Версия для печати темы (https://pro1c.org.ua/index.php?s=3802b34911091ab69964f4a5b1514bf4&showtopic=51551)

Нажмите сюда для просмотра этой темы в обычном формате

Украинский 1С форум: всё про 1С 8.3, 1С 8.2, 1С 8.1, 1С 8.0, 1С 7.7 _ Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства _ Компенсація «кредитового» підзвіту: умови для невключення в дохід працівника

Автор: Володя Гройсман 15.04.19, 23:50

http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://www.visnuk.com.ua/ru/publication/100012007-kompensatsiya-vitrachenikh-koshtiv-opodatkovuvati-chi-ne-opodatkovuvati?issue=5700.

Від редакції.

В опублікованій ІПК http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://buhgalter911.com/news/news-1042767.html ДФС дійшла висновку, що якщо придбання товарів (робіт, послуг) на користь роботодавця здійснюється працівником за рахунок власних коштів у зв’язку з виконанням дорученої йому роботи (трудової функції), то компенсація за таке придбання не є доходом для цілей оподаткування ПДФО і військовим збором. Головне роботодавцю підтвердити доцільність та обґрунтованість здійснених таким працівником витрат.
Така позиція ДФС довгоочікувана. Раніше вона робила протилежні висновки. Врешті-решт ситуацію прояснив Мінфін. Тому пропонуємо свій варіант оформлення відносин між працівником та підприємством, за якого компенсація коштів працівнику не включатиметься в оподатковуваний дохід

Влада КАРПОВА, канд. екон. наук, доцент кафедри митної справи та оподаткування ХНЕУ ім. Семена Кузнеця

У http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://buhgalter911.com/news/news-1042767.html, ДФС роз’яснила важливе питання, яке вже понад рік є вкрай дискусійним. «Кредитовий» підзвіт має місце в ситуації, коли підзвітна особа придбаває товари (послуги) для роботодавця, який вже після цього компенсує працівнику понесені витрати.

Така ситуація поширена на практиці, оскільки дає змогу фактично «прокредитувати» підприємство на певний час. Проте ні в ПКУ, ні в інших законодавчих актах вона окремо не обговорюється, що призводить до проблем в правовій регламентації та оподаткуванні. Зокрема, в листах Нацбанку від 29.09.2005 р. № 11-113/3341-9712, від 01.09.2006 р. № 11-113/3341-9712, Мінфіну від 28.08.2007 р. № 31-34000-10-25/17266, від 12.10.2010 р. № 31-26030-12-29/27606 було вказано, що в такій ситуації працівник здійснює дії від імені підприємства без його доручення і має право на відшкодування витрат згідно зі:

У судовій практиці є рішення, в яких зазначається, що такі дії вписуються в рамки трудових відносин (ухвала апеляційного суду Харківської області від 10.08.2017 р. у справі http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68278451; ухвала Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14.03.2017 р. у справі http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65481762. Проте трапляються також рішення, в яких суди при вирішенні справ по «кредитовому» підзвіту посилаються на норми статей 1158, 1160 ЦКУ (рішення апеляційного суду Миколаївської області від 26.05.2016 р. у справі http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58006885; апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.10.2016 р. у справі http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62023009.

Отже, не дивно, що при цьому різноманітті думок податківці в листі ДФС України від 23.02.2018 р. № 765/6/99-99-12-02-03-15/ІПК дійшли такого висновку: якщо працівник за власні кошти придбав товари для потреб юридичної особи, то суму виплачених такій фізичній особі коштів слід оподатковувати ПДФО і військовим збором як інші доходи на підставі пп. 164.2.20 ст. 164 ПКУ. Надалі такий самий висновок було продубльовано і в інших роз’ясненнях (ІПК ДФС від 17.07.2018 р. № 3151/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 16.07.2018 р. № 3136/6/99-99-15-02-01-15/ІПК, від 04.07.2018 р. № 2949/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 03.07.2018 р. № 2943/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 26.06.2018 р. № 2846/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 18.06.2018 р. № 2699/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 07.06.2018 р. № 2511/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

Проте таку позицію платники податків оскаржили в суді, причому справа дійшла до Верховного Суду. Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 р. у справі http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://reyestr.court.gov.ua/Review/73733567 було скасовано ІПК ДФС України від 23.02.2018 р. № 765/6/99-99-12-02-03-15/ІПК про необхідність оподаткування ПДФО та військовим збором витрат, здійснених працівником при виконанні трудових обов'язків на користь підприємства (зокрема, купівля канцелярії, палива чи конвертів). Це рішення було підтримано постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 р. у справі http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://reyestr.court.gov.ua/Review/75325645, а Верховний Суд ухвалою від 08.08.2018 р. у справі http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://reyestr.court.gov.ua/Review/75805368 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДФС України на вказане рішення.

На ці обставини звернув увагу Мінфін у листі від 26.02.2019 р. № 11220-16-63/5675: якщо придбання товарів (робіт, послуг) здійснюється в рамках трудових обов'язків працівника, то незалежно від того, чи видані кошти під звіт, чи витрачені з такою метою власні кошти працівника, які потім відшкодовані роботодавцем, такі відносини слід розглядати з урахуванням вимог законодавства про працю.

Мінфін також підкреслив, що у разі придбання працівником за власні готівкові кошти або з використанням власних платіжних карток товарів для потреб підприємства, використання власних коштів у відрядженні до бухгалтерської служби подається у визначені законодавством строки Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, форму та Порядок складання якого затверджено власним наказом від 28.09.2015 р. № 841. Якщо керівник підприємства підтвердив доцільність та обґрунтованість здійснених працівником витрат та затвердив зазначений Звіт, бухгалтерська служба відображає у бухгалтерському обліку зобов’язання перед підзвітною особою, визнане підприємством, за кредитом субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

Зазначену позицію в консультації, що коментується, підтримали і представники ДФС України. Так, на думку податківців, якщо придбання товарів (робіт, послуг) на користь роботодавця здійснюється працівником за рахунок власних коштів у зв’язку з виконанням дорученої йому роботи (трудової функції), то дохід у вигляді компенсації за придбані товари (роботи, послуги) не є доходом для цілей оподаткування ПДФО і військовим збором, за умови підтвердження роботодавцем доцільності та обґрунтованості здійснених таким працівником витрат.

Водночас якщо придбання товарів (робіт, послуг), яке здійснюється працівником на користь роботодавця за рахунок власних коштів, не пов'язано з виконанням трудової функції таким працівником, то дохід, виплачений цьому працівнику за реалізовані (продані) товари (роботи, послуги), включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід й оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

У такій ситуації з метою уникнення непорозумінь щодо правової інтерпретації відносин між працівником та підприємством можна порекомендувати оформити з підзвітною особою у письмовій формі договір доручення і видати доручення на здійснення відповідних дій. При цьому в трудовому договорі можна передбачити обов'язок здійснення дій з придбання товарів (робіт, послуг) від імені підприємства. Тоді працівник отримуватиме винагороду за такі дії у рамках трудового договору у вигляді зарплати. Правомірність такого варіанту оформлення відносин було свого часу підтверджено в листі Мін’юсту від 21.10.2010 р. за № 796-0-2-10-19 і в листі Мінфіну від 13.02.2007 р. № 31-34000-30-25/2774.



По материалам: http://pro1c.org.ua/redirect.php?https://buhgalter911.com/news/news-1042975.html

Украинский 1С форум: всё про 1С 8.3, 1С 8.2, 1С 8.1, 1С 8.0, 1С 7.7
https://pro1c.org.ua