Заказы на доработку 1С (сервис удаленной работы)

Хранилище

База знаний
Бесплатные отчеты, обработки, конфигурации, внешние компоненты для 1С Статьи, описание работы, методики по работе с 1С

Здравствуйте, гость ( Вход | Зарегистрироваться )



> НДФЛ. Общие вопросы. , ПДФО. Загальні питання.          
logist Подменю пользователя
сообщение 13.03.11, 22:44
Сообщение #1

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Начиная с 01.01.11 г., в соответствии с абз. «д» п. 176.2 Налогового кодекса (далее — НК) налоговый агент обязан подавать в орган ГНС по месту своей регистрации налоговую декларацию по налогу на доходы физических лиц (далее — НДФЛ) за базовый налоговый период, который равен календарному месяцу. В этой декларации указываются сведения об общих суммах доходов, начисленных в пользу налогоплательщиков, и общих суммах НДФЛ, удержанных из этих доходов, а также об объемах перечисленного налога в бюджет.

Налоговая декларация подается в течение 20 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного месяца (пп. 49.18.1 НК). Согласно п. 57.1 НК сумма налогового обязательства, указанная в налоговой декларации, должна перечисляться в бюджет в течение 10 календарных дней, следующих за последним днем предельного срока, предусмотренного для представления такой декларации.

Учитывая, что в соответствии с п. 18.1 НК на налогового агента возложена обязанность перечисления НДФЛ в бюджет от имени и за счет средств налогоплательщика, такой налоговый агент должен в указанные сроки перечислить в бюджет сумму НДФЛ с начисленной, но не выплаченной заработной платы. Так, НДФЛ с начисленной, но не выплаченной заработной платы за январь 2011 года следует перечислить в бюджет до 03.03.2011 г. (включительно).

Суммы налоговых обязательств по НДФЛ, указанные в налоговой декларации, являются согласованными суммами налоговых обязательств налогового агента, поэтому в случае их неполной или несвоевременной уплаты начисляется пеня и к налоговому агенту применяются штрафы:

— при задержке перечисления НДФЛ в бюджет до 30 календарных дней включительно — в размере 10% погашенной суммы налогового долга;

— при задержке более 30 календарных дней — в размере 20% такой суммы (п. 126.1 НК).


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

yur Подменю пользователя
сообщение 14.03.11, 9:16
Сообщение #2

Оратор
Иконка группы
Группа: Местный
Сообщений: 322
Из: возле Умани
Спасибо сказали: 33 раз
Рейтинг: 0

сдаю отчеты с пустыми графами, работники оформлены на пол-ставки


Signature
УТП 8.2

Asinn Подменю пользователя
сообщение 29.03.11, 14:21
Сообщение #3

Молчаливый
*
Группа: Пользователи
Сообщений: 8
Спасибо сказали: 5 раз
Рейтинг: 0

Цитата(yur @ 14.03.11, 11:16) *
сдаю отчеты с пустыми графами, работники оформлены на пол-ставки


он не может быть пустым, если работники оформлены. Есть сотрудники - обязаны начислить, начислили зп - начислили налог-отчитались.
Нужно подать уточненный. Или всех уволить)

Спасибо сказали: yur,

igmig65 Подменю пользователя
сообщение 29.03.11, 17:17
Сообщение #4

Почти ветеран
Иконка группы
Группа: Местный
Сообщений: 613
Из: Донецкая обл
Спасибо сказали: 168 раз
Рейтинг: 140.9

Подскажите кто нибудь, как правильно расчитать сумму НДФЛ на невыплаченные соцстраховские больничные, мне гл.бух уже мозг съела. Вот если например начислены больничные, часть которых 300, за предыдущий месяц, в котором база НДФЛ была 1300(НСЛ применилась), и соответственно НДФЛ за пред.месяц пресчитало уже неучитывая НСЛ (база 1600).
КАК МОЖНО ПОКАЗАТЬ НДФЛ НА ЭТИ 300 грн. Мне предлагают, пересчитывать НДФЛ на больн.соцстраха пропорционально начислений соцстраха от общей суммы начислений и отдельно по базам периодов действия, учитывая уже взятый НДФЛ по такой же схеме!!!!!!!
09000000.gif 60000000.gif 33000000.gif 12000000.gif 15000000.gif 24000000.gif 09000000.gif icon_bang.gif

logist Подменю пользователя
сообщение 01.06.11, 15:23
Сообщение #5

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) ПДФО до бюджету відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку і зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 167 ПКУ.

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Згідно з пп. 168.4.3 ПКУ суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, за такий відокремлений підрозділ усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах Держказначейства за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Згідно з п. 63.2 ПКУ платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Враховуючи вищевикладене, податок на доходи фізичних осіб, який сплачується юридичною особою – підприємством, зараховується до відповідного місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням (розташуванням) та до бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) неуповноважених підрозділів в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичним особам – працівникам таких неуповноважених підрозділів.

Що стосується подання звітності, то відповідно пп. «б» п. 176.2 ПКУ особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами Кодексу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Згідно із пп. 14.1.180 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Ольга Пономаренко
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 20.08.11, 11:00
Сообщение #6

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Звертаємо увагу податкових агентів на зміни внесені в Податковий кодекс України Законом України від 07.07.2011 року № 3609-ІV «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України».

Зокрема, у пункті 164.6 статті 164 Податкового кодексу України, встановлено порядок визначення бази оподаткування при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за ці вільно-правовими договорами.

З моменту набрання чинності зазначеним законом, при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Нагадаємо, що на відміну від попередньої редакції Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб, одержувані за договорами цивільно-правового характеру, оподатковувались податковим агентом при їх нарахуванні без виключення з нарахованої суми ЄСВ.

Відповідно до п. І Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3609, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих змін, внесених до Податкового кодексу України пунктом 1 розділу I цього Закону. Закон № 3609 надруковано у газеті «Голос України» від 05.08.2011 року.

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 21.08.11, 23:45
Сообщение #7

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 18.03.2011 р. N 5453/6/17-0715
(Витяг)


<...>

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - Кодекс), в межах компетенції розглянула ваш лист від 10.02.2011 р. N 01-05-19-3/1222 щодо порядку нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з деяких доходів платника податку і повідомляє, що Державною податковою адміністрацією України листом від 03.02.2011 р. N 2346/6/17-0715, N 2918/7/17-0717 (копія якого надається) надано роз'яснення алгоритму застосування ставок податку на доходи фізичних осіб, встановлених пунктом 167.1 статті 167 Кодексу. При цьому, повідомляємо, що в листі ДПА України від 03.02.2011 р. N 2919/7/17-0717 наведено приклад алгоритму розрахунку податку з доходів у вигляді заробітної плати.

Додатково повідомляємо, що у разі, якщо до складу загального місячного оподатковуваного доходу, окрім заробітної плати, входять інші види доходів, щодо яких встановлено різні правила та/або ставки оподаткування, то з метою дотримання вимог пункту 167.1 статті 167 Кодексу слід у першу чергу розглядати питання оподаткування доходів, що входять до складу заробітної плати, а далі формувати оподатковуваний дохід по мірі виникнення у платника податку кожного з видів оподатковуваного доходу (на підставі підтвердження факту/дати виникнення доходу первинними документами, зокрема, наказами про виплату/надання певних видів доходів).

Щодо оподаткування виплат по листках непрацездатності (оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) повідомляємо, що абзацом третім підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу встановлено, що якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Згідно з підпунктом 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Кодексу виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності, включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас абзацом другим підпункту 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 Кодексу встановлено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходів платника податку, інших ніж заробітна плата.

Відповідно до підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Кодексу заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно з пунктом 164.6 статті 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Враховуючи наведене, виплати по листках непрацездатності (оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати. Вказані суми включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковуються з врахуванням норм пункту 164.6 статті 164 Кодексу.

<...>

Заступник голови комісії
з проведення реорганізації
ДПА України, заступник
Голови ДПС України

С. Лекарь


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 25.08.11, 8:36
Сообщение #8

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Якщо податковий агент нараховує дохід, але його не виплачує, податок має бути утриманий і перерахований до бюджету протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця. Такі зміни внесено Законом №3609-VI від 7 липня 2011 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" до статті 168.

А саме пункт 168.1 доповнено підпунктом 168.1.5 такого змісту:

«168.1.5. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду».

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 02.09.11, 8:03
Сообщение #9

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Изменения согласно Закону Украины № 3609-VI от 07.07.2011г., который внес изменения в Налоговый кодекс и другие законодательные акты:

- Расширение перечня лиц, которым увеличен доход, дающий право на налоговую социальную льготу. Теперь одинокая мать (отец), вдова (вдовец) или опекун, попечитель смогут воспользоваться увеличением размера дохода, дающего право на льготу. Следовательно, с августа месяца право на применение налоговой социальной льготы в размере 705,25грн, в соответствии нормами пп.169.4.1 Налогового кодекса, такое физическое лицо - налогоплательщик, имеет работник, у которого заработная плата на протяжении отчетного налогового месяца не превышает 1320 грн. кратно количеству детей. Например, если у одинокой матери имеется двое детей до 18 лет, то она имеет право на налоговую социальную льготу в размере 1410,50грн.(705,25*2 детей) при условии, что ее заработная плата не превышает 2640грн (1320*2 детей). При этом, в том месяце, когда начисленный размер заработной платы превышает установленный законодательством уровень, налоговая социальная льгота не применяется. До августа месяца данная категория плательщиков пользовалась льготой, если доход не превышал 1320грн.

- Установлены сроки уплаты в бюджет удержанного налога, если доход начислялся, но не выплачивался. На основании внесенных изменений в случаях, когда налоговый агент начислил налогооблагаемый доход, в течение следующего месяца не выплачивает его, то удержанный налог он должен перечислить в бюджет в сроки, установленные для месячного налогового периода. Например, если зарплата за июль в августе не выплачена, налог следует перечислить не позже 30 августа, т.е. в течение 30 календарных дней, следующих за последним днем отчетного месяца.

Изменения так же дают возможность плательщикам налога с доходов физических лиц, которые не успели по результатам прошлого года до 1 мая текущего года воспользоваться правом на налоговый кредит, подать налоговую декларацию по месту проживания до конца 2011 года.


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 07.09.11, 11:40
Сообщение #10

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Учет расходов предпринимателей


К перечню расходов, непосредственно связанных с получением доходов, относятся документально подтвержденные расходы, которые включаются в расходы операционной деятельности согласно разделу III Налогового кодекса». Раньше к перечню расходов, непосредственно связанных с получением доходов, относили документально подтвержденные расходы, которые включаются в расходы производства (обращения). Следовательно, теперь предприниматель не все расходы хозяйственной деятельности может отнести к налоговым расходам, а только те, которые входят в состав расходов операционной деятельности.

Авансовый взнос по НДФЛ для предпринимателей


Изменениями в НКУ предусмотрена возможность уменьшить сумму авансового взноса НДФЛ в случае уменьшения дохода более чем на 20%. Для уменьшения суммы авансового платежа предприниматель до наступления срока уплаты такого авансового платежа подает в орган ГНС заявление в произвольной форме, содержащее расчет уменьшения суммы авансового платежа и краткое объяснение обстоятельств, приведших к уменьшению суммы полученного дохода.

Подтверждающие документы при начислении дохода физлицу-предпринимателю


Ранее при начислении физическому лицу - предпринимателю дохода от операций, осуществляемых в пределах избранных им видов деятельности, субъект хозяйствования, начисляющий такой доход, мог не удерживать НДФЛ, если физическим лицом - предпринимателем, получающим такой доход, предоставлялась выписка или извлечение из Единого государственного реестра юридических лиц и физических лиц - предпринимателей о государственной регистрации его в качестве субъекта предпринимательской деятельности. На практике требовалась только выписка, так как только в ней, и то по просьбе предпринимателя, указывали виды деятельности, которыми он занимается, что вызывало определенные трудности. Теперь оригинал выписки заменили копиями документов, которые подтверждают госрегистрацию.

Мораторий на проверки


Введен мораторий на проверки органами государственной власти и органами местного самоуправления физических лиц - предпринимателей, которые не зарегистрированы плательщиками НДС и тех, которые не отнесены к высокой степени риска. Мораторий будет действовать до ввода в действие положений по упрощенной системе налогообложения. Внеплановые проверки в этот период имеют право проводить органы санитарного контроля и органы защиты прав потребителей. Предприниматели, которые отнесены к средней степени риска, подлежат проверкам со стороны органов ПФУ.

ЕСВ по гражданско-правовым договорам


При начислении доходов в виде вознаграждения по гражданско-правовым договорам за выполнение работ (оказание услуг) база налогообложения определяется так же, как и при выплате зарплаты, т.е. уменьшается на сумму единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование. Ставка удержаний по ЕСВ в настоящее время составляет 2,6%.

Отмена некоторых штрафов ПФУ


В прошлом предприниматели — плательщики единого и фиксированного налогов в течение второго полугодия 2010 года должны были осуществлять доплату в Пенсионный фонд до уровня минимального страхового взноса. Со вступлением в силу анализируемых изменений в НКУ, финансовые санкции и административные взыскания за неуплату взносов на общеобязательное государственное пенсионное страхование физическими лицами - субъектами предпринимательской деятельности, избравшими особый способ налогообложения, не применяются. Начисленные органами ПФУ суммы финансовых санкций подлежат списанию.

ЕСВ и пенсионеры


Плательщики единого или фиксированного налогов, получающие пенсионные выплаты, освобождены от уплаты ЕСВ за себя. В части уплаты ЕСВ за наемных работников для данных предпринимателей ничего не изменилось.

Уплата налога, если облагаемый доход начисляется, но не выплачивается


Если налогооблагаемый доход начисляется налоговым агентом, но не выплачивается (не предоставляется) налогоплательщику, то налог, подлежащий удержанию из такого начисленного дохода, подлежит перечислению в бюджет налоговым агентом в сроки, установленные для месячного налогового периода. Т.е. в случае невыплаты зарплаты НДФЛ следует уплатить до 30 числа месяца, следующего за отчетным.

Использование ставки 17%


Налогоплательщики, которые подают налоговые декларации за налоговый (отчетный) год применяют ставку налога 17% к части среднемесячного годового налогооблагаемого дохода, превышающей десятикратный размер минимальной заработной платы, установленной законом на 1 января налогового (отчетного) года. Данная норма применяется к физическим лицам, которые получали доходы от двух и более налоговых агентов и общая сумма таких доходов за любой календарный месяц превысила 10-кратный размер минзарплаты, предпринимателям на общей системе налогообложения и лицам, осуществляющим независимую профессиональную деятельность.

Размер среднемесячного годового налогооблагаемого дохода рассчитывается как сумма общих месячных налогооблагаемых доходов, поделенная на количество календарных месяцев, в течение которых налогоплательщиком были получены такие доходы в налоговом (отчетном) году, за который осуществляется декларирование.

Штрафы за декларацию по НДФЛ


Штрафные санкции как за неправильное заполнение, так и за несвоевременное представление декларации по НДФЛ не применяются. А все санкции, начисленные органами ГНС и уплаченные плательщиками, подлежат списанию.

НДФЛ при нотариальном удостоверении договоров купли-продажи, дарения, наследования


НДФЛ уплачивается по месту нотариального удостоверения таких договоров (получения свидетельств). Как известно, в других случаях физические лица — не налоговые агенты уплачивают НФДЛ по месту их налогового адреса — по месту проживания, где они состоят на учете как плательщики налогов в органе ГНС.

НДФЛ при продаже имущества и наследовании


Снято требование оценки транспорта (легковые автомобили, мотоциклы) при уплате НДФЛ. Поэтому налог уплачивается в размере 1% от суммы, указанной в договоре купли-продажи. Однако, количество продаж движимого имущества на протяжении года должно быть записано в договоре купли-продажи или отдельном заявлении. То есть необходимо указать, впервые ли на протяжении года продается транспорт (тогда налогообложение осуществляется по ставке 1%) или же во второй раз (тогда платим 5% НДФЛ). Кроме того с 1 января 2012 г., недвижимое имущество, полученное в наследство, можно продать с нулевой ставкой налогообложения сразу, не дожидаясь трех лет после наследования. И еще один момент. Наследство, облагаемое по нулевой ставке, разрешается не указывать в годовой декларации.

Налоговая скидка


Срок обращения за налоговой скидкой (ранее эта льгота называлась налоговый кредит) увеличен и воспользоваться ей, подав декларацию, можно будет до конца года, следующего за отчетным. Ранее декларацию нужно было подать не позже 1 мая года, следующего за отчетным.


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 10.09.11, 1:38
Сообщение #11

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

До 01.01.2011 р. порядок сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб визначався Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІV (далі – Закон № 889).

Згідно з пп. 16.3.2 Закону № 889 юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, повинні були сплачувати (перераховувати) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.

З метою забезпечення однозначного трактування окремих норм Закону № 889 в частині порядку сплати (перерахування) податку до бюджету наказом ДПАУ від 22.04.2004 р. № 232 було затверджено Податкове роз'яснення щодо порядку сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Положення цього Податкового роз’яснення, зокрема, визначали, що замість структурних підрозділів, які не включені до ЄДРПОУ та не наділені повноваженнями щодо нарахування і сплати податку з доходів фізичних осіб, на обліку в органах державної податкової служби за місцезнаходженням таких структурних одиниць повинні перебувати господарські організації як платники окремого податку та сплачувати податок до відповідного місцевого бюджету.

Починаючи з 01.01.2011 р. Закон № 889 втратив чинність і порядок оподаткування ПДФО регламентується р. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.

Положення ПКУ дали визначення поняттю «відокремлений підрозділ» та додали плутанини в порядку сплати ПДФО.

Класифікація підрозділів юридичних осіб


Відповідно до пп. 14.1.30 ПКУ поняття «відокремлені підрозділи» вживається у значенні, визначеному ЦКУ. У свою чергу, ЦКУ не дає чіткого визначення цього поняття.

Стаття 95 ЦКУ «Філії та представництва» лише вказує на те, що як філія, так і представництво є відокремленими підрозділами та що відомості про них включаються до єдиного державного реєстру. Водночас, інші види відокремлених підрозділів в ЦКУ взагалі не згадуються.

На підставі цього можна дійти висновку, що в розумінні ПКУ відокремленими підрозділами можуть бути виключно філії та представництва.

Слід зауважити, що в пп. 14.1.222 ПКУ згадуються вже філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи представництво юридичної особи.

Статтею 64 ГКУ визначено, що підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-ІV (далі – Закон про держреєстрацію) визначає відокремлений підрозділ як філію, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Згідно із ст. 28 Закону про держреєстрацію відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру.

Отже, якщо виходити з норм Закону про держреєстрацію, то для того, щоб підрозділ вважався відокремленим, мають виконуватись такі умови:
• він має знаходитись поза місцезнаходженням юридичної особи;
• він має виробляти продукцію, виконувати роботи або операції, надавати послуги від імені юридичної особи.

Так, наприклад, магазин, який знаходиться в іншому, ніж юридична особа, місті, формально може вважатись відокремленим структурним підрозділом та, відповідно, відомості про нього мають бути включені до Єдиного державного реєстру.

В той же час вищенаведені норми ГКУ зазначають, що підприємство має право (не обов’язок!) створювати відокремлені підрозділи.

Тобто рішення про створення та вид (відокремлений чи невідокремлений) підрозділу приймається власне підприємством. Діяльність створених підрозділів регулюється внутрішніми положеннями про такі підрозділи. Дана думка підтверджується листом Держкомпідприємництва від 03.03.2011 р. № 2340.

Таким чином, визначення та детальне правове регулювання діяльності невідокремлених підрозділів відсутнє.

Як зазначалося вище, функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, встановленому статутом підприємства або іншими установчими документами.

Виходячи з аналізу норм законодавства, можна визначити наступні ознаки, які відрізняють невідокремлені структурні підрозділи від відокремлених:
• відсутність відокремленого майна та, відповідно, відокремленого балансу;
• відсутність рахунків та здійснення будь-яких фінансово-господарських операцій;
• працівники структурного підрозділу, в тому числі керівник, є штатними працівниками підприємства;
• невідокремлений структурний підрозділ має чітко визначені функції, відмінні від функцій інших підрозділів підприємства.

Отже, чинне законодавство не обмежує поняття відокремлених підрозділів виключно філіями та представництвами. Разом з тим, при формальному підході в розумінні ПКУ відокремленими підрозділами можуть вважатись виключно філії та представництва, відомості про які мають бути внесені до Єдиного державного реєстру.

Інші підрозділи, не зареєстровані підприємством як філія чи представництво, у розумінні ПКУ не будуть виступати відокремленими підрозділами.

Необхідність реєстрації підрозділів


Пунктом 63.3 ПКУ визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається до відповідного податкового органу протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта або підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 979 (далі – Порядок № 979), визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів (п. 1.4 Порядку № 979).

Водночас згідно з п. 7.1 Порядку № 979 якщо відповідно до законодавства у платника податків, окрім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному органі державної податкової служби.

Отже, відповідно до положень ПКУ та Порядку № 979 юридична особа має стати на облік за неосновним місцем реєстрації в органах ДПС за місцезнаходженням невідокремленого підрозділу у випадку, якщо виникає об’єкт оподаткування за місцезнаходженням такого підрозділу.

Сплата ПДФО структурними підрозділами


Відповідно до пп. 168.4.1 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

У свою чергу, ст. 64 БКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку.

Згідно з пп. 14.1.180 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р. IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та р. IV цього Кодексу.

Порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету визначений п. 168.4 ПКУ.

Так, згідно з пп. 168.4.3 ПКУ суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб за звітний період, перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, за такий відокремлений підрозділ усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

В силу пп. 168.4.4 ПКУ юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Отже, ст. 168 ПКУ безпосередньо не передбачає сплату ПДФО невідокремленими структурними підрозділами або за такі невідокремлені структурні підрозділи. Відповідно, ПДФО за такі підрозділи має сплачувати юридична особа або уповноважений відокремлений підрозділ, залежно від того, кому такий підрозділ підпорядковується згідно з організаційною структурою.

Дана думка опосередковано підтверджується листами ДПАУ від 07.07.2011 р. № 7957/5/17-0216 та від 03.02.2011 р. № 2373/6/17-0215, в яких йдеться про те, що відомості про усі відокремлені підрозділи мають бути включені до Єдиного державного реєстру.

Водночас існує думка податкового органу про те, що об’єкт оподаткування ПДФО виникає відносно будь-якого підрозділу юридичної особи, місцезнаходження якого відрізняється, навіть якщо інформації про нього немає в Єдиному державному реєстрі. Даний підхід на сьогодні не закріплений в офіційних роз’ясненнях, проте саме такі консультації надають працівники Інформаційно-довідкового департаменту ДПС під час звернення платників податку на «гарячу» лінію.

Таким чином, положення ПКУ та БКУ в частині нарахування, утримання та сплати ПДФО до бюджету структурними підрозділами зазначають наступне:
• платниками ПДФО є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб, які уповноважені нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету цей податок;
• ПДФО сплачується за місцезнаходженням платника податку;
• якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, то податок за такий відокремлений підрозділ сплачує юридична особа за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

При цьому в ПКУ та БКУ згадуються виключно юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб, тобто при буквальному розумінні цих положень, можна дійти висновку, що невідокремлені підрозділи юридичної особи не є платниками ПДФО, тому податок за невідокремлені підрозділи має нараховувати, утримувати та сплачувати юридична особа за своїм місцезнаходженням.

Разом з тим слід звернути увагу на те, що оскільки платежі у вигляді податку на доходи фізичних осіб розподіляються між відповідними місцевими бюджетами, існують ризики того, що податковий орган захоче, щоб юридична особа сплачувала ПДФО за невідокремлений підрозділ за місцем його розташування.

Отже, зважаючи на невизначеність ситуації з невідокремленими підрозділами, на сьогодні підприємства мають самостійно обирати для себе найбільш прийнятний варіант:
• не реєструвати невідокремлений підрозділ та сплачувати ПДФО до бюджету за місцезнаходженням підприємства, відстоюючи позицію, що такі підрозділи не є платниками податку в розумінні ПКУ;
• дотримуватись позиції, що невідокремлений підрозділ має бути поставлений на облік за своїм місцезнаходженням (підприємство реєструється за неосновним місцем реєстрації) та ПДФО за такий невідокремлений підрозділ має сплачуватись до місцевого бюджету за місцезнаходженням підрозділу.


Оксана Нестеренко
аудитор [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 03.10.11, 2:31
Сообщение #12

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Если работник воспользовался льготой по налогу на доходы физических лиц, но не имел на это права, он однозначно нарушил пп. 169.2.3 Налогового кодекса Украины.
Дабы работодатель и в дальнейшем не применял к доходу работника налоговую соцльготу, ему следует написать заявление об отказе от такой льготы, в котором указать месяц, в котором произошло такое нарушение.
На основании такого документа предприниматель должен начислить и доудержать:
— сумму недоплаты по налогу на доходы;
— штраф в размере 100% от суммы этой недоплаты.
Эти суммы нужно удержать за счет ближайшей выплаты дохода такому налогоплательщику. Если же сумма выплаты недостаточна — доудержать нужно за счет последующих выплат.

Если неправомерное применение работником налоговой льготы началось в предыдущем квартале, оно имело место и в форме № 1ДФ за предыдущий отчетный квартал. Вместе с тем работодатель делал все расчеты налога на доходы правильно (согласно поданному работником заявлению). Поэтому определять налог на доходы по-другому он не имел права. Значит, нет и оснований для предоставления уточняющего расчета по форме № 1 ДФ за предыдущий квартал.
Получив от работника заявление об отказе от льготы, работодатель делает перерасчет налога за периоды, в которых сотрудник неправомерно ею пользовался. Таким образом, удержание недоплаты следует отразить в форме № 1 ДФ за тот период, в котором его фактически сделают. Так, если работодатель доудержит сумму налога на доходы текущем квартале, то в форме № 1 ДФ такая сумма пополнит показатели налога на доходы в графах «4а» и «4». Поскольку штраф — не налог на доходы, в форму № 1 ДФ его вносить не нужно.


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 15.12.11, 19:24
Сообщение #13

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

О перерасчете НДФЛ:

В ст. 169 НКУ предусмотрено два вида перерасчета НДФЛ: обязательный и добровольный. Случаи обязательного проведения перерасчета указаны в пп. 169.4.2 НКУ:

– по результатам каждого отчетного налогового года в момент начисления заработной платы за последний месяц отчетного года;

– при проведении расчета за последний месяц применения налоговой социальной льготы в случае изменения места ее применения по самостоятельному решению налогоплательщика или в случаях, определенных пп. 169.2.3 НКУ;

– при проведении окончательного расчета с налогоплательщиком, прекращающим трудовые отношения с работодателем.

Кроме этого, пп. 169.4.3 НКУ предусмотрено, что работодатель имеет право осуществлять перерасчет сумм начисленных доходов и удержанного налога за любой период и в любых случаях для определения правильности налогообложения.

При перерасчете заработной платы работника, который в течение отчетного года пользовался НСЛ, необходимо:

– проверить основания для применения НСЛ (наличие заявления работника о применении льготы и подтверждающих документов) – п. 169.1–169.3 НКУ;

– уточнить начисленные в течение отчетного года месячные доходы в виде заработной платы с учетом «переходящих» выплат (отпускных, больничных и т. д.), которые с целью определения предельной суммы заработной платы, дающей право на НСЛ, относятся к месяцам, за которые они начислены, – пп. 169.4.1 НКУ;

– рассчитанную по каждому месяцу отчетного года сумму заработной платы сравнить с предельным размером заработной платы, дающим право на НСЛ, – пп. 169.4.1 НКУ;

– по каждому месяцу определить базу налогообложения путем уменьшения начисленной заработной платы на сумму ЕСВ и сумму НСЛ в случае наличия права на нее, рассчитать сумму НДФЛ – п. 164.1–164.6 НКУ;

– произвести расчет годовой суммы НДФЛ путем суммирования сумм налогов, определенных по результатам перерасчета каждого отдельного месячного налогооблагаемого дохода;

– сравнить рассчитанную сумму НДФЛ с суммой налога, которая фактически удержана за год.

В результате перерасчета НДФЛ может образоваться как недоплата, так и переплата налога. Согласно пп. 169.4.4 НКУ, если в результате осуществленного перерасчета возникает недоплата удержанного налога, то сумма такой недоплаты взыскивается работодателем за счет суммы любого налогооблагаемого дохода (после его налогообложения) за соответствующий месяц, а в случае недостаточности суммы такого дохода – за счет налогооблагаемых доходов следующих месяцев, до полного погашения суммы такой недоплаты. Если в результате проведения окончательного расчета с плательщиком налога, прекращающим трудовые отношения с работодателем, возникает сумма недоплаты, превышающая сумму налогооблагаемого дохода плательщика налога за последний отчетный период, то непогашенная часть такой недоплаты включается в состав налогового обязательства плательщика налога по результатам отчетного налогового года и уплачивается самим плательщиком.

Случай возможной переплаты НДФЛ, выявленной по результатам проведенного перерасчета, нормами НКУ не предусмотрен. Но если это случится, предприятие вправе учесть переплату при расчете (удержании) НДФЛ за следующие месяцы. Если же работник прекращает с предприятием трудовые отношения, то предприятие должно вернуть причитающуюся физическому лицу сумму НДФЛ.

Также следует обратить внимание на то, что после внесения в НКУ изменений Законом № 3609, в соответствии с пп. 169.4.2 Кодекса работодатель осуществляет обязательный перерасчет НДФЛ с учетом положений абз. 3 п. 167.1 НКУ. Согласно указанной норме плательщики налога, которые подают налоговые декларации за налоговый (отчетный) период в соответствии с пп. «є» п. 176.1, ст. 177 и 178, применяют ставку налога 17 % к части среднемесячного дохода, превышающего десятикратный размер минимальной заработной платы, установленной на 1 января налогового (отчетного) года. Размер среднемесячного годового налогооблагаемого дохода рассчитывается как сумма общих месячных налогооблагаемых доходов, поделенная на количество календарных месяцев, в течение которых налогоплательщиком были получены такие доходы в налоговом (отчетном) году, за который осуществляется декларирование.

По материалам ЛІГА:ЗАКОН


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 12.01.12, 1:32
Сообщение #14

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Изменения по НДФЛ которые вступают в силу с 01.01.2012 г.:

Порядок налогообложения инвестиционной прибыли физлиц

Пункт 165.1 НКУ дополнен новым пп. 165.1.50, в соответствии с которым в перечень доходов, которые не будут учитываться при расчете общего месячного (годового) налогооблагаемого дохода, будут включаться доходы от операций по конвертации ценных бумаг в случае, если их обмен будет осуществляться по обычным ценам или по стоимости чистых активов в расчете на одну ценную бумагу, которые не приводят к отчуждению инвестиций и проводятся с ценными бумагами института совместного инвестирования (далее — ИСИ).

Напомним, что по результатам 2011 года физлица будут иметь право уже не на налоговый кредит, а на налоговую скидку, порядок и условия предоставления которой предусмотрены ст. 166 НКУ.

Ставка НДФЛ в размере 5 % будет применяться теперь и к доходу, выплачиваемому компанией, управляющей активами ИСИ, на размещенные активы в соответствии с законом, включая доход, который выплачивается (начисляется) эмитентом в результате выкупа (погашения) ценных бумаг ИСИ. Такой доход определяется как разница между суммой, полученной от выкупа ценных бумаг ИСИ и суммой денежных средств или стоимости имущества, уплаченной налогоплательщиком продавцу (в т. ч. эмитенту) в связи с приобретением таких ценных бумаг, в качестве компенсации их стоимости (п. 167.2 НКУ).

Пункт 170.2 НКУ претерпел следующие изменения:

• для операций с деривативами установлен отдельный порядок определения инвестиционной прибыли;
• банковские металлы, приобретенные в банке, больше не подпадают под понятие "инвестиционный актив";
• в случае когда налогоплательщик осуществляет операции с инвестиционными активами с использованием услуг профессионального торговца ценными бумагами, включая и банк, обязательность исполнения функций налогового агента возлагается на такого профессионального торговца.

Изменения, касающиеся продажи недвижимости

С 01.01.2012 г. вступают в силу важные изменения, касающиеся продажи недвижимости.

Физлица, получившие в наследство или в подарок недвижимость в виде жилого дома, квартиры, или их части, комнаты, садового (дачного) дома (включая земельный участок, на котором расположены они и хозяйственно-бытовые сооружения и здания), а также земельного участка, не превышающего нормы бесплатной передачи, определенной ст. 121 ЗКУ, в зависимости от ее назначения имеют право продать такой объект с нулевой ставкой налогообложения, не дожидаясь 3-х лет после наследования согласно новому абзацу, внесенному в п. 172.1 НКУ.

Следовательно, если начиная с 1 января 2012 года будет продаваться или обмениваться унаследованная недвижимость, указанная в п. 172.1 НКУ, то условие владения нею на правах собственности более трех лет уже необязательно, т. к. объектом обложения НДФЛ она уже не является.

Изменения, связанные с новыми размерами прожиточного минимума трудоспособных лиц и минимальной заработной платы, установленными по состоянию на 01.01.2012 г.

Далее рассмотрим изменения, связанные с установлением на 01.01.2012 г. новых размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц и минимальной заработной платы.

1. Согласно ст. 12 Законопроекта № 9000, который принят ВРУ 22.12.2011 г. в 2012 году прожиточный минимум на одно лицо в расчете на месяц устанавливается в размере: с 1 января — 1017 грн., с 1 апреля — 1037 грн., с 1 июля — 1044 грн., с 1 октября — 1060 грн., с 1 декабря — 1095 грн. и для тех, кто относится к основным социальным и демографическим группам населения;

– детей в возрасте до 6 лет: с 1 января — 893 грн., с 1 апреля — 911 грн., с 1 июля — 917 грн., с 1 октября — 930 грн., с 1 декабря — 961 грн.;
– детей в возрасте от 6 до 18 лет: с 1 января — 1112 грн., с 1 апреля — 1134 грн., с 1 июля — 1144 грн., с 1 октября — 1161 грн., с 1 декабря — 1197 грн.;
– трудоспособных лиц: с 1 января — 1073 грн., с 1 апреля — 1094 грн., с 1 июля — 1102 грн., с 1 октября — 1118 грн., с 1 декабря — 1134 грн.;
– лиц, утративших трудоспособность: с 1 января — 822 грн., с 1 апреля — 838 грн., с 1 июля — 844 грн., с 1 октября — 856 грн., с 1 декабря — 884 грн.

В статье 13 Законопроекта № 9000 предлагается установить на 2012 год минимальную заработную плату (далее — МЗП) на уровне прожиточного минимума трудоспособного лица:

– в месячном размере: с 1 января — 1073 грн., с 1 апреля — 1094 грн., с 1 июля — 1102 грн., с 1 октября — 1118 грн., с 1 декабря — 1134 грн.;
– в почасовом размере: с 1 января — 6,43 грн., с 1 апреля — 6,56 грн., с 1 июля — 6,61 грн., с 1 октября — 6,7 грн., с 1 декабря — 6,8 грн.

2. Когда Законопроект № 9000 обретет силу закона, то стоимость подарка, не превышающего 50 % МЗП (в расчете на месяц), установленной на 1 января отчетного налогового года, за исключением денежных выплат в любой сумме (пп. 165.1.39 НКУ), которая не будет облагаться НДФЛ в течение 2012 года, будет установлена в размере 536,50 грн.

Размер дохода, который будет облагаться НДФЛ по ставке 17 %, если в отчетном налоговом месяце такой доход плательщика превысит 10 МЗП (абз. 2 п. 167.1 НКУ) будет установлен в размере 10730 грн.

Размер налоговой социальной льготы (далее — НСЛ) при тех же условиях обретения Законопроектом № 9000 силы закона будет установлен:

• 536,50 грн. — 100 % НСЛ для лиц, определенных в пп. 169.1.1 и пп. 169.1.2 НКУ;
• 804,75 грн. — 150 % НСЛ для лиц, определенных в пп. 169.1.3 НКУ;
• 1073 грн. — 200 % НСЛ для лиц, определенных в пп. 169.1.4 НКУ.

С 01.01.2011 г. до 31.12.2014 г. НСЛ равна 50 % размера прожиточного минимума для трудоспособного лица (в расчете на месяц), установленного законом на 1 января отчетного налогового года, для любого налогоплательщика (абз. 8 подраздела 1 раздела XIX НКУ).

Согласно абз. 1 пп. 169.4.1 НКУ НСЛ применяется к доходу, начисленному в пользу налогоплательщика в течение отчетного налогового месяца как заработная плата (других приравненных к ней выплат, компенсаций и вознаграждений), если его размер не превышает суммы, равной размеру месячного прожиточного минимума, действующего для трудоспособного лица на 1 января отчетного налогового года, умноженной на 1,4 и округленного до ближайших 10 грн. (1073 грн. х 1,4 = 1502,20 грн.).

Предельный размер дохода, который будет давать право на получение НСЛ в 2012 году будет установлен на уровне 1502 грн.

Предельный размер дохода, который дает право на получение НСЛ одному из родителей в случае и в размере, предусмотренных пп. 169.1.2 НКУ, определяется как произведение суммы, определенной в абз. 1 пп. 169.4.1 НКУ, и соответствующего количества детей.


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

Спасибо сказали: shurik_shurik,

Не нашли ответа на свой вопрос?
Зарегистрируйтесь и задайте новый вопрос.


Ответить Новая тема
1 чел. читают эту тему (гостей: 1, скрытых пользователей: 0)
Пользователей: 0

 

RSS Текстовая версия Сейчас: 28.03.24, 14:35
1С Предприятие 8.3, 1С Предприятие 8.2, 1С Предприятие 8.1, 1С Предприятие 8.0, 1С Предприятие 7.7, Литература 1С, Общие вопросы по администрированию 1С, Методическая поддержка 1С - всё в одном месте: на Украинском 1С форуме!