Заказы на доработку 1С (сервис удаленной работы)

Хранилище

База знаний
Неназначенных незавершенных заказов: 5, свеженьких 2
Бесплатные отчеты, обработки, конфигурации, внешние компоненты для 1С Статьи, описание работы, методики по работе с 1С

Здравствуйте, гость ( Войти | Зарегистрироваться )

263 страниц V   1 2 3 > » 

>  Министерствам запрещено устанавливать правовые нормы в письмах и рекомендациях
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Отменены приказы министерств и других центральных органов исполнительной власти, которые утратили актуальность и устанавливают регуляторные барьеры, передает ЮРЛИГА.

Министерства и другие центральные органы исполнительной власти обязаны принять меры к предотвращению незаконной практики направления к исполнению нормативно-правовых актов, не прошедших государственную регистрацию, а также методических рекомендаций и писем, которыми устанавливаются правовые нормы.

В свою очередь, НКРЭКУ обязана пересмотреть порядок контроля за соблюдением лицензионных условий осуществления хозяйственной деятельности по транспортировке нефти и нефтепродуктов по магистральным трубопроводам; порядок контроля за соблюдением лицензионных условий осуществления хозяйственной деятельности на рынке природного газа; порядок контроля за соблюдением лицензиатами условий и правил осуществления деятельности, связанной с производством, передачей и поставкой электроэнергии, комбинированным производством тепловой и электрической энергии, производством тепловой энергии на теплоэлектроцентралях и установках с использованием нетрадиционных или возобновляемых источников энергии.

Также свои порядки надзора за рынком телекоммуникаций и за пользованием радиочастотным ресурсом Украины в полосах радиочастот общего пользования пересмотрит НКРСИ.

НКЦБФР пересмотрит порядки проведения проверок деятельности эмитентов ценных бумаг и соблюдения требований законодательства о ценных бумагах относительно профессиональной деятельности на фондовом рынке и деятельности саморегулируемых организаций профессиональных участников фондового рынка.

Распоряжения Кабмина от 10 марта 2017 года № 166-р и № 169-р "Об отмене некоторых приказов министерств и других центральных органов исполнительной власти" вступили в силу 21 мая 2017 года.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127583 · Ответов: 0 · Просмотров: 29
 

>  Правительство совместно с Парламентом нарабатывают проект закона о введении платы за пользование газораспределительными сетями, - Глава Правительства
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Кабинет Министров Украины совместно с народными депутатами нарабатывает проект закона, который вводил бы плату за пользование газораспределительными сетями без увеличения цены газа для конечного потребителя. Об этом сказал Премьер-министр Украины Владимир Гройсман ходе «Часа вопросов к Правительству» в Верховной Раде Украины.

Он напомнил, что Правительство выступало и выступает против введения дополнительной абонплаты за доставку газа, которая увеличивала конечную стоимость топлива.

«Мы эту позицию сразу высказали, и ситуация была в свое время решена, - сказал Владимир Гройсман. - А оносительно сетей, то одним из решений является изменения в закон, которые позволят запретить бесплатное использование газораспределительных сетей. И сейчас рабочая группа (в составе членов Правительства и парламентариев) работает, чтобы этот закон сделали. И здесь нам нужна поддержка Парламента, чтобы этот закон принять ... Это (использование сетей) должно быть на платной основе, и в сети нужно инвестировать, чтобы они были безопасны, но эти шаги не должны привести к увеличению платы за газ».



По материалам: КМУ
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127582 · Ответов: 0 · Просмотров: 17
 

>  Перспективи податку на виведений капітал обговорили експерти
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Мінфін завершує роботу над законопроектом про податок на виведений капітал. Там визнають, що ідея має ряд суттєвих мінусів, і хочуть аби сам бізнес та експерти визначились із доцільністю запровадження такого податку. А деякі науковці вважають ідею апріорі утопічною, повідомляє ЗіБ.

Міністерство фінансів закінчує роботу над проектом закону про податок на виведений капітал і найближчим часом передасть його до Кабінету міністрів. Про це повідомила радник міністра фінансів, голова Проектного офісу реформ Яна Бугрімова під час Першого форуму з прямого оподаткування, організованого Асоціацією податкових радників спільно з Асоціацією адміністративних суддів, платформою Текслінк та Асоціацією адвокатів України.

«Не скажу, що це була ініціатива міністерства, але зобов’язання розробити такий проект містяться у змінах до Податкового кодексу, прийнятих у минулому році», - зазначила вона. Йдеться про п.5 закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (від 21.12.2016 № 1797-VIII). Відповідно до нього Кабмін має до 1 липня 2017 року розробити і внести до Верховної Ради проект закону щодо запровадження податку на виведений капітал.

Також Я.Бугрімова послалась на те, що прийняття цього проекту «підтримується досить великою кількістю бізнесу», відтак Мінфін останні 3 місяці працює над його написанням на базі раніше розробленого профільним комітетом ВР

проекту. І зазначила, що на даному етапі позиція експертів і бізнесу щодо введення чи не введення цього податку дуже важлива. Оскільки за великої кількості плюсів у нього є й суттєві мінуси.

Ідея полягає в тому, що податок стягується не в момент отримання прибутку за підсумками звітного періоду, а в момент розподілення. Тобто це фактично відкладений податок на прибуток, або свого роду кредит на розвиток бізнесу. Відповідно, об’єктом оподаткування буде виведений капітал у вигляді дивідендів – планується ставка 15%, та прирівняні що них платежі – 20%. Список останніх ще обговорюється, зокрема йдеться про операції із нерезидентами.

Очевидними ризиками запровадження нового податку є значні недонадходження до бюджету й відсутність джерел їх компенсації, можливі зловживання (створюватимуться схеми виводу капіталу без оподаткування) та неготовність боротись із ними податківців на даному етапі тощо.

Професор кафедри фінансового права юридичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка Данило Гетманцев є «найбільш послідовним противником» податку на виведений капітал. «Не все, що гарно звучить, насправді добре на практиці. Комуністична ідея – «від кожного за його здібностями, кожному за його працею» теж гарна у Маркса на папері. Але про її реалізацію в нашій країні ми чудово знаємо», - аргументував він свою позицію.

Науковець зазначив, що ідея містить чисельні підводні камені, тому, на його думку, чесніше було б просто відмінити податок на прибуток на певний час, замість уведення «якогось складного механізму, який, за великим рахунком, недієздатний».



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127581 · Ответов: 0 · Просмотров: 16
 

>  ДФСУ розробила пам'ятку для подорожуючих за кордон
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


У рамках дії безвізового режиму з країнами ЄС Державною фіскальною службою України розроблено пам’ятку для подорожуючих за кордон.

У пам’ятці вказані товари, які дозволені до вивезення за межі митного кордону України та на пропуск яких потрібні дозвільні документи.

Так, без заповнення митної декларації (тобто зеленим коридором) можна провезти товари, загальна вартість яких не перевищує 10 тис. євро, що не обкладаються вивізним митом та не потребують дозвільних документів, готівкову валюту України або іноземну валюту у сумі, яка в еквіваленті не перевищує 10 тис. євро на одну особу, не більше 5 упаковок лікарських засобів кожного найменування на одну особу тощо.

Окремо визначено товари, вивезення яких за межі митного кордону України, заборонено або обмежено. Це, зокрема, наркотичні та психотропні речовини, культурні та історичні цінності без спеціальних дозволів на вивезення, вогнепальна зброя без дозволів правоохоронних органів, лікарські засоби понад норму тощо.

Також роз’яснено порядок оподаткування товарів громадян, які виїжджають з України.

З пам’ятки подорожуючі також можуть дізнатися про права та обов’язки працівників митниць у пунктах пропуску.

Документи:

Пам'ятка від ДФС для подорожуючих за кордон



По материалам: КМУ
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127580 · Ответов: 0 · Просмотров: 18
 

>  Правительство не отменяет норму перераспределения рентных платежей в пользу местных бюджетов, программа начнется с 2018 года, - Премьер-министр
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Кабинет Министров Украины не будет отменять норму о перераспределении части рентных платежей в пользу бюджетов регионов, где добываются ископаемые, и процесс такого перераспределения начнется, как и планировалось ранее, с 2018 года. Об этом сказал Премьер-министр Украины в ходе «Часа вопросов к Правительству» в Верховной Раде Украины.

«Часть ренты будет оставаться на территории, где добываются ископаемые. Это правильный и логичный подход, связанный с децентрализацией и созданием финансовых основ для местного самоуправления. 2018 год был определен годом начала такого перераспределения», - сказал Премьер-министр.



По материалам: КМУ
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127579 · Ответов: 0 · Просмотров: 17
 

>  О (не)справедливости, (не)добросовестности и (не)разумности гражданско-правовых обязательств по кредитным договорам в инвалюте
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997



[b]Пункт 6 ст. 3 Гражданского Кодекса Украины предусматривает среди общих начал и смысла гражданского законодательства справедливость, добросовестность и разумность. Ст. 1 Гражданского процессуального Кодекса Украины предусматривает, что задачами гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное рассмотрение и разрешение гражданских дел в целях защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц, интересов государства. Статья 6 Конвенции о защите прав человека и основоположных свобод предусматривает право на справедливый суд. Могут ли рассчитывать заемщики банков на соблюдение этих простых правил, рассказывает Prostopravo Анастасия Москаленко, адвокат и партнер ЮФ "Москаленко и Партнеры".[/b]
С момента заключения кредитного договора многие заемщики выплатили по кредитам суммы значительно превышающие суммы выданных кредитов как в долларовом, так и гривневом эквиваленте. Около половины клиентов ЮФ «Москаленко и Партнеры» - это валютные заемщики, которые выплатили по кредитам намного больше, чем брали, а остаются должны намного больше, чем выплатили. Не смотря на то, что при заключении кредитных договоров их никто не информировал о реальной процентной ставке и общей совокупной стоимости кредита, составляющих цену банковской услуги в процентном и денежном эквивалентах, а также во многих договорах – о валютных рисках и действительных ежемесячных и ежегодных платежах, эти заемщики добросовестно принимали меры для выполнения кредитных договоров даже после роста курса доллара США с 5 до 27 грн. за доллар США. Эти люди отказывали себе и своим семьям в отдыхе, в развлечениях, а часто даже в еде и фактически отдавали кредитам ценнейшее время своей жизни.

Уверена, что 99% заемщиков, если бы им в момент заключения договоров доходчиво разъясняли, что гривна за 10 лет упадет в 5 раз, а выплатят они в 2-3 раза больше долларов, чем выдает банк, отказались бы от заключения таких кредитных договоров. В отличие от несведущих заемщиков, банки могли предположить и умышленно скрывали от клиентов эти риски, закладывая на первые годы выплат по кредитам свою выгоду (комиссии, проценты), оставляя выплату основного долга на последние годы. Их специалисты – финансисты, юристы, аналитики – знали, что риски неисполнения таких договоров через значительный период времени будут астрономически возрастать, и сознательно учитывали это с целью получения максимальной выгоды. Экономические экспертизы кредитных правоотношений в 99% случаев показывают грубые нарушения, а более чем в половине оказывается, что реальная процентная ставка в действительности в 1,5-2 раза больше задекларированной, а сумма переплаты изначально значительно больше, чем была указана, если была указана вообще.

Следует отметить, что Верховный Суд Украины в своих рекомендательных источниках неоднократно обращал внимание на эту проблему, например в Обобщении судебной практики по рассмотрению гражданских дел о защите прав потребителей (2009-2012 гг.) от 01.02.2013 г., подготовленном судьей Верховного Суда Украины Т.Е. Жайворонок и главным консультантом управления ВСУ С.В. Павловской указано следующее: «В Украине, несмотря на законодательное закрепление, не в полной мере реализуются такие права потребителей в кредитно-финансовых правоотношениях, как право на достоверную информацию об условиях договора. Потребители не имеют ни достаточной информации о финансовых услугах, которые им предоставляют, ни необходимых знаний, чтобы их понять. Они не всегда могут оценить уровень рисков и возможных последствий вступления в дополнительные финансовые обязательства и сравнить условия предоставления услуг, предлагаемых различными финансовыми учреждениями.

Из-за неодинаковой судебной практики при разрешении споров о финансовых услугах Конституционный Суд Украины в Решении от 10 ноября 2011 по делу № 15-рп / 2011 разъяснил, что положения пунктов 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закона № 1023-XII надо понимать так, что их действие распространяется на правоотношения между кредитодателем и заемщиком (потребителем) по договору о предоставлении потребительского кредита, возникающие как при заключении, так и при выполнении такого договора».

Расторжение или признание недействительными таких кредитных договоров на основаниях нарушения Закона Украины «О защите прав потребителей» не возложит на банки больших убытков и будет не только законным, а и справедливым способом защиты прав заемщиков, которые оплатили уже намного больше, чем брали, и не должны оставаться финансовыми рабами всю свою жизнь. При этом банки могли бы оставить за собой полученный доход за счет переплаты и курсовой разницы, в том числе, на основании действующей статьи 1057-1 Гражданского кодекса Украины.

Для чего тогда прописаны специальные нормы законодательства о защите прав потребителей финансовых услуг и нормы банковского законодательства, если суды отказываются их применять? Примером поразительного правового нигилизма является продолжение отрицания судами распространения Закона Украины «О защите прав потребителей» на правоотношения сторон после заключения кредитного договора даже после вынесения решения Конституционного суда Украины от 10.11.2011 года по делу № 1-26/2011. Тот же Верховный Суд Украины в своих постановлениях от 02.12.2015 г. по делу № 6-1341цс15, от 23.05.2012 г. по делу № 6-39цс12 продолжает упорно «закрывать глаза» на специальные нормы указанного закона. До тех пор, пока судьи будут потакать таким нарушениям и фактически их игнорировать, суды будут завалены кредитными спорами! При этом обычной является ситуация, когда финучреждение вообще не присылает на заседания никакого представителя, не предоставляет истребованных судом документов, а роль защитника интересов кредитора фактически исполняет судья.

Добросовестные же заемщики в результате исполнения валютных кредитных договоров, заплатив суммы гораздо большие, чем были предусмотрены к выдаче, могут быть полностью лишены не только уже уплаченных средств, а и своего единственного жилья – переданных в ипотеку квартир. Потому что мораторий – это временная мера, которая не отменяет, а лишь отдаляет обращение финучреждениями взыскания на эти квартиры. А уж после его отмены банки получат и финансовую выгоду, и ипотечное имущество или доход от его продажи. К слову сказать, некоторые финучреждения в обход моратория и сейчас фактически отбирают у должников, не имеющих сильной правовой защиты, заложенные квартиры.

Принуждение заемщиков, выплативших по кредитным ипотечным договорам в инвалюте больше, чем сумма выданных кредитов, к дальнейшему исполнению этих договоров за счет продажи их единственного жилья, не будет отвечать таким принципам гражданского законодательства как справедливость, добросовестность и разумность, поскольку потребитель кредитных услуг в данном случае полностью лишается всего, на что рассчитывал при заключении договора: и денег, и имущества, которые полностью приобретает банк.

Без сомнения, вместе с игнорированием национальными судами специальных норм законодательства о защите прав потребителей финансовых услуг, а во многих случаях и основных процессуальных прав заемщиков, это повлечет за собой множество обращений в Европейский суд по правам человека о нарушении не только ст. 6 Конвенции о защите прав человека и основоположных свобод, но и ст. 1 Первого протокола к ней – т.е. нарушение права собственности, а также усилит ненависть общества к судам и тем, кто в них работает.

Автор: Москаленко Анастасия Владимировна, Адвокат, партнер ЮФ "Москаленко и Партнеры"



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127578 · Ответов: 0 · Просмотров: 19
 

>  Якщо споживач комунальної послуги ухиляється від підпису Типового договору після отримання оферти і двох примірників, суд визнає такий договір укладеним за позовом виконавця послуги
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


(ВГСУ від 16 травня 2017 р. у справі № 910/14243/16), Веб-ресурс "Протокол"

Фабула судового акту: Недобросовісний споживач комунальних послуг завжди ухиляється від укладання договору, в даному випадку про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, при цьому постійно користується такою послугою. Ну невигідно споживачу, коли послуга фактично надається, підписувати документ, який формалізує його відносини з виконавцем послуг , зокрема щодо оплати таких послуг та відповідальності за порушення строків оплати.

Цей спір між споживачем та виконавцем про визнання договору про надання послуг з центрального водопостачання та постачання гарячої води укладеним через суд без фізичного підпису споживача на такому договорі. Виконавець звернувся до суду із таким позовом посилаючись на ст. 179 ГК України - "загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання", ст. 184 ГК України та Постанову КМУ № 630 від 21.07.2005, яка затверджує Типовий договір (про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення). До позову також були додані листи виконавця із пропозицією укласти договір, які були проігноровані споживачем та примірники договору, які споживач не підписав.

Суд першої інстанції задовільнив позов та визнав договір укладеним, суди апеляційної та касаційної інстанцій залишили це рішення без змін.

Слід відмітити, що суду відкинули доводи споживача про те, що між ним та виконавцем не відбулась досудова процедура укладання господарського договору, і спору щодо укладання договору не існує. Тобто, позиція споживача «я не відповідаю на оферту (листи виконавця із примірниками договору) та ігнорую всі подальші звернення, і спору немає» не працює. Виконавцю достатньо довести у суді, що споживач послуги отримав пропозицію та примірники типового договору, і надалі вважається, що спір існує, і споживач ухиляється від укладання типового договору. А укладання договору типового договору є обов’язковим для споживача, якщо він користується послугую і сторони не домовились про інші умови.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127577 · Ответов: 0 · Просмотров: 15
 

>  Пенсии будут выплачиваться по месту фактического проживания
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Усовершенствован порядок выплаты пенсий и денежного пособия через текущие счета в банках, информирует ЮРЛИГА.

Выплата пенсий и денежного пособия через текущие счета в банках будет осуществляться по указанному в заявлении месту фактического проживания получателей в населенных пунктах в пределах Украины.

Соответствующие изменения предусмотрены постановлением Кабмина от 17 мая 2017 года № 334.

Таким образом, положения относительно выплаты пенсий и денежного пособия через текущие счета в банках приведены в соответствие с нормами Закона от 6 декабря 2016 года № 1774-VII, согласно которому Минфин получил доступ к сведениям о физических лицах при осуществлении полномочий по контролю за соблюдением бюджетного законодательства в части мониторинга достоверности информации, предоставленной физлицами для начисления и получения социальных выплат, льгот, субсидий, пенсий, зарплат и других выплат.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127576 · Ответов: 0 · Просмотров: 17
 

>  Оподаткування прощених (анульованих) кредитів: «додаткове благо»
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Евгений Морозов, адвокат (судебная защита), магистр права, http://www.alibi.dp.ua Підпункт д) пункту 164.2.17. п. 164.2. статі 164 ПКУ встановлює, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

ВАЖЛИВО: Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

За кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Водночас п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу встановлено, що основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року

Сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

Разом з тим п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлює, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу.

Крім того, Законом України від 09 квітня 2015 року № 321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань», який набрав чинності 07.05.2015, були внесені зміни до Кодексу в частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

В свою чергу п. 8 Підрозділ 1 Перехідних положень вказує, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

ВАЖЛИВО: Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

15 травня 2017 року Вищий адміністративний суд України розглядаючи справу № К/800/1692/16, ЄДРСРУ № 66534769 вказав: «стосовно анулювання (прощення) кредитором суми боргу, то приріст фінансових показників платника податку - боржника виникає за рахунок суми, взятої в борг. Сама по собі грошова сума, взята в борг, не збільшує доход, оскільки надається на умовах повернення. В разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, ця сума збільшує доход боржника, зокрема і його оподатковуваний доход як платника податку.

Втім, при списанні заборгованості у вигляді тіла кредиту особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів в силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

(!!!) Наведеними нормами податкового законодавства прямо передбачено обов'язок платника відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку у разі наявності двох обставин – 1) повідомлення боржника банком у встановленому законом порядку та 2) включення банком суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено)».

Між тим, Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

ВАЖЛИВО: А відтак, слід дійти висновку про те, що на відміну від прощеного за кредитним договором боргу, скасована банком пеня та штрафи не є доходом, отриманим як додаткове благо.

Відповідно до пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

Тому відсотки, які було нараховано боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед третьою особою - банком.

Прощена неустойка у вигляді пені та штрафів не є його доходом і додатковим благом, сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, а неустойка ним не отримується, та при цьому, банківська установа вправі на свій розсуд визначати доцільність її стягнення ( Ухвала Вищого адміністративного суду України від 18.04.2017 р. у справі № К/800/16971/16 , ЄДРСРУ № 66047045).

ВИСНОВОК: З нижчезазначеного вбачається, що під «додаткове благо» підпадає сума боргу у вигляді тіла кредиту, яка прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням розрахована за формулою: Х (прощена або анульована сума тіла кредита) х У (курс валют на 01.01.2014 р. : USD 100 Долар США 799.3000; EUR 100 Євро 1104.1530 - джерело «Національний Банк України»).

При цьому повинно відбутися наступне:

- повідомлення боржника банком у встановленому законом порядку (направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто);

- включення банком суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено);

- повинно враховуватися тільки основна сума списаної кредитної заборгованості так як прощена неустойка у вигляді пені та штрафів не є доходом банку і додатковим благом.

P.s. «Повідомляємо, що Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 01.01.2016, п. 165.1 ст. 165 Кодексу доповнено п.п. 165.1.59, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Отже, норми зазначеного підпункту поширюються на дохід, отриманий платником податку, починаючи з 01.01.2016, за умови набрання чинності законом про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті (Лист ДФС від 02.03.2016 № 2333/Т/99-99-17-03-03-14).



По материалам: Ліга.Блоги
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127575 · Ответов: 0 · Просмотров: 18
 

>  Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Відповідно до ст.ст. 269 та 270 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Статтею 6 Сімейного кодексу України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 Сімейного кодексу України).

Згідно із п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Відповідно до п. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, але пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей не передбачені.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Отже, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.



  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127574 · Ответов: 0 · Просмотров: 11
 

>  Договір оренди землі: момент набрання чинності
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


Евгений Морозов, адвокат (судебная защита), магистр права, http://www.alibi.dp.ua 27.04.2017 р. Верховним судом України розглядалася справа № 6-422цс17 у якій вирішувалось питання щодо неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини першої статті 210, частини першої статті 638 ЦК України, статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах цих норм матеріального права.

Так суд вказав, що у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16 міститься правовий висновок про те, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, а отже починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

(!!!) Між тим необхідно вказати, що предмет дослідження зовсім не новий… так у постанові Верховного суду України від 13.06.2016 року по справі № 6-643цс16 , ЄДРСРУ № 58434343 передбачено, що цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації, а виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

ВАЖЛИВО: Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов’язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Більше того, відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

ВИСНОВОК: Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов’язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.



По материалам: Ліга.Блоги
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127573 · Ответов: 0 · Просмотров: 10
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо оподаткування податком на прибуток поворотної фінансової допомоги (від 24.05.2017 р. № 337/П/99-99-15-02-02-14/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.05.2017 р. № 337/П/99-99-15-02-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування податком на прибуток поворотної фінансової допомоги та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по операціях з надання та отримання поворотної фінансової допомоги.

Зазначені операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно- правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127572 · Ответов: 0 · Просмотров: 15
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо нарахування в декларації з податку на прибуток за 2016 рік авансового внеску з податку на прибуток при виплаті частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарни
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.05.2017 р. № 336/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо нарахування в декларації з податку на прибуток за 2016 рік авансового внеску з податку на прибуток при виплаті частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, якщо грошове зобов’язання з податку на прибуток за 2016 рік на момент складання декларації ще не сплачено та розрахунку перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування - щокварталу.

Відповідно до п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року N 138 (далі - Порядок), частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків.

Згідно з пп. 57.11.2 п. 57.1 ст. 57 Кодексу, крім випадків, передбачених пп. 57.11.3 п. 57.1 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Враховуючи, що сплата частини чистого прибутку за своїм економічним змістом відповідає визначеному пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поняттю "дивіденди", то при спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу), державні унітарні підприємства та їх об’єднання нараховують на таку частину та вносять до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.11 ст. 57 Кодексу.

Відповідно до пп. пп. 57.11. 2 п. 57.1 ст. 57 Кодексу авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди.

Враховуючи те, що частина чистого прибутку (доходу) згідно з п. 2 Порядку сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, а саме базовим податковим (звітним) періодом для нарахування та сплати цього платежу є календарний квартал, а для розрахунку авансового внеску згідно з пп. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Кодексу платник податку повинен враховувати значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.

Разом з цим у разі, якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за IV квартал звітного року подана декларація з податку на прибуток за такий рік та погашені зобов’язання, нараховані у такій декларації, авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, що підлягає виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу).



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127571 · Ответов: 0 · Просмотров: 11
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо відображення у податковому обліку витрат на утримання та обслуговування об’єктів соціально-культурного призначення (лист ДФС від 24.05.2017 р. № 335/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.05.2017 р. № 335/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо відображення у податковому обліку витрат на утримання та обслуговування об’єктів соціально-культурного призначення та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового і результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат з утримання та обслуговування (охорона, прибирання, використання витратних матеріалів для обслуговування) об’єктів соціально-культурного призначення.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127570 · Ответов: 0 · Просмотров: 9
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо документів, які підтверджують бенефіціарного власника (лист ДФС від 24.05.2017 р. № 334/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.05.2017 р. № 334/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо документів, які підтверджують бенефіціарного власника, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі міститься, зокрема, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об’єднань, торгово- промислових палат, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності.

В Україні застосування правил міжнародного договору регламентоване положеннями ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.3 ст. 103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Таким чином, документом для визнання особи фактичним власником доходу може бути документ, який підтверджує право особи на такий дохід, зокрема, але не виключно документ, виданий компетентним органом країни, з якою укладено міжнародний договір України, ліцензія, патент, офіційно оформлений торговий знак тощо.

При цьому звертаємо увагу, що кожний конкретний випадок виникнення податкових взаємовідносин потребує детального аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати бенефішарність отримувача (власника) доходу за такою операцією.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127569 · Ответов: 0 · Просмотров: 11
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо віднесення кредиторської та дебіторської заборгованостей до категорії "безнадійна" у разі укладення договору про збільшення терміну позовної давності (лист ДФС від 24.05.2017 р. № 333/6/99-99-15-0
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.05.2017 р. № 333/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо віднесення кредиторської та дебіторської заборгованостей до категорії "безнадійна" у разі укладення договору про збільшення терміну позовної давності.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України (ЦКУ) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 259 ЦКУ позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Таким чином, якщо платник податку на прибуток уклав договір про збільшення позовної давності до спливу загального терміну позовної давності 3 роки і новий термін позовної давності ще не закінчився, то така заборгованість не є безнадійною.

Щодо відображення в податковому обліку з податку на прибуток у 2017 році заборгованості, яка набула статусу безнадійної у 2012 році, але не була списана і віднесена до доходів/витрат у 2012 році - внаслідок бухгалтерської помилки.

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2015 р., безнадійною вважається заборгованість, яка відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

У редакції Кодексу, чинній до 01.01.2015 р., порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості в умовах дії Кодексу встановлено п. 159.1 ст. 159 Кодексу.

Починаючи з 01.01.2015 р., об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансовою результату до опотаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу (пп. 134.1.1 и. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Стосовно виправлення у бухгалтерському обліку помилок щодо списання кредиторської та дебіторської заборгованостей, які не були списані, вважаємо доцільним звернутись до Міністерства фінансів України, оскільки регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127568 · Ответов: 0 · Просмотров: 6
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо відображення у податковому обліку витрат на утримання та обслуговування об’єктів соціально-культурного призначення (лист ДФС від 24.05.2017 р. № 332/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.05.2017 р. № 332/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо відображення у податковому обліку витрат на утримання та обслуговування об’єктів соціально-культурного призначення та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат з утримання та обслуговування (охорона, прибирання, використання витратних матеріалів для обслуговування) об’єктів соціально-культурного призначення.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127567 · Ответов: 0 · Просмотров: 6
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо застосування ставки податку на доходи фізичних осіб до доходу у вигляді дивідендів, нарахованих (виплачених) у 2017 році за період 2016 року (лист ДФС від 24.05.2017 р. № 330/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.05.2017 р. № 330/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула лист щодо застосування ставки податку на доходи фізичних осіб до доходу у вигляді дивідендів, нарахованих (виплачених) у 2017 році за період 2016 року і в межах компетенції повідомляє.

Особливості оподаткування дивідендів передбачено п. 170.5 ст. 170 ПКУ, зокрема відповідно до пп. 170.5.4 якого доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною пп. 167.5.1 та пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Згідно з пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 18 відсотків - для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

Відповідно до пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування), оподатковуються за ставкою податку 5 відсотків.

Крім того, згідно з пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (у редакції Закону України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", враховуючи зміни, внесені Законом України від 23 березня 2017 року N 1989-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні") з 01.01.2017 р. доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток оподатковуються у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 9 відсотків.

Враховуючи зазначене, з 1 січня 2017 року дохід у вигляді дивідендів, нарахованих суб'єктом господарювання - платником єдиного податку за період 2016 року, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9 відсотків.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127566 · Ответов: 0 · Просмотров: 7
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо застосування ставки податку на доходи фізичних осіб до доходу у вигляді дивідендів, нарахованих (виплачених) у 2017 році за період 2016 року (лист ДФС від 24.05.2017 р. № 329/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.05.2017 р. № 329/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула лист щодо застосування ставки податку на доходи фізичних осіб до доходу у вигляді дивідендів, нарахованих (виплачених) у 2017 році за період 2016 року і в межах компетенції повідомляє.

Особливості оподаткування дивідендів передбачено п. 170.5 ст. 170 ПКУ, зокрема відповідно до пп. 170.5.4 якого доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною пп. 167.5.1 та пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Згідно з пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 18 відсотків - для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

Відповідно до пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування), оподатковуються за ставкою податку 5 відсотків.

Крім того, згідно з пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (у редакції Закону України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", враховуючи зміни, внесені Законом України від 23 березня 2017 року N 1989-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні") з 01.01.2017 р. доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток оподатковуються у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 9 відсотків.

Враховуючи зазначене, з 1 січня 2017 року дохід у вигляді дивідендів, нарахованих суб'єктом господарювання - платником єдиного податку за період 2016 року, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9 відсотків.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127565 · Ответов: 0 · Просмотров: 3
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо застосування ставки податку на доходи фізичних осіб до доходу у вигляді дивідендів, нарахованих (виплачених) у 2017 році за період 2016 року (лист ДФС від 24.05.2017 р. № 328/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.05.2017 р. № 328/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула лист щодо застосування ставки податку на доходи фізичних осіб до доходу у вигляді дивідендів, нарахованих (виплачених) у 2017 році за період 2016 року і в межах компетенції повідомляє.

Особливості оподаткування дивідендів передбачено п. 170.5 ст. 170 ПКУ, зокрема відповідно до пп. 170.5.4 якого доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною пп. 167.5.1 та пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Згідно з пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 18 відсотків - для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

Відповідно до пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування), оподатковуються за ставкою податку 5 відсотків.

Крім того, згідно з пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (у редакції Закону України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", враховуючи зміни, внесені Законом України від 23 березня 2017 року N 1989-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні") з 01.01.2017 р. доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток оподатковуються у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 9 відсотків.

Враховуючи зазначене, з 1 січня 2017 року дохід у вигляді дивідендів, нарахованих суб'єктом господарювання - платником єдиного податку за період 2016 року, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9 відсотків.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127564 · Ответов: 0 · Просмотров: 7
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо визнання операцій із придбання у нерезидента основних засобів (обладнання) контрольованими операціями (лист ДФС від 25.05.2017 р. № 370/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 25.05.2017 р. № 370/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула листи щодо визнання операцій із придбання у нерезидента основних засобів (обладнання) контрольованими операціями, надіслані Міністерством фінансів України листом та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Для цілей трансфертного ціноутворення у 2015 - 2016 роках застосовувались положення Кодексу з урахуванням змін, унесених Законом України від 28 грудня 2014 року N 72-VIII.

Так, відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, що можуть впливати на об’єкт оподаткування платника податку (до 01.01.2017 р. - "впливають на об’єкт оподаткування платника податку").

Підпунктом 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

операції з товарами, такими, як сировина, готова продукція тощо;

операції з надання послуг;

операції з нематеріальними активами, такими, як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є можливість вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком па прибуток підприємств платника податків.

Водночас Кодексом не передбачено обмежень або застережень, в якому із періодів (звітному або наступних) цей вплив відбувається.

З огляду на означене Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. N 318 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за N 27/4248, встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Складовою витрат є собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), що складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

До складу загальновиробничих витрат включаються амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. N 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за N 288/4509, встановлено, що основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально- культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і зносу основних засобів.

Таким чином, операції із придбання основних засобів впливають на витрати та відповідно на фінансовий результат, що є об’єктом оподаткування податком на податок на прибуток підприємства, починаючи з періоду нарахування амортизації такого обладнання - основного засобу.

Оскільки операції із придбання у пов’язаної особи - нерезидента основних засобів (обладнання) впливають (можуть впливати) на формування об’єкта оподаткування податком на прибуток, такі операції підпадають під визначення контрольованих, якщо одночасно виконуються умови до вартісних критеріїв контрольованих операцій, визначених у ст. 39 Кодексу.

Зазначені операції мають бути відображені у Звіті про контрольовані операції у звітному періоді, в якому відбулася господарська операція з придбання основних засобів (обладнання) на дату переходу права власності та/або на дату відображення у бухгалтерському обліку зарахування на баланс таких основних засобів (обладнання).



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127563 · Ответов: 0 · Просмотров: 6
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо визнання господарських операцій платника податків з контрагентом - нерезидентом - пов’язаною особою контрольованими (лист ДФС від 25.05.2017 р. № 369/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 25.05.2017 р. № 369/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання господарських операцій платника податків з контрагентом - нерезидентом - пов’язаною особою контрольованими та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2017 р., для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, які впливають на об’єкт оподаткування платника податку, що здійснюються, зокрема з пов’язаною особою - нерезидентом.

Підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Як зазначено у листі, обсяг господарських операцій за час, коли контрагент - нерезидент та резидент були пов’язаними особами у звітному році, не досяг 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків).

Таким чином, господарські операції платника податків з нерезидентом - пов’язаною особою, обсяг яких за період, в якому контрагенти були пов’язаними особами у звітному році, не досяг 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків), а річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за цей звітний рік, перевищує 50 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків), не підпадають під визначення контрольованих.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127562 · Ответов: 0 · Просмотров: 7
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо оподаткування дивідендів, що виплачуються юридичній особі - резиденту Кіпру (лист ДФС від 25.05.2017 р. № 362/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 25.05.2017 р. № 362/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування дивідендів, що виплачуються юридичній особі - резиденту Кіпру, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до положень пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з положеннями пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом.

Відповідно до пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр діє Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі - Конвенція). Конвенція підписана 08 листопада 2012 року, ратифікована Верховною Радою України 04 липня 2013 року та набрала чинності 07 серпня 2013 року. Згідно зі ст. 26 Конвенції, її положення застосовуються у двосторонніх українсько-кіпрських відносинах з 01 січня 2014 року.

Відповідно до положень пп. "а" п. 2 ст. 10 Конвенції ставка податку, що стягується Україною з доходу у вигляді дивідендів, визначення яких наведене у п. 3 ст. 10 Конвенції, які сплачуються українською компанією, знижується до 5 відсотків за умови, якщо особа - фактичний власник цих дивідендів є резидентом Кіпру та володіє прямо щонайменше 20 відсотками капіталу української компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував у придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100 000 євро.

В Україні застосування зазначених вище процедур регламентоване положеннями ст. 103 Кодексу.

Відповідно до положень п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента, а саме довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п. 103.3 ст. 103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Рішення Вищого адміністративного суду України від 24.03.2014 р. N К/800/52155/13 містить тлумачення терміна "бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) доходу". Так, "фактичний отримувач доходу" не має тлумачитися у вузькому, технічному сенсі, його значення слід визначати виходячи з мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, таких як "уникнення від сплати податків", і з урахуванням таких основних принципів, як "запобігання зловживання положеннями договору". Для визначення особи як фактичного отримувача доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, згідно з міжнародною практикою застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

Згідно з пп. 1 та 4 ст. 117 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.

Умови і порядок створення, вимоги до організації та діяльності іноземних підприємств визначаються ГКУ, Законом про режим іноземного інвестування, іншими законами.

Підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків. Підприємство набирає статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс (п. 3 ст. 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування").

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі міститься, зокрема, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності.

Відповідно до пп. 4 та 5 ст. 57 ГКУ статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб’єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Таким чином, статут суб’єкта господарювання не може визначати бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу для застосування зниженої ставки оподаткування дивідендів.

Документом для визнання особи фактичним власником доходу може бути документ, який підтверджує право особи на такий дохід, зокрема, але не виключно документ, виданий компетентним органом країни, з якою укладено міжнародний договір України, ліцензія, патент, офіційно оформлений торговий знак тощо.

Враховуючи те, що резидент Республіки Кіпр на момент виплати дивідендів володіє 100 відсотками статутного капіталу резидента України, то при виплаті таких доходів застосовується положення ст. 10 Конвенції щодо застосування зниженої ставки для оподаткування, за умови, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем такого доходу та статус його резидентства підтверджено довідкою, іншими документами, якщо це передбачено міжнародним договором.

При цьому звертаємо увагу, що кожний конкретний випадок виникнення податкових взаємовідносин потребує детального аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати бенефіціарність отримувача (власника) доходу за такою операцією.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127561 · Ответов: 0 · Просмотров: 2
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, виплачених юридичною особою фізичній особі - підприємцю, яка на дату виплати доходів втратила статус підприємця (лист ДФС від 24.05.2017 р. № 353/6/99
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.05.2017 р. № 353/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула лист щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, виплачених юридичною особою фізичній особі - підприємцю, яка на дату виплати доходів втратила статус підприємця повідомляє.

Поняття "фізична особа" та "фізична особа - підприємець" у законодавчому розумінні мають різний податковий статус та порядок оподаткування отриманих ними доходів.

Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців регулюється Законом України від 15 травня 2003 року N 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон N 755).

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб що обрали спрощену систему оподаткування регулюється ст. 177 розділу IV Кодексу.

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 Кодексу встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Процедура державної реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою передбачена п. 4 ст. 18 Закону N 755.

Згідно з п. 8 ст. 4 Закону N 755 фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Отже, з метою уникнення порушень чинного законодавства, юридичній особі, яка має господарські відносини з фізичною особою - підприємцем, достатньо на дату виплати доходів такому платнику мати інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом з цим, якщо на дату виплати доходу фізична особа - підприємець втратила свій податковий статус у зв’язку з припиненням своєї підприємницької діяльності то виплачений такій фізичній особі дохід оподатковується за правилами, визначеними Кодексом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Отже юридична особа, яка нараховує (виплачує) дохід фізичній особі зобов’язана виконати усі встановлені Кодексом функції податкового агента.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127560 · Ответов: 0 · Просмотров: 2
 

>  Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо нарахування ЄСВ (лист ДФС від 24.05.2017 р. № 352/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)
Володя Гройсман
Отправлено: Вчера, 23:50


Живет на форуме
***********

Группа: Пользователи
Сообщений: 6609
Регистрация: 10.05.16
Пользователь №: 49997


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.05.2017 р. № 352/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України розглянула лист щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону N 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. відповідно до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Відповідно до пункту 8 розділу III Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. N 449 (далі - Інструкція), для платників, визначених підпунктом 1 пункту І розділу II Інструкції, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Отже, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, отримує дохід у вигляді заробітної плати за відпрацьований час (повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця), і такий дохід не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки єдиного внеску.



По материалам: Бухгалтер 911
  Форум: Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения... · Просмотр сообщения: #127559 · Ответов: 0 · Просмотров: 5
 

263 страниц V   1 2 3 > » 

Новые сообщения  Открытая тема (есть новые ответы)
Опрос  Опрос (есть новые голоса)
Нет новых сообщений  Открытая тема (нет новых ответов)
Нет новых голосов  Опрос (нет новых голосов)
Популярная тема  Горячая тема (есть новые ответы)
Закрыта  Закрытая тема
Нет новых  Горячая тема (нет новых ответов) Перемещена  Тема перемещена
 

RSS Текстовая версия Сейчас: 27.05.17, 8:21
1С Предприятие 8.3, 1С Предприятие 8.2, 1С Предприятие 8.1, 1С Предприятие 8.0, 1С Предприятие 7.7, Литература 1С, Общие вопросы по администрированию 1С, Методическая поддержка 1С - всё в одном месте: на Украинском 1С форуме!

Курсы валют: доллар США к гривне Курсы валют: евро к гривне Курсы валют: российский рубль к гривне