Заказы на доработку 1С (сервис удаленной работы)

Хранилище

База знаний
Неназначенных незавершенных заказов: 6
Бесплатные отчеты, обработки, конфигурации, внешние компоненты для 1С Статьи, описание работы, методики по работе с 1С

Здравствуйте, гость ( Войти | Зарегистрироваться )

339 страниц V   1 2 3 > » 

>  Податківців зобов`яжуть зареєструвати заблоковану ПН/РК, якщо платнику податків не було надіслано рішення комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Міністерство фінансів України повідомляє про оприлюднення проекту Закону України «Про внесення змін до статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Проект Закону розроблено відповідно до пункту 201.16 ПКУ з метою забезпечення додержання прав, законних інтересів та рівних умов платників податків під час застосування положень Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Згідно з проектом, підпункт 201.16.4 ПКУ планується доповнити підпунктом ,,в”, яким предбачено що ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день, коли не прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або не надіслано таке рішення платнику податку у термін, визначений абзацом сьомим підпункту 201.16.3 цього пункту (згідно з п. 201.16.3 цей термін становить п’ять робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів).

Зауваження та пропозиції стосовно змісту проекту Закону надавати у письмовій та електронній формі до 16 вересня 2017 року за адресою:

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2 Міністерство фінансів України, e-mail: www.AFedoseeva@minfin.gov.ua



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131040 · Ответов: 0 · Просмотров: 11
 

>  Деякі нюанси заповнення кодів товарів/послуг в Таблиці платника
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Яким чином заповнювати графу 2 Додатку до критеріїв оцінки ступеня ризиків щодо товарів/послуг, які придбавалися у неплатників ПДВ та/або в період коли коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг були не обов’язковими реквізитами?

Починаючи з 01.07.2017 р. реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування (далі — відповідно ПН та РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п. 201.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН має право подати на розгляд комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567 (далі – Критерії).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП).

При цьому у графі 2 Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП, що таким платником придбавались з метою їх подальшого постачання або для виготовлення товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються) таким платником.

Заповнення графи 2 Таблиці здійснюється незалежно від того, у якому звітному періоді придбавалися товари/послуги та чи було зазначено при їх придбанні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП.

З питання правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, зокрема для товарів, які придбавались в період коли код УКТ ЗЕД не був обов’язковим реквізитом або якщо товари придбавалися у неплатників ПДВ, пропонуємо звертатись до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково – дослідних інститутів судових експертиз.

З питання правильності визначення кодів згідно з ДКПП пропонуємо звертатись до Мінекономрозвитку.



По материалам: Категорія 101.17 «ЗІР»
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131039 · Ответов: 0 · Просмотров: 11
 

>  Облік програми у кінцевого споживача
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Автор : Нестеренко Максим, податковий експерт Неможливо уявити сучасне підприємство без комп’ютера. А комп’ютерне «залізо» перетворюється у корисного помічника в роботі тільки в тому випадку, коли на ньому встановлено відповідне програмне забезпечення, яке адекватно працює. Але такі програми не безкоштовні, їх потрібно купувати і підтримувати. Тож практично всі підприємства стикаються з необхідністю обліковувати витрати на придбання програм. Із цієї абсолютно «життєвої» й актуальної для всіх ситуації і почнемо сьогоднішній тематичний номер! Комп’ютерна програма (КП) — це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах) (ст. 1 Закону про авторське право). За загальною класифікацією КП поділяють на два типи:

(1) системні (операційні системи комп’ютерів загального призначення; операційні системи комп’ютерних мереж; програми-драйвери, що керують окремими внутрішніми та периферійними пристроями комп’ютера);

(2) прикладні (офісні пакети, системи управління базами даних, системи електронного документообігу, програми для перекладу, розпізнавання графіки, перевірки правопису, словники, видавничі редактори, програми для ведення бухгалтерського та управлінського обліку тощо).

Програма як об’єкт обліку

Правовий аспект. Для того аби усвідомити принципи обліку КП, необхідно усвідомити, що КП є об’єктами права інтелектуальної власності. А точніше: об’єктами авторського права, і охороняються як літературні твори (ст. 420 і 433 ЦКУ; ст. 8 і 18 Закону про авторське право). Із цього випливає, що

придбання комп’ютерної програми слід розглядати як отримання певного обсягу прав щодо такої програми, визначеного ліцензійною угодою

Інакше кажучи, придбаваючи КП (хоч програму, скачану з Інтернету, хоч коробкову версію, записану на диску), ви насправді отримуєте не матеріальний обліковий об’єкт, а ті чи інші права щодо такого об’єкта.

Про які права йдеться? Якщо ви — кінцевий споживач, то ви, як кінцевий користувач програмного забезпечення, маєте право тільки отримувати користь з безпосередніх функціональних властивостей придбаної програми (скажімо, коли КП використовується для ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової та податкової звітності тощо).

Бухгалтерський облік. Права на користування комп’ютерною програмою в бухгалтерському обліку визнаються нематеріальними активами (НМА) і обліковуються в порядку, передбаченомуП(С)БО 8.

Відповідно до п. 4 П(С)БО 8 нематеріальними активами вважаються немонетарні активи, які не мають матеріальної форми і можуть бути ідентифіковані. Так-от, зважаючи на те що право на користування КП, яке отримує її кінцевий користувач, виникає в результаті контрактних або інших юридичних прав, воно має всі підстави вважатися НМА. Такий висновок прямо випливає із МСБО 38.

Відповідно до п. 10 П(С)БО 8 придбані НМА (у тому числі й комп’ютерні програми) зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість, у свою чергу (див. п. 11 П(С)БО8), формується з ціни (вартості) придбання НМА (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням і доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

У бухгалтерському обліку витрати, що формують первісну вартість КП, накопичуються за дебетом субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»

А після введення КП в господарський оборот такі витрати списуються на субрахунок 127 «Інші нематеріальні активи». Адже підприємство-покупець не набуває права інтелектуальної власності, а просто купує програму для кінцевого користування.

На вартість КП, визнаних НМА, протягом усього строку корисного використання нараховується амортизація. Строк корисного використання КП підприємство встановлює самостійно. НМА зневизначеним строком корисного використання в бухобліку амортизації не підлягають (п. 25 П(С)БО 8). Тому є сенс у розпорядчому документі щодо кожної КП, яка придбавається, зазначати строк її корисного використання.

Метод амортизації комп’ютерної програми суб’єкт господарської діяльності теж обирає на свій розсуд виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод (п. 27 П(С)БО 8). Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Податковоприбутковий облік. Якщо ви — малодохідний платник податку на прибуток, вплив амортизації КП на фінрезультат до оподаткування буде таким самим, як і в бухобліку (п.п. 134.1.1 ПКУ).

А що з високодохідними суб’єктами? Незважаючи на те, що «податкове» визначення НМА ізПКУ зникло, податковоприбутковий облік КП не змінюється. КП в податковоприбутковому обліку також будуть відображатися як НМА групи 6. Можливо, вас дещо збентежить думка, висловлена з приводу відображення КП в податковоприбутковому обліку фіскалами. А саме: у своїй консультациії з БЗ, підкатегорія 102.05, податківці говорять про те, що КП слід відносити до НМА групи 5. Однак нехай вас це не турбує: у зазначеній консультації йдеться про придбання прав інтелектуальної власності на КП. А це не стосується тих, хто купує КП як кінцевий користувач — тих, хто купує лише обмежену кількість копій КП і використовує їх виключно сам за прямим функціональним призначенням.

Строк амортизації КП встановлюється відповідно до правовстановлюючого документа (імовірно, це буде той же строк, що і в бухобліку) (п.п. 138.3.4 ПКУ). Єдине що: ПКУ встановлює «коридор» для НМА з невизначеним строком експлуатації. Для таких НМА строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років. ЧИТАТИ ДАЛІ...



Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2017, № 66:
Виплачуємо роялті
Технічне обслуговування програм і його облік
Послуги «хмарного» сервісу
Створення веб-сайта
«Розкручуємо» сайт
Мобільний додаток — створення й облік
Заміна «недоюзаної» комп’ютерної програми
Поліпшення програми: облікові ситуації



Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131038 · Ответов: 0 · Просмотров: 12
 

>  До Порядку формування Реєстру великих платників податків буде внесено зміни
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Міністерство фінансів України повідомляє про оприлюднення проекту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку формування Реєстру великих платників податків».

На сьогодні порядок формування Реєстру великих платників податків регулюється наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 911.

Згідно з пунктом 1 розділу III чинного наказу № 911, структурний підрозділ ДФС, за яким закріплено функцію моніторингу результатів супроводження Реєстру великих платників податків, до 15 жовтня поточного року надсилає (поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення) кожному платнику податків, якого включено до Реєстру ВПП, повідомлення про включення до Реєстру ВПП на наступний рік.

Відповідно до пункту 3 розділу III чинного наказу № 911, Великі платники податків, які не обліковуються в контролюючих органах, що здійснюють супроводження великих платників податків, зобов’язані не пізніше 15 листопада поточного року подати заяви за формою № 1-ОПП до одного з контролюючих органів, наведених на зворотному боці повідомлення про включення підприємства до Реєстру ВПП на наступний календарний рік.

Згідно з пунктом 4 розділу III чинного наказу № 911, рішення ДФС про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, чи іншого контролюючого органу надсилаються (поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення) великим платникам податків, які не подали в установлені терміни заяву про взяття на облік до відповідного контролюючого органу.

Існуючий порядок взаємодії контролюючого органу та великого платника податків, а саме - за допомогою поштових повідомлень, потребує витрат бюджетних коштів, а також існує ризик втрати або зіпсуття поштового відправлення, затримки його вручення великому платнику податків або органу ДФС із вини оператора поштового зв’язку.

Враховуючи проведену адміністративну реформу та сучасні тенденції до спрощення ведення бізнесу, з метою налагодження взаємодії між платниками податків та органами Державної фіскальної служби України існує необхідність для удосконалення процесів інформаційного обміну, підвищенні надійності та оперативності взаємодії контролюючого органу та великого платника податків, в тому числі через Інтернет з використанням електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Отже, перша проблема, що потребує врегулювання і на вирішення якої спрямовано цей проект акта, це налагодження взаємодії контролюючого органу та великого платника податків у разі його реорганізації, не включення до Реєстру ВПП, тощо за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з використанням електронно-цифрового підпису з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу.

Друга проблема, що потребує врегулювання і на вирішення якої спрямовано проект акта, це зміна податкових (звітних) періодів, а також критеріїв, на підставі яких здійснюється відбір платників податків до Реєстру великих платників податків, визначених підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України.

Третя проблема - перейменування Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників в Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби та зміна функцій структурного підрозділу ДФС, за яким закріплено функцію супроводження Реєстру великих платників податків.

Врегулювання зазначених питань не може бути здійснено за допомогою діючого регуляторного акту, тому Міністерством фінансів України було розроблено проект наказу «Про затвердження Змін до Порядку формування Реєстру великих платників податків».

Зауваження та пропозиції стосовно змісту регуляторного акта та аналізу його регуляторного впливу надавати у письмовій та електронній формі до 18 вересня 2017 року за наступними адресами:

Міністерство фінансів України, вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, e-mail: rusina@minfin.gov.ua.

Державна фіскальна служба України, Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, е-mail: i.shevchuk@sfs.gov.ua.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131037 · Ответов: 0 · Просмотров: 12
 

>  Який період є звітним для новоствореної ФОП з метою подання декларації про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування: квартал чи рік?
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування подає річну декларацію про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року та самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного для подання податкової декларації.





По материалам: Категорія 104.09 «ЗІР»
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131036 · Ответов: 0 · Просмотров: 7
 

>  Документ, що підтверджує держреєстрацію фізособи як суб’єкта підприємницької діяльності
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДФС у листі від 04.08.2017 р. № 1506/6/99-99-13-01-02-15/ІПК нагадала, що з метою виконання положень п. 177.8 ст. 177 ПКУ, незалежно від обраної системи оподаткування, єдиним документом, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).

Разом з цим, згідно з п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Отже, для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, органами ДФС видача будь-яких інших спеціальних документів, які б підтверджували систему оподаткування, чинним податковим законодавством не передбачено.



По материалам: УТЕКА
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131035 · Ответов: 0 · Просмотров: 9
 

>  ДФС про застосування переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Із 27.07.2017 р. набула чинності постанова КМУ «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» від 04.07.2017 р. № 480 (далі — Перелік).

Щодо цього ДФС видано для інформування платників податків лист від 14.08.2017 р. № 21674/7/99-99-14-01-02-17.

Основні його тези такі:

1. Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Тож господарські операції з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, визнаватимуться неконтрольованими в разі сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному календарному році, у якому здійснювалися зазначені господарські операції.

2. Наприклад, платник податків здійснював господарські операції з нерезидентом із Канади з організаційно-правовою формою Limited Partnership (LP). Контрагент-нерезидент надав платнику податків довідку Податкового управління Канади, що він у звітному році сплатив податок на прибуток у сумі 250 тис. канадських доларів. У такому випадку за умови, якщо нерезидент не є пов’язаною особою з платником податків і/або операції не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів, зважаючи на те що Канада не входить до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, господарські операції платника податків із таким нерезидентом не визнаються контрольованими, незважаючи на включення організаційно-правової форми нерезидента в Перелік.

3. Особливості застосування Переліку в 2017 році. З урахуванням п. 41 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ господарські операції, визначені пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, визнаються контрольованими з дати набрання чинності Переліком.

Отже, у разі відповідності господарських операцій установленим критеріям вони можуть визнаватися контрольованими з 27 липня 2017 року.

Водночас умови, визначені пп. 39.2.1.7 ПКУ (річний дохід платника податків й обсяг господарських операцій із кожним контрагентом), розраховуються для 2017 року за підсумками всього звітного (календарного) року.

Наприклад, річний дохід платника податків від будь-якої діяльності за 2017 рік перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків).

Протягом року платник здійснював господарські операції з нерезидентом із Великобританії з організаційно-правовою формою Limited Liability Partnership (LLP). Загальний обсяг господарських операцій із ним протягом 2017 року сягнув 19 млн грн (за вирахуванням непрямих податків), при цьому в період із 01.01.2017 по 26.07.2017 обсяг операцій — 11 млн грн, а з 27.07.2017 по 31.12.2017 — 8 млн грн.

Господарські операції, здійснені в період із 27.07.2017 по 31.12.2017, на суму 8 млн грн, є контрольованими та підлягають відображенню у Звіті про контрольовані операції за 2017 рік.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131034 · Ответов: 0 · Просмотров: 9
 

>  Роботу Реєстру застрахованих осіб удосконалять
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ПФУ підготував проект оновленого Положення про реєстр застрахованих осіб Державного Реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Воно замінить нинішнє, яке затверджене постановою Правління ПФУ від 18.06.2014 р. № 10-1.

Цікаво, що пропонується до персональних облікових карток Реєстру застрахованих осіб уносити також інформацію про дату, час і напрям перетину державного кордону особою.

Страхувальникам надаватиметься інформація з Реєстру застрахованих осіб про застрахованих осіб, які перебувають у трудових відносинах із цими страхувальниками, за період перебування особи в трудових відносинах зі страхувальником, а також відомості про страховий стаж цих застрахованих осіб, необхідні для призначення соціальних виплат.

Проект постанови ПФУ "Про внесення змін до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов"язкового державного соціального страхування" (ЗАВАНТАЖИТИ 1, 2, 3 )



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131033 · Ответов: 0 · Просмотров: 9
 

>  Земельний податок: пільги щодо сплати для юридичних осіб
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Головне управління ДФС у Хмельницькій області повідомляє наступне. Пільги щодо сплати земельного податку (далі – податок) для юридичних осіб визначені у статті 282 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ), відповідно до пункту 282.1 якої від сплати податку звільняються:

- санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів (п.п.282.1.1 ПКУ);

- громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25% суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством (п.п.282.1.2 ПКУ);

- бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України (п.п.282.1.3 ПКУ).

Перелік баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 р. № 496;

- дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (п.п.282.1.4 ПКУ);

- державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру (п.п.282.1.5 ПКУ);

- державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру (п.п.282.1.6 ПКУ).



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131032 · Ответов: 0 · Просмотров: 11
 

>  Платники земподатку з території АТО зможуть уточнити податкові зобов’язання за 2014 рік
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Відповідно до п.п. 38.7 підрозділу 10 р. XX ПКУ, у період із 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, у якому завершено АТО, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок й орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності й/або користуванні, у т.ч. на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Керуючись п. 50.1 ПКУ, платники плати за землю мають подати уточнюючий розрахунок по податкових деклараціях, що містять розрахунки зобов’язань із плати за землю за земельні ділянки, на які поширюється дія пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 р. XX ПКУ, а саме за податкові періоди 2014–2016 років.

Водночас із метою забезпечення реалізації права платників податків щодо надання уточнюючих декларацій із плати за землю за періоди, щодо яких минув строк позовної давності, ДФС готує пропозиції про внесення змін до програмного забезпечення. Отже, платники податків зможуть подати такі уточнюючі декларації після впровадження зазначених змін, про що повідомлятиметься на офіційному порталі ДФС.




  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131031 · Ответов: 0 · Просмотров: 6
 

>  Для призначення житлової субсидії будуть враховувати дохід за два попередні квартали
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Уряд відреагував на запити суспільства і вніс зміни до програми житлових субсидій. Соціальний стан громадян адаптовано до дати призначення субсидії та наближено соціальні нормативи газу до реального споживання послуги. Про це повідомляє Міністр соціальної політики України Андрій Рева.

За його словами, на урядову гарячу лінію «15-45» та інформаційно-роз’яснювальний майданчик Teplo.gov.ua надходило чимало зауважень від громадян, мовляв, чому рахують мої минулорічні доходи, коли зараз я не працюю, чи отримую меншу заробітну плату.

«Це об’єктивно. Бо, громадянин, наприклад, весь минулий рік працював і отримував високу заробітну плату. У цьому році з тих чи інших причин звільнився з роботи і потребує допомоги в оплаті комуналки з об’єктивних причин. Соціально несправедливо брати до уваги його минулорічні доходи, коли він міг самотужки сплачувати рахунки за тепло, електроенергію та воду. Тому Уряд пішов назустріч таким людям, адаптуючи їх соціальний стан до дати призначення субсидії», - наголосив Андрій Рева.

Крім того, у травні-червні цього року виникли затримки з перепризначенням субсидій на літній період, бо фіскальна служба не змогла вчасно надати інформацію про доходи громадян за I квартал цього року. Особливо помітно це було у великих містах. Уряд врахував і цей аргумент.

Відтак на новий опалювальний сезон 2017/18 рр. – з 1 жовтня 2017р - при розрахунку розміру субсидії будуть враховані доходи громадян за I і II квартал 2017 року, а на неопалювальний період – з 1 травня 2018 року - за III і IV квартал 2017 року.

Також Уряд наблизив соціальні нормативи газу на приготування їжі та підігрів води до фактичного споживання цих послуг.

«Рівень оснащеності індивідуальними лічильниками газу є поки низьким. А там де він є, статистика каже, що соціальні нормативи є завищеним - сім'я стільки не споживає. То чому повинна платити за нормативами? Уряд проаналізував ситуацію і наблизив соціальні норматив газу на приготування їжі та підігрів води до фактичного споживання послуги», - каже Міністр.

Крім того, за такими нормами формуватимуться рахунки для тих сімей, в яких немає лічильників на газ, та які не є субсидіантами. Такі люди платитимуть менше. Рішенням Урядом внесено зміни і до Постанови КМУ №203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників».

З 1 жовтня 2017 року діятимуть такі нові соціальні нормативи на газ:

• на газову плиту (приготування їжі) - 3,3 м3 на особу;

• на газову плиту (приготування їжі і підігрів води) – 5,4 м3 на особу;

• на газову плиту і водонагрівач – 10,5 м3 на особу.

Нагадаємо, через завищені соціальні нормативи, які не відповідали реальному рівню споживання і не стимулювати громадян до економії енергоресурсів, держава в минулому опалювальному сезоні (2016-2017рр) «переплатила» по субсидіях більш як 8,2 млрд. гривень.



По материалам: КМУ
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131030 · Ответов: 0 · Просмотров: 6
 

>  Робоча субота, а у вас — відпустка
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Чи повинен працівник виходити на роботу 19.08.2017 р., якщо у період з 21.08.2017 р. по 04.09.2017 р. він перебуватиме у щорічній відпустці?

З метою створення сприятливих умов для відзначення святкових і неробочих днів та раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України періодично приймає розпорядження щодо перенесення робочих днів, повідомляє "Вісник. Офіційно про податки".

Зазначені розпорядження мають рекомендаційний характер і дають змогу відповідним чином змінювати дні роботи, однак остаточне рішення щодо виконання чи невиконання таких рішень уряду приймає безпосередньо керівник підприємства, установи, організації.

Тому всі питання щодо перенесення робочих днів повинні вирішуватися роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа. Роботодавці не позбавлені права з урахуванням думки трудового колективу приймати рішення про перенесення інших робочих днів, ніж ті, що рекомендовані для перенесення Кабінетом Міністрів України, або не переносити взагалі.

У разі якщо прийнято рішення про перенесення робочих днів, змінюється графік роботи підприємства, установи, організації та норма тривалості робочого часу в місяцях, у яких передбачено перенесення робочих днів.

Відповідно всі дії щодо надання відпусток чи виходу на роботу мають здійснюватися на підставі прийнятого на підприємстві рішення про перенесення робочих днів, тобто за графіком роботи підприємства.

Отже, якщо робочий день за 25.08.2017 р. було перенесено наказом керівника на суботу 19.08.2017 р., працівник має працювати в цю суботу, оскільки за графіком роботи вона є робочою.

При цьому відсутність працівника на роботі у зазначений робочий день без поважної причини може розглядатися як прогул.

Автор: Олена Усенко, головний спеціаліст сектору режимів праці, відпочинку та норм праці Департаменту заробітної плати та умов праці Мінсоцполітики України



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131029 · Ответов: 0 · Просмотров: 13
 

>  Семінар за кордоном: чи доведеться роботодавцю заплатити ПДФО
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Кошти, сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2017 році – 9600 грн за кожний місяць навчання, та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).

При порушенні умов та в частині перевищення суми, визначеної п. п. 165.1.21 Податкового кодексу України, суми, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи, прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Щодо участі працівника у семінарах та конференціях то варто врахувати наступне. Якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сплачена юридичною особою (роботодавцем) сума за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас, якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.




  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131028 · Ответов: 0 · Просмотров: 8
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу, отриманого платником податку внаслідок відступлення права вимоги (лист ДФС від 15.08.2017 р. № 1612/Д/99-99-13-02-03-14/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.08.2017 р. № 1612/Д/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення... щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу, отриманого платником податку внаслідок відступлення права вимоги, і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством, зокрема Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

Відповідно до ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦКУ зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 512 ЦКУ визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім визначених ст. 165 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків.

Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (далі - збір) (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (збору) до бюджету визначено ст. 168 ПКУ.

Враховуючи викладене, у разі якщо за договором про відступлення права вимоги до договору про спільну діяльність у будівництві до нового кредитора - фізичної особи переходять права первісного кредитора - фізичної особи у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, то у первісного кредитора не виникає об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131027 · Ответов: 0 · Просмотров: 5
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Про порядок реєстрації особи як платника ПДВ та виникнення податкових зобов'язань з ПДВ (лист ДФС від 15.08.2017 р. № 1613/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.08.2017 р. № 1613/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок реєстрації особи як платника ПДВ та виникнення податкових зобов'язань з ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку реєстрації особи як платника ПДВ і виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу I ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Водночас пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що для операцій з постачання програмної продукції, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту ПКУ до програмної продукції належать:

результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

криптографічні засоби захисту інформації.

Правила визначення дати податкових зобов'язань з ПДВ встановлено статтею 187 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, дата надходження авансового платежу є датою виникнення у платника ПДВ - постачальника (продавця) товарів/послуг податкових зобов'язань з ПДВ.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за N 1456/26233.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

При цьому до загального обсягу оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не враховується.

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V ПКУ для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ (далі - Заява).

Враховуючи викладене, у разі якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг, на митній території України, що підлягають. оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V ПКУ, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. гривень, то така особа згідно з вимогами ПКУ повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву і відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.

При цьому звертаємо увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, але не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (пункт 183.10 статті 183 розділу V ПКУ).

Обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. гривень.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131026 · Ответов: 0 · Просмотров: 5
 

>  Нормативна база: Листи: НБУ: Щодо Положення про застосування електронного підпису в банківській системі України (лист НБУ від 17.08.2017 р. № 56-0007/57106)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 17.08.2017 р. № 56-0007/57106

Департамент безпеки

Банкам України



Повідомляємо, що постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2017 року N 78 затверджено Положення про застосування електронного підпису в банківській системі України (далі - Положення).

Положенням визначені види електронного підпису, які застосовуються у банківській системі України, та встановлені вимоги щодо застосування кожного з видів електронного підпису.

Положення розроблене з метою створення умов для застосування безпаперових технологій під час надання банківських послуг, що сприятиме:

- підвищенню якості, зручності та швидкості обслуговування банками своїх клієнтів;

- зменшенню собівартості банківських продуктів.

Положення опубліковано 16.08.2017 на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку України у розділі "Законодавство - Нормативно-правові та інші акти Національного банку України - Постанови Правління Національного банку України" (https://bank.gov.ua/document/download?docId=53735070) та набуло чинності 17.08.2017.



Заступник директора
Департаменту безпеки


А. М. Кудін



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131025 · Ответов: 0 · Просмотров: 1
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року N 480 (лист ДФС від 14.08.2017 р. № 21674/7/99-99-14-01-02-17)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 14.08.2017 р. № 21674/7/99-99-14-01-02-17

Головним управлінням ДФС в областях та м. Києві
Офісу великих платників податків ДФС



Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року N 480

Державна фіскальна служба України з метою забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення повідомляє.

27 липня 2017 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року N 480 "Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи" (далі - Перелік).

Перелік прийнято на виконання пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), згідно з яким господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.

Згідно з частиною другою цього підпункту якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним визнаються неконтрольованими за відсутності інших критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, або які є резидентами цих держав.

Щодо визначення звітного періоду

Згідно з пп. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 Кодексу для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Таким чином, господарські операції із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, будуть визнаватись неконтрольованими, у разі сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному календарному році, в якому здійснювались зазначені господарські операції.

Щодо підтвердження сплати податку нерезидентом

Стаття 39 Кодексу не визначає документа та органу, який має видавати документ для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом. Водночас з урахуванням п. 103.5 ст. 103 Кодексу, ДФС рекомендує платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Зазначена рекомендація не обмежує платника податків у самостійному виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році.

Такий документ або відповідна інформація має бути надана на запит контролюючого органу у випадках, передбачених пп. 4 п. 2 розділу III Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 N 706, зареєстрованим у Мін'юсті 03.09.2015 за N 1055/27500 (зі змінами), та/або під час проведення документальних перевірок.

Разом з цим нерезидентом, який не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок), вважається нерезидент звільнений відповідно до законодавства країни реєстрації від його сплати у звітному році, незалежно від підстав та причин такого звільнення, або ставку оподаткування податку на прибуток (корпоративний податок) для такого нерезидента встановлено у розмірі нуль відсотків.

Наприклад, платник податків здійснював господарські операції із нерезидентом із Канади з організаційно-правовою формою Limited Partnership (LP). Контрагент-нерезидент надав платнику податків довідку Податкового управління Канади, що він у звітному році сплатив податок на прибуток у сумі 250 тис. канадських доларів. В такому випадку, за умови, що нерезидент не є пов'язаною особою з платником податків, та/або операції не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів, враховуючи те, що Канада не входить до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, господарські операції платника податків з таким нерезидентом не визнаються контрольованими, незважаючи на включення організаційно-правової форми нерезидента у Перелік.

Щодо підтвердження резидентства контрагента - нерезидента

Контрольованими операціями згідно з пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, зокрема, визнаються господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Враховуючи п. 103.5 ст. 103 Кодексу статус податкового резидентства може бути підтверджено, зокрема, довідкою, яка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і яка повинна бути належним чином легалізована, перекладена згідно із законодавством України.

Такий документ має бути надано платником податків на запит контролюючого органу у випадках, передбачених пп. 4 п. 2 розділу III Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 N 706, зареєстрованим в Мін'юсті 03.09.2015 за N 1055/27500 (зі змінами), та/або під час проведення документальних перевірок.

Особливості застосування Переліку у 2017 році

Із врахуванням п. 41 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу господарські операції, визначені пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими з дати набрання чинності Переліком.

Отже, у разі відповідності господарських операцій критеріям, визначеним пп. "г" пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, вони можуть визнаватись контрольованими з 27 липня 2017 року.

Водночас умови, визначені пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (річний дохід платника податків та обсяг господарських операцій з кожним контрагентом), розраховуються для 2017 року за підсумками всього звітного (календарного) року.

Наприклад, річний дохід платника податків від будь-якої діяльності за 2017 рік перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків).

Протягом року платник здійснював господарські операції із нерезидентом із Великобританії з організаційно-правовою формою Limited Liability Partnership (LLP). Загальний обсяг господарських операцій з ним протягом 2017 року досяг 19 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків), при цьому в період з 01.01.2017 по 26.07.2017 обсяг операцій - 11 млн. грн., а з 27.07.2017 по 31.12.2017 - 8 млн. гривень.

Господарські операції, здійснені в період з 27.07.2017 по 31.12.2017, на суму 8 млн. грн. є контрольованими та підлягають відображенню у Звіті про контрольовані операції за 2017 рік.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів з метою використання у роботі та забезпечити врахування під час проведення контрольно-перевірочної роботи та процедур адміністративного оскарження.



Перший заступник Голови

С. В. Білан



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131024 · Ответов: 0 · Просмотров: 1
 

>  СБУ попереджає про можливу нову кібератаку на мережі українських установ та підприємств і просить дотримуватися розроблених рекомендацій
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 19:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Служба безпеки України попереджає про можливу нову кібератаку на мережі українських установ та підприємств і просить дотримуватися розроблених рекомендацій.

Як відомо, 27 червня цього року Україна піддалась масштабній кібератаці з використанням шкідливого програмного забезпечення ідентифікованого як комп’ютерний вірус «Petya».

Під час аналізу наслідків і передумов цієї атаки було встановлено, що їй передував збір даних про підприємства України (електронні пошти, паролі до облікових записів, які використовуються підприємствами та їхніми співробітниками, реквізити доступу до командно-контрольних серверів і хеш-дані облікових записів користувачів в уражених системах та інша інформація, яка відсутня у відкритому доступі), з подальшим їх приховуванням у файлах cookies та відправленням на командний сервер.

Фахівці СБУ припускають, що саме ця інформація і була ціллю першої хвилі кібератаки та може бути використана справжніми ініціаторами як для проведення кіберрозвідки, так і в цілях подальших деструктивних акцій.

Про це свідчить виявлена фахівцями під час дослідження кібератаки «Petya» утиліта Mimikatz (інструмент, що у т.ч. реалізує функціонал Windows Credentials Editor і дозволяє отримати високопривілейовані аутентифікаційні дані з системи у відкритому вигляді), яка використовує архітектурні особливості служби Kerberos в Microsoft Active Directory з метою прихованого збереження привілейованого доступу над ресурсами домену. Робота служби Kerberos базується на обміні та верифікації так званих квитків доступу (TGT-квитків).

У регламентах з інформаційної безпеки більшості установ та організацій зміна паролю користувача krbtgt не передбачена.

Таким чином у зловмисників, які внаслідок проведеної кібератаки «Petya» несанкціоновано отримали адміністративні відомості, з'явилася можливість генерації умовно безстрокового TGT-квитка, виписаного на ідентифікатор вбудованого адміністратора системи (SID 500). Особливістю згаданого TGT-квитка є те, що за умов відключення скомпрометованого облікованого запису, аутентифікація по Kerberos буде легітимною та сприйматиметься системою. Для підвантаження TGT-квитка в адресний простір операційної системи root-повноваження не потрібні.

З огляду на наведене, а також враховуючи тривалий час знаходження в скомпрометованих 27.06.17 інформаційно-телекомунікаційних системах шкідливого програмного забезпечення, яке за своїми прихованими функціями могло виконувати підготовчу фазу для реалізації другої хвилі атакуючих дій шляхом перехоплення реквізитів керування доступом та політиками безпеки в ІТС, системним адміністраторам або уповноваженим особам з інформаційної безпеки таких систем рекомендовано у найкоротший термін провести такі дії за наведеним порядком:

  1. здійснити обов’язкову зміну паролю доступу користувача krbtgt;
  2. здійснити обов’язкову зміну паролів доступу до всіх без винятку облікових записів в підконтрольній доменній зоні ІТС;
  3. здійснити зміну паролів доступу до серверного обладнання та до програм, які функціонують в ІТС;
  4. на виявлених скомпрометованих ПЕОМ здійснити обов’язкову зміну всіх паролів, які зберігались в налаштуваннях браузерів;
  5. повторно здійснити зміну паролю доступу користувача krbtgt;
  6. перезавантажити служби KDC.
Рекомендуємо у подальшому уникати збереження в ІТС автентифікаційних даних у відкритому вигляді (використовувати для таких цілей спеціалізоване програмне забезпечення).

Інформація по темі:
Нацбанк попередив: українські комп'ютери збираються атакувати за допомогою Word




По материалам: Прес-центр СБ України
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131023 · Ответов: 0 · Просмотров: 17
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо реалізації пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (лист ДФС від 14.08.2017 р. № 1599/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 11:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 14.08.2017 р. № 1599/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про плату за землю

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу Украйни (далі - Кодекс), надає індивідуальну податкову консультацію щодо реалізації пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Товариство поінформувало, що зверталося до контролюючих органів з проханням забезпечити дотримання положень Кодексу в частині права уточнення податкових зобов’язань з плати за землю за земельні ділянки, розташовані у зоні проведення антитерористичної операці (далі - АТО), задекларовані у 2014 році. Уточнюючі податкові декларації не були прийняті у зв’язку зі спливом строку позовної давності. Товариство звертається за роз’ясненням шляхів реалізації прав платника згідно з пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено АТО, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Повідомляємо, що згідно з Кодексом, тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України (пп. 38.1 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. N 1085 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.05.2015 р. N 428-р).

Таким чином дія пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу розповсюджується на земельні ділянки, розташовані у населених пунктах, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. N 1085 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.05.2015 р. N 428-р) з урахуванням строків внесення до вказаних переліків (або вилучення з них) конкретних населених пунктів.

Нараховані та сплачені за період проведення АТО суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка у банку.

До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність (частина друга пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Керуючись п. 50.1 ст. 50 Кодексу, Товариство має подати уточнюючий розрахунок по податкових декларацій, що містять розрахунки зобов’язань з плати за землю за земельні ділянки, на які поширюється дія пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, а саме за податкові періоди 2014 - 2016 років.

Водночас з метою забезпечення реалізації права платників податків щодо надання уточнюючих декларацій з плати за землю, за періоди щодо яких минув термін позовної давності, ДФС готує пропозиції про внесення змін до програмного забезпечення та пропонує Товариству подати такі уточнюючі декларації після впровадження зазначених змін, про що буде повідомлено на офіційному порталі ДФС.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131021 · Ответов: 0 · Просмотров: 15
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо правильності зазначення у податковій накладній коду товару згідно з УКТ ЗЕД (лист ДФС від 14.08.2017 р. № 1598/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 11:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 14.08.2017 р. № 1598/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Щодо правильності зазначення у податковій накладній коду товару згідно з УКТ ЗЕД

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо правильності зазначення у податковій накладній коду товару згідно з УКТ ЗЕД та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. N 276) (далі - Порядок N 1307).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах "а" - "і" пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема одним із таких реквізитів є код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП); платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19 вересня 2013 року N 584-VII "Про Митний тариф України".

Водночас підпунктом 2 пункту 16 Порядку N 1307 передбачено, що ДФС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V ПКУ.

Довідник умовних кодів товарів, які відсутні в УКТ ЗЕД, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--pere...ki-/288992.html.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131020 · Ответов: 0 · Просмотров: 12
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентом (власником програмного забезпечення) резиденту послуг із розробки, зміни та доопрацювання функціональної складової програмного забезпечення, а саме
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 11:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 14.08.2017 р. № 1597/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентом (власником програмного забезпечення) резиденту послуг із розробки, зміни та доопрацювання функціональної складової програмного забезпечення, а саме зміни програмного коду програмного забезпечення та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно із Законами України від 23 березня 2000 року N 1587-III "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" (далі - Закон N 1587), від 23 грудня 1993 року N 3792-ХІІ "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон N 3792) комп'ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).

Примірником комп'ютерної програми є копія комп'ютерної програми, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із цієї комп'ютерної програми і містить усі зафіксовані в комп'ютерній програмі рухомі зображення чи їх частину (як із звуковим супроводом, так і без нього) (стаття 2 Закону N 1587).

При ЦЬОМУ компонентами комп’ютерної програми є частини програмного забезпечення, які можуть бути частинами (модулями), на основі або за допомогою яких створюється певна програма, та/або діяти як самостійні комп’ютерні програми.

Отже, враховуючи положення Законів N 1587 і N 3792, зазначений у зверненні програмний код програмного забезпечення підпадає під визначення компонента такого програмного забезпечення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що для операцій з постачання програмної продукції, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування податком операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту ПКУ до програмної продукції належать:

результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

криптографічні засоби захисту інформації.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції визначено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. N 536 (далі - УПК N 536), крім положень УПК N 536, якими визначено порядок оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання програмної продукції, що був чинний до 01.01.2015 р.

Зокрема, в УПК N 536 визначено, що операції із постачання програмної продукції від нерезидента резиденту на митну територію України та від резидента нерезиденту не оподатковуються ПДВ.

Операції з постачання окремих компонентів програмної продукції, на основі або за допомогою яких створюється певна програмна продукція, або які можуть діяти як самостійні комп'ютерні програми, звільняються від оподаткування ПДВ.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення типу причини і умовних кодів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової Накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. N 276).

Для операцій, що оподатковуються ПДВ, і операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, складаються окремі податкові накладні (пункт 201.5 статті 201 розділу V ПКУ).

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 201.9 статті 201 розділу V ПКУ).

У разі звільнення від оподаткування ПДВ у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування ПДВ (пункт 201.3 статті 201 розділу V ПКУ).

Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг (робіт) із розробки програмної продукції повідомляємо, що у разі якщо виконавці таких послуг (робіт) не набувають права власності на програмну продукцію у процесі її створення, а після завершення виконання таких послуг (робіт) право власності на готову програмну продукцію (її компоненти) набуде замовник, то такі операції не підпадають під дію положень, визначених пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та оподатковуються у загальновстановленому порядку. При цьому оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг здійснюється з урахуванням місця постачання таких послуг.

Разом з цим слід зазначити, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V ПКУ (пункт 201.14 статті 201 розділу V ПКУ).



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131019 · Ответов: 0 · Просмотров: 16
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо порядку включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у зв’язку з придбанням товарів/послуг, основних фондів за рахунок бюджетних коштів (за кодом бюджетної класифікації 3210 "Капітальні тран
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 11:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 14.08.2017 р. № 1596/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у зв’язку з придбанням товарів/послуг, основних фондів за рахунок бюджетних коштів (за кодом бюджетної класифікації 3210 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)") та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Порядок формування податкового кредиту з ПДВ визначено статтею 198 розділу V ПКУ.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для нарахування платником податку - покупцем товарів/послуг сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 р. N 333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 р. за N 456/20769, із змінами і доповненнями (далі - Інструкція N 333), видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються, зокрема, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 3210 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)".

Пунктом 1.6 Інструкції N 333 визначено, що капітальні трансферти - це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом ряду років або таких, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача (донора), так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.

Таким чином, якщо отримання платником ПДВ коштів, які виділяються з бюджету у вигляді капітальних трансфертів за кодом бюджетної класифікації 3210 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)", не передбачає постачання товарів/послуг, то об'єкта оподаткування ПДВ при отриманні таких коштів не виникає.

Якщо зазначені кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, основних фондів, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

При цьому товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, можуть бути віднесені до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131018 · Ответов: 0 · Просмотров: 18
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо можливості зазначення платником податку у податковій накладній номера та дати цивільно-правового договору, у межах якого відбувається постачання товарів/послуг (лист ДФС від 14.08.2017 р. № 1595/6/99-99-15-03-
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 11:00


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 14.08.2017 р. № 1595/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо можливості зазначення платником податку у податковій накладній номера та дати цивільно-правового договору, у межах якого відбувається постачання товарів/послуг, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Кодексу, повідомляє.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Пунктом 201.2 статті 201 Кодексу визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Законом України від 16.07.2015 року N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" з 29.07.2015 року з обов'язкових реквізитів податкової накладної виключено реквізит "Вид цивільно-правового договору" (підпункт "и" пункту 201.1 статті 201 Кодексу).

Згідно з формою та порядком заповнення податкової накладної, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (далі - Порядок N 1307), графи для зазначення виду цивільно-правового договору у податковій накладній не передбачено.

Водночас реквізит "Номенклатура товарів/послуг продавця", який віднесено до складу обов’язкових (підпункт "е" пункту 201.1 статті 201 Кодексу), має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг, та не повинен містити інших даних, зокрема щодо номера та дати цивільно-правового договору.

Таким чином, відображення реквізиту "Вид цивільно-правового договору" у податковій накладній не передбачено.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131017 · Ответов: 0 · Просмотров: 16
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо порядку уточнення показників податкової звітності з ПДВ за березень 2015 року (лист ДФС від 14.08.2017 р. № 1594/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 10:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 14.08.2017 р. № 1594/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку уточнення показників податкової звітності з ПДВ за березень 2015 року та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодекс).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено пунктом 33, згідно з яким за вибором платника податку, який він відображав у заяві, що подавалася у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року без проведення перевірок, передбачених статтею 200 Кодексу, зокрема, збільшували розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу (далі - реєстраційна сума), з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Таке збільшення податкового кредиту підлягало відображенню у рядку 20.2 розділу III податкової декларації з ПДВ, форма якої була чинна на дату такого збільшення (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. N 966 зі змінами та доповненнями).

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Кодексу у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, при виявленні платником податку помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій звітності з ПДВ, платник податку має право скласти уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ (далі - уточнюючий розрахунок) за звітний (податковий) період, у якому допущено таку помилку (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та виправити неправильно відображені показники.

Форма і порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість та уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289 (далі - наказ N 21).

Враховуючи, що чинна форма податкової звітності з ПДВ містить номери і назви рядків, відмінні від форми звітності, що була чинна у податковий період, який підлягає уточненню, відповідні уточнені показники потрібно вписувати до найбільш відповідних за змістом рядків чинної форми уточнюючого розрахунку.

Пунктами 5 та 6 розділу VI наказу N 21 встановлено, що уразі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Водночас повідомляємо, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

При цьому оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій платника податку може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131016 · Ответов: 0 · Просмотров: 13
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо правомірності отримання статусу неприбуткової організації представництвом нерезидента (лист ДФС від 11.08.2017 р. № 1584/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 10:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8515
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 11.08.2017 р. № 1584/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо правомірності отримання статусу неприбуткової організації представництвом нерезидента, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно з пп. "а" пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нерезиденти - це, зокрема іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом (абз. перший п. 64.5 ст. 64 Кодексу).

Відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації акредитується в Україні без надання статусу юридичної особи в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (ст. 20 Закону України "Про громадські об’єднання").

Відповідно до пп. 8313 п. 3 Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. N 228, Мінюст здійснює відповідно до закону державну реєстрацію, зокрема, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій.

У Свідоцтві про реєстрацію структурного осередку громадської (неурядової) організації зарубіжної держави в Україні від 18.11. 2010 р. N 249, виданого Міністерством юстиції України, зазначено, що Філія громадської організації "…." не є юридичною особою.

Особливості оподаткування неприбуткових установ та організацій, внесення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) до 01.01.2015 р., були встановлені ст. 157 Кодексу.

З 01 січня 2015 року змінено порядок оподаткування податком на прибуток підприємств, у тому числі неприбуткових підприємств, установ та організацій.

Відповідно до пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року N 440 (далі - Порядок).

Пунктом 4 Порядку встановлено, що до Реєстру включаються неприбуткові організації - юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ.

Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу встановлений перелік установ та організацій, що можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, при умові їх відповідності вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Таким чином, до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій може бути включено неприбуткову організацію, що має статус юридичної особи, утворена та зареєстрована відповідно до законів України, що регулюють діяльність відповідної неприбуткової установи та організації.

Представництво нерезидента, що є відокремленим підрозділом чи філією іноземної організації, яке не є юридичною особою відповідно до законодавства України, не може бути зареєстроване як неприбуткова організація і відповідно не може бути включене до Реєстру з 01.01.2015 р.

Згідно з пп. першим п. 3.4 р. III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 р. N 462) (далі - Порядок), відокремлені підрозділи юридичних осіб - нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 розд. I Кодексу, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням.

Що стосується відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, який не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то пп. другим п. 3.4 р. III Порядку передбачено, що він стає на облік як платник, який зобов’язаний сплачувати податки і збори відповідно до Кодексу. При цьому встановлено, що взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з пп. другим п. 3.4 р. III Порядку не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.

Отже, враховуючи вищезазначене, якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність в Україні і не підпадає під визначення "постійне представництво", наведене у пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то воно не повинно реєструватися платником податку на прибуток, подавати декларацію з податку на прибуток підприємства та сплачувати податок на прибуток.

Після виключення організації з Реєстру з 01.07.2017 року така організація є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Підпунктом 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Кодексу передбачені базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій.

Неприбуткова організація, яка не включена до нового Реєстру, враховуючи особливості визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, разом з фінансовою звітністю подає звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р. у термін, передбачений для річного звітного періоду.

За період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. така організація прирівнюється до новоствореної і подає до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131015 · Ответов: 0 · Просмотров: 17
 

339 страниц V   1 2 3 > » 

Новые сообщения  Открытая тема (есть новые ответы)
Опрос  Опрос (есть новые голоса)
Нет новых сообщений  Открытая тема (нет новых ответов)
Нет новых голосов  Опрос (нет новых голосов)
Популярная тема  Горячая тема (есть новые ответы)
Закрыта  Закрытая тема
Нет новых  Горячая тема (нет новых ответов) Перемещена  Тема перемещена
 

RSS Текстовая версия Сейчас: 19.08.17, 3:51
1С Предприятие 8.3, 1С Предприятие 8.2, 1С Предприятие 8.1, 1С Предприятие 8.0, 1С Предприятие 7.7, Литература 1С, Общие вопросы по администрированию 1С, Методическая поддержка 1С - всё в одном месте: на Украинском 1С форуме!

Курсы валют: доллар США к гривне Курсы валют: евро к гривне Курсы валют: российский рубль к гривне