Заказы на доработку 1С (сервис удаленной работы)

Хранилище

База знаний
Неназначенных незавершенных заказов: 2
Бесплатные отчеты, обработки, конфигурации, внешние компоненты для 1С Статьи, описание работы, методики по работе с 1С

Здравствуйте, гость ( Войти | Зарегистрироваться )

167 страниц V   1 2 3 > » 

>  «Кодим» в налоговой накладной: «горячий» инструктаж
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997




Автор : Казанова Марина, налоговый эксперт, m.kazanova@buhgalter911.com

С 1 января 2017 года плательщикам НДС добавилось новых хлопот — теперь при поставке любых (!) товаров и услуг в налоговой накладной / расчете корректировки должен обязательно указываться код таких товаров/услуг. Поскольку это «новшество» следует применять уже сейчас, разберем самые «горячие» вопросы, связанные с «кодировкой».



Итак, еще раз отметим, что начиная с 01.01.2017 г. обязательным реквизитом налоговой накладной является ( п.п. «і» п. 201.1 НКУ):

— при поставке товаров — код УКТ ВЭД (обратите внимание: его теперь нужно указывать при поставке любых товаров, а не только импортных или подакцизных);

— при поставке услуг — код услуг согласно Классификатору ДК 016:2010*. Напомним, что для целей НДС нет различий между поставкой услуг и поставкой работ. Работы вписываются в определение поставки услуг.

* Государственный классификатор продукции и услуг ДК 016:2010.

Теперь заявленные ответы на «горячие» вопросы.



Нужно ли указывать код в декабрьских налоговых накладных, регистрируемых в январе? Нет, не нужно. Код УКТ ВЭД / код услуг обязателен в налоговых накладных, которые составляются начиная с 01.01.2017 г. (т. е. первое событие по которым приходится на 2017 год). Для налоговых накладных за декабрь 2016 года, которые будут регистрироваться в январе, действуют старые правила — код УКТ ВЭД обязателен только для подакцизных/импортных товаров.



Где брать коды и как их указывать в налоговой накладной? Начнем с небольшого утешения. Если речь идет о поставке НЕподакцизного или НЕимпортного товара, а также услуг, то код УКТ ВЭД / код услуги можно указывать не полностью, а ограничиться только первыми четырьмя цифрами этого кода. Для импортных/подакцизных товаров — код УКТ ВЭД, как и раньше, указывается полностью.

Это прямо указано в п.п. «і» п. 201.1 НКУ.

Где брать коды? Следует учесть: при определении кодов по товарам нужно пользоваться одним классификатором, а для услуг — другим.

Для товаров — ориентируемся на УКТ ВЭД ( Закон Украины «О Таможенном тарифе Украины» от 19.09.2013 г. № 584-VII). Для услуг — код берем из Классификатора ДК 016:2010 (в электронном виде его можно найти по ссылке: http://dkpp.rv.ua). Важно! Классификатор ДК 016:2010, несмотря на то, что он содержит не только коды услуг, но и коды продукции, НЕ следует использовать для определения кодов УКТ ВЭД по товарам.

Код УКТ ВЭД по товарам проставляем в гр. 3 налоговой накладной (гр. 4 расчета корректировки). Очевидно, что в этой же графе должен указываться и код услуг согласно Классификатору ДК 016:2010.



Программное обеспечение пропускает на регистрацию январские налоговые накладные без кода УКТ ВЭД — будут ли они действительны? Если налоговая накладная подлежит выдаче покупателю, то без кода УКТ ВЭД / кода услуг налоговую накладную лучше не регистрировать. Ведь без заполненного кода УКТ ВЭД по налоговой накладной, дата составления которой приходится на 2017 год, покупатель не будет иметь права на налоговый кредит.



Как определить код при поставке услуг? Как мы отметили выше, код услуги следует брать из Классификатора ДК 016:2010. При определении кода услуги полезно ориентироваться на коды КВЭД. А далее по Классификатору ДК 016:2010 нужно детализировать этот код до первых четырех цифр. Например, берем код 77 «Послуги щодо оренди, прокату та лізингу» → 77.1 «Послуги щодо оренди та лізингу автотранспортних засобів» → 77.12 «Послуги щодо оренди та лізингу вантажних автомобілів. Код 77.12 и нужно вписать в гр. 3 налоговой накладной.

По той же сдаче в аренду недвижимости код «68.20» («послуги щодо оренди й експлуатування власної чи взятої у лізинг нерухомості»).

Пока остается открытым вопрос, указывать код услуги с точкой или нет. Считаем, что точка все-же нужна. В том числе по той причине, что коды УКТ ВЭД и коды в Классификаторе ДК 016:2010 могут дублировать друг друга («вбиваем» код услуги получаем код товара ).

Однако этот момент еще должны разъяснить налоговики. В любом случае наличие/отсутствие точки не должно влиять на действительность налоговой накладной.



Указывать ли коды товаров/услуг в итоговых налоговых накладных (с типом причины «11»)? Напомним: раньше, если в ассортименте проданных за день товаров попадались импортные и/или подакцизные товары, налоговики требовали в итоговой налоговой накладной такие товары выделять отдельными строками и группировать их по кодам УКТ ВЭД (разъяснение в категории 101.17 ЗІР). Но этим требованием можно было пренебречь. Ведь никаких негативных последствий от неуказания кода УКТ ВЭД в итоговой налоговой накладной не было.1

Сейчас с этим дела обстоят похуже. Ведь штрафы за несвоевременную регистрацию налоговых накладных, исходя из ст. 1201 НКУ, теперь будут применяться и к налоговым накладным, которые не выдаются покупателю. А значит, их придется также регистрировать. А дальше все будет зависеть от того, будет ли Единый реестр пропускать налоговые накладные на регистрацию без кода УКТ ВЭД. Мы полагаем, что, скорее всего, его настроят так, что без кода зарегистрировать налоговую накладную не получится. В этом случае в итоговых накладных придется группировать товары по кодам УКТ ВЭД .

Но напомним, что для «отечественных» товаров можно ограничиться указанием первых четырех знаков кода УКТ ВЭД.



Указывать ли коды товаров/услуг в «самосводных» налоговых накладных (составленных по пп. 198.5 и 199.1 НКУ)? В таких налоговых накладных указывать код УКТ ВЭД не имеет смысла. И раньше гр. 3 в таких налоговых накладных оставляли пустой. Полагаем, вскоре это подтвердят и налоговики.



Выполняем работы. Нужно ли, помимо кода услуг, указывать и коды УКТ ВЭД на используемые материалы? Все зависит от того, что предусмотрено договором. Если договор предусматривает выполнение работ и стоимость материалов включена в стоимость работ, то перечислять номенклатуру используемых материалов и коды УКТ ВЭД на них не нужно. Достаточно определить код выполняемой работы.

Если же по договору происходит поставка материалов/оборудования + выполнение работ по их установке/монтажу, то, помимо перечня выполняемых работ (с кодами услуг на них), придется приводить и номенклатуру используемых материалов (с указанием их кода УКТ ВЭД).

Это же правило касается и случая, когда стоимость материалов не включена в стоимость работ, а выделяется отдельно.



Собираем товар (компьютер) из комплектующих. Что указывать в налоговой накладной? Если комплектация подпадает под критерии простых сборочных операций, то, скорее всего, налоговики захотят видеть поэлементно и комплектующие «собранного» товара с указанием соответствующего кода УКТ ВЭД напротив каждого из них (как ранее для товаров, собранных из импортных комплектующих).

Напомним: к простым сборочным операциям относятся составление изделия при помощи простого крепежного материала (винтов, болтов, гаек и т. п.), клепания, склеивания или монтажа готовых узлов с помощью сваривания (кроме изготовления сложных изделий путем сваривания), а также прочие операции, необходимые в процессе составления и не связанные с переработкой/обработкой товаров.



Ошибки в коде: какие будут последствия? До 1 июля 2017 года продолжает действовать норма п. 201.10 НКУ, согласно которой налоговая накладная с ошибками в обязательных реквизитах, которые не мешают идентифицировать осуществленную операцию, дают право на налоговый кредит.

Но такой реквизит, как код товара по УКТ ВЭД — исключение из этого правила ( п. 201.10 НКУ). Поэтому отсутствие кода УКТ ВЭД или ошибки в нем могут лишить покупателя права на налоговый кредит.

При этом отметим, что в вышеприведенную «либеральную» норму п. 201.10 НКУ законодатели забыли внести оговорку о коде услуг. А значит, ошибка в коде услуг, если в остальном налоговая накладная позволяет идентифицировать операцию, не лишает плательщика права на налоговый кредит .

Отсутствие кода УКТ ВЭД или ошибки в нем могут лишить покупателя права на налоговый кредит.

До 31.12.2017 г. за ошибки в кодах в зарегистрированной налоговой накладной штрафовать по п. 1201.3 НКУ не будут ( п. 351 подразд. 2 разд. XX НКУ). Но это «освобождение» от штрафов касается поставщика, если налоговики явятся к нему с проверкой по жалобе покупателя на ошибки в налоговой накладной.

А вот такой же «зеркальной» нормы для покупателя, которая бы позволяла ему показать налоговый кредит по налоговой накладной с ошибкой в коде, к сожалению, нет .

Поэтому, если код УКТ ВЭД в налоговой накладной будет неправильным или будет отсутствовать, покупатель вправе показать налоговый кредит только после того, как поставщик составит и зарегистрирует «исправляющий» расчет корректировки к такой налоговой накладной.

Подписаться на «Бухгалтер 911»



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121844 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  Налоговая накладная с «проблемной кодировкой»: исправляем ситуацию
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Скоро только «сказка сказывается». Не все еще «переварили» «кодовое» нововведение. Отсюда вопрос: как быть, если налоговая накладная зарегистрирована в Едином реестре налоговых накладных без кода УКТ ВЭД / кода услуг или с ошибочным кодом? Ответ на этот вопрос — в сегодняшнем видеоуроке от журнала «Бухгалтер 911».





По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121843 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  Налог на прибыль - 2017
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997




Автор : Адамович Наталия, налоговый эксперт

Продолжаем наш марафон — пробежку по новинкам НКУ-реформы*.

* Начало «забега» ? см. в «Налоги и бухгалтерский учет», 2017, № 3

Финотчетность как приложение

Прибыльщики, как и прежде, должны вместе с соответствующей декларацией по налогу на прибыль подавать квартальную или годовую финансовую отчетность. Правда, теперь п. 46.2 НКУ требует подавать финотчетность с каждой декларацией, будь то квартальная или годовая.

Финотчетность теперь имеет статус неотъемлемой части (приложения) к декларации по налогу на прибыль

Если ваш отчетный «налоговоприбыльный» период — год (как и прежде, он установлен для новичков, сельхозпроизводителей и плательщиков с доходом за предыдущий отчетный год не более 20 млн грн.), соответственно подавать придется финотчетность за год. Тем же, кто отчитывается по налогу на прибыль ежеквартально, безоговорочно придется составлять и подавать в составе декларации и квартальную финотчетность.

И тут возникает вопрос по тем плательщикам, которые по НКУ — квартальщики, а по бухучету подают только годовую финотчетность. Это микропредприятия с годовым доходом более 20 млн грн., но до 2 млн евро. Получается, им теперь в угоду НКУ придется подавать налоговикам поквартальную финотчетность.

Учтите! Информация о приложениях, являющихся неотъемлемой частью декларации, теперь обязательный реквизит декларации ( п. 48.3 НКУ). Забудете в декларации сделать отметку о подаваемых приложениях — ваша отчетность не будет иметь статус декларации.

Пару слов о производителях сельхозпродукции, определенной ст. 209 НКУ. Так вот, сельхозпроизводители, как и прежде, могут выбрать «особый» годовой отчетный период ( п.п. 137.4.1 НКУ). Правда, теперь он начинается с 1 июля (!) прошлого года и заканчивается 30 июня текущего года. И при подаче декларации по налогу на прибыль за такой «особый» отчетный период сельхозник должен будет подать в составе такой декларации аж три комплекта финотчетности ( п. 46.2 НКУ):

1) за первое полугодие прошлого года;

2) за прошлый год;

3) за первое полугодие текущего года.

Так вот, объектом обложения у сельхозника за такой кривой ? отчетный период будет финрезультат (ФР), определенный «расчетным» путем, как прописано в п.п. 134.1.1 НКУ:

ФР за прошлый год — ФР за I полугодие прошлого года + ФР за I полугодие текущего года

Соответственно рассчитанный таким путем финрезультат (по данным прилагаемой к декларации «тройной» финотчетности) и придется указать сельхознику в стр. 02 декларации по налогу на прибыль за этот «особый» годовой отчетный период.

Амортизация ОС и НМА

НМА по бухучету. Из НКУ убрали налоговое определение нематериальных активов (НМА) — исключили п.п. 14.1.120 НКУ. Чем решили проблему несовпадения налогового и бухгалтерского определений НМА. Ведь некоторых налоговых НМА в бухучете просто не существовало, они бухстандартами определялись как расходы. Например, рекламный ролик или сайт, расходы на создание торговых марок (см. «Налоги и бухгалтерский учет», 2016, № 71, с. 22).

Учтите: переклассифицировать и зачислять в состав налоговых НМА те объекты, которые введены в оборот по бухучетным правилам до 01.01.2017 г., не нужно. Новые правила действуют перспективно.

Переоценки (дооценки, уценки) ОС и НМА. В целях расчета налоговой амортизации стоимость ОС и НМА следует определять без учета их переоценки, проведенной по бухгалтерским правилам ( п.п. 138.3.1 НКУ). Учтите: налоговики настаивали на этом и до 01.01.2017 г., но, на наш взгляд, в 2015 и 2016 годах это было незаконно.

Ускоренная амортизация новых ОС группы 4. Плательщики налога на прибыль, корректирующие финрезультат на разницы, могут в налоговом учете для новых объектов ОС группы 4 установить минимально допустимый срок их амортизации — 2 года ( п. 43 подразд. 4 разд. ХХ НКУ). Главное, чтобы объекты ОС группы 4 (машины и оборудование):

1) были приобретены (расходы понесены/начислены) после 01.01.2017 г.;

2) не были введены в эксплуатацию и не использовались на территории Украины;

3) амортизировались по прямолинейному методу;

4) введены в эксплуатацию плательщиком в период с 01.01.2017 г. до 31.12.2018 г.;

5) использовались в собственной хоздеятельности и

не продавались или не предоставлялись в аренду другим лицам

Исключение: те, у кого основной вид деятельности — услуги по предоставлению в аренду имущества.

Обратите внимание! Во время начисления ускоренной амортизации п.п. 138.3.3 НКУ в части минимально допустимых сроков не применяется. То есть если, например, в бухучете плательщик установит более длительный срок использования нововведенных объектов группы 4 (по факту запланированного использования), то требование об изменении налогового минсрока на больший — бухгалтерский — здесь не сработает.

Учтите: возможность применения ускоренной амортизации ОС группы 4 в случае реорганизации или выделения плательщика сохранится и за правопреемником, получившим такие ОС по распределительному балансу или передаточному акту.

Но будьте внимательны! В случае если до окончания периода начисления ускоренной амортизации надумаете продать или передать в аренду такие ОС, то в том же периоде придется:

— увеличить финрезультат на сумму начисленной амортизации по ускоренному правилу (с даты введения в эксплуатацию по период нарушения);

— уменьшить финрезультат на сумму рассчитанной амортизации таких ОС согласно обычным правилам п. 138.3 НКУ.

Инвестнедвижимость и биологические активы

Хорошая новость: операции с инвестиционной недвижимостью и биологическими активами, оцениваемыми по справедливой стоимости, больше не являются поводом для корректировки финрезультата на разницу из п. 141.2 НКУ. В этом пункте такие операции больше не упоминаются.

Так что высокодоходники больше не обязаны увеличивать финрезультат на сумму бухгалтерской уценки, которая превышает сумму ранее проведенной дооценки таких объектов.

Изменения и дополнения по разницам

Разницы по непроизводственным ОС и НМА ( пп. 138.1 — 138.2 НКУ). Введены дополнительные разницы, касающиеся непроизводственных ОС и нематериальных активов. «На руку» плательщикам изложили и «новое» определение непроизводственных ОС и НМА в п.п. 138.3.2 НКУ как не предназначенных для использования в хоздеятельности. Так что теперь у налоговиков не будет оснований причислять к непроизводственным любые ОС, временно не используемые в хозяйственной деятельности (например, находящиеся на ремонте).

Дальше о самих разницах. Во-первых, это «увеличивающая» разница на ремонтно-улучшительные расходы. Плательщикам, корректирующим свой финрезультат на разницы, придется увеличивать его не только на сумму амортизации непроизводственных ОС и НМА, но и на сумму расходов на ремонт (!), реконструкцию, модернизацию или прочие улучшения непроизводственных ОС или НМА, которые в бухучете включены в расходы. При этом заметим, что ранее налоговики соглашались с невозникновением разниц по «расходным» ремонтам непроизводственных ОС (БЗ 102.05 // «Налоги и бухгалтерский учет», 2016, № 97, с. 14).

Во-вторых, это разницы, возникающие при продаже непроизводственных ОС и НМА:

— увеличить финрезультат придется на сумму остаточной стоимости продаваемого объекта непроизводственных ОС/НМА, определенную в соответствии с П(С)БУ или МСФО;

— уменьшить финрезультат придется на сумму первоначальной стоимости объекта непроизводственных ОС/НМА с учетом расходов на ремонт, реконструкцию, модернизацию или прочие улучшения, в том числе отнесенных на расходы в соответствии с П(С)БУ или МСФО, (!) в сумме, не превышающей сумму доходов от такой продажи.

Заметим, что и до 01.01.2017 г. налоговики практически аналогично предлагали считать разницы при продаже непроизводственных ОС, но при этом не ограничивая первоначальную стоимость полученными доходами (см. письмо Межрегионального ГУ ГФС от 04.12.2015 г. № 26522/10/28-10-06-11 и письмо ГУ ГФС в Запорожской обл. от 26.05.2016 г. № 1749/10/08-01-12-03-11 // «Налоги и бухгалтерский учет», 2016, № 81, с. 10).

А вот при ликвидации непроизводственных ОС/НМА разница только увеличивающая финрезультат (на остаточную стоимость). Уменьшить на первоначальную стоимость ликвидируемых объектов финрезультат нельзя.

Резервы сомнительных долгов и обеспечений. Наконец-то все будет хорошо у плательщиков, создающих в бухучете резерв сомнительных долгов (РСД). Благодаря изменениям, внесенным в п. 139.2 НКУ, резерв сомнительных долгов и вообще вся безнадежная задолженность будут:

1) увеличивать финрезультат:

— на сумму расходов на формирование РСД (как и ранее);

— на сумму расходов от списания дебиторской задолженности сверх суммы РСД (раньше увеличивала финрезультат только «сверхРСДшная» «дебиторка», не отвечающая требованиям из п.п. 14.1.11 НКУ);

2) уменьшать финрезультат:

— на сумму корректировки (уменьшения) РСД, на которую увеличился финрезультат до налогообложения согласно бухправилам (как и раньше);

— на сумму списанной дебиторки (в том числе за счет созданного РСД), отвечающей признакам из п.п. 14.1.11 НКУ (раньше уменьшить финрезультат на эту сумму было нельзя).

Также уточнены некоторые признаки безнадежной задолженности. В частности, подкорректирован п.п. «г» п.п. 14.1.11 НКУ: под «безнадегу» не попадает прощенная задолженность лицам, которые пребывали с кредитором в трудовых отношениях и с момента прекращения трудовых отношений и прощением задолженности которых не прошло 3 года.

Кроме того, безнадежной признается задолженность физлиц, просроченная свыше 180 дней и не превышающая 25 % одной МЗП (в расчете на год), установленной на 1 января отчетного года (в 2017 году не должна превышать 800 грн.).

Подправлены и разницы в части обеспечений (резервов) расходов из п. 139.1 НКУ. Правда, без недоразумения не обошлось: из п. 139.1 НКУ исключили упоминание о резервах, созданных согласно пп. 139.2 и 139.3 НКУ. Неужели соответствующие РСД-корректировки плательщик должен будет делать дважды: один раз — согласно п. 139.1 НКУ, а второй — согласно п. 139.2 НКУ? Поживем — увидим.

Внесли поправку и в части обеспечений:

разницы не касаются и обеспечений расходов на уплату ЕСВ, начисляемого на выплаты отпускных и прочих выплат, связанных с оплатой труда

Разницы по финансовым операциям из ст. 140 НКУ поправлены не только косметически, но и по существу:

— в части процентов, начисленных связанным нерезидентам согласно п. 140.2 НКУ, которые как сверхлимитные увеличили финрезультат, сделали поправку, что они будут уменьшать финрезультат до налогообложения в будущих отчетных налоговых периодах в сумме, уменьшенной ежегодно на 5 %. И эти 5 % будут рассчитываться именно от суммы процентов, оставшейся неучтенной в уменьшение финрезультата;

— уточнили, что увеличивающие финрезультат «подконтрольные» разницы из пп. 140.5.1 и 140.5.2 НКУ применяются исключительно по результатам отчетного года.

В части применения увеличивающей финрезультат разницы из п.п. 140.5 4 НКУ при покупке товаров, необоротных активов, работ и услуг у неприбыльщиков (на 30 % их стоимости)

дозволенный «порог» неприменения этой разницы снизили до 25 размеров минзарплат

На 2017 год он составляет 80000 грн. Теперь не подпадают под эту «разницу» не только покупки у бюджетников, но и покупки у некоторых объединений страховщиков. Уточнили, как применять «разницу», если плательщик прибегнул к процедуре подтверждения цены по принципу «вытянутой руки» и она (цена) оказалась меньше цены приобретения. В остальном по этой разнице все по-старому (подробнее см. «Налоги и бухгалтерский учет», 2016, № 101, с. 25);

— четко распределили требования корректировки по контролируемым и неконтролируемым операциям в части операций с роялти и операций по приобретению у нерезидентов с низконалоговой юрисдикцией. Теперь по контролируемым операциям будут применяться нормы ст. 39 НКУ, а по неконтролируемым — разд. III НКУ.

При этом в части начисления «увеличивающей» разницы по роялти в пользу нерезидентов с низконалоговой юрисдикцией финрезультат придется увеличивать не на всю сумму, а только в части превышения 4 % лимита ( п.п. 140.5.6 НКУ).

Новые разницы: внимание всем!

Не пропустите и появление новых корректировок ( пп. 140.5.10140.5.12 НКУ). Придется увеличить финрезультат тем, кто считает разницы:

— на сумму безвозвратной финпомощи (бесплатно переданных товаров, работ, услуг) лицам, которые не являются плательщиками налога на прибыль (кроме физических лиц), и плательщикам-«нулевикам» из п. 44 подразд. 4 разд. ХХ НКУ;

— на сумму расходов от признанных штрафов, пени, неустоек. Но не всех! А только тех, которые начислены согласно гражданскому законодательству и гражданско-правовым договорам в пользу неплательщиков налога на прибыль (кроме физических лиц) и плательщиков-«нулевиков» согласно п. 44 подразд. 4 разд. ХХ НКУ. Штрафы, пеня и неустойки, начисленные по договорам с обычными «прибыльными» плательщиками, физлицами или по НУР «от налоговиков», в корректировке финрезультата не участвуют;

— на сумму полученной оплаты за товары/услуги, отгруженные/предоставленные во время пребывания на упрощенной системе налогообложения. Заметим: необлагаемый вариант законотворцы учли, а вот вариант, облагаемый вдвойне (когда оплата была на ЕН, а отгрузка происходит уже на общей системе), тихонько пропустили. Радует только, что эту разницу будут считать лишь высокодоходники.

А теперь разница, которая касается всех плательщиков, даже тех, кто принял решение не корректировать финрезультат ( п. 42 подразд. 4 разд. ХХ НКУ). Она возникает по «старым» суммам доходов или расходов, которые были учтены в налоговом учете по налогу на прибыль до 01.01.2015 г. и повторно, но уже согласно бухправилам повлияли на объект обложения через финрезультат после этой даты. Если таковые имеются в вашем учете, то откорректируйте финрезультат в большую или меньшую сторону соответственно. Например, до 01.01.2015 г. в бухучете была начислена в составе доходов сумма страхового возмещения, которая была получена после 01.01.2015 г. Эта сумма прошла мимо обложения, значит, она согласно этой норме должна увеличить финрезультат.

Налог на недвижимое имущество

Пункт 137.6 НКУ, согласно которому налог на прибыль уменьшается на сумму начисленного за отчетный период налога на недвижимое имущество, все-таки исключили. Так что по новым правилам налог на недвижимость повлияет на налог на прибыль только один раз — оказавшись в составе бухгалтерских расходов предприятия и тем самим уменьшив финрезультат к налогообложению.

Тем не менее согласно п. 45 подразд. 4 разд. ХХ НКУ,

отчитываясь по итогам 2016 года, вы еще сможете воспользоваться «старым» правилом из п. 137.6 НКУ и дополнительно уменьшить налог на прибыль на сумму налога на недвижимость

«Дивидендные» авансы

Уплаченные «дивидендные» авансы уменьшают налог на прибыль ( п.п. 57.11.2 НКУ). Так вот, порядок такого зачисления наконец-то привели в «должный вид», прописав, что неучтенную сумму аванса (в том числе и при получении отрицательного значения объекта обложения) можно переносить на следующие отчетные периоды до полного их погашения.

И еще очень важный момент. К дивидендам теперь приравниваются в том числе и платежи в денежной форме, которые осуществляются юрлицом в пользу учредителя и/или участника (участников) в связи с распределением чистой прибыли (ее части) ( п.п. 14.1.49 НКУ).

Операции с ценными бумагами

Как и ранее, высокодоходники обязаны считать разницы по операциям по продаже или иному отчуждению ценных бумаг ( п. 141.2 НКУ).

Заметим: по этим разницам кардинальных изменений не произошло. Единственное, здесь сделали уточнение в части разницы, возникающей при уценке ценных бумаг, прописав ее точнее, а именно что она возникает (увеличивает финрезультат) на сумму отрицательного общего результата переоценки ценных бумаг (общая сумма уценок ценных бумаг превышает общую сумму их дооценок за налоговый (отчетный) период).

Да и в п.п. 14.1.441 НКУ появилась расшифровка понятия «государственные ценные бумаги» (они, как и прежде, не участвуют при определении уценочной разницы). Под ними теперь понимают облигации внутренних и внешних государственных займов и казначейские обязательства Украины, эмитированные Минфином.

В части определения «деривативов», которые тоже находятся вне ценнобумажных разниц, дополнили, что порядок их выпуска и обращения устанавливается законодательством, а стандартная (типовая) форма утверждается КМУ ( п.п. 14.1.45 НКУ).

Налог с доходов нерезидентов

При выплате нерезидентам доходов с источником их происхождения из Украины, резиденту, как и прежде, необходимо платить налог с доходов нерезидента. Какие изменения произошли здесь?

Страховщикам или другим резидентам, осуществляющим страховые платежи и страховые выплаты, разрешили применять ставку налога с доходов нерезидентов 0 % при составлении договоров перестрахования по обязательному страхованию гражданской ответственности оператора ядерной установки, за вред, который может быть нанесен вследствие ядерного инцидента.

Определение «нерезиденты, имеющие оффшорный статус» вынесли из п.п. 141.4.9 в п.п. 14.1.1221 НКУ.

В отношении «особых» процентов, выплачиваемых нерезидентам, установили более низкую ставку налога с доходов нерезидента — 5 %. Речь идет о процентах по займам (финансовым кредитам) с одновременным соблюдением следующих условий ( п.п. 141.4.11 НКУ):

а) средства, предоставленные нерезидентом по займу или финансовому кредиту, привлечены им путем размещения иностранных долговых ценных бумаг на иностранной фондовой бирже, входящей в перечень, утвержденный КМУ;

б) средства, предоставленные нерезидентом по займу или финансовому кредиту, привлечены с целью предоставления (прямо или косвенно) резиденту займа или финансового кредита;

в) нерезидент, которому выплачиваются проценты, и/или уполномоченное им лицо (если проценты выплачиваются через такое лицо) не являются резидентом юрисдикций, которые на дату размещения нерезидентом иностранных долговых ценных бумаг включены в перечень государств (территорий), утвержденный КМУ в соответствии с п.п. 39.2.1.2 этого Кодекса**.

** Утвержден распоряжением КМУ от 16.09.2015 г. № 977-р.

Внимание! Не будут облагаться проценты по займам или финансовым кредитам ( п. 47 подразд. 4 разд. ХХ НКУ):

— предоставленным резиденту до 31 декабря 2016 года ( п. 46 подразд. 4 разд. ХХ НКУ), если средства, предоставленные нерезидентом по займу или финансовому кредиту, были привлечены путем размещения иностранных долговых ценных бумаг на иностранной фондовой бирже и соответствуют условиям пп. «б» и «в» п.п. 141.4.11 НКУ;

— предоставленным резидентам в период с 1 января 2017 года до 31 декабря 2018 года и соответствующим условиям п.п. 141.4.11 НКУ.

И еще одна новинка: нерезиденты ежегодно могут получать от контролирующих органов подтверждение на украинском языке об уплате налога на прибыль ( п. 137.7 НКУ).

Новые «нулевики»

До 31 декабря 2021 года предоставили возможность применять ставку 0 % плательщикам с бухгалтерским годовым доходом не более 3 млн грн. и с размером заработной платы каждого из работников не менее двух МЗП ( п. 44 подразд. 4 разд. ХХ НКУ).

с 1 января 2017 года — зарплата каждого работника у претендента на ставку 0 % должна быть не менее 6400 грн.

«Нулевиками» смогут быть плательщики:

— созданные после 01.01.2017 г.;

— действующие, у которых на протяжении 3 последних лет ежегодный объем дохода не превышал 3 млн грн., а среднеучетная численность работников была от 5 до 20 человек;

— бывшие плательщики ЕН (зарегистрированные таковыми до 01.01.2017 г.), у которых за последний календарный год объем выручки составлял до 3 млн грн., а среднеучетная численность работников была от 5 до 50 человек.

Правда, выплачивая дивиденды своим акционерам (собственникам), такие нулевики должны будут непременно начислить авансовый взнос и уплатить налог на прибыль с него в размере 18 %.

А вот кому «нулевой» ставки вообще не видать, так это субъектам хозяйствования:

1) образованным после 01.01.2017 г. путем реорганизации (слияния, присоединения, разделения, преобразования), приватизации и корпоратизации;

2) осуществляющим виды деятельности, перечисленные в п.п. 2.1 — 2.18 п. 44 подразд. 4 разд. ХХ НКУ.

Лотерейщики

Операторов, выпускающих и проводящих лотереи, «отделили» от остальных «азартных» операторов (проводящих азартные игры (в том числе в казино) и азартные игры с использованием игровых автоматов, букмекеров).

Теперь доход лотерейных операторов (субъектов, осуществляющих выпуск и проведение лотерей) облагается по отдельным правилам, прописанным в п. 141.8 НКУ, и по особой ставке 30 %, определенной в п. 136.6 НКУ, с учетом переходных ставок из п. 48 подразд. 4 разд. ХХ НКУ (в 2017 году — 18 %; в 2018 году — 24 %; в 2019 году — 26 %; в 2020 году — 28 %; с 2021 года — 30 %).

По новым правилам из п.п. 14.1.271 НКУ облагаемый доход оператора определяется, как показано на рисунке.



Страховщики

В п. 141.1 НКУ учли специфику деятельности страховых организаций. Во-первых, уточнили, что страховые платежи, страховые взносы и страховые премии по договорам перестрахования в объект обложения по спецставкам 3 % и 0 % не включаются.

Во-вторых, основательно поменяли корректировочные разницы финрезультата страховщика. Теперь финрезультат страховщика будет корректироваться на разницу между:

приростом (убылью) сформированных в соответствующем периоде в соответствии с П(С)БУ и МСФО страховых резервов (технических, математических, надлежащих выплат страховых сумм и прочих, формирование которых предусмотрено законодательством в сфере страхования, кроме тех, которые не влияют на формирование финрезультата страховщика (за исключением доли участи перестраховщика в страховых резервах) и

приростом (убылью) соответствующих резервов, рассчитанных по методике, определенной уполномоченным органом, осуществляющим госрегулирование в сфере рынков финансовых услуг по согласованию с Минфином (за исключением доли участия перестраховщиков в страховых резервах).

Положительная разница между приростом (убылью) созданных и рассчитанных резервов увеличит финрезультат страховщика, а отрицательная — уменьшит

Самолетостроители — льготники

До 1 января 2025 года освободили от налогообложения прибыль предприятий — субъектов самолетостроения ( п. 41 подразд. 4 разд. ХХ НКУ), подпадающих под действие норм ст. 2 Закона Украины «О развитии самолетостроительной промышленности» от 12.07.2001 г. № 2660-III и осуществляющих разработку и /или изготовление с окончательной сборкой летательных аппаратов и двигателей к ним.

Прочее

Исключен п. 141.7 НКУ, согласно которому расходы на негосударственное пенсионное обеспечение работников включаются в состав расходов плательщика в полном объеме.

Из «прибыльного» подразд. 4 разд. ХХ НКУ, а точнее из его п. 1, вообще исключили упоминание о временных и постоянных разницах.

Также из НКУ убрали упоминание об особом порядке налогообложения страховщиков, действовавшем до 1 января 2012 года (т. е. исключили п. 8 подразд. 4 разд. ХХ НКУ).

Вычеркнули старые правила о налогообложении старых прибыльных нулевиков, действовавшие еще до 1 января 2016 года (т. е. исключили п. 16 подразд. 4 разд. ХХ НКУ).

выводы

  • Финотчетность теперь имеет статус приложения к декларации по налогу на прибыль. А информация о приложениях — обязательный реквизит декларации.
  • Налог на недвижимость уже не будет уменьшать налог на прибыль. Последний раз провести уменьшение налога на прибыль по-старому разрешили в декларации за 2016 год.
  • Налоговые НМА теперь признают по бухучетным критериям.
  • Налоговая стоимость ОС и НМА определяется без учета их переоценок (дооценок, уценок).
  • Новые объекты ОС группы 4 в налоговом учете можно амортизировать в течение 2 лет.
  • Введены дополнительные разницы, касающиеся непроизводственных ОС и НМА.
  • Дозволенный «порог» неприменения разницы при покупках у неприбыльщиков снизили до 25 размеров МЗП.
  • Предоставляя безвозвратную финпомощь (бесплатно передавая товары, работы, услуги) неплательщикам налога на прибыль (кроме физлиц) и «нулевикам», придется увеличить финрезультат.
  • Увеличить финрезультат придется на сумму признанных штрафов, пени, неустоек, начисленных по ГКУ в пользу неплательщиков налога на прибыль (кроме физлиц) и «нулевиков».
  • До 31 декабря 2021 года определенным плательщикам дали возможность применять ставку 0 %. Основные критерии: объем дохода — не более 3 млн грн. и зарплата каждого из работников — на уровне двух МЗП.


Подписаться на «Налоги и бухгалтерский учет»



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121842 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  Квартальный период для представления отчетности по НДС: время для выбора
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Согласно п. 202.2 ст. 202 Налогового кодекса Украины (далее - НКУ) плательщики налога, которые платят единый налог, могут выбрать квартальный налоговый период для представления отчетности по НДС. Заявление о выборе квартального налогового периода подается контролирующему органу вместе с декларацией по результатам последнего налогового периода календарного года. При этом квартальный налоговый период начинает применяться с первого налогового периода следующего календарного года.

Отметим, если налогоплательщик, который применял упрощенную систему налогообложения, переходит на уплату других налогов и сборов, установленных НКУ, такой налогоплательщик обязан самостоятельно перейти на месячный налоговый период, начиная с первого месяца перехода на уплату других налогов и сборов, установленных НКУ, что отмечается в соответствующей налоговой декларации по результатам такого месяца.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121841 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  НБ Украины утвердил изменения в Инструкцию о ведении кассовых операций банками в Украине
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Правление Национального банка Украины 11 января 2017 приняло постановление № 3 "Об утверждении Изменений к Инструкции о ведении кассовых операций банками в Украине" (далее - постановление № 3).

Внедрение норм, которые содержит постановление № 3, направлено на правовое обеспечение деятельности банков Украины.

Его принятие обусловлено необходимостью приведения отдельных норм в соответствие с законодательством Украины о предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения, систематизации нормативно-правовых актов НБУ, совершенствование организации кассовой работы банками в Украине.

В частности, постановлением № 3 предусмотрено:

  • проведение банком идентификации и верификации клиента (представителя клиента) при осуществлении кассовых операций в соответствии с законодательством Украины о предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения;
  • обязательство банка по определению порядка обмена банкнот и монет;
  • предоставление клиентам перечня информации об условиях осуществления кассовых операций.
Также постановление № 3 содержит нормы относительно:

  • использования банками технологии по получению клиентом квитанции об осуществленных операциях через терминалы самообслуживания на электронную почту, смс-сообщения или через другие пути дистанционного канала обслуживания;
  • изменения адреса передачи банками на исследования сомнительных банкнот иностранной валюты;
  • совершенствования ряда других требований.


По материалам: НБУ
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121840 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2016 рік
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Державна служби України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06.



ПРО ІНДЕКСАЦІЮ НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ

Лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2017 р. № 22-28-0.22-443/2-17

Головним управлінням Держгеокадастру в областях і м. Києві

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України повідомляє. За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4 %.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 6 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 20.12.2016 N 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році") встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100 відсотків; для земель несільськогосподарського призначення - 106 відсотків. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження). Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06.

Для забезпечення інформування власників землі та землекористувачів про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2016 рік просимо опублікувати цей лист у засобах масової інформації.

Додаток: лист Держстату від 10.01.2017 N 11.1-03/2-17



В. о. Голови

О. М. Цвях



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121839 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  Внедрение безналичных расчетов в городском общественном транспорте
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Принят Закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно внедрения автоматизированной системы учета оплаты проезда в городском пассажирском транспорте».

Законодательным актом предусматривается внедрить автоматизированную систему оплаты проезда в городском пассажирском транспорте, предоставить соответствующие полномочия органам местного самоуправления, установить обязательность обеспечения льготных категорий населения электронными билетами в населенных пунктах, где внедрена автоматизированная система учета оплаты проезда, и определить возможность привлечения к административной ответственности за проезд пассажира без регистрации или компостирования проездных документов.

Законом, в частности, установлено, что «органы местного самоуправления вводят автоматизированную систему учета оплаты проезда, устанавливают порядок ее функционирования, а также формы носителей, виды, порядок обращения и регистрации проездных документов, определяют лицо, уполномоченное осуществлять взимание платы за транспортные услуги в случае введения автоматизированной системы учета оплаты проезда».

Согласно закону, «правила пользования городским пассажирским автомобильным транспортом утверждаются соответствующим органом местного самоуправления. Они определяют порядок проезда и его оплаты, права и обязанности пассажиров, а также взаимоотношения перевозчиков и пассажиров при предоставлении транспортных услуг, учитывая особенности транспортной инфраструктуры и наличие автоматизированной системы учета оплаты проезда».

Соответствующие изменения внесены в законы Украины «Об автомобильном транспорте», «О городском электрическом транспорте», «О местном самоуправлении в Украине», «О реабилитации жертв политических репрессий на Украине», «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы», «О статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты», «Об охране детства», «Об основах социальной защищенности инвалидов в Украине», «О социальной и правовой защите военнослужащих и членов их семей», «О статусе ветеранов военной службы, ветеранов органов внутренних дел и некоторых других лиц и их социальной защите».

Закон принят с учетом предложений профильного комитета.

Соответствующий проект закона зарегистрирован под №4121.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121838 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  Рада приняла в первом чтении законопроект о корпоративных договорах
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Верховная Рада приняла в первом чтении законопроект о корпоративных договорах, что позволит улучшить корпоративное управление в компаниях, передает УНИАН.

За принятие законопроекта №4470 "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины о корпоративных договорах" за основу проголосовали 264 народных депутата при необходимом минимуме в 226 голосов. Презентуя законопроект, народный депутат Виктория Пташник отметила, что данный документ регламентирует заключение корпоративных договоров между собственниками компаний для того, чтобы избежать спорных ситуаций при управлении предприятием.

"Законопроект позволяет при помощи корпоративного договора договариваться между собой для решения спорных ситуаций, даже если в будущем участники поссорятся между собой", – сказала она.





По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121837 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  Упрощается разрешительная система для строительства - принят Закон
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Цель Закона - уменьшить количество строительных афер, утверждает ЮРЛИГА.

Отменяется определение категории сложности объектов строительства, и оценивать объект будут только по классам последствия - незначительный, средний и значительный.

Также будет заменено процедуру регистрации декларации на осуществление строительства и принятия в эксплуатацию объектов со средним и значительным классом последствий (ответственности) на основании разрешения на выполнение строительных работ и сертификата соответственно, а объектов с незначительными классами последствий (ответственности) - на основании уведомления.

Это предусмотрено Законом «О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно усовершенствования градостроительной деятельности» (законопроект № 4733-1), который принят Верховной Радой 17 января.

Ранее эксперты заявляли, что такой уведомительный принцип охватит более 80% всех строек в стране. Ожидается, что это будет гарантировать законность строительства, уменьшит количество строительных афер, защитит интересы инвесторов.

Кроме того, Законом определен исчерпывающий перечень условий, предоставляемых в качестве исходных данных для проектирования объектов строительства.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121836 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  Эксперт объяснил, почему нельзя запрещать бизнес в жилых домах
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997



Изменения больно ударят по предпринимателям, но минусы ждут и жителей многоэтажек, утверждает СЕГОДНЯ.ua
Принятие законопроекта №5437, который запрещает размещение офисов и хостелов в жилых домах, негативно повлияет на бизнес-климат в Украине, а особенно на малых предпринимателей. Об этом рассказал ведущий юрист Офиса эффективного регулирования Денис Малюська в рамках проекта PolitEyes.

"Для жителей домов ситуация будет иметь как положительные (возможность прекратить использование дома "не по назначению" соседними собственниками), так и отрицательные последствия (например, уменьшение рыночной стоимости квартиры в связи с невозможностью его использования в качестве офиса)", – предупреждает специалист.

По его мнению, несмотря на аналогичную мировую практику, украинские реалии требуют более глубоких изменений, чем заложеные в законопроекте №5473.

"Законопроект предлагает единое правило на всю страну и не учитывает местную специфику. В мировой практике соответствующие правила и ограничения устанавливаются на местном уровне. При этом учитываются особенности не только конкретного региона или населенного пункта, но и каждой конкретной части населенного пункта в случае необходимости", – считает эксперт.

Малюська считает, что вместо тотального запрета лучше было бы ввести возможность ведения хозяйственной деятельности в жилой квартире по согласованию с владельцами соседних квартир или местной власти.

Кроме того, подчеркивает специалист, документ не регулирует процедуру перевода жилых помещений в нежилые. Именно эта процедура требует четкого урегулирования при установке запрета на использование жилых помещений для бизнеса.

"Ведение административной ответственности вряд ли является тем, что интересует жителей соседних с "офисом" квартир. Соседи скорее заинтересованы в возможности оперативного пресечения запрещенной деятельности в квартире, а не в наложении на виновника штрафа, который пойдет в доход государства", – отмечает эксперт и советует парламентариям не принимать закон.

Напомним, Верховная Рада Украины уже в четверг, 19 января, готовится заново рассмотреть законопроект № 5473, который запрещает размещение бизнес-офисов и хостелов в жилых домах. Принять этот документ парламентарии пытались еще в декабре, но тогда на фоне бюджетного процесса не набралось нужного количества голосов.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121835 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  Как нелегитимность налоговой милиции использовать для защиты в суде
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


"Эксклюзив газеты "Дело"

Нормы Закона № 1797-VIII (закон о ликвидации налоговой милиции) могут быть основанием для возвращения обвинительного акта по делам об уклонении от уплаты налогов

Юрий Бауман адвокат, партнер адвокатского объединения "Бауман Кондратюк"

Пункт 134 закона № 1797-VIII от 21 декабря 2016 г. о внесении изменений в Налоговый кодекс Украины, пожалуй, является наиболее громким "юридическим ляпом" Верховной Рады Украины за последние несколько лет — изменения в НК Украины дали основания говорить о том, что в Украине с 01 января 2017 года ликвидирована налоговая милиция.

Даже господин Министр финансов Украины на своей странице отметил что "У кінці 2016 року через технічну помилку Верховна Рада фактично оголосила податкову міліцію поза законом вже з 1 січня 2017 року."

Ситуацию попыталась исправить госпожа Южанина, глава парламентского комитета по вопросам налоговой и таможенной политики, которая в своем письме от 12.01.2017 г. указала на то, что при внесении изменений в НК Украины была допущена "техническая ошибка", а налоговая милиция продолжает действовать в правовом поле.

Давайте попробуем разобраться, что же произошло на самом деле.

За комитетом по вопросам налоговой и таможенной политики закреплено направление законодательной работы по вопросам системы налогообложения, а также организация деятельности налоговых органов, налоговой милиции (постановление Верховной Рады Украины "О перечне, количественном составе и предметах ведения комитетов Верховной Рады Украины восьмого созыва").

Комитет Верховной Рады Украины — орган Верховной Рады Украины, который образуется из числа народных депутатов Украины для осуществления по отдельным направлениям законодательной работы, подготовки и предварительного рассмотрения вопросов, отнесенных к полномочиям Верховной Рады Украины, выполнения контрольных функций. (ст. 1 Закона Украины "О комитетах Верховной Рады Украины").


Указанные нормы законодательства не предоставляют Комитетам право официального толкования законов. Соответствующими полномочиями наделен Конституционный суд Украины.
Из письма госпожи Южаниной следует, что налоговая милиция после 1 января является легитимной и действует на законных основаниях.

Но давайте посмотрим на письмо внимательно. Последний абзац очень интересен: "вопрос согласованности норм Закона № 1797-VIII и других норм права будет решаться в соответствии с Регламентом Верховной Рады Украины".

Действительно, единственным документом, который даст ответ, как устранить существующий казус, является Регламент Парламента.

Согласно п. 3 ст. 128 Регламента, после принятия закона в целом внесение в его текст каких-либо изменений (за исключением исправления грамматических или технических ошибок) допускается лишь по предложению Председателя Верховной Рады Украины в порядке, определенном настоящим Регламентом.

Можно ли считать неточность в законе "технической ошибкой"?

По исправлению закона, который принят в целом народными депутатами, процедура вполне ясна и прописана в статье 131 Регламента.

Внесение исправлений и уточнений в уже принятый текст Закона допускается исключительно до его подписи Председателем Верховной Рады Украины.

В дальнейшем любые исправления возможно внести путем принятия нового Закона о внесении поправок в уже существующий.

Аналогичные ситуации имели место и ранее, однако не получили столь широкой огласки.

Например, технические ошибки были допущены в законе от 27.03.14 г.. № 1166-VII "О предотвращении финансовой катастрофы и создании предпосылок для экономического роста в Украине" и законе о введении контрактной формы работы в сфере культуры и конкурсной процедуры назначения руководителей государственных и коммунальных учреждений культуры (Закон № 955-VIII). Ошибки исправлялась путем внесения изменений в законы.

То есть, "техническая описка" в настоящее время является законом. Точка. Закон действует, изменения в закон возможны только путем принятия нового закона о внесении изменений по полной процедуре.


Как следствие, если закон "о ликвидации налоговой милиции" является опубликованным и вступил в силу, то его положения действуют, если иное не установлено законом.
Какие возможности открывает "техническая ошибка"?

Согласно ст. 38 Уголовно-процессуального кодекса Украины, органами предварительного расследования, осуществляющими контроль за соблюдением налогового законодательства, является налоговая милиция.

Пунктом 348.1 статьи 348 раздела XVIII-2 Налогового кодекса Украины определено, что налоговая милиция состоит из специальных подразделений по борьбе с налоговыми правонарушениями, действующих в составе соответствующих контролирующих органов, и осуществляет контроль за соблюдением налогового законодательства, выполняет оперативно-розыскную, уголовно-процессуальную и охранительную функции.


В соответствии с положениями Уголовно-процессуального кодекса Украины, осуществление процессуальных действий лицами без необходимых полномочий незаконно и является противоправным.
Поэтому нормы Закона № 1797-VIII (закон о ликвидации налоговой милиции) могут быть использованы при построении линии защиты по уголовному делу.

К примеру, обратим внимание на стадию окончания досудебного расследования.

Одним из способов окончания досудебного расследования в уголовном производстве является направление обвинительного акта в суд.

В соответствии с требованиями п. 5 ч. 2 ст. 291 УПК Украины, обвинительный акт должен содержать изложение фактических обстоятельств уголовного правонарушения, прокурор считает установленными, правовую квалификацию уголовного преступления со ссылкой на положения закона и статьи (части статьи) закона Украины об уголовной ответственности и формулировка обвинения.

Согласно п.3 ч.3 ст.314 УПК Украины, в подготовительном судебном заседании суд вправе возвратить обвинительный акт, если он не соответствует требованиям процессуального закона.

Как показывает судебная практика, по делам об уклонении от уплаты налогов основаниями для возвращения обвинительного акта является недоказанность размера причиненного вреда налогоплательщиком, отсутствие изложение обстоятельств уголовного правонарушения, отсутствие подписей лица, составившего реестр материалов досудебного расследования; не вручения защитнику и/или обвиняемому обвинительного акта и тому подобное.

Сейчас к основаниям возвращения обвинительного акта можно также добавить еще одну — отсутствие полномочий после 01.01.2017р. у следователя специальных подразделений по борьбе с налоговыми правонарушениями осуществлять процессуальные действия.

Конечно, тезис о том, что "налоговой милиции" не существует с 01.01.2017 г., должен пройти испытание в суде, ибо позиция судебной ветви власти может оказаться кардинально противоположной позиции госпожи Южаниной.

Как следствие, суды могу занять позицию, согласно которой "техническая ошибка" и вовсе не ошибка, а действующий закон.





По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121834 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  Разговоры о повышении пенсионного возраста направлены на запугивание людей, - Гройсман
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Премьер пообещал честно вести диалог с обществом

Разговоры о повышении пенсионного возраста направлены на запугивание людей. Об этом сегодня в ходе визита в Чернигов заявил премьер-министр Украины Владимир Гройсман, передает корреспондент РБК-Украина.

"Я слышу некоторые прогнозы (о повышении пенсионного возраста, - ред.). Это разговоры ни о чем. Пытались раскачать страну через тарифы - не вышло. Ищут что-то еще, в том числе пенсионный возраст, чтобы запугать людей. Но я хочу заверить, что мы не сделаем ничего плохого в отношении граждан. Каждый наш шаг будет пропущен через сердце с пониманием того, как живет гражданин. Мы будем честно вести диалог с обществом", - сказал Гройсман.

Напомним, правительство Украины не имеет никаких обязательств ни перед Международным валютным фондом ни перед другими партнерами относительно повышения возраста, при котором граждане могут выходить на пенсию.




По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121833 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  Сроки уплаты НДФЛ с дохода, предоставленного в неденежной форме или выплаченного наличными
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


С 01.01.2017 года если налогооблагаемый доход предоставляется в неденежной форме или выплачивается наличными из кассы налогового агента, налог уплачивается (перечисляется) в бюджет в течение трех банковских дней со дня, следующего за днем такого начисления (выплаты, предоставления).

Так что с 01.01.2017 г.. налог на доходы физических лиц и военный сбор с дохода, предоставленного в неденежной форме или выплаченного наличными из кассы налогового агента необходимо уплачивать в течение трех банковских дней со дня, следующего за днем такого начисления (выплаты, предоставления).

До 01.01.2017 года в указанном случае налог уплачивался в бюджет в течение банковского дня, следующего за днем такого начисления (выплаты, предоставления).

Указанная норма предусмотрена п.п. 168.1.4 ст. 168 Налогового кодекса Украины, с учетом изменений, внесенных Законом Украины от 21.12.2016 №1797 «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно улучшения инвестиционного климата в Украине».



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121832 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  Матеріальна відповідальность працівників за шкоду, заподіяну підприємству
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Кодекс Законів про працю України містить ряд статей, які регламентують матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, організації чи установі.

Відповідно до статті 130 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності, права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за неодержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Відповідно до статті 131 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Відповідно до статті 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Відповідно до статті 133 КЗпП обмежену матеріальну відповідальність несуть:

1) працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

Відповідно до статті 134 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;

8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121831 · Ответов: 0 · Просмотров: 0
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо необхідності реєстрації платником акцизного податку (Лист ДФС від 13.01.2017 № 525/6/99-99-15-03-03-15)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 16:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

Лист ДФС від 13.01.2017 № 525/6/99-99-15-03-03-15



Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Агентства щодо необхідності реєстрації платником акцизного податку і повідомляє.

У зверненні Агентство зазначає, що здійснює діяльність на підставі договору морського агентування, є постійним представником судновласника, діє від його імені і за винагороду надає послуги в галузі торговельного мореплавства. При цьому, серед інших функцій, Агентство здійснює організацію доставки палива та паливно-мастильних матеріалів на судно.

Підпунктом 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено перелік підакцизних товарів за певними кодами згідно з УКТ ЗЕД, які є пальним.

Відповідно до підпункту 14.1.141 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Реалізацією пального для цілей розділу VI «Акцизний податок» Кодексу є будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у т.ч. передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника (абзац другий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Особливості оформлення агентської діяльності регламентуються главою 31 „Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання” Господарського кодексу України (далі – ГКУ). У частині, не врегульованій ГКУ, до агентських відносин застосовуються відповідні положення глави 68 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), якими регулюються відносини доручення (ст. 305 ГКУ).

Відповідно до частини 1 ст. 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при провадженні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

Особливості морського агентування регламентуються главою 5 „Морське агентування” Кодексу торговельного мореплавства України (далі – КТМУ).

Відповідно до ст. 116 КТМУ агентські організації (морські агенти) діють як постійні представники судновласника і за договором морського агентування за винагороду надають послуги в галузі торговельного мореплавства.

Зокрема, морський агент виконує формальності та дії, пов’язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з адміністрацією морського порту і службою капітана морського порту, власником морського терміналу, підприємствами, установами, організаціями, що надають спеціалізовані послуги, портовими операторами, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж та здійснює інші операції відповідно до ст. 117 КТМУ.

При виконанні договору морського агентування морський агент діє від імені судновласника.

Договір морського агентування, на підставі якого здійснює свою діяльність Агентство, за правовими ознаками і змістом відноситься до договорів доручення, вимоги щодо яких встановлені ст. ст. 1000 – 1009 ЦКУ.

Згідно з частинами 1 - 2 статті 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя. Повірений виконує дане йому доручення від імені та за рахунок довірителя.

Зазначаємо, що безпосередньо самі операції з організації доставки палива на судно від імені, за дорученням та за рахунок судновласника не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Отже, оскільки Агентство не здійснює операцій з реалізації пального, визначених абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а здійснює, зокрема, послуги з організації постачання і обслуговування судна в порту як морський агент відповідно до ст. 117 КТМУ за договором морського агентування, то у цьому випадку Агентство не повинно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121822 · Ответов: 0 · Просмотров: 20
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо необхідності оподаткування податком на прибуток операцій з надання в оренду професійною спілкою власного майна (Лист ГУ ДФС в Одеській області від 30.11.2016 року №2617/10/15-32-12-01-14)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 16:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЛИСТ

№2617/10/15-32-12-01-14 від 30.11.2016 року



Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло Ваш запит щодо необхідності оподаткування податком на прибуток операцій з надання в оренду професійною спілкою власного майна та керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі–Кодекс) повідомляє наступне.

У визначенні ст. 1 Закону України від 15 вересня 1999 року N 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" професійна спілка (профспілка) це - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Відповідно до п.133.4 ст.133 Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом Кодексу.

Крім того, у визначенні пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 134 Кодексу і не є платниками податку на прибуток, можуть бути віднесені, зокрема, профспілкові організації.

Для збереження такою профспілковою організацією статусу неприбуткової організації, профспілка має одночасно відповідати вимогам п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу, а саме :

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

- установчі документи передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

- внесено контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Крім цього, обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу).

Отже, профспілкова організація, яка відповідає вимогам, встановленим у пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, не сплачує податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності, та використовує отримані доходи (прибутки) виключно на реалізацію своєї статутної діяльності (у т. ч. господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань) без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Також повідомляємо, що згідно п.52.2 ст.52 Податкового кодексу дана податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.


Перший заступник начальника Н.Л.Гулакова





По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121821 · Ответов: 0 · Просмотров: 17
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо порядку заповнення та подання Декларації акцизного податку у разі наявності у суб’єкта господарювання декількох пунктів продажу товарів у межах одного коду КОАТУУ (Лист ДФС від 13.01.2017 № 506/6/99-99-15-0
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 16:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

Лист ДФС від 13.01.2017 № 506/6/99-99-15-03-03-15



Про розгляд листа



Державна фіскальна служба України розглянула лист Товариства щодо порядку заповнення та подання Декларації акцизного податку (далі – Декларація) у разі наявності у суб’єкта господарювання декількох пунктів продажу товарів у межах одного коду КОАТУУ та повідомляє таке.

Відповідно до пункту 7 розділу V Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2016 за № 1365/29495, Додаток 6 „Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів” заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.

При цьому суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, які мають декілька пунктів продажу товарів, що знаходяться в одній або різних адміністративно-територіальних одиницях, тобто мають один або різні коди КОАТУУ, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом, подають одну Декларацію з відповідною кількістю Додатків 6.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121820 · Ответов: 0 · Просмотров: 18
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з компенсації орендарем вартості комунальних послуг та енергоносіїв за договорами оренди нерухомого майна (Лист ДФС від 06.01.2017 № 200/Р/99-99-13-01-02-1
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 16:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

№ 200/Р/99-99-13-01-02-14 від 06.01.2017



Про розгляд звернення



Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення б/н б/д (вх. ДФС від 12.12.2016 № Р/4920) щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з компенсації орендарем вартості комунальних послуг та енергоносіїв за договорами оренди нерухомого майна і повідомляє таке.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГКУ).

Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).

Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ „Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи власників приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або у комплексу будинків і споруд.

Таким чином, основним предметом договору оренди є встановлення розміру орендної плати за користування майном. Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг та енергоносіїв з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, то в договорі оренди визначається порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та енергоносіїв та їх оплати (відшкодування, компенсації).

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків і зборів.

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Враховуючи викладене, операції з відшкодування (компенсації) орендарем витрат за спожиті комунальні послуги та енергоносії, передбачені договором оренди, є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, і відповідно кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) зазначених послуг, включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду нерухомого майна.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121819 · Ответов: 0 · Просмотров: 21
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо питань формування податкового кредиту з ПДВ та витрат у фізичної особи – підприємця (Лист ДФС від 05.01.2017 № 132/Х/99-99-13-01-02-14)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 16:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

№ 132/Х/99-99-13-01-02-14 від 05.01.2017



Про розгляд звернення


Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула Ваше звернення від 08.12.2016 № 64 (вх. ДФС № Х/4899 від 12.12.2016) щодо питань формування податкового кредиту з ПДВ та витрат у фізичної особи – підприємця і повідомляє таке.

Порядок формування податкового кредиту з ПДВ регламентується ст. 198 Кодексу.

Відповідно до п.п. а) п. 198.1 ст. 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 Кодексу).

При цьому згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 Кодексу.

Відповідно до п.п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, зокрема, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Кодексу);

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1–177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

Отже, до складу витрат фізичної особи – підприємця включаються лише ті витрати, які пов’язані з веденням його господарської діяльності, і відповідно податок на додану вартість із зазначених витрат – до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Враховуючи викладене, витрати фізичної особи – підприємця, пов’язані з асфальтуванням дорожнього покриття під’їзних шляхів, не належать до господарської діяльності у розумінні п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, і тому не можуть бути віднесені до складу витрат такої фізичної особи – підприємця з метою зменшення оподаткованого доходу.

Що стосується посилання у зверненні на Закон України від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР „Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”, стандарти ДСТУ ISO 2200:2007, ДСТУ 4161:2003 „Системи управління безпечністю харчових продуктів”, то зазначаємо, що вказані нормативні документи встановлюють принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї, і не містять положень, пов’язаних з вимогами до під’їзних шляхів до виробничих приміщень.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121818 · Ответов: 0 · Просмотров: 22
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо надання роз’яснення з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства при здійсненні договірних відносин, які складаються в межах реалізації проектів міжнародної технічної допомоги (Л
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 15:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ

№515/10/26-15-14-05-04-22 від 11.01.2017



Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло звернення щодо надання роз’яснення з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства при здійсненні договірних відносин, які складаються в межах реалізації проектів міжнародної технічної допомоги (далі – МТД).

Повідомляємо, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 52.5 статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс), контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень. Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Як зазначено у зверненні, підприємство - резидент України співпрацює з нерезидентом в рамках реалізації проектів МТД на підставі Рамкової Угоди між Урядом України і Урядом Федеративної Республіки Німеччини про консультування і технічне співробітництво від 29.05.1996 (далі – Угода від 29.05.1996).

Статтею 3 Кодексу визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 8 Угоди від 29.05.1996, матеріали, що ввозяться в Україну за дорученням Уряду Федеративної Республіки Німеччина або виконавця для реалізації проектів, звільняються в Україні від ліцензування, сплати всіх видів мита, зборів та інших платежів. Митне оформлення цих матеріалів забезпечується у найкоротші терміни. Це звільнення застосовується також до матеріалів, придбаних в Україні, за заявою виконавця або відрядженого фахівця.

Порядок залучення, використання та моніторингу МТД, в т.ч. порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюються в рамках проектів МТД, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №153 "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги" (далі - Порядок № 153).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 153, донор - іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави органи, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України; виконавець - будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з донором або уповноваженою донором особою та забезпечує реалізацію проекту (програми).

Проекти (програми) підлягають обов'язковій державній реєстрації. Державна реєстрація проектів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пункти 11 та 12 Порядку № 153). Також, згідно з пунктом 21 Порядку № 153 проекти (програми) підлягають перереєстрації у разі зміни донора, виконавців, реципієнтів, бенефіціара, назви, цілей, змісту, кошторисної вартості, строків виконання проекту (програми).

Слід зазначити, що відповідно до пунктів 33 та 34 Порядку №153, акредитація виконавця (юридичної особи - нерезидента) підтверджується свідоцтвом за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку, яке підписується уповноваженою особою Мінекономрозвитку. Свідоцтво про акредитацію виконавця (юридичної особи - нерезидента) проекту (програми) міжнародної технічної допомоги видається на строк дії договору (контракту) або проекту (програми).

Зазначене свідоцтво є:

- підтвердженням статусу виконавця (юридичної особи - нерезидента) як такого, що забезпечує реалізацію проекту (програми) відповідно до положень міжнародного договору України;

- підставою для звернення в установленому порядку щодо виготовлення спеціальних печаток і штампів виконавця, відкриття відповідних спеціальних рахунків в банках, відомості про які внесено до Державного реєстру банків, що використовуються для впровадження проектів (програм), одержання спеціальних службових карток і номерних знаків транспортних засобів для виконавців та їх іноземних працівників, інших спрямованих на реалізацію проекту (програми) дій, передбачених законодавством.

Державна реєстрація проекту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153. Одночасно з видачею реєстраційної картки проекту (програми) робиться відповідний запис у єдиному реєстрі проектів, що реалізуються в Україні з використанням ресурсів міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги, та розміщується план закупівлі на офіційному сайті Мінекономрозвитку (крім інформації, що становить комерційну таємницю) (пункт 18 Порядку № 153).

У реєстраційній картці проекту (програми) МТД робиться запис, який містить:

1) посилання на статтю міжнародного договору України щодо передбачених пільг;

2) підтвердження наявності плану закупівлі;

3) зазначення адреси офіційного сайту Мінекономрозвитку, за якою розміщено такий план закупівлі та перелік організацій-виконавців, які заявили право на податкові пільги.

У разі якщо у реєстраційній картці проекту (програми) МТД буде зроблено такий запис, це означатиме, що в рамках проекту (програми) МТД донором заявлено право на отримання податкових пільг, передбачених податковим законодавством України, і в рамках такого проекту (програми) МТД товари, роботи та послуги, що закуповуються виконавцем проекту за рахунок МТД, відвантажуються (виконуються, постачаються) постачальниками такому виконавцю без сплати ПДВ.

Крім цього, згідно з пунктом 23 Порядку № 153, виконавець, що реалізує право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові державної податкової служби, в якому перебуває на обліку як платник податків, та в копії Мінекономрозвитку інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку. У разі коли виконавцем є юридична особа - нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові державної податкової служби за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Мінекономрозвитку.

Таким чином, операції з постачання товарів/послуг у рамках проекту МТД та у разі дотримання умов, визначених Порядком № 153 для отримання права на звільнення від оподаткування ПДВ, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Платник податку (продавець) з метою підтвердження права на застосування пільг з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, робіт, послуг в рамках проекту МТД зберігає у справі:

копію реєстраційної картки проекту, в рамках якого здійснено закупівлю товарів, робіт, послуг, засвідченої печаткою донора або виконавця проекту;

копію плану закупівлі, засвідченої печаткою донора або виконавця проекту;

копію контракту на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг, засвідченої підписом та печаткою виконавця проекту (у контракті зазначається, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється коштами проекту МТД та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у плані закупівлі).

Пунктом 197.11 статті 197 Кодексу передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема, операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

При цьому, згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу та пунктом 199.6 статті 199 Кодексу платниками податку на операції з постачання товарів та послуг, звільнення від оподаткування ПДВ яких передбачено пунктом 197.11 статті 197 Кодексу, правила щодо нарахування податкових зобов'язань та перерахунку податкового кредиту, встановлені пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 Кодексу, не застосовуються.

Також зазначаємо, що відповідно до статті 36 Податкового кодексу України, платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій. Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Податкового кодексу України.



Заступник начальника З.В. Лагутіна



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121814 · Ответов: 0 · Просмотров: 19
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Якщо платник податку має на утриманні 4-х дітей віком до 18 років, граничний розмір доходу, що дозволяє скористатись податковою соціальною пільгою у 2017 році буде складати 8960,00 грн. на місяць (2240,0х4) (Лис
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 15:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ

№ 517/10/26-15-13-01-12 від 11.01.2017



Відповідно до п. 169.1 ст.169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати від одного роботодавця на суму податкової соціальної пільги.

Згідно із пп. 169.4.1 п.169.4 ст.169 Кодексу податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (у 2017році - 2240 грн.; у 2016 році - 1930 грн. ).

Так, з урахуванням розміру місячного прожиткового мінімуму на 1 січня 2017 року (1600 грн. на місяць) у поточному році для всіх платників податку, чий розмір заробітної плати не перевищує вказану вище суму, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2017 році становить 800 грн. (у 2016 році - 689 грн.)(пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 Кодексу).

Згідно з пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків суми пільги визначеної пп. 169.1.1 п.169.1 ст. 169 Кодексу, у розрахунку на кожну таку дитину.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, та відповідної кількості дітей.

Враховуючи зазначене вище, у випадку, що розглядається, якщо платник податку має на утриманні 4-х дітей віком до 18 років, граничний розмір доходу, що дозволяє скористатись податковою соціальною пільгою у 2017 році буде складати 8960,00 грн. на місяць (2240,0х4), а розмір соціальної пільги становить:3200,0 грн. ( 800х100% х 4).

Оскільки скористатися правом на податкову соціальну пільгу, може тільки один з батьків – платників податку, то у заяві також потрібно зазначити, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися виключно з податкового періоду (місяця), у якому працедавцем одержано таку заяву з підтверджуючими документами.



Заступник начальника В.С. Варгіч



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121813 · Ответов: 0 · Просмотров: 20
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Інваліди I або II групи, а також особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (перша або друга категорії) мають право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відсотків, що у 2017 році дорівнює
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 15:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ

№ 331/М/26-15-13-01-10 від 16.01.2017



Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - Кодекс).

Так, згідно з пп. 164.2.1 ст. 164.2 ст. 164 Кодексу доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків, відповідно п.167.1 ст. 167 Кодексу.

Одночасно, слід зазначити, що інваліди ІІ групи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, застосування якої визначено в ст.169 Кодексу.

Відповідно до п. 169.1 ст.169 Кодексу визначено, що з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, зокрема, у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для такого платника податку, який:

– є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (абз. «в» пп. 169.1.3 п.169.1 ст.169 Кодексу );

– є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 (абз. «ґ» пп. 169.1.3 п.169.1 ст.169 Кодексу).

Підпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень ( у 2017році - 2240 грн.).

Так, з урахуванням розміру місячного прожиткового мінімуму на 1 січня 2017 року (1600 грн. на місяць) у поточному році для всіх платників податку, чий розмір заробітної плати не перевищує вказану вище суму, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2017 році становить 800 грн. (пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 Кодексу).

Згідно із пп.169.2.1 п.169.2 ст.169 Кодексу, податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Отже, інваліди I або II групи, а також особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (перша або друга категорії) мають право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відсотків, що у 2017 році дорівнює 1200 грн. (800х 150%) до доходу у вигляді заробітної плати, але за умови, якщо розмір такої заробітної плати не перевищує суму, встановлену абз. 1 пп. 169.4.1 (у 2017 році – 2240 грн.).

Відповідно до пп.169.2.2 п.169.2 ст.169 Кодексу платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.



Заступник начальника В.С. Варгіч



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121812 · Ответов: 0 · Просмотров: 19
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо віднесення до неприбуткових організацій обслуговуючого кооперативу власників нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (Лист ГУ ДФС в Одеській області від 23.12.2016 року № 1699/К/15-32-12-01-14)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 15:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЛИСТ

№ 1699/К/15-32-12-01-14 від 23.12.2016 року

Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло запит щодо віднесення до неприбуткових організацій обслуговуючого кооперативу власників нежитлових приміщень багатоквартирного будинку та керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) повідомляє наступне.

Відповідно до положень п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом Податкового кодексу.

А саме, неприбуткова організація повинна одночасно відповідати таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) Положення цього

абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу).

Таким чином, до неприбуткових підприємств можуть бути віднесені організації/установи згідно переліку, визначеного п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу, в тому числі і інші юридичні особи, які відповідають вищеперерахованим вимогам п.133.4 ст.133 Податкового кодексу.



Перший заступник начальника Н.Л.Гулакова



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121811 · Ответов: 0 · Просмотров: 15
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо сплати земельного податку юридичною особою – суб’єктом спрощеної системи оподаткування (Лист ГУ ДФС в Одеській області від 29.09.2016 року № 2143/10/15-32-12-04-22)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 15:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЛИСТ

№ 2143/10/15-32-12-04-22 від 29.09.2016 року



Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло лист щодо сплати земельного податку юридичною особою – суб’єктом спрощеної системи оподаткування, та згідно зі ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі-ПКУ), в межах компетенції, повідомляє наступне.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі ст. ст. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Водночас, згідно із пп.297.1.4 п.297.1 ст.297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність, це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами .

Отже, платники єдиного податку - юридичні особи звільняються від обов'язку нарахування та сплати земельного податку за земельну ділянку під власним нежилим приміщенням (його частиною) за умови здійснення підприємницької діяльності, пов’язаною з наданням в оренду і експлуатацiєю такого приміщення (його частини), що є видом господарської діяльності юридичної особи, і здійснюється на підставі укладеного відповідно до законодавства цивільно-правового договору.

Звертаємо Вашу увагу, що згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі, зокрема, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або у разі невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання.

Перелік видів діяльності, при здійснені яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку, наведено в п. 291.5 ст. 291 ПКУ, зокрема, які здійснюють діяльність з продажу підакцизних товарів.

За реєстраційними даними у ТОВ визначені наступні види діяльності (відповідно до КВЕД ДК 009:2010):

_45.20 «Технiчне обслуговування та ремонт автотранспортних засобiв»;

_47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами»;

_47.19 «Iншi види роздрiбної торгiвлi в неспецiалiзованих магазинах»;

_68.20 «Надання в оренду й експлуатацiю власного чи орендованого нерухомого майна» (основний вид діяльності).



Перший заступник начальника Н.Л. Гулакова



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121810 · Ответов: 0 · Просмотров: 20
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок (Лист ГУ ДФС в Одеській області від 01.09.2016 року № 1908/10/15-32-12-04-22)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 15:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 4187
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЛИСТ

№ 1908/10/15-32-12-04-22 від 01.09.2016 року

Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло лист щодо застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок, та згідно зі ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі-ПКУ), в межах своєї компетенції, повідомляє наступне.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПКУ, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПКУ).

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року N 1378-IV "Про оцінку земель" (далі - Закон N 1378).

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який відповідно до статті 23 Закону N 1378, видається відповідним територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 Закону N 1378).

Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5 - 7 років) визначено ст. 18 Закону N 1378.

Необхідно зазначити, що пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року N 220, передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до частини першої ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Отже, на підставі рішення Кілійської міської ради від 16 квітня 2015 року №996-VІ-53 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кілія Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області» додатковими угодами від 22.01.2016 внесені зміни до договорів оренди земельних ділянок, укладених Кілійською міською радою з ТОВ.

При цьому, відділом Держгеокадастру у Кілійському районі Одеської області, нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена на 2016 рік з врахуванням коефіцієнтів індексації, в тому числі за 2015рік (Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 22.01.2016).



Перший заступник начальника Н.Л. Гулакова



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #121809 · Ответов: 0 · Просмотров: 20
 

167 страниц V   1 2 3 > » 

Новые сообщения  Открытая тема (есть новые ответы)
Опрос  Опрос (есть новые голоса)
Нет новых сообщений  Открытая тема (нет новых ответов)
Нет новых голосов  Опрос (нет новых голосов)
Популярная тема  Горячая тема (есть новые ответы)
Закрыта  Закрытая тема
Нет новых  Горячая тема (нет новых ответов) Перемещена  Тема перемещена
 

RSS Текстовая версия Сейчас: 18.01.17, 1:28
1С Предприятие 8.3, 1С Предприятие 8.2, 1С Предприятие 8.1, 1С Предприятие 8.0, 1С Предприятие 7.7, Литература 1С, Общие вопросы по администрированию 1С, Методическая поддержка 1С - всё в одном месте: на Украинском 1С форуме!

Курсы валют: доллар США к гривне Курсы валют: евро к гривне Курсы валют: российский рубль к гривне