Пропозиції Уряду щодо внесення змін до Податкового кодексу України, передбачені в проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» (реєстраційний № [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]) викликають підвищений інтерес як платників податків, так і експертного середовища.

Особливої уваги заслуговують питання адміністрування податків, здійснення реєстрації платників податків, проведення перевірок контролюючими органами, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо подання податкової звітності до контролюючого органу

Позитивним та приємним є те, що обов’язковість подання податкової звітності платником податку, щодо кожного окремого податку, передбачатиметься лише у періоди, в яких виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню.

Щоправда, подавати податкові декларації, незалежно від того, чи провадили платники господарську діяльність у звітному періоді чи ні, доведеться платникам податків, які матимуть діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією.

На що слід звернути увагу платникам податку, так це на норму щодо порядку прийняття контролюючим органом податкових декларацій, зокрема, на її доповнення новим п. 49.9.3, згідно з яким, якщо платником податку за звітний період не подано податкову звітність, то вважається, що платник податків задекларував нульові податкові зобов’язання та показники, які підлягають декларуванню щодо відповідного податку, якщо інше не виявлено при здійсненні заходів податкового контролю.

Щодо порядку обліку платників податків у контролюючому органі

Згідно нововведень, у випадку, коли великий платник податків, самостійно не став на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, рішення про зміну основного місця обліку та здійснення переведення таких платників податку до відповідних контролюючих органів прийматиме виключно центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Щодо перевірок контролюючих органів

До камеральних перевірок відноситиметься перевірка даних системи електронного адміністрування ПДВ (перевірка даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, перевірка даних ЄРПН та даних митних декларації)

Для проведення електронної перевірки, заява на її проведення подаватиметься за 10 календарних днів до очікуваного початку її проведення та не раніше офіційного повідомлення про запровадження проведення таких перевірок для платників спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності; суб’єктів господарювання малого, середнього підприємництва тощо.

Планується, розширення переліку обставин, за наявності яких будуть проводитись документальні позапланові перевірки

- за наявності інформації щодо фактів здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об’єктів оподаткування, за наявності показників, які підлягають декларуванню та/або наявності діючих (у т.ч. призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією;

- у разі невчасного подання уточнюючих розрахунків для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки.

Доповнено перелік обставин, за наявності яких проводяться фактичні перевірки, зокрема, не лише у разі порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Розширено повноваження керівників контролюючих органів

Щодо строків проведення виїзних перевірок, проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки ВПП може бути зупинено відповідно до наказу керівника контролюючого органу, копія якого, згідно змін, може бути надіслана платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проектом передбачено, що вручення копії наказу про призупинення документальної перевіркиплатнику податків або його уповноваженому представнику під розписку є необов’язковим.

Щодо продажу майна, що перебуває у податковій заставі, згідно нововведень, у випадках коли податковий борг виник в результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, стягнення коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника) контролюючого органу без звернення до суду. Це суперечить європейським стандартам.

Щодо акцизного податку

Законопроектом пропонується скасувати акцизний податок на операції з цінними паперами, що безумовно вітатиметься учасниками цього ринку.

В той же час пропонується запровадити акциз на оптове постачання електричної енергії (замість скасованого збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, вироблену когенераційними установками). Зауважимо, що базою для обчислення акцизу на оптове постачання електроенергії згідно законопроекту буде її вартість без ПДВ.

Також новацією є запровадження акцизного податку на операції з роздрібного продажу алкогольних напоїв з обов’язковою реєстрацією суб’єктів такої торгівлі. Датою виникнення податкових зобов’язань, в такому випадку пропонується визначити дату здійснення розрахункової операції.

По суті таке нововведення покликане частково компенсувати скасування збору на виноградарство, садівництво і хмелярство та замінити вимоги про обов’язкову реєстрацію складів з алкогольною продукцією.Для таких підакцизних товарів право встановлювати ставки податку передбачено надати сільським, селищним та міським радам у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі від 2 до 5 відсотків.

Передбачено збільшення ставок акцизу на нафтопродукти та їх введення на ряд видів транспортних засобів.

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Консолідація податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з платою за землю та транспортним податком у складі місцевого податку на нерухоме майно є правильною та логічною.

В порівнянні з діючою редакцією Податкового кодексу, в оподаткуванні нерухомості слід очікувати кардинальних змін:

по–перше, планується оподаткування не лише об'єктів житлової нерухомості (квартир та комунальних кімнат, житлових будинків та прибудов до них, котеджів, дачних та садових будинків), а також оподаткування і об’єктів нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток (готельних, офісних та торговельних будівель, приміщень промисловості та складів, гаражів та інших будівель);

по-друге, ініціюється скасування існуючих пільг з податку на нерухомість для фізичних осіб - неоподатковуваного мінімуму загальної площі житлової нерухомості (для квартири/квартир - 120 кв. метрів, для житлового будинку/будинків - 250 кв. метрів, для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток - 370 кв. метрів);

На нашу думку, враховуючи складну економічну та політичну ситуацію в країні, складний фінансовий стан українських платників податків, такі зміни можуть стати тягарем для українців.

по-третє, ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюватимуться за рішенням сільської, селищної або міської радиу розмірі до 2 % від розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр.

Радує те, що розмір ставки визначатиметься з врахуванням таких критеріїв як місце розташування (зональність) та типи об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, - правильний підхід, хоча не зовсім справедливий.

На нашу думку, було б логічніше ставки податку більш диференціювати в межах до 2 % на житлову нерухомість в порівнянні зі ставками на нежитлову нерухомість, адже комерційнанежитлова нерухомість зазвичай застосовується з метою отримання доходу, на відмінну від функцій за призначенням житлової нерухомості.

Слід зазначити, що не буде оподатковуватись лише: житлова та нежитлова нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та державних неприбуткових організацій, що повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджетів; житлова та нежитлова нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та обов'язкового відселення; будівлі дитячих будинків сімейного типу та гуртожитки.

До оподаткування не віднесені об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках - павільйони, кіоски тощо.

Відсутня в переліку об’єктів оподаткування і житлової нерухомості, що належать багатодітним (прийомним) або малозабезпеченим сім’ям, опікунам, піклувальникам дітей, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками) тощо

Щоправда, сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Залишається сподіватись, що вищеперераховані соціально незахищені верстви населення не залишаться поза увагою місцевих чиновників. Поза увагою законотворців залишились ветерани праці, діти війни, інваліди війни, пенсіонери, учасники бойових дій тощо.

З не об’єктів оподаткування виключено садові та дачні будинки, адже за своєю суттю податок на нерухомість є платою на розкіш.

Найбільший недолік українського податку на нерухоме майно - відсутність оцінки об’єкта, врахування його ринкової вартості при розрахунку даного податку. Такий ліберальний підхід є незрозумілим, можливо, законотворці роблять це свідомо, можливо з метою спрощення його адміністрування.

Висновок один - введення «нового» податку на нерухомість на разі не на часі.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]