Заказы на доработку 1С (сервис удаленной работы)

Хранилище

База знаний
Неназначенных незавершенных заказов: 6
Бесплатные отчеты, обработки, конфигурации, внешние компоненты для 1С Статьи, описание работы, методики по работе с 1С

Здравствуйте, гость ( Войти | Зарегистрироваться )

342 страниц V   1 2 3 > » 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Про застосування штрафних санкцій у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (лист ГУ ДФС у Дніпропетровській областівід 16.08.2017 р. № 1616/ІП
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 16:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ


ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 16.08.2017 р. № 1616/ІПК/04-36-12-01-16


Про застосування штрафних санкцій у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Згідно п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (далі - ПКУ) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі якщо реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

У відповідності до пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Порядок ведення ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2015 року N 20 (далі - Порядок N 1246).

Згідно пунктів 17 - 20 Порядку N 1246 у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

На момент прийняття відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Кодексу комісією рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням комісії.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, щодо яких комісією прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється у порядку, визначеному п. 56.23 ст. 56 ПКУ.

Відповідно до пп. 56.23.2 п. 56.23 ст. 56 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 N 485 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПКУ).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів, або дата відвантаження товарів/послуг.

Стосовно поставлених платником питань у запиті зазначаємо наступне.

1. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені 1201.1 ст. 1201 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. Тобто, штрафні санкції не застосовуються на період зупинення до прийняття рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке набрало законної сили.

2. Реєстрація в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, по яких комісією прийнято рішення про реєстрацію, підтверджується квитанцією про реєстрацію такої податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням комісії.

Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

3/4. Перебіг строків реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН переривається на період їх зупинення та штрафні санкції, передбачені п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ, не застосовуються до дня настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, якщо при одній із вищевказаних подій у платника в системі електронного адміністрування сума, визначена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ, є меншою ніж сума податку в податковій накладній / розрахунку коригування, що була зупинена, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Тобто враховуючи що перебіг строку реєстрації переривається на період зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації, платник повинен забезпечити потрібну суму ліміту в СЕА на момент прийняття будь-якого рішення (комісії ДФСУ, за результатами апеляційного або судового розгляду) про їх реєстрацію для упередження порушення строків такої реєстрації.

5. Відповідно до ст. 187 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, або на попередню оплату. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і відповідно дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.

Крім того, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

6. Якщо рішенням комісії ДФС України платнику відмовлено в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, таке рішення ним може бути оскаржене в адміністративному порядку, визначеному п. 56.23 ст. 56 ПКУ, або в судовому порядку з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ у відповідності до п. 56.18 ст. 56 ПКУ.

При цьому коригування податкової та бухгалтерської звітності не проводиться так як факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і дати виникнення першої події, що підтверджується первинними документами, ведення яких передбачено законодавством.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131164 · Ответов: 0 · Просмотров: 14
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо сплати податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників, які працюють на орендованих об'єктах нерухомості - виробничих приміщеннях (цехи), через які провадиться діяльність, територі
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 12:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ


ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.08.2017 р. № 1635/ІПК/25-01-13-06-09


Головне управління ДФС у Чернігівській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), розглянуло Ваш запит [...] щодо сплати податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників, які працюють на орендованих об'єктах нерухомості - виробничих приміщеннях (цехи), через які провадиться діяльність, територіально розташованих не за основним місцем обліку платника податків, які є складовою частиною підприємства, але не мають статусу відокремленого структурного підрозділу та не уповноважені сплачувати податки, та в межах компетенції повідомляє.

Підпунктом 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що поняття "відокремлені підрозділи" для цілей розділу IV Кодексу вживається у значенні, визначеному Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року N 436-IV, із змінами і доповненнями (далі - ГКУ).

Відповідно до ст. 64 ГКУ підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Крім того, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 Кодексу).

Згідно з п. 168.4 ст. 168 Кодексу податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року N 2456-VI, із змінами і доповненнями (далі - БКУ).

Статтею 64 БКУ встановлено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Відповідно до пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Отже, якщо платник податку має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) у різних регіонах, в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов'язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких приміщень (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131158 · Ответов: 0 · Просмотров: 20
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо оподаткування роялті з урахуванням дії міжнародного договору (лист ДФС від 17.08.2017 р. № 1653/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 8:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.08.2017 р. № 1653/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула листи щодо оподаткування роялті з урахуванням дії міжнародного договору та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до ст. 3 Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

В Україні застосування правил міжнародного договору регламентоване положеннями ст. 103 Кодексу.

Відповідно до положень п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента, а саме довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п. 103.3 ст. 103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Отже для застосування пониженої ставки податку на прибуток згідно з правилами міжнародного договору України та визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток Кодекс містить певні вимоги щодо бенефіціарності отримувача виплати.

Рішення Вищого адміністративного суду України від 24.03.2014 р. N К/800/52155/13 містить тлумачення терміна "бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) доходу". Так, "фактичний отримувач доходу" немає тлумачитися у вузькому, технічному сенсі, його значення слід визначати виходячи з мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, таких як "уникнення від сплати податків", і з урахуванням таких основних принципів, як "запобігання зловживання положеннями договору". Для визначення особи як фактичного отримувача доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, згідно з міжнародною практикою застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

Для визнання особи фактичним одержувачем доходу (бенефіціарним власником) необхідна не лише наявність правових підстав для безпосереднього одержання доходу, а ця особа також повинна бути безпосереднім вигодонабувачем, тобто особою, яка фактично одержує вигоду від отриманого доходу і визначає його подальшу економічну долю.

Документом для визнання особи фактичним власником доходу може бути будь-який документ, який підтверджує фактичне право особи на такий дохід. Наприклад, у разі виплати роялті фактичний власник такого доходу повинен підтвердити фактичне право (авторське право) на одержання такого доходу, засвідчене відповідним чином і, відповідно, документально підтверджене ліцензією, патентом, офіційно оформленим торговим знаком тощо. Крім того потребують аналізу відповідні ліцензійні угоди про надання права використання об’єктів інтелектуальної власності, а також договори франчайзингу тощо.

Підставою для безпосереднього застосування положень Конвенції при виплаті доходу, крім підтвердження бенефіціарності отримувача, є наявність на момент виплати довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір. За відсутності на момент виплати такої довідки доходи нерезидента оподатковуються відповідно до законодавства України без врахування положень міжнародного договору.

У відносинах між Урядом України і Урядом Ірландії, починаючи з 17.08.2015 р., застосовується Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та доходи від відчуження майна (далі - Конвенція).

Термін "роялті" визначений ст. 12 Конвенції і означає платежі будь-якого виду, що одержуються як винагорода за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки включаючи кінематографічні фільми, будь-яким патентом, торговою маркою, таємною формулою або процесом, або за інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду.

Однак, такі роялті можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник роялті є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми роялті (п. 3 ст. 12 Конвенції).

Незважаючи на положення п. 3 ст. 12 Конвенції, у випадку сплати роялті відносно будь-яких авторських прав на наукові твори, будь-якого патенту, торгової марки, таємної формули, процесу або інформації щодо промислового, комерційного або наукового досвіду, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми роялті (п. 4 ст. 12 Конвенції).

Як зазначено у запиті роялті виплачуються нерезиденту як винагорода за використання або надання права на використання комп’ютерних програм.

Відповідно до пп. 3 п. 1 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" об’єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва зокрема, комп’ютерні програми.

Тобто, можна зробити висновок, що комп’ютерні програми відносяться до творів у галузі науки.

Таким чином, у разі виплати резидентом платежу за використання або надання права на використання авторських прав на наукові твори (комп’ютерні програми) резиденту Ірландії - бенефіціарному власнику, така виплата підпадає під дію положень п. 3 ст. 12 Конвенції, при дотриманні вимог ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131156 · Ответов: 0 · Просмотров: 15
 

>  Нормативна база: Листи: Мінсоцполітики: Щодо індексації стипендій (лист Мінсоцполітики від 16.03.2017 р. № 30/0/66-17/163)
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 8:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 16.03.2017 р. № 30/0/66-17/163

[b]Щодо індексації стипендій[/b]

Департамент стратегічного планування та аналізу Міністерства соціальної політики України розглянув запит щодо індексації стипендій і повідомляє.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. N 1078 (із змінами) (далі - Порядок), визначено, що у разі підвищення розміру стипендій значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків у місяці, в якому відбувається таке підвищення.

Сума індексації у місяці підвищення стипендій не нараховується, якщо розмір підвищення стипендій перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення стипендії.

Якщо розмір підвищення стипендії не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення стипендії, сума індексації у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення стипендії.

Враховуючи викладене, оскільки підвищення розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії та соціальної стипендії відбулося у січні 2017 року, то значення індексу споживчих цін у цьому місяці як для звичайної стипендії, так і для соціальної стипендії приймається за 1 або 100 відсотків.

Для визначення суми збільшення грошового доходу студента береться загальний грошовий дохід студента до підвищення стипендії та грошовий дохід студента у січні 2017 року після підвищення розміру стипендій.

Сума індексації зменшується на суму підвищення грошового доходу студента. Якщо сума підвищення грошового доходу студента перевищує суму індексації, то у січні 2017 року індексація не виплачується.

Для проведення подальшої індексації індекс споживчих цін має розраховуватись з лютого 2017 року.

Одночасно повідомляємо, що згідно з пунктом 101 Порядку у разі збільшення учням і студентам за результатами семестрового контролю розміру ординарної (звичайної) академічної стипендії або соціальної стипендії як таким, що мають 10 - 12 балів з кожного предмета за дванадцятибальною шкалою або середній бал успішності "5" за п'ятибальною шкалою оцінювання, а також призначення інших академічних стипендій за результатами навчання, розмір та порядок призначення яких визначаються окремими нормативно-правовими актами (стипендії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, іменні стипендії), обчислення індексу споживчих цін для індексації стипендії продовжує здійснюватись з місяця призначення розміру ординарної (звичайної) академічної стипендії або соціальної стипендії.

Якщо студент втратив право на призначення академічної стипендії і отримував лише соціальну стипендію, а в подальшому за результатами семестрового контролю академічна стипендія була знову призначена, то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації такої стипендії здійснюється з місяця повторного призначення академічної стипендії.

При цьому нарахування індексації для соціальної стипендії зберігається.

Директор Департаменту стратегічного
планування та аналізу

Н. Підлужна



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131155 · Ответов: 0 · Просмотров: 18
 

>  Немає реакції ДФС на відправлені електронні документи
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997






Сергій Томашпольский,
головний редактор
журналу "Бухгалтер 911"


«Мовчання дорожче золота». Якщо перевести на знищені нервові клітини, які не відновлюються, втрачені даремно час і ресурси, то десь на те і вийдемо. Таке мовчання дійсно дуже дорого обходиться бухгалтерам.

Власне про що це ми?

Електронна форма «спілкування» з податківцями дуже зручна (як мінімум, дозволяє менше зустрічатися з ними). Але, на жаль, дуже часто трапляється так, що на подані їм податкові накладні, звіти та інші документи просто не виникає ніякої реакції.

Пропонуємо вам розглянути кілька таких ситуацій і способів їх вирішення (стаття «Немає реакції ДФС на відправлені електронні документи»).

Це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці: просто виїхати у відрядження / повернутися з нього у вихідний / святковий день або згідно з наказом про відрядження здійснювати роботу в день, який є для працівника вихідним / святковим днем. Розберемо «по кісточках» дані ситуації (стаття «У вихідний/святковий день - у відрядженні»).

«Почалося ...» доведення до розуму Критеріїв для блокування реєстрації податкових накладних. Поки усунули лише явно абсурдні речі у критерії невідповідності «входу-виходу». Дійсно, щоб порахувати залишок чогось, потрібно від увійшов відняти вийшло, а не навпаки. Цим в основному і обмежилися (стаття «Критерії блокування: є зміни»).

ФОПи часто ставлять бухгалтерів в глухий кут своїми незрозумілими вчинками. Відповідно, і питання виникають аналогічні. Чи можна анулювати подану раніше заяву про «розреєстрацію» підприємця? Як бути, якщо після «розреєстрації» діяльність триває і т. п.? Розбираємося (стаття «Єдиноподатник «йде »: ситуації, питання, нюанси»).

Залишилися питання по 34-му номеру?

Задавайте! Редакція журналу «Бухгалтер 911» завжди на зв'язку зі своїми читачами!







По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131154 · Ответов: 0 · Просмотров: 34
 

>  Затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Наказом Мінфіну від 14.07.2017 року № 637 затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.

Згідно з документом, Державна фіскальна служба України до 01 січня 2018 року повинна забезпечити створення інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний кабінет" на базі існуючого електронного сервісу "Електронний кабінет платника", що функціонує у дослідній експлуатації.

Електронний кабінет забезпечує електронну форму взаємодії платників податків та державних органів з контролюючими органами, надання/отримання користувачам/користувачами документів, інформації та послуг, передбачених Кодексом.

Наказом передбачено, що Електронний кабінет буде працювати постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.

У разі виявлення проблем в роботі Електронного кабінету користувач надсилає до ДФС повідомлення про помилку, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Методолог Електронного кабінету зобов'язаний провести перевірку наявності помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від користувача, крім вихідних та святкових днів. За результатами опрацювання повідомлення користувачу надсилається повідомлення про результати обробки помилки. Якщо методолог Електронного кабінету визнає наявність помилки, він зобов'язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення.

Для забезпечення взаємодії засобами Електронного кабінету платник податків здійснює електронну ідентифікацію з використанням ЕЦП відповідальних осіб платника (директора, бухгалтера, осіб, які мають право підпису), наданого будь-яким акредитованим центром сертифікації ключів відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131153 · Ответов: 0 · Просмотров: 24
 

>  Затверджено нову редакцію Положення про розробку інструкцій з охорони праці
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Мінсоцполітики виклало в новій редакції Положення про розробку інструкцій з охорони праці (далі — Положення), затверджене наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.1998 р. № 9.

Загалом структура документа лишилася колишньою.

Однак за обсягом оновлене Положення значно скоротилося, адже воно вже не передбачає поділу інструкцій на види, а саме на: інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці, примірні інструкції та інструкції, що діють на підприємстві.

Наказ Мінсоцполітики від 30.03.2017 р. № 526 (не набрав чинності)



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131152 · Ответов: 0 · Просмотров: 28
 

>  Нацбанк удосконалив порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Національний банк України удосконалив порядок видачі небанківським фінансовим установам (НФУ) ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

"Національний банк продовжує уніфікацію підходів до ліцензування і нове Положення про ліцензування переказу коштів є черговим кроком у цьому напрямку, – зазначила заступник Голови Катерина Рожкова. – Новий документ передбачає аналіз структури власності ліцензіата та його ділової репутації. Крім того, регулятор приділятиме значну увагу вивченню бізнес-плану компаній, що планують діяльність з переказу коштів, та дослідженню їх фінансового стану".

Нове положення передбачає:

  • визначення переліку умов, за яких Національний банк України видає ліцензії на переказ коштів, та розширення переліку документів для отримання таких ліцензій НФУ;
  • виключення з переліку документів, що подаються для отримання ліцензії, внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу та запровадження, натомість, обов’язку небанківських фінансових установ розробити та затвердити внутрішні документи з цих питань протягом одного місяця з дати отримання ліцензії;
  • запровадження вимог до НФУ щодо розкриття відомостей про їх структуру власності та визначення порядку подання таких відомостей;
  • встановлення вимог до фінансового стану небанківських фінансових установ, їх ділової репутації, а також ділової репутації їх керівників та власників істотної участі в них;
  • встановлення обов’язку небанківських фінансових установ, які отримали ліцензії на переказ коштів та надають послуги з приймання готівки для подальшого її переказу, визначити у внутрішніх документах порядок розрахунку ліміту залишку готівки в касі пунктів приймання готівки та періодичність проведення інкасації готівкових коштів;
  • розширення переліку підстав для відмови у видачі ліцензій на переказ коштів та їх відкликання Національним банком України.
Згідно із постановою встановлюється перехідний період для небанківських фінансових установ, що вже мають ліцензію на переказ коштів, для приведення своєї діяльності у відповідність до нових вимог. Так, ліцензіатам необхідно:

  • протягом двох місяців із дати набрання чинності постанови подати до Національного банку України анкету (додаток 3 до Положення) та відомості про свою структуру власності відповідно до вимог розділу VI Положення. Небанківські фінансові установи, які мають ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, відомості про свою структуру власності згідно з цим пунктом не подають;
  • протягом шести місяців із дня набрання чинності цією постанови забезпечити приведення своєї діяльності, структури власності, фінансового стану та ділової репутації у відповідність до вимог Положення та подати до Національного банку України письмове запевнення про їх відповідність вимогам Положення.
Зазначені зміни передбачені новим Положенням про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, затвердженим постановою Правління НБУ № 80 від 17.08.2017 р., та набирають чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

Поставною також визнано таким, що втратило чинність попереднє положення, що було затверджено постановою Правління Національного банку № 57 від 26 лютого 2013 року.



По материалам: НБУ
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131151 · Ответов: 0 · Просмотров: 29
 

>  Уряд схвалив законопроект про ринок будівельних виробів, - Геннадій Зубко
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Ми запроваджуємо європейські підходи до безпеки будівель, перехід на декларативний принцип у підтвердженні придатності будівельних виробів для застосування, підвищуємо ефективність заходів державного ринкового нагляду відповідно до нового Регламенту ЄС №305/2011. Про це заявив на засіданні Уряду Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, коментуючи схвалення Урядом законопроекту «Про основні вимоги до споруд, а також умови розміщення на ринку будівельних виробів»

«Відтепер виробник будівельної продукції зобов’язаний надавати декларацію експлуатаційних характеристик або технічне свідоцтво про апробацію. В цих документах мають зазначатись характеристики щодо механічної стійкості, пожежної безпеки, енергоефективності, доступності тощо. Для споживача – це захист його прав. У такий спосіб виробник вичерпно інформує його про якість і безпеку своїх будівельних виробів», - зазначив Геннадій Зубко.

Після прийняття парламентом законопроекту в Україні буде створена організаційна структура, яка займатиметься передексплуатаційною перевіркою будівельних виробів, аналогічна європейській. Вона працюватиме у конкурентному середовищі на суто ринкових засадах.



По материалам: КМУ
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131150 · Ответов: 0 · Просмотров: 23
 

>  Постачання компонентів комп’ютерної програми: що з ПДВ
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Компонентами комп’ютерної програми є частини програмного забезпечення, які можуть бути частинами (модулями), на основі або за допомогою яких створюють певну програму, та/або діяти як самостійні комп’ютерні програми.

Під постачанням товарів розуміють передачу права розпоряджання товарами як власник (п.п. 14.1.191 Податкового кодексу України; ПК).

Постачанням послуг є операція, що не є постачанням товарів, або інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності (п.п. 14.1.185 ПК).

Операції з постачання програмної продукції тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ. Пільга поширюється на:

  • результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
  • криптографічні засоби захисту інформації.
Тому постачання окремих компонентів програмної продукції, на основі або за допомогою яких створюють певну програмну продукцію, або які можуть діяти як самостійні комп’ютерні програми, звільнене від оподаткування ПДВ.

Якщо ж виконавці послуг (робіт) не набувають права власності на програмну продукцію у процесі її створення, а після завершення таких послуг (робіт) право власності на готову програмну продукцію (її компоненти) набуде замовник, такі операції оподатковують ПДВ у загальному порядку.




По материалам: Головбух24
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131149 · Ответов: 0 · Просмотров: 28
 

>  Банкам дозволили списувати безнадійні кредити без податкових наслідків
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Державна фіскальна служба відкликала свій лист від 8 лютого 2017 року № 2440/6/99-99-15-02-02-15, яким встановлювалося, що заборгованість визнається безнадійною тільки в частині сум боргу, прострочення за якими становить понад 360 днів, передає ЮРЛІГА. Про це повідомила Незалежна асоціація банків України (НАБУ).

Згідно відкликаного листа, якщо заборгованість існує тільки за тілом кредиту, а за нарахованими відсотками відсутня, для цілей оподаткування визнається тільки заборгованість за тілом кредиту. Цьому посприяла позиція Мінфіну, викладена в листі № 11210-11-10/18862.

Раніше Міністерство фінансів у своєму листі до НАБУ погодилося, що відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу до безнадійної заборгованості банками відноситься заборгованість за фінансовим кредитом, за яким погашення частини боргу прострочено більш ніж на 360 днів. Тобто якщо заборгованість за тілом кредиту прострочено понад 360 днів, а за сумою нарахованих відсотків така заборгованість відсутня, то безнадійним для цілей оподаткування визнається весь кредит, що включає як заборгованість за основним боргом, так і заборгованість за нарахованими відсотками.

Як пояснили в НАБУ, питання, з яким зіткнулася банківська система у зв'язку з трактуванням норм Податкового кодексу України Фіскальної службою, вирішено.

Лист ДФС відкликано індивідуальною податковою консультацією від 27 липня 2017 року № 1374/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131148 · Ответов: 0 · Просмотров: 25
 

>  Чи може підприємство мати у штаті адвоката
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Фізична особа, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, може бути найманим працівником у юридичної особи та/або фізичної особи — підприємця на посаді, що не передбачає провадження адвокатської діяльності й надання адвокатських послуг.

При цьому така особа НЕ МОЖЕ представляти свого роботодавця як адвокат.

Водночас контролери нагадали: адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально чи в організаційно-правових формах адвокатського бюро або адвокатського об’єднання (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-VI).

ІПК ДФСУ від 15.08.2017 р. [b][i]№ 1603/С/99-99-13-01-02-14/ІПК[/i][/b]



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131147 · Ответов: 0 · Просмотров: 25
 

>  Що таке Договір управління підприємством і "з чим його їдять"
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Яна Рубчук, керівник юридичної компанії "Nota bene.Legal group" Нерідко у житті власника бізнесу виникає момент, коли він вже не хоче або не може самостійно здійснювати управління своєю справою. Тут постає питання: продати свій «викоханий» бізнес або передати його в управління іншій компанії.

Саме другий варіант регулюється Цивільним кодексом України. Договору управління майном присв'ячена глава 70 "Управління майном" (статті 1029 - 1045 ЦК).

Поняття договору управління майном закріплено ст. 1029 ЦК України, якою передбачено можливість виникнення на підставі зазначеного договору двох видів прав управителя на отримане в управління майно: права управителя на чуже майно (власником майна, що перебуває в управлінні, залишається установник); або права довірчої власності (право власності на довірене майно переходить від установника до управителя).

Відповідно до ч. 1 ст. 1029 ЦК за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Договір в обовязковому порядку має бути посвідчений нотаріусом.
Згідно зі ст. 1033 ЦК України, управителем може бути суб’єкт підприємницької діяльності (ТОВ, ФОП ін.).

Для цього нотаріусу подається відповідне свідоцтво та/або витяг з Державного реєстру фізичних осіб – для фізичних осіб, витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України – для юридичних осіб. Дані про документи, що підтверджують статус осіб як суб’єктів підприємницької діяльності, указуються нотаріусом у тексті договору. Засвідчені в установленому порядку фотокопії цих документів долучаються до примірника договору, що залишається у справах нотаріуса.

Істотними умовами договору є:

1. перелік майна, що передається в управління. У разі передання корпоративних прав- у договорі управління корпоративними правами необхідно вказати повне найменування господарського товариства, його місцезнаходження та ідентифікаційний код як юридичної особи, а також розмір частки установника управління в статутному фонді (капіталі) цього товариства – у відсотках і сумі.

2. розмір і форма плати за управління майном. Винагорода, зазвичай, оцінюється за результатами півріччя чи року і визначається у процентному співвідношенні. Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням майном. У договорі може бути визначено, що управитель має право відраховувати зазначені грошові суми безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління.

Законодавець також закріпив, що управитель , який не виявив при управлінні майном належної турботливості про інтереси установника управління, зобов'язаний відшкодувати установникові управління завдані збитки ( ст. 1043 ЦК).
Договір може бути укладений безстроково або на певний визначений строк.

NB! Рекомендуємо власникам перед прийняттям рішення укласти договір про управління підприємством обовязково зробити інвентаризацію майна підприємства, незалежний аудит про склад та вартість підприємства, а також перелік усіх боргів, які включаються до складу підприємства із вказівкою на кредиторів, характер і розмір усіх вимог.



По материалам: Ліга.Блоги
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131146 · Ответов: 0 · Просмотров: 26
 

>  Якщо у договорі строк виконання визначається «ДО» настання терміну, то останнім днем виконання буде день, що передує цьому терміну; коли у тексті договору визначено «ПО», то останнім днем виконання є саме цей день
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Автор: Олександр Боков, Юридичний інтернет-ресурс "Протокол" (Справа № 910/21225/15, 13.12.2016) Фабула судового акту: Позовні вимоги в цій справі обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих за договором зобов'язань по поставці товару, у зв'язку із чим до стягнення з відповідача на користь позивача звялено: пеню за прострочення постачання товару у розмірі 8601,60 грн та 21504,00 грн штрафу за відмову від постачання товару. Сама по собі ця судова справа хоча і є, так би мовити, звичайною, але представляє певний інтерес з точки зору питання неоднакового застосування прийменників «до» і «по» в контексті позначення кінцевої календарної дати.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, а також і Вищого господарського суду України, позов був задоволений частково, - стягнуто з відповідача на користь військової частини 8 601,60 грн пені за прострочення поставки товару, в іншій частині позову відмовлено.

Постановляючи рішення у справі, суд нагадав, - якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, до 1 грудня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (30 листопада 2014). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 грудня 2014" або "включно до 1 грудня 2014", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 грудня 2014.

Аналогічна правова позиція викладена в п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. №14.

Разом з цим, доречно сказати, що вживання та практичне застосування прийменників «до» і «по» у нормативно-правових актах, що регулюють, наприклад, податкові відносини, або підприємницьку діяльність, може тлумачитись в інший спосіб. Але це є темою окремого дослідження.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131145 · Ответов: 0 · Просмотров: 25
 

>  Щодо виплат і нарахування, відображення у податковій звітності дивідендів засновнику- іноземцю
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2017), дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Відповідно до пп. 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу, крім випадків, передбачених підпунктом 57.1 1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 57.1 1.3 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу "витягнутої руки" в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 цього Кодексу контрольованими. Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу.
При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними відповідно до положень цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
До доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу, належать, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом (пп. "б" пп. 141.4.1 п. 141. 4 ст. 141 Кодексу).
Таким чином, у разі виплати дивідендів у грошовій формі чи формі, відмінній від грошової, власнику - юридичній особі (резиденту чи нерезиденту), платник податку на прибуток нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток до/або одночасно з виплатою дивідендів.
При цьому резидент, що здійснює на користь нерезидента виплату доходу у вигляді дивідендів, утримує податок з такого доходу за ставкою в розмірі 15 відсотків його суми та за його рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Нагадаємо, що в рубриці «ПЛАТНИКІВ ЦІКАВИТЬ» публікуються відповіді на актуальні питання платників у сфері оподаткування. Щоб задати власне, питання достатньо перейти за посиланням: https://steserpet.typeform.com/to/UJleTS
Головне управління ДФС у м. Києві звертає увагу, що вказана відповідь не є офіційною консультацією, а слугує інформаційною допомогою для платників податків. Щоб отримати індивідуальну податкову консультацію, радимо звернутись з офіційним письмовим зверненням до ГУ ДФС у м. Києві.

  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131144 · Ответов: 0 · Просмотров: 22
 

>  Як єдиноподатнику-комісіонеру визначити обсяг доходу для застосування РРО
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


За договором комісії комісіонер за дорученням комітента за плату вчиняє правочини від свого імені, але за рахунок комітента.

Доходом підприємця-єдиноподатника є дохід, отриманий у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. У разі надання послуг/виконання робіт за договорами комісії доходом є сума отриманої винагороди повіреного (п. 292.4 Податкового кодексу України).

Тому єдиноподатник включає до доходу платника лише суму отриманої винагороди за товари, реалізовані за договорами комісії. Цей дохід підприємець враховує і під час обрахунку обсягу доходу для застосування РРО.

Нагадаємо, що у разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн єдиноподатник мусить застосовувати РРО з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення.




По материалам: Головбух24
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131143 · Ответов: 0 · Просмотров: 26
 

>  Форму довідки-виклику для надання навчальної відпустки оновлено
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Починаючи з 2017/2018 навчального року оновлено форми документів із підготовки кадрів у вищих навчальних закладах. Це сталося завдяки наказу МОН від 06.06.2017 р. № 794.

Серед цих документів, зокрема, і довідка-виклик, що використовується для виклику студента, який поєднує роботу з навчанням у вищому навчальному закладі, на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання сесії, складання державних іспитів (атестації), підготовки й захисту дипломного проекту (роботи) із наданням додаткової оплачуваної відпустки та містить дані щодо прибуття студента до вищого навчального закладу, вибуття з нього та повернення до місця роботи.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131142 · Ответов: 0 · Просмотров: 24
 

>  Право на щорічну відпустку у разі переведення на інше місце роботи
Володя Гройсман
Отправлено: Сегодня, 0:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Чи зберігається Право на щорічну відпустку у разі переведення на інше місце роботи?

Відповідно ст. 81 Кодексу законів про працю України, за бажанням працівників, переведених на роботу з одного підприємства, установи, організації на інше підприємство, в установу, організацію, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації, щорічна відпустка повної тривалості надається до настання шестимісячного терміну безперервної роботи після переведення.

Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131141 · Ответов: 0 · Просмотров: 21
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Про оподаткування ПДВ (лист ДФС від 17.08.2017 р. № 1652/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.08.2017 р. № 1652/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту підприємством, яке застосовує касовий метод податкового обліку, у тому числі на підставі рахунка, що виставляється платнику податку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Пунктом 187.10 статті 187 та пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ для окремих категорій платників податків, які здійснюють певні види операцій, передбачено застосування касового методу податкового обліку ПДВ.

Підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що касовий метод для цілей оподаткування ПДВ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Правила формування податкового кредиту з ПДВ встановлено статтею 198 ПКУ.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою віднесення сум податку до складу податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 ПКУ, а саме:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 розділу V ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.

Законом України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", зокрема, внесено зміни до пункту 198.6 статті 198 ПКУ, які набули чинності 01.01.2017 р. та згідно з якими у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Таким чином, з 01.01.2017 р. терміни формування податкового кредиту платниками податку (у тому числі платниками, які застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ) визначаються з урахуванням положень пункту 198.6 статті 198 ПКУ (не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), незалежно від того, коли була складена податкова накладна: до 01.01.2017 р. чи після цієї дати.

В той же час норми пункту 198.6 статті 198 ПКУ не поширюються на інші документи, які згідно з нормами ПКУ є підставою для формування податкового кредиту (митні декларації, документи, перераховані у пункті 201.11 статті 201 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, у платника податку, який застосовує касовий метод, право на формування податкового кредиту з ПДВ виникає або на дату списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) такого платника податку, або на дату надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг.

Право платника податку, який застосовує касовий метод, на формування податкового кредиту з ПДВ без отримання податкової накладної на підставі документів, визначених підпунктом "а" пункту 201.11 статті 201 ПКУ, виникає виключно у тому звітному (податковому) періоді, в якому відбулося придбання товарів/послуг, та за умови списання у такому звітному (податковому) періоді коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених йому товарів/послуг.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131140 · Ответов: 0 · Просмотров: 17
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Про оподаткування ПДВ (лист ДФС від 17.08.2017 р. № 1649/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.08.2017 р. № 1649/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо практичного застосування пункту 261 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Місцем постачання послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, відповідно до підпункту "в" пункту 186.3 статті 186 ПКУ є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що для операцій з постачання програмної продукції тимчасово, з 01 січня 2013 року до 01 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту ПКУ до програмної продукції належать:

результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

криптографічні засоби захисту інформації.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції викладено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства доходів і зборів України від 07.10.2013 р. N 536.

Водночас підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ передбачено, що не є об'єктом оподаткування операції, зокрема з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

При цьому підпунктом 14.1.225 статті 14 ПКУ визначено, що роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь- які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, в користування, володіння та/або розпорядження особи.

Таким чином, якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (ПЗ) не обмежені функціональним призначенням такої продукції та її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, то отримання платежу як винагороди за надання вказаного права на використання для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (ПЗ) обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем"), то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції (комп'ютерної програми) не буде вважатися роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп'ютерної програми), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у тому числі програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору)

У разі якщо внаслідок постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у т. ч. програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору) відбуваються будь-які зміни у програмній продукції (у т. ч. оновлення, удосконалення, модернізація та виправлення помилок), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як з постачання окремих елементів програмної продукції та не підлягають оподаткуванню ПДВ на підставі підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ або пункту 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в залежності від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі).

Водночас у разі якщо внаслідок надання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у т. ч. числі програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору) не відбувається жодних змін у програмній продукції (наприклад, навчання персоналу роботі з програмою, встановлення програми, налаштування оргтехніки тощо), то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Крім цього повідомляємо, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання (стаття 36 ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131139 · Ответов: 0 · Просмотров: 13
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо транспортного податку (лист ДФС від 17.08.2017 р. № 1647/Л/99-99-13-03-02/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.08.2017 р. № 1647/Л/99-99-13-03-02/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо транспортного податку, та повідомляє таке.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі - Мінекономрозвитку), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономрозвитку на своєму офіційному веб-сайті розміщує перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - Перелік), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

У поточному році Мінекономрозвитку визначило середньоринкову вартість легкових автомобілів і Перелік яких, з середньоринковою вартістю понад 1 200 000 грн, розмістило на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно Переліку, середньоринкова вартість легкового автомобіля марки Lexus, модель - RХ350, з об’ємом двигуна - 3500 см куб, тип пального - бензин, рік випуску - до 2 років (включно) становить понад 1 200 000 грн. і такий автомобіль підлягає оподаткуванню у 2017 році.

Отже, якщо вік легкового автомобіля марки Lexus, модель - RХ350, з об’ємом двигуна - 3500 см куб, тип пального - бензин не перевищує два роки (включно), то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.

Одночасно повідомляємо, що фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо об’єктів оподаткування, що перебувають їх власності, розміру ставки податку, нарахованої суми податку (підпункт 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).

Враховуючи зазначене вище, рекомендуємо звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, для проведення звірки даних.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131138 · Ответов: 0 · Просмотров: 8
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо оподаткування майнового внеску до статутного капіталу товариства (лист ДФС від 17.08.2017 р. № 1646/В/99-99-13-02-03-14/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.08.2017 р. № 1646/В/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування майнового внеску до статутного капіталу товариства і в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (пп. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того відповідно до пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Отже, сума майнового внеску (нерухомого майна - квартири) платника податку - фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи - резидента не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, незалежно від строків перебування майна у власності такого платника.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131137 · Ответов: 0 · Просмотров: 10
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату штатного працівника за основним місцем роботи який працює на відрядній системі оплати праці (лист ДФС від 17.08.2017 р. № 1645/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.08.2017 р. № 1645/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на заробітну плату штатного працівника за основним місцем роботи який працює на відрядній системі оплати праці та в межах компетенції повідомляє.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП), Законом України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон N 108) та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 97 КЗпП визначено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (ст. 95 КЗпП та ст. 3 Закону N 108).

Основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 частини першої ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону N 108 та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).

Згідно з частиною п'ятою ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Отже, заробітна плата (дохід) за основним місцем роботи, яка нараховується (виплачується) застрахованій особі за відрядною системою оплати праці є базою нарахування єдиним внеском. При цьому якщо її розмір не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Згідно з пп. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131136 · Ответов: 0 · Просмотров: 10
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо оподаткування доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.08.2017 р. № 1644/К/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається згідно з нормами Кодексу, які діяли у 2016 році та з урахуванням фактичних обставин викладених у листі.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році - 689 гривень). Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.6 ст. Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Водночас пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році - 689 грн.), та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

... повідомив Вас про анулювання (прощення) боргу у вигляді суми основного боргу (кредиту) ... та звернув увагу на необхідність дотримання вимог пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Отже, оскільки ... у 2016 році було прийнято рішення щодо анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), то з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах. Крім того, зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131135 · Ответов: 0 · Просмотров: 9
 

>  Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (лист ДФС від 17.08.2017 р. № 1641/Д/99-99-13-03-01/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 8597
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.08.2017 р. № 1641/Д/99-99-13-03-01/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення про отримання податкової консультації щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та повідомляє таке.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу).

Конституція України та Цивільний кодекс України (далі - ЦК) закріпили право приватної власності (статті 41 та 325 ЦК). Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи (стаття 325 ЦК).

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (пункт 1 статті 320 ЦКУ).

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Підпунктом 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені законодавством до житлового фонду, зокрема будівлі промислові та склади.

Підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу визначено, що не є об’єктами оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 р. N 507, затверджено Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000).

Об’єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Згідно з ДК 018-2000 до класу "Будівлі промислові" (код 1251) належать криті будівлі промислового призначення визначені відповідними підкласами (коди 1251.1 - 1251.9), зокрема будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості, чорної металургії, хімічної та нафтохімічної промисловості, легкої, харчової, медичної та мікробіологічної промисловості, лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, будівельної індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості, будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне.

Водночас зареєстрована відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності будівля, віднесена ДК 018-2000 до підрозділу "Будівлі нежитлові" (код 12), без зазначення відповідного підкласу класу "Будівлі промислові" (код 1251).

Отже, з метою застосування норм підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, до будівель промисловості відносять об’єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 відносяться до класу 1251 "Будівлі промислові" з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення таких об’єктів.

Крім того, слід зазначити, що питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відноситься до компетенції Міністерства юстиції України.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #131134 · Ответов: 0 · Просмотров: 10
 

342 страниц V   1 2 3 > » 

Новые сообщения  Открытая тема (есть новые ответы)
Опрос  Опрос (есть новые голоса)
Нет новых сообщений  Открытая тема (нет новых ответов)
Нет новых голосов  Опрос (нет новых голосов)
Популярная тема  Горячая тема (есть новые ответы)
Закрыта  Закрытая тема
Нет новых  Горячая тема (нет новых ответов) Перемещена  Тема перемещена
 

RSS Текстовая версия Сейчас: 22.08.17, 22:37
1С Предприятие 8.3, 1С Предприятие 8.2, 1С Предприятие 8.1, 1С Предприятие 8.0, 1С Предприятие 7.7, Литература 1С, Общие вопросы по администрированию 1С, Методическая поддержка 1С - всё в одном месте: на Украинском 1С форуме!

Курсы валют: доллар США к гривне Курсы валют: евро к гривне Курсы валют: российский рубль к гривне