Заказы на доработку 1С (сервис удаленной работы)

Хранилище

База знаний
Неназначенных незавершенных заказов: 3, свеженьких 1
Бесплатные отчеты, обработки, конфигурации, внешние компоненты для 1С Статьи, описание работы, методики по работе с 1С

Здравствуйте, гость ( Войти | Зарегистрироваться )

259 страниц V   1 2 3 > » 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо надання податкової консультації стосовно рентної плати за спеціальне використання води (лист ГУ ДФС у Хмельницкій області від 18.05.2017 р. № 254/ІПК/22-01-12-03-28)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 10:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ


ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ


ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.05.2017 р. № 254/ІПК/22-01-12-03-28


Головне управління ДФС на звернення Товариства щодо надання податкової консультації стосовно рентної плати за спеціальне використання води (далі - Рентна плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє наступне.

Товариство повідомило, що використовує обсяги води, отримані в результаті укладення договору надання послуги з централізованого водопостачання. При цьому Товариство, посилаючись на норму п. 255.2 ст. 255 Кодексу, щодо звільнення від оподаткування Рентною платою суб'єктів, які використовують обсяги води для задоволення власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, просить підтвердити, неналежність його до категорії платників Рентної плати.

Натомість, оскільки, зазначені Товариством при державній реєстрації суб'єкта господарювання види економічної діяльності - "Виготовлення виробів з бетону для будівництва" (23.61 Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010, далі - Класифікатор), "Виробництво керамічних плиток і плит" (23.31 Класифікатора), "Будівництво житлових і нежитлових будівель" (41.20 Класифікатора), "Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування" (56.10 Класифікатора), передбачають використання обсягів води не тільки для задоволення власних питних та санітарно-гігієнічних потреб; то Товариство має декларувати свої податкові зобов'язання з Рентної плати за обсяги води, що використана ним на інші, ніж задоволення власних питних та санітарно-гігієнічних потреб цілі.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127316 · Ответов: 0 · Просмотров: 12
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Про оподаткування ПДВ (лист ДФС від 18.05.2017 р. № 265/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.05.2017 р. № 265/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операції з постачання послуг із налаштування та обслуговування онлайн-сервісів та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Водночас пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що для операцій з постачання програмної продукції, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування ПДВ, згідно з яким звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції.

Для цілей вказаного пункту ПКУ до програмної продукції належать:

результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

криптографічні засоби захисту інформації.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції викладено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. N 536.

Якщо послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (у тому числі результату комп’ютерного програмування у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів), що здійснюється її виробником, є складовою постачання програмної продукції, то операції з постачання програмної продукції, до складу вартості якої входять такі послуги, звільняються від оподаткування ПДВ.

Якщо послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (у тому числі результату комп’ютерного програмування у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів) не входять до складу вартості програмної продукції, то вони оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою податку.

Щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, у тому числі за операціями з постачання послуг із налаштування та обслуговування онлайн-сервісів, повідомляємо, що порядок такого коригування визначено статтею 192 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 192.3 статті 192 розділу V ПКУ).

Отже, якщо платник податку при постачанні товарів/послуг, операції з постачання яких відповідно до ПКУ звільнені від оподаткування ПДВ, нараховував ПДВ із застосуванням ставки податку 20 відс., то з метою виправлення допущеної помилки такий платник податку повинен здійснити коригування податкових зобов'язань з ПДВ на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Відповідно до вимог пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. N 276), у цьому випадку постачальник (продавець) товарів/послуг зобов'язаний скласти розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, в якому зазначається зі знаком "-" обсяг операції, до якого застосовувалась ставка податку 20 відсотків.

У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику розрахунок коригування, складений постачальником таких товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу — платнику податку, відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) таких товарів/послуг.

Одночасно з цим платник податку складає нову податкову накладну на операцію, що звільнена від оподаткування ПДВ, із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання першої події за такою операцією, та зобов’язаний зареєструвати таку накладну в ЄРПН.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127315 · Ответов: 0 · Просмотров: 11
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (лист ДФС від 18.05.2017 р. № 244/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.05.2017 р. № 244/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно з п. 137.6 ст. 137 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2017 р., податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу щодо об'єктів нежитлової нерухомості.

1 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Кодексу Законом України від 21 грудня 2016 року N 1797-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".

Відповідно до п. 38.6 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Кодексу об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 цього Кодексу у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

Статтею 50 Кодексу встановлено порядок виправлення помилок у разі їх самостійного виявлення.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, що є чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Зменшення нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 Кодексу за звітні періоди 2015 - 2016 років здійснювалось у рядку 16.5 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. N 897, зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 08.07.2016 р. N 585 (далі - декларація).

Крім того, відповідно до пп. "в" пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2015 р., включалися до складу інших витрат суми нарахованих податків та зборів, що враховувались при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Отже, у зв’язку із запровадженням з 01.01.2017 р. норми п. 38.6 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Кодексу платник податку на прибуток має право подати уточнені податкові декларації за податкові періоди 2014 - 2016 років.

Самостійне виправлення помилок з податку на прибуток при виявленні заниження нарахованої суми цього податку на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відображається у рядку 27 декларації.

Оскільки такі виправлення пов’язані із введенням в дію з 01.01.2017 р. положень п. 38.6 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Кодексу, то штрафні санкції та пеня до платника податку на прибуток, який здійснює зазначені вище уточнення, не застосовуються.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, то застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 123.1 ст. 123 Кодексу.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).





По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127314 · Ответов: 0 · Просмотров: 9
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Чи зобов’язаний суб’єкт господарювання, у разі застосування POS-терміналу використовувати РРО при проведенні розрахунків платіжними картками? (лист ДФС від 17.05.2017 р. № 219/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.05.2017 р. № 219/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Відповідно до звернення ТОВ є оператором телекомунікацій, який надає послуги доступу до мережі Інтернет.

Чи зобов’язаний суб’єкт господарювання, у разі застосування POS-терміналу використовувати реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) при проведенні розрахунків платіжними картками?

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Так, ст. 3 Закону N 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Крім того, ст. 2 Закону N 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб’єктами господарювання виключно через банківські установи, РРО не застосовується.

Пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. N 13 "Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми N ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)", встановлені обов’язкові реквізити касового чека, одним з яких є позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суми коштів за цією формою оплати.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при проведенні розрахунків за готівкові кошти та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), зобов’язані застосовувати РРО з обов’язковою видачею особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахункового документа.

Крім того, повідомляємо, що у разі здійснення розрахункових операцій з використанням POS-терміналів, треба дотримуватись вимог Закону України від 05 квітня 2001 року N 2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127313 · Ответов: 0 · Просмотров: 8
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо здійснення господарської діяльності з застосуванням РРО (лист ДФС від 17.05.2017 р. № 226/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.05.2017 р. № 226/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула запит щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення ПП здійснює господарську діяльність з застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО).

Чи зобов’язаний суб’єкт господарювання, у разі якщо протягом дня не здійснювались розрахункові операції, а проведена операція "службове внесення", "службове винесення готівки" або "нульовий чек", друкувати фіскальний звітний чек, та яка відповідальність за не роздрукування такого чеку?

Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця, оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 9 ст. 3 Закону N 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Враховуючи зазначене, у разі якщо суб’єктом господарювання протягом дня не здійснювались розрахункові операції, то фіскальний звітний чек друкувати не потрібно.

Окремо зазначаємо, що п. 9 ст. 17 Закону N 265 визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону: до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі неподання до органів державної податкової служби звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку, у разі обов’язковості її подання.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127312 · Ответов: 0 · Просмотров: 11
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо оподаткування ПДВ (лист ДФС від 18.05.2017 р. № 267/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.05.2017 р. № 267/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Щодо оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ операції з постачання послуг із переробки давальницької сировини та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту "б" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ за нульовою ставкою податку оподатковуються операції з постачання послуг, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем - нерезидентом.

При цьому до робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта.

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. N 276) (далі - Порядок N 21).

Обсяги постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпунктів 195.1.2, 195.1.3 пункту 195.1 статті 195, пункту 211.1 статті 211 розділу V та пункту 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ вказуються у рядку 3 податкової декларації з ПДВ (підпункт 4 пункту 3 розділу V Порядку N 21).



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127311 · Ответов: 0 · Просмотров: 11
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо визначення кола осіб неприбуткової організації, які мають право на отримання рішення про включення такої організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій (лист ДФС від 17.05.2017 р. № 225/6/99-99
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.05.2017 р. № 225/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула запит щодо визначення кола осіб неприбуткової організації, які мають право на отримання рішення про включення такої організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року N 440 (далі - Порядок).

Включення неприбуткової організації до Реєстру здійснюється контролюючим органом з присвоєнням їй ознаки неприбутковості згідно з п. 4 Порядку (п. 5 Порядку).

Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (п. 4 Порядку).

Згідно із п. 8 Порядку за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:

включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру;

виключення неприбуткової організації з Реєстру;

зміну ознаки неприбутковості.

Відповідне рішення за формою згідно із додатком 2 до Порядку готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій організації, а другий залишається в контролюючому органі.

Основні засади господарювання в Україні, господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі - ГКУ).

Відповідно до п. 3 ст. 65 ГКУ для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення) виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Пунктом 5 ст. 65 ГКУ передбачено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно із ст. 19 Кодексу платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності.

Таким чином, право на отримання рішення про включення організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій має керівник такої неприбуткової організації або її уповноважений представник.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127310 · Ответов: 0 · Просмотров: 8
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо здійснення в магазині роздрібної торгівлі уживаними товарами (які передані на комісію), зокрема, музичними інструментами (лист ДФС від 18.05.2017 р. № 242/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.05.2017 р. № 242/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула запит щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до запиту фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи планує, зокрема, здійснювати в магазині роздрібну торгівлю уживаними товарами (які передані на комісію), зокрема, музичними інструментами.

Чи необхідно застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) при торгівлі уживаними товарами, зокрема, музичними інструментами (КВЕД 47.79), на які не встановлено гарантійний термін?

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Також згідно з п. 6 ст. 9 у редакції Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", чинній з 01.01.2017 р. (далі - Закон N 265), РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які належать відповідно до Кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

За поданням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року N 231 (далі - Перелік N 231).

У Переліку N 231 зазначаються коди УКТ ЗЕД товарів, при цьому класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) немає до нього жодного відношення.

Так, до Переліку N 231 належать музичні інструменти, код згідно з УКТ ЗЕД 9207.

З питання уточнення відповідності товарів, роздрібну торгівлю якими Ви здійснюєте, коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД Ви можете звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень), Науково-дослідного інституту судових експертиз або Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Слід зазначити, що винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127309 · Ответов: 0 · Просмотров: 8
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Про оподаткування ПДВ (лист ДФС від 18.05.2017 р. № 264/6/99-99-15-03-02-015/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.05.2017 р. № 264/6/99-99-15-03-02-015/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку зазначення обов’язкових реквізитів у податковій накладній та визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД і коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП) та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. При цьому у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому з метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване вважаються товаром.

Пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. N 276) (далі - Порядок N 1307).

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній визначено у підпунктах "а" - "і" пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема, одним із таких реквізитів є код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з ДКПП; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19 вересня 2013 року N 584-VІІ "Про Митний тариф України".

Коди послуг згідно з ДКПП визначені у ДКПП (ДК 016:2010), затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. N 457.

Водночас підпунктом 2 пункту 16 Порядку N 1307 передбачено, що ДФС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V ПКУ. Довідник умовних кодів товарів, які відсутні в УКТ ЗЕД, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--pere...ki-/288992.html.

Зокрема, згідно з Довідником умовних кодів для:

теплової енергії визначено умовний код - 00401;

пари - 00402;

повітря кондиційованого - 00404;

води, крім води, яка класифікується в товарних позиціях 2201, 2202 УКТ ЗЕД, - 00405.

Разом з цим інформуємо, що роз’яснення щодо особливостей складання і реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, починаючи з 01.01.2017 р., у тому числі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених за формою, яка була чинною до внесення змін до Порядку N 1307 наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. N 276, надано ДФС листами від 20.01.2017 р. N 1312/7/99-99-15-03-02-17 і від 10.03.2017 р. N 5953/7/99-99- 15-03-02-17, які розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою:

http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalno...dps/282632.html;

http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalno...dps/288747.html.

Вказані листи підприємство може використовувати у своїй діяльності.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127308 · Ответов: 0 · Просмотров: 7
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Про оподаткування ПДВ (лист ДФС від 18.05.2017 р. № 266/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.05.2017 р. № 266/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку списання основних засобів, що були втрачені у зоні проведення антитерористичної операції (далі - АТО), та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Згідно з пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ у разі, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма, визначена абзацом першим пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ, не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Враховуючи викладене, підставою для застосування вимог абзацу другого пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ щодо ненарахування податкових зобов’язань з ПДВ при ліквідації основних засобів є причина їх ліквідації, зокрема знищення або зруйнування основних засобів внаслідок дії обставин непереборної сили, або коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних засобів, їх втрату у зоні проведення АТО, за умови підтвердження таких обставин відповідно до законодавства.

При цьому застосування вимог абзацу другого пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ щодо ненарахування податкових зобов’язань з ПДВ при ліквідації основних засобів може здійснюватися лише за умови наявності на момент такої ліквідації відповідного документального підтвердження, передбаченого вказаним пунктом ПКУ.

Щодо документів, які підтверджують ліквідацію, знищення, розібрання або перетворення основного засобу у випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, то їх перелік залежить від самої причини ліквідації.

Такими документами можуть бути відповідні довідки з Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили, довідки з відповідних правоохоронних органів (їх підрозділів) про викрадення основних засобів, втрату у зоні проведення АТО тощо.

Крім того, слід зазначити, що згідно з пунктом 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. N 879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 р. за N 1365/26142, у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов'язковим є проведення інвентаризації.

Щодо питання складання первинних документів при проведенні процедури списання з балансу основних засобів (автомобілів), втрачених у зоні проведення АТО, пропонуємо звернутися до Міністерства фінансів України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову і бюджетну політику, державну політику у сфері бухгалтерського обліку, зокрема, здійснює нормативно-правове регулювання у сфері бухгалтерського обліку, фінансової і бюджетної звітності в Україні, та визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, що є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків).



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127307 · Ответов: 0 · Просмотров: 9
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Про оподаткування ПДВ (лист ДФС від 18.05.2017 р. № 268/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 9:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.05.2017 р. № 268/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операції платника податку з постачання товарів/послуг своїм робітникам та іншим особам (профспілка і співробітники) на безоплатній основі, що були придбані таким платником як з ПДВ, включеним до складу податкового кредиту, так і без ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню) (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. При цьому з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безоплатно наданими товарами, роботами, послугами є:

товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

Отже, податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ нараховуються платником податку у випадку, якщо придбані/споруджені товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності такого платника податку.

При цьому податкові зобов’язання з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ не нараховуються, якщо при придбанні товарів/послуг сума ПДВ не нараховувалася (сплачувалася) та відповідно не включалася до складу податкового кредиту.

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості, за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи зі звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (крім суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Отже, операція з безоплатної передачі товарів/послуг платником ПДВ згідно зі статтею 185 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування ПДВ при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 ПКУ.

Разом з тим, у разі якщо вартість безоплатно переданих товарів (подарунків до свят і корпоративних змагань) робітникам та наданих послуг (перевезення, водопостачання, опалення та електроенергія) іншим особам (профспілка і співробітники), придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях, а тому передача/надання вказаних товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, яка підлягає оподаткуванню ПДВ.

У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів (подарунків до свят і корпоративних змагань) робітникам та наданих послуг (перевезення, водопостачання, опалення та електроенергія) іншим особам (профспілка і співробітники), придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 ПКУ. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

Особливості складання податкової накладної при здійсненні операції з безоплатного постачання товарів/послуг визначено у пункті 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (далі - Порядок N 1307).

Так, у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 Порядку (15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Крім того варто зазначити, що при нарахуванні платником податку податкових зобов'язань з ПДВ, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 ПКУ (як у разі включення безоплатно переданих/наданих товарів/послуг до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, так і у разі визнання безоплатно переданих/наданих товарів/послуг окремою операцією з постачання товарів/послуг), додаткового нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ не здійснюється.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127306 · Ответов: 0 · Просмотров: 8
 

>  Затверджено нову редакцію Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Постановою від 26 квітня 2017 р. № 341 Уряд затвердив нову редакцію Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних. Даний документ приведено у відповідність до законодавчих новацій, запроваджених Законом України від 21 грудня 2016 р. № 1797 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні". Останнім, зокрема, внесено низку змін до порядку адміністрування податку на додану вартість, запроваджено механізм зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суттєво розширено функції "Електронного кабінету платника податків", законодавчо встановлено визначення поняття "Єдиний реєстр податкових накладних" тощо.

Таким чином, Уряд забезпечив нормативно-правове регулювання реалізації Податкового кодексу України стосовно механізму внесення відомостей, що містяться у податковій накладній/розрахунку коригування, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Порядком передбачено, що операційний день, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку ПН та/або РК та реєстрація або зупинення реєстрації триває, як і раніше з 0 до 23-ї години.

До Реєстру вносяться відомості щодо ПН та/або РК, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною пунктом 201.16 статті 201 Кодексу (далі — комісія), прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

РК до ПН, яка складена до 1 лютого 2015 р. та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати ПН (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та РК.

Порядком передбачено, що після надходження ПН та/або РК до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності ПН та/або РК затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН та/або РК;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН та/або РК, платником податку на момент складення та реєстрації таких ПН та/або РК;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстраціїПН та/або РК з такими ж реквізитами;

- відповідності ПН та/або РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН та/або РК.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН та/або РК. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити ПН та/або РК та результат перевірки. Якщо у ПН та/або РК за результатами проведення перевірок виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття ПН та/або РК із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї ПН та/або РК, зареєстрованими вважаються ПН та/або РК, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

У разі відповідності ПН та/або РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких ПН та/або РК, формується квитанція про зупинення реєстрації ПН та/або РК, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 ПКУ. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) — платнику податку.

На момент прийняття відповідно до підпункту 201.16.3 ПКУ комісією рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН та/або РК щодо таких ПН та/або РК проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстраціїПН та/або РК, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням комісії.

Квитанція про реєстрацію ПН та/або РК, щодо яких комісією прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) — платнику податку.

ПН та/або РК, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації ПН та/або РК, яке набрало законної сили, такі ПН та/або РК реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127299 · Ответов: 0 · Просмотров: 24
 

>  Чтобы определить код услуги по ГКПУ, необходимо обращаться в ГП «НИИ «Система»
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


В связи с получением большого количества запросов от субъектов хозяйствования относительно предоставления разъяснений касательно кодировки названий группировок продукции и услуг согласно ГКПУ, Минэкономразвития сообщает, что в соответствии с р. 6 ДСТУ 1.10:2005 «Национальная стандартизация. Правила разработки, построения, изложения, оформления, ведения национальных классификаторов», ведение национальных классификаторов обеспечивают организации по их разработке.

Разработчиком ГКПУ является государственное предприятие «Научно-исследовательский институт методологии измерительных и управляющих систем» (далее — ГП «НИИ «Система»).

Поэтому Минэкономразвития попросило ГФС направить запросы субъектов хозяйствования по вопросам разъяснений ГКПУ в ГП «НИИ «Система» (адрес: ул. Кривоноса, 6, г. Львов, 79008, тел.: (032)2399200; (032)2728939.

Данное обращение изложено в письме Минэкономразвития от 11.05.2017 г. № 3411-08/15258-03.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127298 · Ответов: 0 · Просмотров: 24
 

>  Осуществляется ли корректировка налогового кредита, который сформирован при импорте товаров, при списании кредиторской задолженности, по которой истек срок исковой давности?
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Осуществляется ли корректировка налогового кредита в налоговой декларации по НДС, который сформирован при импорте товаров, расчеты с поставщиком-нерезидентом за которые не проведены, при списании кредиторской задолженности, по которой истек срок исковой давности?

Согласно п. 198.3 ст. 198 Налогового кодекса Украины от 2 декабря 2010 года № 2755-VI (далее - НКУ) налоговый кредит отчетного периода определяется исходя из договорной (контрактной) стоимости товаров / услуг состоит из сумм налогов, начисленных (уплаченных) плательщиком налога по ставке, установленной п . 193.1 ст. 193 НКУ, в течение такого отчетного периода в связи частности, с ввозом товаров и / или необоротных активов на таможенную территорию Украины.

Для операций по ввозу на таможенную территорию Украины товаров датой отнесения сумм налога в налоговый кредит является дата уплаты налога по налоговым обязательствам согласно п. 187.8 ст. 187 НКУ, а для операций по поставке услуг нерезидентом на таможенной территории Украины - дата составления плательщиком налоговой накладной по таким операциям, при условии регистрации такой налоговой накладной в Едином реестре налоговых накладных (п. 198.2 ст. 198 НКУ).

Согласно п. 187.8 ст. 187 НКУ датой возникновения налоговых обязательств при ввозе товаров на таможенную территорию Украины является дата представления таможенной декларации для таможенного оформления.

Случаи, когда налоговый кредит подлежит корректировке, определены п. 192.1 ст. 192 НКУ.

Учитывая то, что при списании кредиторской задолженности, возникшей при импорте товаров, расчеты с поставщиком-нерезидентом за которые не проведена, не меняется сумма компенсации стоимости товаров и не происходит возврата сумм НДС, уплаченных при ввозе товаров, то оснований для корректировки налогового кредита, сформированного на основании полученной таможенной декларации, не возникает.



По материалам: Категория 101.10 "ЗІР"
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127297 · Ответов: 0 · Просмотров: 21
 

>  Экспортеры могут вывозить товар ниже цены приобретения, не доплачивая НДС
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Контролеры разъяснили, как определять базу обложения НДС при экспорте приобретенных товаров, по цене ниже стоимости приобретения. Фискалы наконец отказались от идеи облагать такую разницу по ставке 20%. И объяснили, что ко всему объему поставки применяют ставку 0%.

Правда, такой вывод налоговики сделали, приняв во внимание позицию судебных органов. Последние настаивают, что базу налогообложения следует определять в общем по операции поставки товаров, поэтому к операции экспорта нужно применять единую ставку НДС — 0%. До появления судебных решений такого содержания фискалы требовали от экспортеров уплатить с суммы превышения 20% НДС.



Письмо ГФСУ «О порядке определения базы обложения НДС при осуществлении плательщиком НДС операции по вывозу товаров за пределы таможенной территории Украины в таможенном режиме экспорта по цене ниже цены приобретения таких товаров» от 05.05.17 г. № 87/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.



По материалам: ВоБУ
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127296 · Ответов: 0 · Просмотров: 23
 

>  Должен ли налогоплательщик предоставить должностным лицам контролирующего органа при проведении проверки копии первичных документов, если их ведение осуществляется в электронной форме?
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Согласно п. 44.1 ст. 44 Налогового кодекса Украины от 2 декабря 2010 года № 2755-VI (далее - НКУ) для целей налогообложения налогоплательщики обязаны вести учет доходов, расходов и других показателей, связанных с определением объектов налогообложения и / или налоговых обязательств, на основании первичных документов, регистров бухгалтерского учета, финансовой отчетности, других документов, связанных с вычислением и уплатой налогов и сборов, ведение которых предусмотрено законодательством.

Частью второй ст. 9 Закона Украины от 16 июля 1999 года № 996-XIV «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» (далее - Закон № 996) определено, что первичные и сводные учетные документы могут быть составлены в бумажной или в электронной форме и должны иметь обязательные реквизиты, определенные частью второй ст. 9 Закона № 996.

Первичные документы, созданные в электронном виде, применяются в бухгалтерском учете при условии соблюдения требований законодательства об электронных документах и электронном документообороте (п. 2.3 Положения о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете, утвержденного приказом Минфина от 24.05.1995 г. № 88).

В случае составления и хранения первичных документов и регистров бухгалтерского учета с использованием электронных средств обработки информации предприятие обязано за свой счет изготовить их копии на бумажных носителях по требованию других участников хозяйственных операций, а также правоохранительных органов и соответствующих органов в пределах их полномочий, предусмотренных законами (ч.6 ст. 9 Закона № 996).

Кроме того, налогоплательщик обязан предоставить должностным (служебным) лицам контролирующих органов в полном объеме все документы, принадлежащие или связанные с предметом проверки. Такая обязанность возникает у налогоплательщика после начала проверки (п. 85.2 ст. 85 НКУ).

Должностное (служебное) лицо контролирующего органа, проводящего проверку, в случаях, предусмотренных НКУ, имеет право получать от налогоплательщика или его законных представителей копии документов, относящихся к предмету проверки. Такие копии должны быть заверены подписью налогоплательщика или его должностного лица и скреплены печатью (при наличии) (п. 85.8 ст. 85 НКУ).

Аналогично п. 85.4 ст. 85 НКУ установлено, что при проведении проверок должностные (служебные) лица контролирующего органа имеют право получать у налогоплательщиков надлежащим образом заверенные копии первичных финансово-хозяйственных, бухгалтерских и других документов, свидетельствующих о сокрытии (занижении) объектов налогообложения, неуплате налогов, сборов, платежей, нарушение требований другого законодательства, контроль над соблюдением которого возложен на контролирующие органы. Такие копии должны быть заверены подписью налогоплательщика или его должностного лица и скреплены печатью (при наличии).

Таким образом, налогоплательщики, осуществляющие ведение документов по учету доходов, расходов и других показателей, связанных с определением объектов налогообложения (налоговых обязательств), первичных документов, регистров бухгалтерского учета, финансовой отчетности, других документов, связанных с вычислением и уплатой налогов и сборов в электронном виде, обязаны при проведении проверок предоставить должностным лицам контролирующего органа копии документов, относящиеся к предмету проверки.

При этом копией документа на бумаге для электронного документа является визуальное представление электронного документа на бумаге, которое удостоверено в порядке, установленном законодательством (ст. 7 Закона Украины от 22 мая 2003 года № 851-IV «Об электронных документах и электронном документообороте»).



По материалам: Категория 136.06 "ЗІР"
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127295 · Ответов: 0 · Просмотров: 26
 

>  Ответственность налогоплательщика за непредставление или несвоевременное представление финансовой отчетности в орган ГФС
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Какая ответственность предусмотрена за непредставление или несвоевременное представление финансовой отчетности плательщиком налога на прибыль (неприбыльными предприятиями, учреждениями и организациями) и составляют ли в таком случае органы ГФС протоколы об административных правонарушениях?

При подаче плательщиками налога на прибыль и неприбыльными предприятиями, учреждениями и организациями финансовой отчетности следует руководствоваться нормой п. 46.2 ст. 46 Налогового кодекса Украины, которой предусмотрено, что финансовая отчетность является приложением к налоговой декларации по налогу на прибыль предприятий (далее - Декларация) и Отчета об использовании доходов (прибылей) неприбыльной организации (далее - Отчет) и их неотъемлемой частью.

В случае непредставления в орган ГФС финансовой отчетности вместе с Декларацией (Отчетом), которая является их неотъемлемой частью, такая налоговая отчетность не признается налоговой декларацией.

То есть, непредставление или несвоевременное представление плательщиком налога на прибыль (неприбыльными предприятиями, учреждениями и организациями) Декларации (Отчета), обязанность представления которых в контролирующие органы предусмотрена НКУ, - влекут наложение штрафа в размере 170 гривен, за каждое такое непредставление или несвоевременное представление. Те же действия, совершенные налогоплательщиком, к которому в течение года был применен штраф за такое нарушение, - влекут наложение штрафа в размере 1020 гривен за каждое такое непредставление или несвоевременное представление.

При этом нормами Кодекса Украины об административных правонарушениях не предусмотрено право органов ГФС составлять протоколы об административных правонарушениях за непредставление или несвоевременное представление финансовой отчетности.



По материалам: Категория 102.25 "ЗІР"
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127294 · Ответов: 0 · Просмотров: 18
 

>  Сколько единого налога платить, если местный совет не установил ставку
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Налоговики объяснили: если сельский, поселковый, городской совет не принял решения об установлении соответствующих ставок единого налога до 15 июля предыдущего бюджетного года, то действуют ставки единого налога, принятые для предыдущего бюджетного периода.

Напомним, что фиксированные ставки единого налога местные советы устанавливают в следующем размере:

1) для І группы единщиков — до 10% размера прожиточного минимума;

2) для ІІ группы — до 20% минимальной заработной платы.

Таким образом, если местные депутаты не справились со своими обязанностями и не установили ставок единого налога до 15 июля 2016 года, предприниматель может сэкономить на налоге. Например, единщик второй группы может платить не 640 грн (20% от минимальной зарплаты на 01.01.17 г.), а 275,6 грн (прошлогодняя сумма). Правда, только после того, как получит индивидуальную налоговую консультацию аналогичного содержания.

Письмо ГФСУ «О ставках налогообложения плательщика единого налога» от 22.02.2017 г. № 3697/6/99-99-13-01-02-15.

Информация по теме:

ПЗ ДФС не може нараховувати єдиний податок в залежності від рішень місцевих рад



По материалам: ВоБУ
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127293 · Ответов: 0 · Просмотров: 17
 

>  Применять ли РРО ко всему ассортименту, если есть технически сложные бытовые товары
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Освобождение от применения регистраторов расчетных операций (РРО) не распространяется на единоналожников, которые реализуют технически сложные бытовые товары, подлежащие гарантийному ремонту (п. 296.10 Налогового кодекса Украины).

Перечень групп технически сложных бытовых товаров, подлежащих гарантийному ремонту (обслуживанию) или гарантийной замене, в целях применения РРО, утвержден постановлением КМУ от 16.03.2017 г. № 231.

Если единщик одновременно реализует на хозяйственном объекте товары, продажу которых следует проводить с РРО, и любые другие товары, ему придется применять РРО при продаже всех имеющихся на хозяйственном объекте товаров.

Письмо ГФС от 16.05.2017 г. № 206/М/99-99-14-05-01-14/ІПК



По материалам: Главбух24
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127292 · Ответов: 0 · Просмотров: 17
 

>  Перерасчет начисленного и удержанного НДФЛ по ставке 18% с доходов в виде дивидендов в связи с изменением ставки на 9%
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Осуществляется ли перерасчет начисленного и удержанного НДФЛ по ставке 18 % с доходов в виде дивидендов по акциям и / или инвестиционным сертификатам, корпоративным правам, начисленных в пользу физических лиц институтами совместного инвестирования и субъектами хозяйствования, которые не являются плательщиками налога на прибыль, в связи с изменением ставки на 9 % и каким образом такой перерасчет отразить в налоговом расчете по ф. 1 ДФ?

Законом Украины от 23 марта 2017 г. № 1989-VIII "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно уточнения некоторых положений и устранения противоречий, возникших при принятии Закона Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно улучшения инвестиционного климата в Украине» (далее - Закон № 1989), который вступил в силу 15.04.2017 г., исключены слова и цифры «подпункта 3 пункта 76» в абзаце третьем п. 1 разд. II «Заключительные и переходные положения» Закона Украины от 21 декабря 2016 г. № 1797-VIII "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно улучшения инвестиционного климата в Украине».

Замечаем, что положения Закона № 1989 применяются к налоговым периодам, начиная с 1 января 2017 года.

Итак, с 1 января 2017 ставка налога на доходы физических лиц для доходов в виде дивидендов по акциям и / или инвестиционным сертификатам, корпоративным правам, начисленных нерезидентами, институтами совместного инвестирования и субъектами хозяйствования, которые не являются плательщиками налога на прибыль, установлена в размере 9 %.

В соответствии с п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Налогового кодекса Украины от 2 декабря 2010 года № 2755-VI (далее - НКУ) работодатель и / или налоговый агент имеет право осуществлять перерасчет сумм начисленных доходов, удержанного налога за любой период и в любых случаях для определения правильности налогообложения, независимо от того, имеет ли налогоплательщик право на применение налоговой социальной льготы.

При этом налоговый агент вправе произвести перерасчет сумм начисленных доходов, удержанного налога за любой период и в любых случаях для определения правильности налогообложения.

Лица, которые в соответствии с Кодексом имеют статус налоговых агентов, обязаны подавать в сроки, установленные Кодексом для налогового квартала, налоговый расчет суммы дохода, начисленного (уплаченного) в пользу налогоплательщиков, а также суммы удержанного с них налога в контролирующий орган по месту своего расположения (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 НКУ).

Порядок заполнения и представления налоговыми агентами Налогового расчета сумм дохода, начисленного (уплаченного) в пользу налогоплательщиков, и сумм удержанного с них налога, утвержден приказом Минфина от 13.01.2015 г. № 4, гл. IV которого определен порядок проведения корректировок.

Учитывая изложенное, доход в виде дивидендов по акциям и / или инвестиционным сертификатам, корпоративным правам, начисленным, в частности, субъектами хозяйствования - плательщиками единого налога, с 1 января 2017 облагается по ставке налога на доходы физических лиц в размере 9%.

Результаты перерасчета, в том числе по начисленным доходам в виде дивидендов, отражается в отчетности по ф. 1ДФ того периода, в котором был произведен перерасчет сумм налога. Уточняющий расчет в этом случае не подается.

Согласно п. 119.2 ст. 119 НКУ отмечается, что предусмотренные этим пунктом штрафы не применяются в случаях, когда недостоверные сведения или ошибки в налоговой отчетности о суммах доходов, начисленных (уплаченных) в пользу налогоплательщика, суммы удержанного из них налога, возникли в связи с исполнением налоговым агентом требований п. 169.4 ст. 169 НКУ и были исправлены в соответствии с требованиями ст. 50 НКУ.

Ранее Офис крупных налогоплательщиков ГФС сообщал обратное.



По материалам: Категория 103.25 "ЗІР"
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127291 · Ответов: 0 · Просмотров: 18
 

>  Имеет ли право ФЛП отозвать поданное заявление о применении упрощенной системы налогообложения?
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Порядок избрания или перехода на упрощенную систему налогообложения плательщиками единого налога первой - третьей групп осуществляется в соответствии с подпунктами 298.1.1 - 298.1.4 ст. 298 Налогового кодекса Украины от 2 декабря 2010 года № 2755-VI (далее - НКУ).

Согласно п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 НКУ для избрания или перехода на упрощенную систему налогообложения субъект хозяйствования подает в контролирующий орган заявление.

Заявление подается по выбору налогоплательщика, если иное не предусмотрено НКУ, одним из следующих способов:

1) лично налогоплательщиком или уполномоченным на это лицом;

2) направляется по почте с уведомлением о вручении и с описанием вложения;

3) средствами электронной связи в электронной форме с соблюдением условия относительно регистрации электронной подписи подотчетных лиц в порядке, определенном законодательством;

4) государственному регистратору как приложение к заявлению о государственной регистрации, подаваемого для проведения государственной регистрации юридического лица или физического лица - предпринимателя с учетом требований п. 291.5 ст. 291 НКУ. Электронная копия заявления, изготовленная путем сканирования, передается государственным регистратором в контролирующий орган одновременно со сведениями из регистрационной карточки на проведение государственной регистрации юридического лица или физического лица - предпринимателя согласно Закону Украины от 15 мая 2003 года «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц - предпринимателей и общественных формирований».

В соответствии с п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 НКУ зарегистрированные в установленном порядке физические лица - предприниматели, которые до окончания месяца, в котором произошла государственная регистрация, подали заявление об избрании упрощенной системы налогообложения и ставки единого налога, установленной для первой или второй группы, считаются плательщиками единого налога с первого числа месяца, следующего за месяцем, в котором произошла государственная регистрация.

Зарегистрированные в установленном законом порядке субъекты хозяйствования (вновь), которые в течение 10 дней со дня государственной регистрации подали заявление об избрании упрощенной системы налогообложения и ставке единого налога, установленной для третьей группы, которая не предусматривает уплату налога на добавленную стоимость, считаются плательщиками единого налога со дня их государственной регистрации.

Субъект хозяйствования, который является плательщиком других налогов и сборов в соответствии с нормами НКУ, может принять решение о переходе на упрощенную систему налогообложения путем подачи заявления в контролирующий орган не позднее, чем за 15 календарных дней до начала следующего календарного квартала. Такой субъект хозяйствования может осуществить переход на упрощенную систему налогообложения один раз в течение календарного года (п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 НКУ).

Для отказа от упрощенной системы налогообложения субъект хозяйствования не позднее, чем за 10 календарных дней до начала нового календарного квартала (года) подает в контролирующий орган заявление (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 НКУ).

Плательщики единого налога могут самостоятельно отказаться от упрощенной системы налогообложения в связи с переходом на уплату других налогов и сборов, определенных НКУ, с первого числа месяца, следующего за налоговым (отчетным) кварталом, в котором подано заявление об отказе от упрощенной системы налогообложения в связи с переходом на уплату других налогов и сборов (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 НКУ).

Таким образом, нормы НКУ не предусматривают возможности субъектом хозяйствования отозвать поданное им заявление о применении упрощенной системы налогообложения.



По материалам: Категория 107.01 "ЗІР"
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127290 · Ответов: 0 · Просмотров: 18
 

>  Уведомление по ф. № 20-ОПП в случае приобретения (аренды) транспортного средства
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Нужно ли подавать уведомление по ф. № 20-ОПП ЮЛ, который приобрел (арендует) транспортное средство для своих хозяйственных нужд или нужд обособленного подразделения (филиала)?

Согласно п. 8.1 разд. VIIІ Порядка учета плательщиков налогов и сборов, утвержденного приказом Минфина от 09.12.2011 г. № 1588 (в редакции приказа Минфина от 22.04.2014 г. № 462) (далее - Порядок), налогоплательщик обязан сообщать обо всех объектах налогообложения и объектах, связанных с налогообложением, контролирующий орган по основному месту учета в порядке, установленном гл. VIIІ Порядка.

Объектами налогообложения и объектами, связанными с налогообложением или через которые осуществляется деятельность (далее - объекты налогообложения), являются имущество и действия, в связи с которыми у налогоплательщика возникают обязанности по уплате налогов и сборов (п. 8.2 разд. VIIІ Порядка).

Уведомление об объектах налогообложения или объектах, связанных с налогообложением или через которые осуществляется деятельность по форме № 20-ОПП подается в течение 10 рабочих дней после их регистрации, создания или открытия в контролирующий орган по основному месту учета налогоплательщика (п. 8.4 разд. VIIІ Порядка).

Таким образом, в случае приобретения (аренды) юридическим лицом транспортного средства для своих хозяйственных нужд или нужд обособленного подразделения (филиала) уведомление по ф. № 20-ОПП подается в течение 10 рабочих дней после покупки (оформления договора аренды) по основному месту учета такого юридического лица.

В случае приобретения (аренды) юридическим лицом транспортного средства для нужд обособленного подразделения (филиала) в графе «Местонахождение объекта налогообложения» уведомления по ф. № 20-ОПП указывается адрес обособленного подразделения (филиала) по местонахождению транспортного средства.

Кроме того, если юридическое лицо в уведомлении по ф. № 20-ОПП уже отметило транспортные средства, находящиеся в его собственности (аренде), то при следующем приобретении (аренде) или отчуждении транспортных средств в уведомлении по ф. № 20-ОПП указываются только те объекты, по которым произошли изменения.



По материалам: Категория 119.11 "ЗІР"
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127289 · Ответов: 0 · Просмотров: 19
 

>  Переносится ли срок подачи авансового отчета в связи с временной нетрудоспособностью
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Облагается ли НДФЛ сумма излишне израсходованных средств, полученных налогоплательщиком на командировку, не возвращенная в установленный срок в связи с временной нетрудоспособностью такого плательщика?

Ответ на данный вопрос прописан в индивидуальной налоговой консультации ГФС от 13.05.2017 г. № 175/5/99-99-13-02-03-16/ІПК.

В ходе проверки отчетов об использовании денежных средств для решения хозяйственных вопросов особое внимание уделяется соблюдению подотчетными лицами установленных сроков составления и предоставления в бухгалтерию соответствующих отчетов, своевременности возврата в кассу предприятий остатка неиспользованных денежных средств (одновременно с соответствующим отчетом), их погашению, наличию оригиналов подтверждающих документов и т.д. Кроме того, учитывается то, что предоставление отчетов об использовании денежных средств с нарушением установленных сроков может разрешаться только в связи с временной нетрудоспособностью подотчетного лица или других обстоятельств, имеющих документальное подтверждение.

Положениями пп. «а» пп. 170.9.2 НКУ не предусмотрены перенос срока предоставления работником отчета об использовании денежных средств, выданных на командировку или под отчет, и возврат суммы излишне израсходованных средств, полученных таким работником на командировку, в случае его временной нетрудоспособности.

Таким образом, сумма излишне израсходованных средств, не возвращенных работником в установленные законодательством сроки, включается в его общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход и облагается налогом на доходы физических лиц на общих основаниях.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127288 · Ответов: 0 · Просмотров: 14
 

>  Какими источниками пользуются банки при осуществлении финмониторинга
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


В связи с многочисленными запросами банков относительно практического применения отдельных норм законодательства по вопросам осуществления финансового мониторинга, в т.ч. в части использования публичной (открытой) информации с целью поиска информации и ее анализа, НБУ обобщил перечень информационных ресурсов, которые могут содержать необходимую информацию. Среди 24-х позиций, изложенных НБУ, содержатся следующие:

В то же время предоставленный перечень не является исчерпывающим и носит лишь рекомендательный характер. Ответственными за использование информации из открытых источников будут являться банки.

Письмо НБУ от 17.05.2017 г. № 25-0008/35441



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127287 · Ответов: 0 · Просмотров: 13
 

>  Нацбанк розробив порядок перевірок CІТ-компаній
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6499
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Національний банк України пропонує для громадського обговорення проект постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок проведення перевірок юридичних осіб, які отримали ліцензію Національного банку України на надання банкам послуг з інкасації" (далі – проект постанови).

Проект постанови розроблено з метою встановлення єдиних вимог до організації та проведення виїзних перевірок юридичних осіб, які отримали ліцензію Національного банку України на надання банкам послуг з інкасації, з питань організації та здійснення операцій з інкасації коштів і перевезення валютних цінностей відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

Проектом постанови передбачається:

установлення єдиних вимог щодо організації та порядку проведення виїзних перевірок юридичних осіб, які отримали відповідну ліцензію Національного банку України на надання банкам послуг з інкасації;

визначення обов’язків і прав керівника та членів інспекційної групи;

установлення порядку запобігання та врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів, який може виникнути під час перевірки юридичної особи;

установлення вимог щодо оформлення та ознайомлення з матеріалами перевірки, ужиття юридичними особами заходів щодо усунення недоліків та реалізації пропозицій, наданих інспекційною групою.

Нагадаємо, що Національним банком України уже видано ліцензію на надання банкам послуг з інкасації ТОВ "СІТ СЕК’ЮРИТІ" та ТОВ "Український сервіс інкасації". Наразі на розгляді перебуває пакет документів ще однієї юридичної особи.

Проект розміщено для громадського обговорення на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України, оскільки відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" він має оприлюднюватися з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.



По материалам: НБУ
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127286 · Ответов: 0 · Просмотров: 12
 

259 страниц V   1 2 3 > » 

Новые сообщения  Открытая тема (есть новые ответы)
Опрос  Опрос (есть новые голоса)
Нет новых сообщений  Открытая тема (нет новых ответов)
Нет новых голосов  Опрос (нет новых голосов)
Популярная тема  Горячая тема (есть новые ответы)
Закрыта  Закрытая тема
Нет новых  Горячая тема (нет новых ответов) Перемещена  Тема перемещена
 

RSS Текстовая версия Сейчас: 23.05.17, 14:37
1С Предприятие 8.3, 1С Предприятие 8.2, 1С Предприятие 8.1, 1С Предприятие 8.0, 1С Предприятие 7.7, Литература 1С, Общие вопросы по администрированию 1С, Методическая поддержка 1С - всё в одном месте: на Украинском 1С форуме!

Курсы валют: доллар США к гривне Курсы валют: евро к гривне Курсы валют: российский рубль к гривне