Податковим кодексом України (далi - Кодекс) установлено, що податкова пiльга - це передбачене, зокрема, податковим та митним законодавством звiльнення платника податкiв вiд обов'язку щодо нарахування та сплати податку й збору, сплата ним податку i збору в меншому розмiрi за наявностi пiдстав, визначених п. 30.2 ст. 30 Кодексу.

Згiдно з п. 30.2 ст. 30 Кодексу пiдставами для надання податкових пiльг є особливостi, що характеризують певну групу платникiв податкiв, вид їхньої дiяльностi, об'єкт оподаткування або характер та суспiльне значення понесених ними витрат.

Вiдповiдно до пп. «а» п. 30.9 ст. 30 Кодексу податкова пiльга надається, зокрема, через податкове вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору.

Одним iз рiзновидiв такої податкової пiльги є податкова соцiальна пiльга (далi - ПСП), передбачена роздiлом IV «Податок на доходи фiзичних осiб» Кодексу, яка надає можливiсть платниковi податку на доходи зменшити нарахований загальний мiсячний оподатковуваний дохiд у виглядi заробiтної плати. Сума, на яку зменшується загальний мiсячний оподатковуваний дохiд, визначається як вiдсоток прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб.

Слiд зауважити, що пп. 1 п. 82 роздiлу I Закону України вiд 24.12.2015 p. № 909-VIII «Про внесення змiн до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актiв України щодо забезпечення збалансованостi бюджетних надходжень у 2016 роцi» (далi - Закон № 909) з п. 1 роздiлу XIX «Прикiнцевi положення» Кодексу було вилучено абзац сьомий, яким передбачалося, що загальна ПСП у розмiрi 50% буде чинною лише до 31 грудня 2015 р. (з 1 сiчня 2016 р. розмiр цiєї ПСП мав становити 100% розмiру прожиткового мiнiмуму для працездатної особи на 1 сiчня).

Крiм того, п. 29 роздiлу I цього Закону законодавець унiс змiни до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, остаточно визначивши розмiр загальної ПСП, на яку має право будь-який платник податку, на рiвнi 50% прожиткового мiнiмуму для працездатної особи (в розрахунку на мiсяць), установленого законом на 1 сiчня звiтного податкового року.

Водночас, незважаючи на збiльшення впродовж року розмiру прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу чiтко встановлено, що розмiр ПСП визначається залежно вiд прожиткового мiнiмуму для працездатної особи (в розрахунку на мiсяць), установленого законом на 1 сiчня звiтного податкового року, тобто впродовж звiтного податкового року розмiр ПСП залишається незмiнним.

За статтею 7 Закону України вiд 25.12.2015 p. № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рiк» прожитковий мiнiмум для працездатних осiб на 1 сiчня 2016 р. становить 1378 грн.

З урахуванням викладеного впродовж 2016 р. розмiр загальної ПСП становить 689 грн.



За пiдпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку впродовж звiтного податкового мiсяця як заробiтна плата (iншi прирiвнянi до неї вiдповiдно до законодавства виплати, компенсацiї та винагороди), якщо його розмiр не перевищує мiсячного прожиткового мiнiмуму, чинного для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн; у 2016 р. - 1930 грн (1378 грн х 1,4).

Для цiлей роздiлу IV Кодексу заробiтна плата - це основна та додаткова заробiтна плата, iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати, якi виплачуються (надаються) платниковi податку у зв'язку з вiдносинами, трудового найму згiдно iз законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Слiд звернути увагу, що за пунктом 164.6 ст. 164 Кодексу пiд час нарахування доходiв у виглядi заробiтної плати база оподаткування визначається як нарахована заробiтна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування (далi - єдиний соцiальний внесок), страхових внескiв до накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внескiв до недержавного пенсiйного фонду, якi вiдповiдно до закону сплачуються за рахунок заробiтної плати працiвника, а також на суму ПСП (за її наявностi).

Водночас пп. 4 п. 2 роздiлу II «Прикiнцевi положення» Закону № 909 до Закону України вiд 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування» було внесено змiни, вiдповiдно до яких з 1 сiчня 2016 р. скасовано утримання єдиного соцiального внеску iз заробiтної плати найманих працiвникiв - застрахованих осiб.

Таким чином, з 1 сiчня 2016 р. пiд час нарахування доходiв у виглядi заробiтної плати база обкладення податком на доходи фiзичних осiб фактично визначається як нарахована заробiтна плата, зменшена лише на суму ПСП (за її наявностi).

Не зайвим буде також нагадати, що вiдповiдно до п. 167.1 ст. 167 роздiлу IV Кодексу (в редакцiї пп. 1 п. 28 роздiлу I Закону № 909) з 1 сiчня 2016 р. ставка податку на доходи фiзичних осiб становить 18%.

Нариклад, заробiтна плата платника податку становить 1900 грн.

Оскiльки його дохiд у межах граничного розмiру (1930 грн), такий платник податкiв має право на застосування ПСП. Податком на доходи фiзичних осiб обкладається заробiтна плата, з якої вже утримано суму ПСП.

Податок на доходи фiзичних осiб без застосування ПСП становить:

1900 грн х 18% = 342 грн.

Утримуємо податок на доходи фiзичних осiб: 1900 грн - 342 грн = 1558 грн.

Податок на доходи фiзичних осiб iз застосуванням ПСП становить:

(1900 грн - 689 грн) х 18% = 217,98 грн.

Утримуємо податок на доходи фiзичних осiб: 1900 грн - 217,98 грн = 1682,02 грн.

Отже, з урахуванням ПСП платник податку одержує 1682,02 грн, що на 124,02 грн бiльш нiж без її застосування.

Запитання: Працiвник працює на 0,5 ставки (ставка - 3300 грн) неповний робочий день. Чи можна надавати йому ПСП (загальну) за умови, що вiн подав заяву про її застосування?

Статтею 56 КЗпП визначено випадки, коли може встановлюватися неповний робочий день, зокрема, за угодою мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом. Оплата працi в цих випадках провадиться пропорцiйно до вiдпрацьованого часу або залежно вiд виробiтку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працiвникiв.

Отже, якщо працiвник працює на пiдприємствi на 0,5 ставки (неповний робочий день) за трудовим договором (контрактом) й одержує заробiтну плату, як визначено Кодексом (нарахована йому заробiтна плата становить 1650 грн, не перевищує визначеного пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу граничного розмiру доходу), вiн має право на застосування до нарахованої заробiтної плати ПСП за пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу. При цьому має бути дотримано всiх вимог ст. 169 Кодексу.

Запитання. Працiвник користується загальною ПСП. У звiтному мiсяцi одержав, крiм заробiтної плати, ще й допомогу по тимчасовiй непрацездатностi. Як застосувати ПСП?

Якщо платник податку одержує доходи у виглядi заробiтної плати за перiод її збереження згiдно iз законодавством, у тому числi за час вiдпустки або хвороби, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на застосування ПСП, та в iнших випадках їхнього оподаткування, такi доходи (їхня частина) вiдносяться до вiдповiдних податкових перiодiв їхнього нарахування (абзац третiй пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).

Пiдпунктом 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу передбачено, що як виняток з цього пiдпункту виплати, пов'язанi з тимчасовою втратою працездатностi, зараховуються до складу мiсячного оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас за абзацом другим пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Кодексу ПСП не може бути застосована до доходiв платника податку iнших, нiж заробiтна плата.

За абзацом другим ст. 2 КЗпП працiвники реалiзують право на працю через укладення трудового договору про роботу на пiдприємствi, в установi, органiзацiї або з фiзичною особою. Працiвники мають право, зокрема, на матерiальне забезпечення за соцiальним страхуванням у разi хвороби, повної або часткової втрати працездатностi.

Частиною 1 ст. 22 Закону України вiд 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування» в новiй редакцiї (далi - Закон № 1105) передбачено, що допомога по тимчасовiй непрацездатностi надається застрахованiй особi як матерiальне забезпечення, яке повнiстю або частково компенсує втрату заробiтної плати (доходу), в разi настання в неї одного iз страхових випадкiв, визначених цiєю статтею.

Вiдповiдно до, ч. 2 ст. 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовiй непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництвi та професiйним захворюванням, виплачується Фондом соцiального страхування України застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатностi за весь перiод до вiдновлення працездатностi або до встановлення медико-соцiальною експертною комiсiєю iнвалiдностi (встановлення iншої групи, пiдтвердження ранiше встановленої групи iнвалiдностi) незалежно вiд звiльнення застрахованої особи в перiод втрати працездатностi, в порядку та розмiрах, установлених законодавством.

Оплата перших п'яти днiв тимчасової непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництвi, провадиться за рахунок коштiв роботодавця в порядку, встановленому постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26.06.2015 р. № 440 «Про затвердження Порядку оплати перших п'яти днiв тимчасової непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництвi, за рахунок коштiв роботодавця».

Таким чином, виплати за листками непрацездатностi (оплата перших п'яти днiв тимчасової непрацездатностi за рахунок коштiв роботодавця та допомога по тимчасовiй непрацездатностi) з метою обкладення податком на доходи фiзичних осiб прирiвнюються до заробiтної плати i враховуються пiд час визначення граничної суми доходу, що дає право на застосування ПСП. Цi суми включаються до складу мiсячного оподатковуваного доходу платника податку й оподатковуються з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Кодексу.

У разi перевищення нарахованої мiсячної заробiтної плати понад установлений Кодексом розмiр питання щодо застосування ПСП не розглядається незалежно вiд категорiї платника податку.

До доходiв, вiдмiнних вiд заробiтної плати, застосовувати ПСП Кодексом не передбачено.



Згiдно з пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Кодексу для застосування ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостiйне обрання мiсця застосування ПСП та документи, що пiдтверджують таке право.

Заява про застосування пiльги подається у довiльнiй формi (зразком може бути запропонована в додатку до цього тексту форма заяви).







Прошу застосовувати до нарахованого менi доходу у виглядi заробiтної плати податкову соцiальну пiльгу в розмiрi, визначеному в пiдпунктi 169.1.2 п. 169.1 ст.169 Податковго кодексу України.

Для застосування податкової соцiальної пiльги надаю такi документи:

свiдоцтво про народження Iванова Петра Iвановича (серiя АА номер 111111);

свiдоцтво про народження Iванова Павла Iвановича (серiя АА номер 111112);

свiдоцтво про народження Iванової Полiни Iванiвни (серiя АА номер 111113).

Дружина (чоловiк) збiльшенням граничного розмiру доходу кратно кiлькостi дiтей, який дає право на соцiальну пiльгу, передбачену пп.169.1.2 п.169.1 статтi 169 Кодексу, не користується (користується) потрiбне пiдкреслити.

Наведена iнформацiя є достовiрною.

Менi вiдомо, що згiдно з пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу податкова соцiальна пiльга застосовується до нарахованого платниковi податку мiсячного доходу у виглядi заробiтної плати тiльки за одним мiсцем його нарахування (виплати).





Перелiк документiв для застосування ПСП та порядок їхнього подання затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.12.2010 р. № 1227 «Про затвердження Порядку подання документiв для застосування податкової соцiальної пiльги» (далi - Порядок № 1227).

При цьому слiд зазначити, що за пп. 169.2.2 п. 169.2 ст, 169 Кодексу ПСП застосовується до нарахованого платниковi податку мiсячного доходу у виглядi заробiтної плати тiльки за одним мiсцем його нарахування (виплати). Тобто платник податку, який крiм основного мiсця роботи, працює також за сумiсництвом, на свiй розсуд має обрати для себе найвигiднiше мiсце застосування ПСП до заробiтної плати, незважаючи на те де в нього знаходиться трудова книжка.

ПСП до заробiтної плати державних службовцiв застосовується пiд час її нарахування до завершення нарахування таких доходiв без подання вiдповiдних заяв, але з поданням пiдтвердних документiв для встановлення розмiру пiльги.

Податкова соцiальна пiльга застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про її застосування та документiв, що пiдтверджують таке право.

Запитання. Чи потрiбно кожного року поновлювати заяву про самостiйне обрання мiсця застосування ПСП?

Щорiчне поновлення заяв про застосування пiльги Кодексом не передбачене й у разi дотримання вимог ст. 169 Кодексу ПСП застосовується до заробiтної плати платника податку з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пiльги.

Проте, якщо в платника податкiв виникає право на застосування ПСП з iнших пiдстав, нiж тi, якi були зазначенi у попереднiй заявi, такий платник має подати нову заяву з вiдповiдними пiдтвердними документами.

Запитання. Працiвник працює на двох роботах. За основним мiсцем роботи його нарахована заробiтна плата становить 1900 грн, а за сумiсництвом - 1800 грн. Чи має вiн право на застосування загальної ПСП?

За пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Кодексу ПСП застосовується до нарахованого платниковi податку мiсячного доходу у виглядi заробiтної плати тiльки за одним мiсцем його нарахування (виплати). При цьому заробiтна плата такого платника не має перевищувати розмiр, зазначений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

У нашому випадку заробiтна плата на обох мiсцях роботи дозволяє скористатися ПСП. Як зазначалося, платник податку на свiй розсуд обирає для себе найвигiднiше мiсце застосування ПСП, незважаючи на те, де в нього знаходиться трудова книжка.

Отже, платник податку має право на застосування ПСП до нарахованого йому мiсячного доходу у виглядi заробiтної плати тiльки за одним мiсцем його нарахування (виплати) з дня отримання роботодавцем його заяви про застосування пiльги та документiв, що пiдтверджують таке право (за дотримання iнших вимог ст. 169 Кодексу).



Пунктом 169.2 ст. 169 Кодексу передбачено, що ПСП застосовується до нарахованого платниковi податку мiсячного доходу у виглядi заробiтної плати тiльки за одним мiсцем його нарахування з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пiльги та документiв, що пiдтверджують таке право. При цьому заробiтна плата такого платника не має перевищувати розмiру, визначеного пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Якщо заяву i пiдтверднi документи подано не з початку мiсяця, ПСП застосовується до всiєї суми доходу у виглядi заробiтної плати, нарахованого в такому мiсяцi.

Наприклад, працiвник працює з 11 сiчня 2016 p., а заяву на застосування ПСП отримано роботодавцем 15 сiчня цього року.

У такому разi незалежно вiд дня подання заяви працiвник має право на застосування пiльги до мiсячного доходу, а не пропорцiйно до вiдпрацьованого часу з 15 сiчня 2016 р.

Роботодавець вiдображає в податковiй звiтностi всi випадки застосування або незастосування ПСП згiдно з отриманими вiд платникiв податку заявами про застосування пiльги, а також про вiдмову вiд неї.



Особливiсть надання «дитячої» ПСП полягає насамперед в особливому механiзмi визначення граничного розмiру заробiтної плати для застосування пiльги.

Так, граничний розмiр доходу, що дає право на застосування ПСП одному з батькiв у випадку та розмiрi, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «а» i «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, визначається як добуток суми, визначеної абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, та вiдповiдного числа дiтей.

Наприклад, сiм'я складається з матерi, батька та трьох дiтей. Для одного з батькiв гранична сума доходiв установлюється виходячи з числа дiтей - по 1930 грн на кожного, тобто: 1930 грн х 3 = 5790 грн.

Отже, один з батькiв зможе скористатися пiльгою, якщо його заробiтна плата буде не бiльш нiж 5790 грн, а другий - якщо його дохiд не перевищує 1930 грн.

Запитання. Сiм'я складається iз семи осiб: мати, батько та п'ятеро дiтей. Заробiтна плата батька - 8000 грн, а матерi - 3000 грн. Хто iз батькiв має право на застосування ПСП та в якому розмiрi?

Для одного з батькiв сума граничного доходу визначається вiдповiдно до числа дiтей по 1930 грн на кожну дитину:

1930 грн х 5 = 9650 грн.

Тобто один iз батькiв зможе скористатися «дитячою» ПСП, якщо його заробiтна плата буде не бiльш як 9650 грн, а другий - якщо його заробiтна плата не перевищує звичайного граничного доходу - 1930 грн.

Розраховуємо суму пiльги: 689 грн х 5 = 3445 грн.

Обчислимо, кому з батькiв вигiднiше скористатися правом на пiдвищення граничного доходу.

Якщо таким правом скористається батько, то податок на доходи .фiзичних осiб без урахування ПСП становитиме: 8000 грн х 18% = 1440 грн.

Утримуємо податок на доходи фiзичних осiб: 8000 грн - 1440 грн = 6560 грн.

Податок на доходи фiзичних осiб з урахуванням ПСП:

(8000 грн - 3445 грн) х 18% = 819,90 грн.

Утримуємо податок на доходи фiзичних осiб: 8000 грн - 819,90 грн = 7180,10 грн.

Отже, з урахуванням ПСП батько одержить 7180,10 грн, що на 620,10 грн бiльш нiж без застосування пiльги.

Якщо таким правом скористається матiр, то податок на доходи фiзичних осiб без урахування ПСП становитиме: 3000 грн х 18% = 540 грн.

Утримуємо податок на доходи фiзичних осiб: 3000 грн - 540 = 2460 грн.

Податок на доходи фiзичних осiб з урахуванням ПСП становитиме:

(3000 грн - 3445 грн) х 18% = - 80,10 грн.

Оскiльки з урахуванням ПСП розмiр доходу має вiд'ємне значення, заробiтна плата матерi не обкладатиметься податком на доходи фiзичних осiб.

Таким чином, з урахуванням ПСП матiр одержить 3000 грн, що на 540 грн бiльш нiж без застосування пiльги.

Ураховуючи наведене, скористатися правом на пiдвищений граничний дохiд для застосування ПСП вигiднiше батьковi, оскiльки економiя в цьому разi бiльша.

Щодо матерi, то оскiльки її заробiтна плата (3000 грн) вища вiд граничного розмiру доходу (1930 грн), вона скористатися анi «дитячою», анi загальною ПСП не зможе.

Якщо платник податку має право на ПСП з двох або бiльше пiдстав, то застосовується одна пiльга з пiдстави, яка передбачає її найбiльший розмiр.

Проте, якщо платник податку утримує двох i бiльше дiтей, у тому числi дитину-iнвалiда (дiтей-iнвалiдiв), ПСП, що надається платниковi податку як багатодiтному батьку, додається до ПСП на дитину-iнвалiда.

Наприклад, заробiтна плата працiвника - 4500 грн, у нього троє дiтей, один з яких є iнвалiдом, матiр дiтей не працює.

Оскiльки батько має трьох дiтей, граничний розмiр доходу для застосування ПСП становить 5790 грн (1930 грн х 3). Отже, такий працiвник має право на пiльгу. Обчислимо заробiтну плату, яку вiн одержить пiсля застосування ПСП та оподаткування.

Розраховуємо суму пiльги: (689 грн х 2) + 1033,50 грн = 2411,50 грн,

де 1033,50 грн - розмiр пiльги платника, який утримує дитину-iнвалiда.

Податок на доходи фiзичних осiб iз застосуванням ПСП становитиме:

(4500 грн - 2411,50 грн ) х 18% = 375,93 грн.

Утримуємо податок на доходи фiзичних осiб:

4500 грн - 375,93 грн = 4124,07 грн (без застосування ПСП платник одержить 3690 грн, що на 434,07 грн менш нiж iз застосуванням ПСП).

Запитання. Батько чотирьох дiтей працює офiцiйно, за трудовою книжкою, написав на роботi заяву на застосування ПСП як багатодiтний батько. Проте, коли одержав заробiтну плату, з'ясувалося, що пiльгу йому надали тiльки на дiтей, а на нього - нi. Чи правильно це?

У Кодексi вiдсутня норма щодо права багатодiтних батькiв на одночасне застосування, крiм «дитячої» ПСП у розрахунку на кожну дитину вiком до 18 рокiв, ще й загальної ПСП безпосередньо на себе.

Кодексом чiтко визначено, що за наявностi кiлькох пiдстав для застосування ПСП її надають тiльки за однiєю пiдставою - тiєю, що передбачає її найбiльший розмiр (пп. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 Кодексу). Виняток установлений лише в одному випадку: ПСП, встановлену для багатодiтних батькiв, можна додавати до пiдвищеної пiльги на дiтей-iнвалiдiв.

Отже, в нашому випадку платник податку має право на пiльгу, передбачену пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, у розмiрi 100% суми пiльги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу (у 2016 р. - 689 грн), у розрахунку на кожну дитину за дотримання iнших вимог, установлених ст. 169 Кодексу, а саме: 2756 грн.

При цьому згiдно з абзацом другим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу граничний розмiр доходу, що дає право на застосування ПСП одному з батькiв у випадку та розмiрi, передбачених пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, визначається як добуток суми, визначеної абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, та вiдповiдного числа дiтей, тобто в нашому випадку: 1930 грн х 4 = 7720 грн.

Запитання. На пiдприємствi, де працює жiнка, яка має двох дiтей вiком до 18 рокiв, їй надається ПСП як багатодiтнiй матерi. Нещодавно жiнка втратила чоловiка, який загинув. Чи має вона право на застосування пiдвищеної пiльги як удова?

За пiдпунктом 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу платник податку, який утримує двох чи бiльше дiтей вiком до 18 рокiв, має право на ПСП у розмiрi 100% суми пiльги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, в розрахунку на кожну таку дитину.

Водночас платник податку, який є вдовою, має право на ПСП у розмiрi 150 % суми пiльги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу (у 2016 p. - 1033,50 грн), у розрахунку на кожну дитину вiком до 18 рокiв, тобто в такому разi: 1033,50 грн х 2 = 2067,00 грн (пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу).

При цьому граничний розмiр доходу, який дає право на застосування ПСП у випадку та розмiрi, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, .визначається як добуток суми, визначеної абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 цiєї статтi, та вiдповiдного числа дiтей, тобто в цьому випадку: 1930 грн х 2 = 3860 грн.

Вiдповiдно до пп. 1 п. 5 Порядку № 1227 для застосування пiльги з пiдстави, передбаченої пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, крiм заяви про застосування пiльги, вдова, яка має дитину (дiтей) вiком до 18 рокiв, повинна подати: копiю свiдоцтва (дублiката свiдоцтва) про народження дитини (дiтей) або документ iз зазначенням вiдомостей про батька дитини в Книзi реєстрацiї актiв цивiльного стану, чи документи, якi пiдтверджують вiк дитини (дiтей), затвердженi вiдповiдним органом країни, в якiй iноземна фiзична особа - платник податку постiйно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копiю свiдоцтва про шлюб та свiдоцтва про смерть; копiю паспорта.

Отже, за умови, що нарахована заробiтна плата вдовi, яка має двох дiтей вiком до 18 рокiв, упродовж 2016 р. на мiсяць не буде перевищувати 3860 грн, та подання вiдповiдної заяви i потрiбних документiв вона матиме право на застосування пiдвищеної пiльги як удова.

Запитання. Чи має право на ПСП платник податку, який має трьох дiтей вiком до 18 рокiв, але двоє з них проживають з дружиною вiд першого шлюбу?

Згiдно з пп. 3 п. 5 Порядку № 1227 для застосування пiльги з пiдстав, передбачених пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, платник податку, який має двох чи бiльше дiтей вiком до 18 рокiв, крiм заяви, подає: копiю свiдоцтва (дублiката свiдоцтва) про народження дитини (дiтей) або документ, що пiдтверджує встановлення батькiвства, чи документи, якi пiдтверджують вiк дитини (дiтей), затвердженi вiдповiдним органом країни, в якiй iноземна фiзична особа - платник податку постiйно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копiю рiшення органу опiки i пiклування про встановлення опiки чи пiклування (якщо iз заявою звертається опiкун або пiклувальник).

Питання утримання батьками дитини визначено Сiмейним кодексом України. Батьки мають право укласти договiр щодо здiйснення батькiвських прав та виконання обов'язкiв тим з них, хто проживає окремо вiд дитини. Договiр укладається у письмовiй формi та пiдлягає нотарiальному посвiдченню.

Таким чином, якщо батько, який має трьох дiтей вiком до 18 рокiв, але двоє iз них проживають з дружиною вiд першого шлюбу, бажає скористатися правом на застосування до його доходу ПСП, визначеної пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, то разом iз поданням до пiдприємства заяви щодо П застосування подаються, крiм документiв, визначених Порядком № 1227, документи, що пiдтверджують факт утримання ним дiтей. Такими документами може бути довiдка органу опiки, рiшення суду або нотарiально завiрений договiр мiж колишнiми чоловiком та дружиною щодо здiйснення батькiвських прав та виконання обов'язкiв тим з них, хто проживає окремо вiд дитини, рiшення суду про алiменти.



Кодексом, крiм зазначених (загальної i «дитячої») ПСП передбачено також пiдвищений розмiр пiльги, яким можуть скористатися платники податкiв. До них належать одинокi батьки з дiтьми, батьки, якi утримують дитину-iнвалiда, чорнобильцi тощо. Такi платники податкiв зазначають про це право в заявi про застосування пiльги з наданням вiдповiдних пiдтвердних документiв.

Якщо державний службовець має право на пiдвищений розмiр ПСП, вiн повинен подати заяву, в якiй зазначається, якою саме пiльгою вiн бажає користуватися, та додати до заяви пiдтверднi документи.

За загальним правилом ПСП застосовується до втрати пiдстав для її застосування або звiльнення з мiсця роботи з урахуванням останнього мiсячного податкового перiоду.

Запитання. Iнвалiд II групи працює на пiдприємствi iз середини 2015 p., заяву про застосування пiльги подав у сiчнi 2016 р. Чи має пiдприємство повернути зайво утриманий у 2015 р. податок?

За пiдпунктом «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу платник податку, який є iнвалiдом I або II групи, в тому числi з дитинства, крiм iнвалiдiв, пiльга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 цiєї статтi, має право на ПСП у розмiрi 150% суми пiльги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 цiєї статтi, за дотримання вимог абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

У разi перевищення мiсячної заробiтної плати понад установлений розмiр питання щодо застосування ПСП не розглядається незалежно вiд категорiї платника податку.

ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходiв у виглядi заробiтної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пiльги та документiв, що пiдтверджують таке право.

До доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, пiльга не застосовується.

Для застосування ПСП з пiдстав, передбачених пп. «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, платник податку, який є iнвалiдом II групи, крiм заяви про застосування пiльги, має подати роботодавцю копiю пенсiйного посвiдчення або довiдку медико-соцiальної експертизи (пп. 5 п. 5 постанову Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.12.2010 р. № 1227 «Про затвердження Порядку подання документiв для застосування податкової соцiальної пiльги»).

При цьому вiдповiдно до п. 3 цього Порядку перiодичнiсть подання пiдтвердних документiв щодо отримання пiльги для платника податку, передбаченого пп. «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, вiдповiдає встановленим МОЗ строкам їхнього перегляду.

Запитання. Чи мають пiльги з оподаткування доходiв громадяни, якi є членами сiмей загиблих?

За пунктом 19 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту» особам, на яких поширюється чиннiсть цього Закону, зокрема членам сiмей загиблих, надаються пiльги зi сплати податкiв, зборiв, мита та iнших платежiв до бюджету вiдповiдно до податкового та митного законодавства.

Роздiлом IV Кодексу передбачено надання пiльг усiм громадянам (незалежно вiд розмiру одержаного доходу) - у виглядi невключения до загального мiсячного або рiчного оподатковуваного доходу платника податку окремих видiв доходiв (ст. 165 Кодексу), а для малозабезпечених платникiв - ще й у виглядi ПСП (ст. 169 Кодексу).

Платники податку, що мають статус членiв сiмей загиблих, не визначенi роздiлом IV Кодексу як окрема пiльгова категорiя, однак за умови, що рiвень нарахованої заробiтної плати на мiсяць у таких платникiв у 2016 р. не перевищуватиме 1930 грн, матимуть право на застосування ПСП у цьому роцi в розмiрi 689 грн на мiсяць.

У разi перевищення мiсячної заробiтної плати понад установлений розмiр питання щодо надання ПСП не розглядається незалежно вiд категорiї платника податку.



Кодексом наведено кiнцевий перелiк доходiв фiзичних осiб, до яких ПСП не може бути застосована, а саме:

до доходiв платника податку iнших, нiж заробiтна плата;

заробiтної плати, яку платник податку впродовж звiтного податкового мiсяця одержує одночасно з доходами у виглядi стипендiї, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнiв, студентiв, аспiрантiв, ординаторiв, ад'юнктiв, вiйськовослужбовцiв, що виплачуються з бюджету;

доходу самозайнятої особи вiд провадження пiдприємницької дiяльностi, а також iншої незалежної професiйної дiяльностi.

Запитання. На пiдприємствi працює кiлька робiтникiв, якi навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах. Чи мають вони право на загальну ПСП?

У запитаннi не зазначено, чи одержують працiвники-студенти стипендiю з бюджету i якого розмiру в них заробiтна плата, адже це важливi чинники, що впливають на право платника податку на застосування ПСП.

Так, за пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку впродовж звiтного податкового мiсяця як заробiтна плата (iншi прирiвнянi до неї вiдповiдно до законодавства виплати, компенсацiї та винагороди), якщо його розмiр не перевищує мiсячного прожиткового мiнiмуму, чинного для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, у 2016 р. цей розмiр становить 1930 грн на мiсяць.

Водночас ПСП не може бути застосована, зокрема, до заробiтної плати, яку платник податку впродовж звiтного податкового мiсяця одержує одночасно з доходами у виглядi стипендiї, що виплачується йому як студенту з бюджету (пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Кодексу).

Отже, якщо розмiр нарахованої заробiтної плати працiвникiв-студентiв не перевищує визначеної пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу i за умови, що вони не одержують стипендiї з бюджету та подали заяви про застосування пiльги, такi працiвники мають право на загальну ПСП.

Запитання. На пiдприємствi у зв'язку зi специфiкою роботи (охоронець на автомобiльнiй стоянцi) працюють пенсiонери за вiком. Заробiтна плата невелика, оскiльки працюють за графiком: доба - три, але пiдприємство виплачує її вчасно. Чи можна застосовувати до заробiтної плати працiвникiв пенсiонерiв ПСП?

Так, до заробiтної плати працiвниив-пенсiонерiв можна застосовувати ПСП.

Пiдпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст.169 Кодексу встановлено вичерпний перелiк доходiв, до яких не може бути застосовано ПСП:

доходи платника податку iншi, нiж заробiтна плата;

заробiтна плата, яку платник податку впродовж звiтного податкового мiсяця одержує одночасно з доходами у виглядi стипендiї, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнiв, студентiв, аспiрантiв, ординаторiв, ад'юнктiв, вiйськовослужбовцiв, що виплачуються з бюджету;

дохiд самозайнятої особи вiд провадження пiдприємницької дiяльностi, а також iншої незалежної професiйної дiяльностi.

Тобто Кодексом не встановлено обмежень щодо застосування ПСП до доходiв у виглядi заробiтної плати, яку платник податку одержує одночасно з доходами у виглядi пенсiї.

Таким чином, працiвники-пенсiонери, якщо розмiр нарахованої їм заробiтної плати не перевищує визначеного пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, за умови, що вони подали заяви на застосування пiльг та документи, що пiдтверджують таке право, мають право на ПСП, зазначенi п. 169.1 ст. 169 Кодексу.

Запитання. Чи є обмеження щодо строкiв застосування ПСП?

Вiдповiдно до пп. 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 Кодексу ПСП установлена для батькiв, що утримують двох чи бiльше дiтей вiком до 18 рокiв (пп. 169.1.2 п. 169.1 цiєї статтi); одиноких матерiв (батькiв), удiв (удiвцiв) або опiкунiв, пiклувальникiв, якi мають дiтей до 18 рокiв (пп. «а» п. 169.1.3 п. 169.1 цiєї статтi); платникiв податку, якi утримують дiтей-iнвалiдiв до 18 рокiв (пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 цiєї статтi), надається до кiнця року, в якому дитина досягає 18 рокiв. Право такого платника податку на застосування цiєї ПСП утрачається, якщо вiн позбавляється батькiвських прав або вiдмовляється вiд дитини чи передає дитину на державне утримання, в тому числi у заклади для дiтей-сирiт i дiтей, позбавлених батькiвського пiклування, незалежно вiд того, береться плата за таке утримання чи нi, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового мiсяця, в якому вiдбулася така подiя.

Застосування ПСП, передбаченої пп. «в» - «е» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу (зокрема, учням, студентам, аспiрантам, ординаторам, ад'юнктам, iнвалiдам I або II групи тощо), зупиняється з податкового мiсяця, що настає за тим, у якому платник податку втрачає статус, визначений цими пiдпунктами.

Крiм того, ПСП надається з урахуванням останнього мiсячного податкового перiоду, в якому платник податку помер або оголошується судом помедлим чи визнається судом безвiсно вiдсутнiм, або втрачає статус резидента, або був звiльнений з мiсця роботи (пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 Кодексу).

Запитання. Чи може продовжувати користуватися ПСП працiвник, який має трьох дiтей (сина-iнвалiда семи рокiв i дочок-близнючок, яким у поточному роцi виповнюється 18 рокiв), якщо його дочки навчаються на стацiонарному вiддiленнi iнституту на платних засадах, тобто батько продовжить їх утримувати i пiсля 18 рокiв?

Кодекс не мiстить жодних виняткiв iз загальних норм, якi б дозволяли платникам податку, що є багатодiтними батьками, одинокими матiр'ю (батьком), утримують дитину-iнвалiда тощо, продовжувати користуватися правом на ПСП на дiтей пiсля досягнення ними 18 рокiв, наприклад у разi їхнього навчання у вищих навчальних закладах (незалежно вiд форми навчання).

Пiдпунктом 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 Кодексу чiтко визначено, що ПСП, установленi для цих категорiй платникiв податкiв, надаються до кiнця року, в якому дитина досягає 18 рокiв.

Платник податку, який утримує трьох дiтей вiком до 18 рокiв i при цьому одна дитина є iнвалiдом, має право на пiльги, визначенi пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, в розмiрi 100% суми пiльги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, в розрахунку на кожну дитину, крiм дитини-iнвалiда, на яку пiльга надається вiдповiдно до пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу в розмiрi 150% вiдповiдно.

При цьому згiдно з абзацом другим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу граничний розмiр доходу, що дає право на застосування ПСП одному з батькiв у випадку та розмiрi, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 цiєї статтi, визначається як добуток суми, визначеної абзацом першим цього пiдпункту, та вiдповiдного числа дiтей.

Отже, в нашому випадку до кiнця поточного року батько матиме право на пiльгу в розмiрi 100% на дiвчат: 689 грн х 2 = 1378 грн i 150% - на сина (1033,50 грн). При цьому розмiр його нарахованої заробiтної плати не має перевищувати 5790 грн (1930 грн х 3) за умови, що матiр дiтей не користується правом на пiдвищення граничного розмiру доходу для застосування ПСП вiдповiдно до числа дiтей.

У наступному роцi за платником податку збережеться лише право на ПСП у розмiрi 150% (право на пiльгу в розмiрi 100% i на пiдвищення граничного розмiру доходу вiн утратить) за умови, що розмiр доходу не перевищуватиме встановлений Кодексом.



Оскiльки ПСП застосовується на пiдставi поданої платником податку заяви, то й вiдповiдальнiсть за неправомiрне застосування пiльги несе платник.

Якщо з вини платника вiдбувається неправомiрне застосування ПСП, такий платник утрачає право на її застосування за всiма мiсцями одержання доходу починаючи з мiсяця, в якому мало мiсце таке порушення, та закiнчуючи мiсяцем поновлення права на пiльгу.

Вiдновлення права на пiльгу можливе за подання платником заяв про вiдмову вiд пiльги всiм роботодавцям, яким ранiше подавалися заяви про застосування ПСП. У заявi потрiбно зазначити мiсяць, коли вiдбулося таке порушення.

На цiй пiдставi кожний роботодавець нараховує й утримує вiдповiдну суму недоплати податку та штраф у розмiрi 100% суми цiєї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платниковi податку, а якщо сума виплати недостатня - за рахунок наступних виплат.

Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утриманi податковим агентом за рахунок доходу платника податку, такi суми включаються до рiчної податкової декларацiї такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП вiдновлюється з податкового мiсяця, що настає за тим, у якому сума такої недоплати та штраф повнiстю погашаються.

Запитання. Працiвника було прийнято i звiльнено з роботи в одному календарному мiсяцi, чи повиннi на пiдприємствi застосовувати ПСП до його заробiтної плати, якщо до цього працiвник нiде не працював (на пiдприємствi йому завели трудову книжку) i подав заяву на застосування пiльги?

Згiдно з абзацом другим пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Кодексу ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходiв у виглядi заробiтної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пiльги та документiв, що пiдтверджують таке право. Роботодавець вiдображає в податковiй звiтностi всi випадки застосування або незастосування ПСП згiдно з. отриманими вiд платникiв податку заявами про застосування пiльги, або вiдмову вiд неї.

При цьому вiдповiдно до пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 Кодексу ПСП надається з урахуванням останнього мiсячного податкового перiоду, в якому платник податку був звiльнений з мiсця роботи.

Отже, якщо працiвника прийнято i звiльнено з роботи в одному календарному мiсяцi, до суми заробiтної плати, нарахованої йому за вiдпрацьованi днi, застосовується ПСП за умови дотримання вимог ст. 169 Кодексу.

Крiм того, роботодавець платника податку зобов'язаний зробити, в тому числi за мiсцем застосування ПСП, перерахунок суми доходiв, нарахованих такому платниковi податку у виглядi заробiтної плати, а також суми наданої ПСП пiд час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудовi вiдносини з таким роботодавцем (пп. «в» пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).

Запитання. Платник податку, який одержує на пiдприємствi заробiтну плату i користується правом на ПСП як багатодiтний батько, планує за винагороду виконати на цьому самому пiдприємствi одноразову роботу за цивiльно-правовим договором. Чи не стане укладення такого договору перешкодою для застосування ПСП?

Вiдповiдно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку впродовж звiтного податкового мiсяця як заробiтна плата (iншi прирiвнянi до неї вiдповiдно до законодавства виплати, компенсацiї та винагороди), якщо його розмiр не перевищує мiсячного прожиткового мiнiмуму, чинного для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

Для цiлей роздiлу IV Кодексу заробiтна плата - це основна та додаткова заробiтна плата, iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати, якi виплачуються (надаються) платниковi податку у зв'язку з вiдносинами трудового найму згiдно iз законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

За статтею 21 КЗпП трудовий договiр - це угода мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, потрiбнi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором й угодою сторiн.

Особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його чинностi, права, обов'язки i вiдповiдальнiсть сторiн (у тому числi матерiальна), умови матерiального забезпечення й органiзацiї працi працiвника, умови розiрвання договору, в тому числi дострокового, можуть установлюватися угодою сторiн. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Одноразова виплата винагороди за цивiльно-правовим договором згiдно з нормами Кодексу не є заробiтною платою i нiяким чином не впливає на реалiзацiю платником податку свого права на ПСП за дотримання iнших вимог ст. 169 Кодексу.

Запитання. У мiсяцi звiльнення з роботи працiвниковi буде виплачено заробiтну плату та компенсацiю за частину невикористаної вiдпустки (усього - 1700 грн). Чи застосовується в мiсяцi звiльнення ПСП? Як правильно її застосувати: до загальної суми (з урахуванням компенсацiї) чи тiльки до заробiтної плати?

За статтею 83 КЗпП у разi звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей.

Таким чином, з метою обкладення податком на доходи фiзичних осiб грошова компенсацiя за частину невикористаної вiдпустки розглядається як заробiтна плата i враховується для визначення граничної суми доходу, що дає право на застосування ПСП. Ця сума зараховується до складу мiсячного оподатковуваного доходу платника податку й оподатковується з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Кодексу.

Згiдно з пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 Кодексу ПСП надається з урахуванням останнього мiсячного податкового перiоду, в якому платник податку був звiльнений з мiсця роботи.

Отже, до суми нарахованої працiвниковi заробiтної плати за днi, вiдпрацьованi в мiсяцi звiльнення, з урахуванням компенсацiї за частину невикористаної вiдпустки застосовується ПСП, установлена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, за дотримання вимог ст. 169 Кодексу.

Крiм того, роботодавець платника податку зобов'язаний провести, в тому числi за мiсцем застосування ПСП, перерахунок суми доходiв, нарахованих такому платниковi податку у виглядi заробiтної плати, а також суми наданої ПСП пiд час остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудовi вiдносини з таким роботодавцем (пп. «в» пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).

Запитання. Чи несе роботодавець вiдповiдальнiсть за самостiйне застосування ПСП до заробiтної плати працiвника, якщо такий працiвник заяву про застосування пiльги не подавав?

ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходiв у виглядi заробiтної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пiльги та документiв, що пiдтверджують таке право (пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Кодексу). Роботодавець вiдображає в податковiй звiтностi всi випадки застосування або незастосування ПСП згiдно з отриманими вiд платникiв податку заявами про застосування пiльги, а також про вiдмову вiд неї.

Єдиним винятком iз цього правила є випадки, передбаченi пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Кодексу: ПСП до заробiтної плати державних службовцiв застосовується пiд час її нарахування до завершення нарахування таких доходiв без подання вiдповiдних заяв, зазначених пп. 169.2.2 цього пункту, але з поданням пiдтвердних документiв для встановлення розмiру пiльги.

Пунктом 169.3 ст. 169 Кодексу передбачено: якщо платник має право на застосування пiльги за кiлькома пiдставами, то в заявi слiд зазначити, яким видом пiльги платник хоче скористатися, та додати вiдповiднi пiдтверднi документи.

Якщо державний службовець має право на пiдвищений розмiр ПСП, то вiн має подати заяву, в якiй зазначається, якою саме пiльгою вiн бажає користуватися, та додати до заяви пiдтверднi документи.

Вiдповiдно до п. 171.1 ст. 171 Кодексу особою, вiдповiдальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходiв у виглядi заробiтної плати, є роботодавець, який виплачує такi доходи на користь платника податку.

Таким чином, роботодавець, що застосував ПСП до заробiтної плати найманого працiвника, який не є державним службовцем, без отримання вiд нього заяви про її застосування є вiдповiдальним за сплату податку на доходи фiзичних осiб.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]