвижимости
Правила работы в электронном кабинете
Алгоритм проверки ФЛП во время закрытия
Рассчитываем больничные



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124579 · Ответов: 0 · Просмотров: 14
 

>  Проект форми декларації з податку на прибуток підприємств
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 1:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


На офіційному web-сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» розділу «Діяльність» розміщено проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – проект наказу). Проект наказу підготовлено у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким запроваджено, зокрема, нову концепцію оподаткування доходів (прибутків) лотерейної діяльності; виключено можливість зарахування сплаченого податку на майно в рахунок сплати податку на прибуток;уточнено порядок застосування різниць, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування; уточнено положення щодо уникнення подвійного врахування при визначенні фінансового результату до оподаткування доходів або витрат, виникнення яких для цілей оподаткування відбувається після 01.01.2015.

Основною метою підготовки проекту наказу є внесення змін до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств шляхом викладення її у новій редакції.

Зауваження та пропозиції до проекту наказу від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються протягом одного місяця на адреси розробника: поштову – 04655, МПС, Київ – 53, Львівська площа, буд. 8, Департамент методологічної роботи з питань оподаткування, електронну – tatiana.chernysh@sfs.gov.ua, а також на поштову адресу Державної регуляторної служби України – 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11.

Додаткові матеріали:



По материалам: ДФСУ
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124578 · Ответов: 0 · Просмотров: 13
 

>  Уплата акцизного налога при продаже (других видах отчуждения) алкогольных напитков и табачных изделий в пределах бартерных операций
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 1:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Согласно ст.15 Закона Украины от 19 декабря 1995 года № 481/95-ВР «О государственном регулировании производства и оборота спирта этилового, коньячного и плодового, алкогольных напитков и табачных изделий» в случае продажи (других видах отчуждения) алкогольных напитков и табачных изделий в пределах бартерных (товарообменных) операций или других операций, не предусматривающих их оплату в денежной форме, в том числе векселями или другими видами долговых обязательств, покупатель (получатель) подакцизной продукции обязан осуществить уплату суммы акцизного налога, включенного в цену продукции, а также налога на добавленную стоимость, начисленного на такую цену, исключительно в денежной форме. В таком же порядке осуществляется оплата стоимости изготовления (переработки, обработки) подакцизной продукции на давальческих условиях.

Итак, в случае продажи алкогольных напитков и табачных изделий в пределах бартерных (товарообменных) операций оплата акцизного налога как составляющей части цены продукции, начисленного на такую цену, предусмотрена исключительно в денежной форме.

За часть цены подакцизной продукции покупатель может рассчитаться товаром, а за остальную часть (акциз) должен перечислить на счет продавца - плательщика акцизного налога средства. Налоговые обязательства по уплате акцизного налога при продаже (других видах отчуждения) алкогольных напитков в пределах бартера возникают по первому из событий, независимо от того, что одна часть цены продукции продается по бартеру, а другая - за деньги. Главное, чтобы либо произошла отгрузка (передача) продукции покупателю, или поступили ее средства на счет продавца - плательщика акцизного налога.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124577 · Ответов: 0 · Просмотров: 10
 

>  Правительство одобрило законопроект о создании Службы финансовых расследований
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 1:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


22 марта 2017 года Кабинет Министров Украины одобрил законопроект о создании Службы финансовых расследований (СФР).

Этот законопроект был разработан Министерством финансов совместно с экспертами и доработан в рабочей группе, которая была создана Премьер-министром Владимиром Гройсманом.

К основным функциям Службы будет относится выявление, пресечение, раскрытие и предварительное расследование преступлений против интереса государства в экономической, финансовой и налоговой сферах. Новый орган также будет проводить аналитическую и профилактическую работу по выявлению факторов, которые делают возможным совершение таких преступлений.

Особенностью новой Службы будет то, что на смену силовому подходу придет комплексный и аналитический – с использованием современных методик расследований. Служба будет полностью демилитаризованной, сформированной из новых людей, которые будут получать достойные заработные платы, и будет выведена из состава Государственной фискальной службы.

Создание Службы финансовых расследований поддержал Президент и Премьер-министр Украины. Это также предусмотрено Коалиционным соглашением, Планом действий Правительства и Меморандумом о сотрудничестве Украины с МВФ. Данный законопроект активно поддержали украинские бизнес-ассоциации и общественные объединения.

Что это дает?

Создание СФР – это стратегический шаг для улучшения бизнес-климата, привлечения инвестиций и дальнейшего развития экономики.

Результатом работы новой Службы будет противодействие высшему уровню экономической и финансовой преступности, избежание налогообложения и хищения денег, а также защита банковской и финансовой систем и уменьшение потерь бюджета.

Что дальше?

В ближайшее время проект закона будет рассмотрен на Национальном совете реформ и внесен на рассмотрение в Верховную Раду. Уже сейчас ведется работа над практическим запуском СФР.

Загрузить презентацию



По материалам: КМУ
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124576 · Ответов: 0 · Просмотров: 13
 

>  Какие документы будут подавать водопользователи для получения разрешения
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 1:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Главное управление ГФС в Винницкой области информирует о том, что с 4 июня 2017 года, в соответствии с изменениями, внесенными Законом Украины от 07.02.2017 г. № 1830 до Водного кодекса Украины, разрешения на специальное водопользование будут выдаваться территориальными органами Государственного агентства водных ресурсов на основании заявления, которое будет подаваться водопользователем в бумажной или электронной форме с таким пакетом документов:

обоснование потребности в воде с ежемесячным нормативным расчетом водопользования и водоотведения;

описание и схема мест забора воды и сброса сточных вод;

нормативы предельно допустимого сброса (ПДС) загрязняющих веществ в водные объекты со сточными водами (в расчете на каждый выпуск (сброс) отдельно);

утвержденные индивидуальные технологические нормативы использования питьевой воды (для предприятий и организаций жилищно-коммунального хозяйства, субъектов хозяйствования, которые предоставляют услуги по централизованному водоснабжению и / или водоотведению, жилищно-эксплуатационных предприятий и организаций);

копия правоустанавливающих документов на водные объекты (для арендаторов водных объектов).

Полученные до 4 июня 2017 разрешения на специальное водопользование, будут действовать до момента окончания срока их действия.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124575 · Ответов: 0 · Просмотров: 12
 

>  Каким образом ЮЛ платит транспортный налог, если в течение отчетного года срок использования легкового автомобиля достигнет 5 лет?
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 1:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Налоговиков спросили: каким образом ЮЛ платит транспортный налог, если в течение отчетного года срок использования легкового автомобиля достигнет 5 лет?

В ответе специалисты ГФСУ заметили, что согласно п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 разд. ХII Налогового кодекса Украины от 2 декабря 2010 № 2755 -VI (далее - НКУ) плательщиками транспортного налога являются физические и юридические лица, в том числе нерезиденты, которые имеют зарегистрированные в Украине согласно действующему законодательству собственные легковые автомобили, которые в соответствии с п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 НКУ являются объектами налогообложения

Объектом налогообложения являются легковые автомобили, с года выпуска которых прошло не более пяти лет (включительно) и среднерыночная стоимость которых составляет более 375 размеров минимальной заработной платы, установленной законом на 1 января налогового (отчетного) года (п.п. 267.2 .1 п. 267.2 ст. 267 НКУ).

Подпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 НКУ установлено, что плательщики налога - юридические лица самостоятельно вычисляют сумму налога по состоянию на 1 января отчетного года и до 20 февраля этого же года подают контролирующему органу по месту регистрации объекта налогообложения декларацию по транспортному налогу по форме, установленной в порядке, предусмотренном ст . 46 НКУ, с разбивкой годовой суммы равными долями поквартально.

В случае истечения пятилетнего возраста легкового автомобиля в течение отчетного года налог уплачивается за период с 1 января этого года до начала месяца, следующего за месяцем, в котором возраст такого автомобиля достиг (достигнет) пяти лет (п.п. 267.6.7 п . 267.6 ст. 267 НКУ).

Учитывая вышеизложенное, юридическое лицо, которое имеет зарегистрированный в Украине в соответствии с действующим законодательством собственный легковой автомобиль, вычисляет сумму транспортного налога за период, который начинается с 1 января отчетного года до начала месяца, следующего за месяцем, в котором возраст такого автомобиля достиг (достигнет ) пяти лет.



По материалам: Категория 111.05 "ЗІР"
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124574 · Ответов: 0 · Просмотров: 8
 

>  Уплата единого взноса плательщиками, состоящими на учете в контролирующих органах, расположенных на территории населенных пунктов, где проводилась АТО
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 1:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Главное управление ГФС в Днепропетровской области информирует, что Государственная фискальная служба Украины для однозначного толкования и применения норм Закона Украины от 08.07.2010 г. № 2464-VI «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» (далее - Закон № 2464) предоставила разъяснения по вопросу применения норм Закона Украины от 02.09.2014 г. №1669-VII «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» (далее - Закон № 1669), которым определены временные меры для обеспечения поддержки субъектов хозяйствования, осуществляющих деятельность на территории проведения антитеррористической операции (далее - АТО).

Отношения, возникающие при осуществлении деятельности, связанной со сбором и ведением учета единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование (далее - единый взнос), регулируются исключительно Законом № 2464.

Исчерпывающий перечень плательщиков единого взноса установлен статьей 4 Закона № 2464.

Плательщик единого взноса обязан своевременно и в полном объеме начислять, вычислять и уплачивать единый взнос и подавать отчетность в орган доходов и сборов по основному месту учета плательщика единого взноса в сроки, порядке и по форме, которые определены законодательством (пункты 1 и 4 части второй статьи 6 Закона № 2464).

Порядок вычисления и уплаты единого взноса предусмотрено статьей 9 Закона № 2464.

Законом Украины от 24.12.2015 г. № 911-VIII "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины» внесены изменения в Закон №1669, в частности, исключен подпункт 8 пункта 4 статьи 11 Закона № 1669, в котором отменена норма, указанная в пункте 94 раздела VIII «Заключительные и переходные положения» Закона № 2464, об освобождении от исполнения обязанностей, предусмотренных частью второй статьи 6 Закона №2464, плательщиков единого взноса, состоящих на учете в контролирующих органах, расположенных на территории населенных пунктов, где проводилась АТО.

Таким образом, законодательством не предусмотрены особые условия по выполнению обязательств плательщиками единого взноса, находящихся или находившихся на учете в контролирующих органах, расположенных на территории населенных пунктов, где проводилась АТО.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124573 · Ответов: 0 · Просмотров: 8
 

>  Нарушение условий пребывания на второй группе единщиком. Какая ответственность?
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 1:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Физическое лицо-предприниматель нарушило условия пребывания на второй группе плательщиков единого налога, предоставив услуги юридическому лицу, которое применяет общую систему налогообложения. Какая ответственность предусмотрена нормами Налогового кодекса Украины (далее - Кодекс) за такое нарушение?

Одним из условий пребывания физического лица-предпринимателя на второй группе плательщиков единого налога является осуществление хозяйственной деятельности по предоставлению услуг плательщикам единого налога и / или населению (пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодекса).

Поэтому предоставление услуг налогоплательщикам, применяющим общую систему налогообложения, является нарушением условий пребывания физического лица-предпринимателя, применяющего упрощенную систему налогообложения, предусмотренных пп. 2 п. П. 291.4 ст. 291 Кодекса. При несоблюдении условий пребывания на выбранной группе единого налога физическое лицо-предприниматель теряет право перейти на уплату единого налога для других групп путем подачи заявления в контролирующий орган не позднее чем за 15 календарных дней до начала следующего квартала (пп. 298.1.5 п. 298.1 ст . 298 Кодекса).

В случае нарушения условий пребывания на второй группе плательщиков единого налога, предусмотренных п. 2 пп. 291.4 ст. 291 Кодекса, такое лицо обязано:

- Перейти на уплату других налогов и сборов с первого числа месяца, следующего за налоговым (отчетным) кварталом, в котором осуществлялась такая деятельность (п. 9 п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодекса). Такой порядок перехода считается отказом от упрощенной системы налогообложения. При этом для отказа субъекту хозяйствования не позднее чем за 10 календарных дней до начала нового календарного квартала (года) необходимо подать в контролирующий орган соответствующее заявление (п. 298.2 ст. 298 Кодекса);

- К полученному доходу по договору оказания услуг юридическому лицу применить ставку единого налога в размере 15% (п. 293.4 ст. 293 Кодекса);

- Отразить в квартальной налоговой декларации нарастающим итогом отдельно такие доходы (пп. 296.5.5 п. 296.5 ст. 296 Кодекса);

- Подать декларацию за налоговый (отчетный) квартал, в котором подано заявление об отказе от упрощенной системы налогообложения в связи с переходом на уплату других налогов и сборов, с нарастающим итогом с начала года в течение 40 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного (налогового) квартала (подпункты 49.18.2, 49.18.3 п. 49.18 ст. 49, п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 Кодекса).

Если физическое лицо-предприниматель не выполнило перечисленные выше требования Кодекса и не перешло на уплату других налогов и сборов, то аннулирование регистрации плательщика единого налога второй группы производится по решению контролирующего органа на основании акта проверки с первого числа месяца, следующего за кварталом, в котором допущено такое нарушение (п. 299.11 ст. 299 Кодекса). В результате все доходы, полученные после даты аннулирования регистрации плательщика единого налога, будут облагаться налогом на общих основаниях.

Например, если предприниматель на второй группе плательщиков единого налога осуществил расчеты 05.12.2016 г.. с юридическим лицом, применяющим общую систему налогообложения по договору об оказании услуг, то он обязан в соответствии с нормами Кодекса:

- Подать заявление об отказе от упрощенной системы налогообложения в срок до 20.12.2016 года;

- Перейти с 01.01.2017 г. на общую систему налогообложения;

- Подать в 10.02.2017 года налоговую декларацию по единому налогу, где отдельно отразить доход, полученный от предоставления услуг юридическому лицу, которое применяет общую систему налогообложения, для налогообложения по ставке 15%.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124572 · Ответов: 0 · Просмотров: 10
 

>  Отражение в книге учета доходов, полученных до даты ее регистрации в контролирующем органе
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 1:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Специалисты органов ГФС в Закарпатской области информируют, как физическому лицу-предпринимателю, плательщику единого налога отражать в налоговом учете доходы, полученные до даты регистрации Книги учета доходов и расходов.

Для целей налогообложения налогоплательщики обязаны вести учет доходов, расходов и других показателей, связанных с определением объектов налогообложения и / или налоговых обязательств, на основании первичных документов, регистров бухгалтерского учета, финансовой отчетности, других документов, связанных с исчислением и уплатой налогов и сборов, ведение которых предусмотрено законодательством (п. 44.1 ст. 44 Налогового кодекса Украины) (далее - Кодекс).

Упрощенная система налогообложения, учета и отчетности - это особый механизм взимания налогов и сборов, устанавливающий замену уплаты отдельных налогов и сборов на уплату единого налога в порядке и на условиях, определенных главой 1 Кодекса, с одновременным ведением упрощенного учета и отчетности.

Физические лица-предприниматели, плательщики единого налога первой, второй и третьей групп (которые не являются плательщиками НДС), ведут Книгу учета доходов, в которой ежедневно по итогам рабочего дня отражают полученные доходы (пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Кодекса

Физические лица-предприниматели, плательщики единого налога третьей группы, которые являются плательщиками НДС, ведут учет доходов и расходов по форме и в порядке, которые установлены федеральным органом исполнительной власти, который обеспечивает формирование и реализует государственную финансовую политику (пп. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 Кодекса). Приказом Министерства финансов Украины от 19.06.2015 № 579 «Об утверждении форм книги учета доходов и расходов и порядков их ведения» утвержден порядок ведения вышеупомянутых книг (далее - Порядок № 579).

Указанным Порядком предусмотрено, что Книга бесплатно регистрируется в контролирующем органе, удостоверяется подписью руководителя или заместителя руководителя контролирующего органа и скрепляется печатью. Записи в Книге выполняются по итогам рабочего дня, в течение которого получен доход.

Следовательно, отражение в Книге доходов, полученных до даты ее регистрации в контролирующем органе, есть нарушение требований Налогового кодекса и Порядка № 579.

Заметим, что согласно ст. 164¹ Кодекса Украины об административных правонарушениях от 07.12.1984 № 8073-Х (далее - КоАП) неведение учета или ненадлежащее ведение учета доходов и расходов субъектами хозяйствования, для которых законами Украины установлена обязательная форма учета, влечет предупреждение или наложение штрафа в размере от трех до восьми необлагаемых минимумов доходов граждан (от 51 до 136 грн).

Действия, предусмотренные частью первой ст. 164 КоАП, совершенные лицом, которое в течение года было подвергнуто административному взысканию за то же нарушение, - влекут наложение штрафа в размере от пяти до восьми необлагаемых минимумов доходов граждан (от 85 до 136 грн).



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124571 · Ответов: 0 · Просмотров: 9
 

>  Регистрация нового вида деятельности юридическим лицом - плательщиком единого налога третьей группы
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 1:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Порядок избрания или перехода на упрощенную систему налогообложения, или отказа от упрощенной системы налогообложения определен статьей 298 Налогового кодекса Украины (далее - НКУ).

Одним из случаев, когда плательщики единого налога обязаны перейти на уплату других налогов и сборов, определенных НКУ, является осуществление видов деятельности, не указанных в реестре плательщиков единого налога.

В этом случае необходимо внести изменения в сведения о юридическом лице, содержащиеся в Едином государственном реестре, с первого числа месяца, следующего за налоговым (отчетным) периодом, в котором осуществлялись такие виды деятельности.

Для внесения изменений в сведения о юридическом лице, содержащиеся в Едином государственном реестре, в частности, новом виде экономической деятельности юридического лица, необходимо подать заявление о государственной регистрации изменений в сведения о юридическом лице, содержащиеся в Едином государственном реестре юридических лиц, физических лиц - предпринимателей и общественных формирований (форма 3), утвержденную приказом Министерства юстиции Украины от 18.11.2016 № 3268/5.

Вместе с тем, необходимо подать в орган фискальной службы заявление о применении упрощенной системы налогообложения с указанием сведений об изменении видов хозяйственной деятельности (пп. 298.3.1 НКУ).



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124570 · Ответов: 0 · Просмотров: 5
 

>  Работа в выходные и праздничные дни: что необходимо знать работодателям?
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 1:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Работники предприятий с нетерпением ждут выходных и праздничных дней, когда можно отдохнуть. Впрочем, иногда работу предприятия нельзя приостановить или неожиданно возникают неотложные рабочие задания, которые необходимо выполнить в выходной или праздничный день. О чем нужно помнить работодателям, привлекая персонал к работе в такие дни?

Нормы законодательства

Согласно ст. 73 Кодекса законов о труде (далее – КЗоТ), работа в праздничные (нерабочие) дни допускается:

  • на непрерывно действующих предприятиях, где прекращение работы невозможно по производственно-техническим условиям;
  • в связи с необходимостью обслуживания населения;
  • в случаях, предусмотренных ст. 71 КЗоТ.
К работе в выходные дни не привлекаются:

  • беременные женщины и женщины, имеющие детей в возрасте до трех лет (ст. 176 КЗоТ);
  • отцы, которые воспитывают детей без матери, в т. ч. в случае длительного пребывания матери в лечебном заведении (ст. 1861 КЗоТ);
  • опекуны (попечители), приемные родители (ст. 1861 КЗоТ);
  • работники моложе 18 лет (ст. 192 КЗоТ).
Этот запрет касается и работы в праздничные и нерабочие дни.

Оформление привлечения к работе в нерабочее время

Привлечение работников к работе в выходные, а также праздничные (нерабочие) дни осуществляется по письменному приказу руководителя, где указывается вид компенсации за такую работу. В приказе также необходимо указать работников, бригады, участки, отделы и т. п., которые будут работать в эти дни.

В случае если работа работника в праздничный (нерабочий) день определена графиком сменности, отдельный приказ о его привлечении к работе в этот день не нужен.

Оплата

Работа в праздничный и нерабочий день (ч. 4 ст. 73 КЗоТ) оплачивается в двойном размере (ст. 107 КЗоТ):

  • сдельщикам — по двойным сдельным расценкам;
  • работникам, труд которых оплачивается по часовым или дневным ставкам, — в размере двойной часовой или дневной ставки;
  • работникам, получающим месячный оклад:
  • в размере одинарной часовой или дневной ставки сверх оклада, если работа в праздничный и нерабочий день выполнялась в пределах месячной нормы рабочего времени;
  • в размере двойной часовой или дневной ставки сверх оклада, если работа выполнялась сверх месячной нормы.
Оплата в указанном размере осуществляется за часы, фактически отработанные в праздничный и нерабочий день. Кроме того, двойной размер оплаты применяется только к временным (дневным) ставкам или сдельным расценкам, а к иным выплатам (различным доплатам, надбавкам, премиям и т. п.) – нет.

По желанию работника, работавшего в праздничный и нерабочий день, кроме двойной оплаты, ему также может быть предоставлен другой день отдыха, который не оплачивается и является выходным днем (письмо Минтруда от 29 декабря 2009 г. № 853/13/84-09).

В случае суммированного учета рабочего времени работа в праздничные и нерабочие дни по графику включается в норму рабочего времени за учетный период, установленную на предприятии. Часы работы, превышающие эту норму, считаются сверхурочными и оплачиваются в двойном размере в соответствии со ст. 106 КЗоТ.

Общее количество сверхурочных часов за учетный период определяется как разница между фактически отработанным временем и нормой часов за этот период. Оплата за все часы сверхурочной работы осуществляется в конце учетного периода.

При подсчете сверхурочных часов работа в праздничные и нерабочие дни, выполненная сверх установленной на предприятии нормы рабочего времени, в учетном периоде не учитывается, поскольку она уже оплачена в двойном размере (п. 11 Методических рекомендаций по применению суммированного учета рабочего времени, утвержденных приказом Министерства труда и социальной политики Украины от 19 апреля 2006 г. № 138). Если же часы работы в праздничные (нерабочие) дни отработаны по графику, то есть в пределах установленной нормы рабочего времени, исключать их из числа сверхурочных часов не нужно (письмо Минсоцполитики от 17 февраля 2012 г. № 51/13/116-12).

При определении часовой тарифной ставки для оплаты фактически отработанных часов в праздничные, нерабочие дни необходимо месячный оклад работника разделить на месячную норму продолжительности рабочего времени на соответствующий месяц, утвержденную правилами внутреннего трудового распорядка для этого подразделения (работника).



По материалам: DeVisu.ua
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124569 · Ответов: 0 · Просмотров: 8
 

>  В случае задержки расчета при увольнении оплате подлежат рабочие дни
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 1:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


При исчислении размера среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета следует использовать формулу, по которой исчислению подлежит период задержки за рабочие дни исходя из среднедневного заработка, исчисленного в соответствии с положениями Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 г. № 100.

Соответствующий вывод сделал ВСУ в постановлении от 01.03.2017 г. по делу № 6-2807цс16.

А следовательно, по делу, которое пересмотрел ВСУ, суд первой инстанции, с выводами которого согласились суды апелляционной и кассационной инстанций, при начислении общей суммы среднего заработка за время задержки расчета исчислил ее путем умножения среднедневной заработной платы на число календарных, а не рабочих дней в период задержки, что противоречит содержанию норм соответствующих нормативных документов и практике их применения.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124568 · Ответов: 0 · Просмотров: 10
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо порядку коригування податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки при здійсненні операцій із постачання зернових культур товарних позицій 1001- 1008 згідно з УКТ ЗЕД до 01.01.2016 року (лист ГУ ДФС
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ

від 16.03.2017 р. № 5502/10/26-15-12-01-08

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло лист ТОВ « « щодо порядку коригування податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки при здійсненні операцій із постачання зернових культур товарних позицій 1001- 1008 згідно з УКТ ЗЕД до 01.01.2016 року і в межах своїх повноважень повідомляє.

Пунктом 152 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у редакції, чинній до 1 січня 2016 року, було визначено, що від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених у пункті 152 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, до 01.01.2016 також звільнялися від оподаткування ПДВ.

Водночас у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності з 01.01.2016, зі статті 197 Кодексу було виключено пункт 197.21, а з підрозділу 2 розділу XX Кодексу - пункти 15, 151 та 152.

Таким чином, з 1 січня 2016 року на вказані вище операції поширюються загальні правила оподаткування ПДВ при постачанні зернових та технічних культур на митній території України та застосовується ставка податку у розмірі 20 відс., та 0 відс. - при їх вивезенні за межі митної території України, незалежно від того, чи були зернові та технічні культури придбані з ПДВ, чи із застосуванням пільги з оподаткування. При цьому, база оподаткування ПДВ при здійсненні таких операцій визначається за загальновстановленими правилами відповідно до статті 188 Кодексу.

Пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, за якими не здійснюється нарахування ПДВ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196, підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 та пунктом 197.11 статті 197 Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому пункту 198.5 статті 198 Кодексу, зареєстрованого в ЄРПН.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.

Відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких до 1 липня 2015 року були визначені податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу у редакції, що діяла до 31 січня 2015 року, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися після 1 липня 2015 року повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

Що стосується включення до податкового кредиту ТОВ " " сум податку на додану вартість, сплаченого при придбанні зернових культур на території України до 01.01.2016 р., на підставі бухгалтерської довідки, то слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова, потребують аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту більш детально.

Слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.



Заступник начальника Е.М. Пруднікова



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124567 · Ответов: 0 · Просмотров: 7
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо питання, чи вважаються додатковим благом найманого працівника витрати на таксі, які були понесені ним під час відрядження в межах території України або за її межами, якщо за рішенням керівника підприємства
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 12:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ

від 17.03.2017 р. № 5586/10/26-15-13-01-12

Відповідно до п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - Кодекс) платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податковий агент.

Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Згідно із п.163.1 ст.163 Кодексу об’єктом оподаткування платника податку (як резидента так і нерезидента) є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом звітного податкового місяця.

Під час визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (п.164.3 ст.164 Кодексу), крім визначених у ст.165. цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отримані на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п.170.9 ст.170 Кодексу.

Пунктом 170.9 ст. 170 Кодексу передбачено оподаткування сумм надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Згідно з п.п 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці другому цього підпункту витрати не є об'єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов'язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.1998 № 59 (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Оскільки тільки положення Інструкції містять поняття автомобільного транспорту загального користування, то при вирішення питання щодо оподаткування суми відшкодованих витрат на таксі, понесені найманим працівником під час відрядження в межах території України, слід користуватися Інструкцією.

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Інструкції, відрядженому в межах території України працівникові, відшкодовуються витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений працівник, або до місцеперебування у відрядженні.

Згідно з п. 9 розд. ІІІ Інструкції витрати за користування таксі або оренду автотранспорту під час відрядження за кордоном можуть бути відшкодовані платнику податку лише з дозволу керівника підприємства (згідно з підтвердними документами).

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, при цьому головною умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналу документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо).

Враховуючи те, що витрати на таксі, які були понесені найманим працівником під час відрядження, як в межах території України так і за кордоном, не підлягають обов’язковому відшкодуванню, але за рішенням керівника юридичної особи дані витрати були відшкодовані працівнику, то сума таких витрат буде вважатись додатковим благом відповідно до п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, та включатися до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до пп. "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу.

При цьому додаткове благо - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу) (пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст. 168 Кодексу, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 якої податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі якщо юридична особа компенсує своєму найманому працівнику витрати на таксі, які були понесені ним під час відрядження як в межах території України так і за кордоном, то сума зазначеної компенсації підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо на підставі пп. "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.1721п.14.1 ст. 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини. Начало формы



В. о. заступника начальника І.М. Мірвелова



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124520 · Ответов: 0 · Просмотров: 22
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо подання податкової звітності (лист ДФС від 06.03.2017 р. № 4597/6/99-99-08-02-01-15)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 11:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 06.03.2017 р. № 4597/6/99-99-08-02-01-15

Про надання консультації

Державна фіскальна служба України розглянула звернення і повідомляє.

ДФС у своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим та Митним кодексами України, законами України та іншими нормативно-правовими актами на підставі яких контролюючі органи здійснюють свої повноваження.

Подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючих органів здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з урахуванням Законів України від 22 травня 2003 року N 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" (зі змінами), від 22 травня 2003 року N 852-IV "Про електронний цифровий підпис" та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 р. N 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за N 320/15011 (далі - Інструкція), на підставі договорів про визнання електронних документів (далі - Договір). Договір платник податків надсилає засобами телекомунікаційного зв’язку відповідно до затвердженого формату (стандарту) з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. На Договір накладаються посилені сертифікатами відкритих ключів посадових осіб, що мають право підпису (керівника, бухгалтера, печатки (за наявності), здійснюється шифрування документа в електронному вигляді та направлення його до органу ДФС за основним місцем обліку.

Після надходження Договору в електронному вигляді проводиться його розшифрування, здійснюються перевірки ЕЦП, відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту), наявності в системі чинного договору при надходженні проекту нового договору та формується перша квитанція про збереження документа. Після опрацювання Договору відповідним органом ДФС платнику направляється друга квитанція, в якій зазначається результат розгляду.

Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

Відповідно до абзацу третього пункту 49.4 статті 49 Кодексу у разі припинення Договору з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового Договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Перший заступник Голови

С. В. Білан



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124513 · Ответов: 0 · Просмотров: 26
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо реєстрації Представництва або юридичної особи – нерезидента платником акцизного податку, обов’язку виписувати та реєструвати акцизні накладні при здійсненні операцій з реалізації пального або при поверненні
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 11:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 14.03.2017 р. № 5095/6/99-99-15-03-03-15

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Представництва щодо питань реєстрації Представництва або юридичної особи – нерезидента платником акцизного податку, обов’язку виписувати та реєструвати акцизні накладні при здійсненні операцій з реалізації пального або при поверненні залишків придбаного пального постачальникам і повідомляє.

Cуб’єкт господарської діяльності, який здійснює будь-які операції на митній території України за умови, що зазначені операції відповідають визначеним у абзаці другому п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Листом ДФС Представництву надано вичерпну та ґрунтовну відповідь щодо неможливості його реєстрації платником акцизного податку, оскільки представництво нерезидента не є юридичною особою, не може здійснювати операції з підакцизними товарами від свого імені і відповідно не може бути зареєстровано платником акцизного податку.

Згідно з п. 6 ст. 1 розділу І Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” юридична особа – нерезидент має місцезнаходження за межами України, створена та діє відповідно до законодавства іноземної держави.

Отже, юридична особа – нерезидент також не може бути зареєстрована платником акцизного податку.

Оскільки Представництво не може бути зареєстровано платником акцизного податку, воно не може здійснювати реалізацію пального з безумовним виконанням ним умов законодавства щодо оформлення документів у системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) (ст.ст. 231 – 232 Кодексу).

При цьому у зверненнях Представництво зазначає, що має залишки пального, яке було придбане до запровадження СЕАРП. У зв’язку із відсутністю необхідності подальшого використання пального Представництво вимушене реалізувати таке пальне контрагентам (транспортним компаніям) вже в умовах СЕАРП.

Зазначаємо, що запроваджена з 1 березня 2016 року СЕАРП є системою, яка дозволяє контролювати в автоматичному режимі здійснення платниками податку операцій обігу та реалізації пального всередині країни, а введена акцизна накладна – це обов’язковий електронний документ, який складається при всіх операціях реалізації пального на внутрішньому ринку та реєструється у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Порядок здійснення електронного адміністрування реалізації пального визначено ст. 232 Кодексу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 „Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального”.

В СЕАРП ведеться, зокрема, облік обсягів залишків пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який обчислюється за формулою, визначеною п. 232.3 ст.232 Кодексу, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних.

Відповідно до цього Порядку контрагент, отримавши такі залишки пального від Представництва, до початку здійснення реалізації зобов’язаний:

зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації шляхом подання заяви до контролюючого органу за основним місцем обліку засобами електронного зв’язку, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 25.02.2016 №218;

перерахувати кошти на рахунок, відкритий йому в Казначействі, у сумі, необхідній для досягнення розміру суми акцизного податку, на яку він має право подати заявку на поповнення/коригування обсягу залишків пального, на які він має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН).

Зазначаємо, що платник акцизного податку з реалізації пального сплачує акцизний податок з обсягів перевищення витраченого (реалізованого пального) над отриманим (п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу). Такий облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком.

Згідно з п. 117.3 ст. 117 Кодексу здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124512 · Ответов: 0 · Просмотров: 22
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо правомірності витребування посадовими (службовими) особами контролюючих органів при проведенні планових та позапланових перевірок підприємства: отриманих та виданих податкових накладних, зареєстрованих в ЄР
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 11:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 14.03.2017 р. № 5118/6/99-99-14-03-03-15

Про надання податкової консультації

Державна фіскальна служба України розглянула лист про надання податкової консультації щодо правомірності витребування посадовими (службовими) особами контролюючих органів при проведенні планових та позапланових перевірок підприємства: отриманих та виданих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, витягів з Єдиного реєстру податкових накладних, податкових декларацій з податків та зборів, прийнятих ДФС, та повідомляє таке.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 85 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначені особливості отримання документів під час здійснення перевірок контролюючими органами.

Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

При цьому забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з пунктом 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право:

для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали;

проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді;

у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів;

звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом.

При цьому контролюючим органам відповідно до пункту 20.3 статті 20 Кодексу забороняється вимагати від платника податків надання:

інформації, що була отримана контролюючим органом раніше в установленому законом порядку, в тому числі інформації, що міститься та опрацьовується в інформаційних базах, що ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу;

документів, у яких містяться відомості, внесені до відповідних інформаційних баз, що ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу.



Перший заступник Голови С.В. Білан



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124511 · Ответов: 0 · Просмотров: 21
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо оподаткування окремих видів доходів (лист ДФС від 13.03.2017 р. № 5003/6/99-99-13-02-03-15)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 11:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.03.2017 р. № 5003/6/99-99-13-02-03-15

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист … щодо оподаткування окремих видів доходів та в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797)) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включалися кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку, у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Норми п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу можуть бути застосовані роботодавцем за наявності відповідних підтвердних документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).

Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи – платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податку), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.

Крім того, п. 170.7 ст. 170 Кодексу визначено особливості оподаткування благодійної допомоги, відповідно до п.п. 170.7.1 якого не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі – благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.

Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.

Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Підпунктом 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу передбачено вимоги, при дотриманні яких нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна, не включається до оподатковуваного доходу.

Разом з цим згідно з п.п. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами - юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) відповідно до зазначених у цьому підпункті умов.

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Водночас Законом № 1797, який набрав чинності з 01.01.2017, п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу після слів «обслуговування платника податку» доповнено словами «або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів)».

При цьому членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються цього питання.



Перший заступник Голови С.В. Білан



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124510 · Ответов: 0 · Просмотров: 22
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Про надання податкової консультації щодо оподаткування акцизним податком при безоплатному розповсюдженні (даруванні) підакцизної продукції (лист ДФС від 14.03.2017 р. № 5091/6/99-99-12-03-03-15)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 11:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 14.03.2017 р. № 5091/6/99-99-12-03-03-15

Про надання податкової консультації щодо оподаткування акцизним податком при безоплатному розповсюдженні (даруванні) підакцизної продукції

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

Відповідно до наведеного у ст. 14 Кодексу термінологічного визначення понять реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування (абзац третій п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оскільки дарування не підпадає під визначення реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, то у суб’єкта господарювання, який не здійснює реалізацію алкогольних напоїв, при даруванні таких напоїв відсутній об’єкт оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124509 · Ответов: 0 · Просмотров: 21
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо нарахування єдиного внеску особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (лист ДФС від 13.03.2017 р. № 3425/П/99-99-13-02-03-14)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 11:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.03.2017 р. № 3425/П/99-99-13-02-03-14

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянула звернення … щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, та повідомляє.

Відповідно до п.3 ст. 4 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Крім того, згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до ст. 5 Закону № 2464.

Зокрема, взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755 - VII «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року
№ 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2464, які набули чинності з 01 січня 2017 року, зокрема у першому реченні абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 слова «має право самостійно» замінено словом «зобов'язаний».

Тобто, якщо платником єдиного внеску – особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Ставка єдиного внеску для платників єдиного внеску відповідно до норм частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 встановлено у розмірі 22 відсотки.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, повинні перебувати на обліку в органах доходів і зборів як платники єдиного внеску. При цьому з 01 січня 2017 року, якщо така особа не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від незалежної професійної діяльності, вона зобов’язана визначити базу нарахування єдиного внеску, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.



Перший заступник Голови С.В. Білан



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124508 · Ответов: 0 · Просмотров: 14
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо практичного застосування норм чинного законодавства (лист ДФС від 13.03.2017 р. № 5002/6/99-99-13-02-03-15)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 11:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.03.2017 р. № 5002/6/99-99-13-02-03-15

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу).

При цьому якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу (п.п.164.2.17 п.164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу.

Разом з тим якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі надання податковим агентом доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт. Тобто саме збільшення вартості доходу, наданого у негрошовій формі, дає змогу податковому агенту сплатити податок на доходи фізичних осіб виключно з цього доходу.

Також до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Кодексу (п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на
1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Таким чином, якщо розмір добових витрат на відрядження перевищує встановлені п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу норми, то сума такого перевищення є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних і визначається у порядку, встановленому п. 164.5 ст. 164 Кодексу, тобто із застосуванням коефіцієнта.

Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п.п. 1.4
п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Зауважуємо, що нормами п. 161 підрозділу 10 розд. XX ПКУ не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ. Тобто об’єктом оподаткування військовим збором є уся сума добових витрат, яка перевищує встановлені п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу норми, без застосування коефіцієнта.

Водночас згідно з п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, податковий агент.

Податковим агентом визнається особа, на яку Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків (п. 18.1 ст. 18 Кодексу).

При цьому податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків
(п. 18.2 ст. 18 Кодексу).

Отже, якщо податковий агент приймає рішення щодо проведення нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з нарахованого (виплаченого) доходу за рахунок власних коштів, то сума коштів у розмірі неутриманого податку є доходом у вигляді додаткового блага та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства для отримання більш конкретної відповіді необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання.



Перший заступник Голови С.В. Білан



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124507 · Ответов: 0 · Просмотров: 22
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (лист ДФС від 13.03.2017 р. № 3422/В/99-99-13-02-03-14)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 11:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.03.2017 р. № 3422/В/99-99-13-02-03-14

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення … щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та повідомляє.

Одним з принципів загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – соцстрахування) громадян в Україні є, зокрема, обов’язковість страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (стаття 5 Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР
(далі – Основи).

При цьому відповідно до частини першої статті 7 Основ соцстрахуванню підлягають, зокрема:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх форм власності та господарювання, а також у фізичних осіб;

2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно з п.10 частини першої ст.1 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

При цьому застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Облік платників єдиного внеску передбачено ст. 5 Закону № 2464.

Взяття на облік юридичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється шляхом внесення відомостей до реєстру страхувальників (абзац другий частини першої ст.5 Закону № 2464).

При цьому взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (без використання найманих працівників), здійснюється шляхом внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга ст.5 Закону № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Крім того, згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність, та отримують дохід від цієї діяльності.

Платники єдиного внесоку зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Ставка єдиного внеску встановить 22 відсотки (частина п’ята ст.8 Закону № 2464).

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).

Отже, відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464 особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є платником єдиного внеску. З 01 січня 2017 року, якщо така особа не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, вона зобов’язана визначити базу нарахування єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

При цьому Основи та Закон № 2464 не містять жодних виключень для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та є одночасно найманими працівниками – вони підлягають соцстрахуванню на загальних підставах і як наймані працівники, і як особи, які провадять незалежну професійну діяльність.



Перший заступник Голови С.В. Білан



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124506 · Ответов: 0 · Просмотров: 20
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо нарахування єдиного внеску особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (лист ДФС від 13.03.2017 р. № 3424/І/99-99-13-02-03-14 )
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 11:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 5446
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.03.2017 р. № 3424/І/99-99-13-02-03-14

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянула звернення … щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, та повідомляє.

Відповідно до п.3 ст. 4 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Крім того, згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року
№ 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2464, які набули чинності з 01 січня 2017 року, зокрема у першому реченні абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 слова «має право самостійно» замінено словом «зобов'язаний».

Тобто, якщо платником єдиного внеску – особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Ставка єдиного внеску для платників єдиного внеску відповідно до норм частини п'ятої ст. 8 Закону № 2464 встановлено у розмірі 22 відсотки.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до абзацу сьомого частини першої ст. 5 Закону № 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених у п. 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», здійснюється за їх заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

Враховуючи викладене, з 01 січня 2017 року особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов’язана визначити базу нарахування єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. При цьому Законом № 2464 для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, передбачено процедуру зняття з обліку платників єдиного внеску. Звільнення від сплати єдиного внеску у зв’язку із призупиненням адвокатської діяльності Законом № 2464 не передбачено.



Перший заступник Голови С.В. Білан



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #124505 · Ответов: 0 · Просмотров: 15
 

217 страниц V   1 2 3 > » 

Новые сообщения  Открытая тема (есть новые ответы)
Опрос  Опрос (есть новые голоса)
Нет новых сообщений  Открытая тема (нет новых ответов)
Нет новых голосов  Опрос (нет новых голосов)
Популярная тема  Горячая тема (есть новые ответы)
Закрыта  Закрытая тема
Нет новых  Горячая тема (нет новых ответов) Перемещена  Тема перемещена
 

RSS Текстовая версия Сейчас: 23.03.17, 10:12
1С Предприятие 8.3, 1С Предприятие 8.2, 1С Предприятие 8.1, 1С Предприятие 8.0, 1С Предприятие 7.7, Литература 1С, Общие вопросы по администрированию 1С, Методическая поддержка 1С - всё в одном месте: на Украинском 1С форуме!

Курсы валют: доллар США к гривне Курсы валют: евро к гривне Курсы валют: российский рубль к гривне